реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Київ ~.



Работа добавлена на сайт TXTRef.ru: 2019-10-29

29

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ЩЕРБАКОВА ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА

                                                                                 УДК 343.985+343.102

ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗБОЇВ, ВЧИНЕНИХ З МЕТОЮ ЗАВОЛОДІННЯ ПРИВАТНИМ МАЙНОМ ГРОМАДЯН

Спеціальність: 12.00.09. –кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ –


Дисертацією

є рукопис.

Робота виконана

в Київському національному університеті внутрішніх справ

Науковий керівник:

доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України

Іщенко Андрій Володимирович

Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри криміналістики

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Тіщенко Валерій Володимирович, Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри криміналістики

кандидат юридичних наук, доцент Ієрусалимов Ігор Олександрович, Київський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри організації розслідування злочинів Навчально-наукового інституту підготовки слідчих та криміналістів

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, МОН України (м. Київ)

Захист відбудеться 24 березня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 в Київському національному університеті внутрішніх справ (03035, м. Київ, Солом’янська площа, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ України (03035, м. Київ, Солом’янська площа, 1).

Автореферат розісланий 22.02. 2006 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради      Л.І. Казміренко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Конституція України передбачає захист прав і свобод кожного громадянина та гарантує, що людина, її життя і здоров’я, честь та гідність, недоторканність і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю (ст. 3). Серед складових недоторканності людини є і те, що право приватної власності непорушне (ч. 4 ст. 41). Кримінально-правова охорона означених прав і свобод людини набуває особливого значення при розслідуванні розбоїв, вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян. Специфічною рисою означеного виду злочинів є підвищена суспільна небезпека, оскільки вони посягають не лише на власність, а й на особу.

Розслідування будь-яких злочинів, у тому числі й розбійних нападів, буде ефективним, якщо воно будується на узагальненій слідчій практиці, у поєднанні з використанням апробованих криміналістичних рекомендацій та наукових знань.

Значний внесок у дослідження різноманітних аспектів розслідування злочинів зробили вчені-криміналісти України Ю.П. Аленін, В.Д. Басай, В.П. Бахін, В.Д. Берназ, Т.В. Варфоломєєва, А.Ф. Волобуєв, В.І. Галаган, В.Г. Гончаренко, В.А. Журавель, А.В. Іщенко, О.А. Кириченко, Н.І. Клименко, О.Н. Колесніченко, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, М.В. Костицький, В.С. Кузьмічов, В.К. Лисиченко, В.Г. Лукашевич, В.Т. Маляренко, Г.А. Матусовський, І.В. Постіка, М.В. Салтєвський, М.Я. Сегай, О.П. Снігерьов, В.В. Тіщенко, І.Я. Фрідман, В.Ю. Шепітько, М.Є. Шумило та інші. Серед учених інших країн СНД цю проблему досліджували О.Я. Баєв, І.Є. Биховський, Р.С. Бєлкін, О.М. Васильєв, І.О. Возгрін, В.К. Гавло, І.Ф. Герасимов, Л.Я. Драпкін, О.О. Закатов, Г.Г. Зуйков, Л.Л. Каневський, В.Я. Колдін, В.О. Корухов, В.П. Лавров, І.М. Лузгін, В.О. Образцов, О.Р. Ратінов, М.О. Селиванов, В.Г. Танасевич, В.І. Шиканов, М.П. Яблоков.

Слід сказати, що різноманітні питання вдосконалення методик розслідування розбоїв на дисертаційному рівні розглядалися у роботах як вітчизняних вчених, так і вчених інших країн.

При дослідженні питань методики розслідування розбійних нападів нами враховані здобутки науковців, які розроблювали окремі аспекти цієї проблематики. Йдеться про теоретичні та прикладні питання розслідування цих злочинів у дослідженнях В.Н. Кукліна, С.С. Стьопичева; особливості початкових та невідкладних слідчих дій за цими категоріями злочинів, які висвітлені у роботах А.Я. Целіщева, М.К. Кузьменко; методику розслідування розбоїв, вчинених на водіїв автотранспортних засобів, розглянуту в дисертаціях В.С. Козлова, К.А. Сабірова, Л.А. Соловйова; специфіку розслідування розбоїв, вчинених з проникненням у житло, досліджену В.Н. Долініним, П.Н. Кубраком, В.А. Серіковим, Г.О. Чорним; особливості вчинення розбоїв неповнолітніми, що розглянув Ф.К. Гізатулін; розслідування розкрадань грошових коштів в ощадних банках, вчинених шляхом крадіжки, грабежу, розбою; особливості розслідування цих злочинів, вчинених організованими групами злочинців-гастролерів, чому приділив увагу А.А. Литвинчук; програмування розслідування грабежів і розбоїв, висвітлене Н.С. Юмашевим.

Разом з тим, зазначені дослідження проводилися у інших історичних умовах, соціальних та правових реаліях і об’єктивно не враховували особливостей сьогодення, залишивши без розгляду низку питань, які потребують більш детального та комплексного вирішення з урахуванням змін, що відбулися у злочинній діяльності.

Згідно зі статистичними даними МВС, з часів незалежності України спостерігається стійка тенденція збільшення кількості зареєстрованих розбійних нападів. Так, у 2004 р. по відношенню до 1991 р. по всій країні вона збільшилася на 86 %.

У 2004 р. було вчинено 1946 розбоїв особами, які раніше вчинювали злочин, що на 2,6 % більше порівняно з минулим 2003 р. У стані алкогольного сп’яніння в 2004 р. було вчинено 1571 розбійний напад, порівняно з 2003 р. динаміка становила + 6 %. У 2004 р. у громадських місцях було вчинено на 27,8 % розбійних нападів більше, ніж у 2003 р.

Наявність у 2004 році великої кількості нерозкритих розбоїв (1071 злочин) та злочинів минулих років (13534 злочинів) зумовлює необхідність підвищення ефективності розслідування цих злочинів шляхом упровадження в практику новітніх криміналістичних рекомендацій щодо вдосконалення методики їх розслідування, розроблених з урахуванням криміногенної обстановки, що склалася, нових засобів щодо їх підготовки, вчинення та приховування.

Усе вищезазначене й зумовило вибір даної теми і свідчить про її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри теорії кримінального процесу та судоустрою Національної академії внутрішніх справ України, а також спрямована на виконання п. 43 Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376, Наказу МВС України “Про затвердження Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років” від 5 червня 2004 р. № 755. Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради Національної академії внутрішніх справ України (протокол № 1 від 29 січня 2003 р.), передбачена планом науково-дослідної роботи Національної академії внутрішніх справ України на 2001-2005 роки. Вибір теми дисертації зумовили потреби слідчої практики та діяльності ОВС.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розвиток наукових положень, що стосуються поняття, структури і змісту слідчої ситуації, визначення типових слідчих ситуацій, що виникають на початковому етапі розслідування розбоїв, формулювання рекомендацій щодо їх вирішення. Відповідно до поставленої мети було сформульовано такі завдання:

– визначити сучасний стан, рівень злочинності по означеній категорії злочинів згідно статистичних даних МВС України, слідчій та судовій практиці їх розслідування;

– обґрунтувати взаємозв’язок понять “криміналістична характеристика злочинів” та “слідча ситуація”;

– розкрити зміст основних елементів криміналістичної характеристики розбоїв, вчинених з метою заволодінням приватним майном громадян;

– установити типову обстановку вчинення злочину;

– надати авторське трактування сутності та структури слідчої ситуації;

– виділити слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із метою заволодіння приватним майном громадян, і розробити рекомендації щодо їх вирішення;

– виявити найбільш типові помилки, що допускаються на початковому етапі розслідування цих злочинів, та розробити пропозиції і методичні рекомендації щодо їх усунення.

Об’єктомдослідження є діяльність органів дізнання і досудового слідства з розслідування розбоїв, вчинених із метою заволодіння приватним майном громадян.

Предметом дослідження особливості початкового етапу розслідування розбоїв.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод наукового пізнання дійсності, окремі наукові методи: системно-структурний, порівняльно-правовий, статистичний, соціологічний.

Проведене автором дослідження та розроблені на його основі висновки й рекомендації ґрунтуються на сучасних наукових положеннях філософії, соціології, теорії права, криміналістики, кримінального права, кримінального процесу, кримінології та інших наук.

У дослідженні також застосовано сучасні методики збору інформації, її узагальнення, статистичної обробки та наукового аналізу.

Зокрема, на основідіалектичного методу наукового пізнання було проведено історичний аналіз різних криміналістичних теорій та сформульовано власне визначення сутності початкового етапу розслідування. При вивченні матеріалів кримінальних справ, порушених за ознаками ст. 187 КК України, а також при аналізі статистичних даних МВС, по цій категорії злочинів були застосовані статистичні методи. Системно-структурний метод використовувався при вивченні сутності слідчих ситуацій та дослідженні проблематики класифікації слідчих ситуацій. Оцінці результатів проведеного опитування та інтерв’ювання працівників правоохоронних органів і викладачів навчальних закладів МВС слугували соціологічні методи.

Достовірність та обґрунтованість висновків проведеного дослідження підтверджуються емпіричними даними, зокрема результатами анкетування слідчих ОВС (180 осіб), викладачів кафедр кримінального процесу, криміналістики юридичних вузів України (92 особи), а також результатами вивчення і узагальнення кримінальних справ (узагальнено 135 матеріалів).

Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція України, закони України, нормативно-правові акти України, які регламентують кримінальний процес, відомчі акти правоохоронних органів, що стосуються розкриття, розслідування та попередження злочинів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації на основі використання доробку вітчизняних та зарубіжних учених, вивчення кримінальних справ по даній категорії злочинів, узагальнення даних проведеного анкетування слідчих ОВС та викладачів кафедр криміналістики, кримінального процесу навчальних закладів системи МВС України вироблено низку нових наукових положень та суттєво доповнені наявні. При цьому до найбільш істотних результатів, що містять наукову новизну слід віднести такі положення:

– авторське трактування поняття “криміналістична характеристика розбоїв”;

– подальший розвиток проблеми співвідношення понять “криміналістична характеристика злочинів” та “слідча ситуація”;

– конкретизація понять “початковий етап розслідування” і “досудове слідство” та їх співвідношення; формулювання авторського визначення “початковий етап розслідування”;

– виявлення особливостей становлення слідчої ситуації як самостійної науково-криміналістичної категорії;

– обґрунтування авторського розуміння сутності та структури слідчої ситуації;

– розробка авторської класифікації типових слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування розбійних нападів, вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян, та надання рекомендацій щодо проведення окремих слідчих дій для їх вирішення;

– формулювання пропозицій і методичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності розкриття і розслідування розбоїв, вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції, викладені в дисертації, застосовуються в процесі вдосконалення методики розслідування розбійних нападів та в навчальному процесі юридичних навчальних закладів.

За результатами проведеного дослідження були підготовлені пропозиції та рекомендації з удосконалення практичної діяльності органів досудового слідства МВС України позитивно оцінені та прийняті до уваги Головним слідчим управлінням МВС України м. Києва (акт впровадження в практику результатів дослідження від 29 листопада 2004 р. № 13/5–). Основні положення дисертації використовуються слухачами, курсантами і студентами юридичних закладів освіти при вивченні відповідних розділів кримінального процесу та криміналістики та практичними працівниками органів досудового слідства і прокуратури при підвищенні їх кваліфікації (акти впровадження в навчальний процес результатів дослідження: Запорізького юридичного інституту МВС України від 10.03.2005 р.; Київського національного університету внутрішніх справ від 21.01.2006 р.; Інституту підвищення кваліфікації кадрів Академії прокуратури України від 07.02.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати самостійно отримані дисертантом у процесі безпосереднього дослідження наукових джерел, статистичних даних МВС України, узагальнення слідчої і судової практики, проведеного у 2003-2005 рр. У роботі не використовуються ідеї, що належать співавторам наукових статей.

У трьох публікаціях, які були підготовлені у співавторстві з А.В. Іщенком: “Висвітлення слідчих ситуацій при викладанні криміналістики”, “Сучасні підходи до розуміння слідчих ситуацій у криміналістичній літературі” і “Проблематика слідчих ситуацій як складова навчального курсу криміналістики”, особистий внесок здобувача становить від 40 до 50 %. У статті, що була опублікована у співавторстві з В.Д. Берназом: “Організаційні проблеми наукових криміналістичних досліджень”, особистий внесок здобувача становить 50 %.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження були обговорені на кафедрі теорії кримінального процесу та судоустрою Національної академії внутрішніх справ України, знайшли відображення в доповідях і виступах та були позитивно сприйняті на науково-теоретичних конференціях: “Актуальні проблеми права 2003” (м. Київ, 2003); “Конституційна реформа в Україні” (м. Київ, 2003); на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми вдосконалення практики застосування кримінально-правових засобів протидії злочинності органами внутрішніх справ” (м. Львів, 2004).

Публікації. Основні положення та висновки опубліковано в семи наукових статтях, шість з яких у збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань.

Структура дисертації визначається її метою, завданнями та предметом дослідження. Робота композиційно складається із вступу, трьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 200 сторінок, з них обсяг головного тексту 160 сторінок, додатків 23 сторінки (8 додатків), список використаних джерел на 15 сторінках, що включає в себе 233 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі висвітлюються актуальність обраної теми дисертації, визначається ступінь її наукової розробленості, її зв’язок з науковими програмами, планами, темами, визначаються об’єкт і предмет, його мета і завдання, наукова новизна одержаних результатів, їх практичне значення, вказуються форми їх апробації та впровадження результатів дослідження у науково-дослідну роботу, навчальний процес і практичну діяльність по розслідуванню цієї категорії злочинів.

Розділ 1. “Криміналістична характеристика розбоїв, вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян” складається з трьох підрозділів, які присвячені розгляду теоретичних основ побудови криміналістичної характеристики злочинів; виділенню основних елементів криміналістичної характеристики розбоїв, з урахуванням змін, які відбулися в злочинній діяльності, а також з’ясуванню ролі криміналістичної характеристики для процесу розслідування злочинів.

У підрозділі 1.1. “Теоретичні основи побудови криміналістичної характеристики розбійних нападів” визначено, що структура криміналістичної характеристики злочинів повинна будуватися з урахуванням загальної та видової криміналістичних характеристик, з урахуванням механізму досліджуваної злочинної діяльності, та містити в собі типові відомості про основні елементи криміналістичної характеристики означеного виду злочинів, з урахуванням кореляційних взаємозв’язків між цими елементами.

Розглядаються криміналістичні джерела в яких науковці досліджують проблематику криміналістичної характеристики злочинів, аналізуються підходи до визначення криміналістичної характеристики злочинів, авторка за результатами дискусії наводить його власне розуміння, а саме –це узагальнена система відомостей, що являє собою систематизований опис типових криміналістично значущих ознак розбою, а також співвідношення кількісних сторін цих ознак, що мають суттєве значення для виявлення, розкриття та розслідування цього виду злочину.

Наголошується, що криміналістична характеристика окремого виду злочинів повинна ґрунтуватися на вивченні теоретичних джерел та дослідженні слідчої практики щодо означеної категорії справ. Це забезпечить об’єктивність змісту криміналістичної характеристики, дасть змогу виявити певні закономірності, що містяться в основі механізму вчинення даної категорії злочинів та слідоутворення.

При розробці й побудові криміналістичної характеристики розбоїв аргументується безпосередній зв’язок наукових категорій: “криміналістична характеристика злочинів” і “слідча ситуація” та зазначається, що обидві вони відображають інформацією про розслідуваний злочин та спрямовані на вдосконалення науково-криміналістичних рекомендацій відповідно до розслідування окремих видів злочинів.

Криміналістична характеристика злочинів у юридичній літературі розглядається переважно як: 1) систематизована інформація про криміналістично-значущі ознаки окремих злочинів; 2) інформаційна модель; 3) інформаційна основа для побудови й формування відповідних методик розслідування злочинів. У криміналістиці “слідча ситуація” розглядається ж як: 1) обстановка розслідування; 2) стан розслідування; 3) обстановка і стан розслідування.

Криміналістична характеристика злочинів відрізняється від слідчої ситуації тим, що перша є системою фактичних даних, джерела яких не входять до її змісту, а слідча ситуація охоплює і джерела отримання інформації про розслідуваний злочин. Крім того до криміналістичної характеристики входить лише інформація про розслідувану подію, а до слідчої ситуації –дані як про розслідувану подію, так і про процес розслідування, слідча ситуація може охоплювати такі дані, які безпосередньо не пов’язані з подією злочину, однак мають значення для з'ясування обставин справи.

У підрозділі 1.2. “Основні елементи криміналістичної характеристики розбоїв, вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян” за допомогою дослідження практики розслідування розбоїв, тобто показників вивчених кримінальних справ, та вивчення теоретичних джерел, присвячених розгляду криміналістичної характеристики злочинів, визначені основні елементи криміналістичної характеристики розбоїв, до яких на думку авторки належать: предмет злочинного посягання; спосіб злочинного посягання (спосіб протидії розслідуванню); обстановка вчинення злочину; характеристика особи потерпілого та злочинця; типова слідова картина. В роботі обґрунтовується, що отримання інформації про дані обставини дає можливість визначити напрям розслідування, організувати розшук злочинця і майна за “гарячими” слідами.

В роботі наголошується, що питання протидії розслідуванню є важливим як у теоретичному, так і в практичному плані при розробці методик розслідування злочинів, у зв’язку з цим висловлюється думка щодо виділення в якості елементу криміналістичної характеристики розбоїв відомостей про протидію.

Конкретизовані способи протидії розслідуванню цих злочинів. Серед основних з них, виділяються: приховування даних про подію злочину та причетних до нього осіб; примушування осіб, які здійснюють розслідування до прийняття рішень і проведення слідчих дій, які не відповідають вимогам; примушування свідків та потерпілих до дачі неправдивих свідчень, шляхом погроз в їх адресу; знищення об’єктів матеріального світу, які є джерелом інформації, що мають доказове значення по кримінальній справі тощо.

Досліджено як за останній час змінився безпосередній предмет злочинного посягання при вчиненні розбійного нападу.

Деталізовані кореляційні зв’язки між елементами криміналістичної характеристики розбоїв.

У підрозділі 1.3. “Особливості слідової картини при вчиненні розбоїв” аналізуються особливості слідової картини даної категорії злочинів та виділено специфіку утворення слідів (у зв’язку із вчиненням цих злочинів на відкритій місцевості; з проникненням в житло або інше приміщення; розбоїв, вчинених на водіїв автотранспортних засобів тощо).

Зазначено, що на відкритій місцевості сліди утворюються: від принесення на місце злочину нових предметів, залишених або викинутих знарядь; зробленого пострілу; в результаті боротьби злочинця і потерпілого, та нанесенням останньому тілесних ушкоджень; у зв’язку з використанням транспортних засобів. Характерною особливістю слідової картини розбоїв, вчинених на відкритій місцевості, є те, що вона швидко знищується: у результаті погодних умов (дощ, спека, мороз, наявність громадського транспорту, скупчення людей та інші явища, що негативно впливають на збереження слідів злочину). При розбійних нападах, вчинених на водіїв автотранспортних засобів, крім вищезазначених, також характерна наявність слідів: протекторів шин, лакофарбних покриттів, горюче-мастильних матеріалів. З проникненням у приміщення, сліди головним чином утворюються у зв’язку зі змінами, що відбулися з речами та об’єктами, які знаходились на місці події як по відношенню їх властивостей, так і по відношенню їх локалізації (сліди злому, пересунення меблів, відкриття шаф, сейфів, трупи зі слідами насильницької смерті тощо). Також характерні сліди: вживання злочинцями їжі та напоїв, куріння, запаху, пострілу, рук та ніг, крові; сліди –накладання від дотику одежі злочинця з його жертвою, частинки та речовини тощо.

Розділ 2 “Початковий етап розслідування розбоїв” складається з двох підрозділів, у яких досліджуються поняття, сутність, структура та особливості проведення слідчих дій початкового етапу розслідування, аналізуються помилки, які допускаються при проведенні слідчих дій, та пропонуються шляхи по їх усуненню та запобіганню.

У підрозділі 2.1. “Поняття, сутність та структура початкового етапу розслідування” аналізуються наукові підходи щодо поняття, сутності і структури початкового етапу розслідування злочинів в юридичній літературі та зазначається власна позиція з цього приводу.

У результаті проведеного дослідження обґрунтовано, що до основних структурних елементів початкового етапу розслідування розбоїв належать: планування; організація розслідування; проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Вважаємо, що зміст початкового етапу складає виконання початкових невідкладних слідчих дій, та слідчих дій, які не є невідкладними, але від їх проведення залежить напрям розслідування по справі. Зазначається, що в якості таких згідно проведеного аналізу кримінальних справ, порушених за ст. 187 КК України виступають: огляд місця події, затримання підозрюваного; допит потерпілого, свідків, підозрюваного; пред’явлення для впізнання, відтворення обстановки та обставин події, обшук, особистий огляд, освідування.

Конкретизовані поняття “початковий етап розслідування” і “досудове слідство” та їх співвідношення. Досудове слідство є частиною досудового розслідування. Досудове розслідування –це здійснювана відповідно до вимог кримінально-процесуального закону діяльність слідчого та органу дізнання, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, установлення об’єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. На стадії досудового розслідування слідчий та орган дізнання вирішують такі завдання: встановлення та відшкодування збитку; виявлення та усунення причин і умов, що сприяють учиненню злочинів; виховання громадян у дусі поваги честі та гідності громадянина, прагнення до справедливості й дотримання законів. Досудове розслідування включає в себе досудове слідство та дізнання.

Дізнання –це основана на законі розшукова, доказувальна та правозастосовна діяльність наділених процесуальними повноваженнями органів адміністративної та оперативно-розшукової юрисдикції, спрямована на виявлення, попередження, запобігання та розкриття злочинів, розшук та викриття винних, забезпечення вирішення завдань кримінального судочинства.

Досудове слідство –діяльність слідчого за порушеною та прийнятою ним до свого провадження кримінальною справою, зміст якої полягає у збиранні, дослідженні, перевірці, оцінці та використанні доказів, установленні об’єктивної істини, здійсненні юридичних дій з метою забезпечення правильного застосування закону, захисту прав і законних інтересів людини, фізичних та юридичних осіб, створення умов для здійснення правосуддя. Початковим моментом досудового слідства є порушення кримінальної справи. Моментом закінчення досудового слідства є складання обвинувального висновку або закриття справи, або направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Досліджувані поняття мають як деякі спільні риси, так і відмінності, головними серед яких є такі: досудове слідство є дещо ширшим за змістом поняттям, ніж етап розслідування тому, що останній є частиною досудового слідства; завдання досліджуваних понять деякою мірою співпадають, але у зв’язку з тим, що поняття “досудове слідство” є ширшим за змістом, ніж “початковий етап розслідування”, то і завдання досудового слідства є дещо ширшими, ніж початкового етапу; початковий етап розслідування злочинів починається з моменту отримання матеріалів по справі особою, яка веде слідство, а досудове слідство –з моменту порушення кримінальної справи; моментом закінчення досудового слідства є складання обвинувального висновку або закриття справи, або направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. На нашу думку, неправомірно розглядати як грань між початковим та наступними етапами момент пред’явлення обвинувачення. Межі між початковим та наступним етапом певним чином можуть змінюватися залежно від конкретного злочину та відповідної слідчої ситуації, що склалася.

Надається авторське трактування “початкового етапу розслідування” –який розуміється як частина досудового слідства, яка починається з моменту отримання інформації (повідомлення) про злочин, як період, коли розгортається діяльність уповноваженої посадової особи щодо розкриття та розслідування конкретної кримінальної справи.

Обґрунтовані особливості висунення версій та організації розслідування на початковому етапі.

У підрозділі 2.2. “Особливості проведення слідчих дій на початковомуетапі розслідування розбоїв”аналізуються особливості проведення слідчих дій на початковому етапі розслідування цих злочинів.

Визначено особливості розслідування розбоїв, вчинених групою осіб, з’ясовано, що при організації розслідування групових злочинів нагальною є потреба прийняття слідчим спеціальних тактичних прийомів, спрямованих на подолання протидії в установленні істини зі сторони лідера та членів злочинного угрупування, на припинення спроб змови, приховування окремих учасників або епізодів злочинної діяльності.

З’ясовано, що головною причиною не розкриття злочину є низька ефективність слідчих дій на початковому етапі. Відмічається, що виявлення, узагальнення слідчих помилок та розробка криміналістичних рекомендацій щодо їх усунення, а також упровадження в практику вдосконалених методик розслідування окремих видів злочинів –шлях до подальшого вдосконалення слідчої діяльності.

На основі аналізу вивчених кримінальних справ стосовно розслідуваних розбійних нападів досліджуються помилки які найчастіше допускаються при проведенні початкових слідчих дій, та пропонуються шляхи по їх вирішенню.

Основними помилками в цій діяльності є: до порушення кримінальної справи: неналежна організація роботи щодо реагування на заяви і повідомлення про вчинений злочин; поверхове здійснення органами дізнання дослідчої перевірки; несвоєчасне порушення кримінальних справ (недотримання строків порушення кримінальних справ у трьохденний термін, який передбачено чинним КПК України); невірна кваліфікація дій злочинців; зволікання в отриманні інформації у потерпілих; після порушення кримінальної справи при здійсненні організаційних та слідчих дій: при плануванні: не складаються узгоджені плани слідчих дій та оперативно-розшукових заходів або складаються несвоєчасно;
не конкретизуються плани залежно від встановлення нових обставин справи або отримання нових даних;
при проведенні огляду місця події: несвоєчасний виїзд на місце події СОГ; направлення на місце вчинення злочину СОГ не в повному складі; неповнота виявлення, фіксації та вилучення слідів; неправильна оцінка зібраних доказів; безпідставне звуження меж огляду; розрізнене проведенняогляду місця події слідчим та криміналістом; епізодичне застосовування службово-розшукової собаки; при допиті:не уточнення всіх обставин вчиненого нападу, прикмет злочинців, не конкретизація дій злочинців, а також деяких інших обставин, що мають значення по справі; не складанняфотороботу, якщо в протоколі допиту потерпілого містяться змістовні дані про зовнішність злочинця; стосовно призначення та проведення експертиз: неповнота зібраних матеріалів, необхідних для експертного дослідження; призначення не всіх необхідних по справі експертиз; несвоєчасне призначення експертиз; неграмотна постановка питань експерту.

Підготовлені пропозиції та практичні рекомендації направлені на підвищення ефективності, результативності провадження слідчих дій та усунення факторів, які ускладнюють розслідування та розкриття злочинів.

Розділ 3 “Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування розбоїв та шляхи їх розв’язання ” складається з трьох підрозділів і присвячений розгляду поняття, структури, змісту слідчої ситуації; класифікаційних основ поділу слідчих ситуацій на види та підвиди, надання авторської класифікації типових слідчих ситуацій що виникають на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян та розробці відповідних шляхів по їх вирішенню.

У підрозділі 3.1. “Поняття, структура та зміст слідчої ситуації” аналізуються позиції науковців відносно зазначених понять. На основі проведеного дослідження була розроблена таблиця, в котрій узагальнено елементи слідчої ситуації, що їх виділяли вчені в підручниках, посібниках, монографіях та інших криміналістичних джерелах. Узагальнення підходів до розуміння слідчої ситуації та її змісту дозволила узагальнити основні аспекти слідчої ситуації.

Стосовно елементів слідчої ситуації, з’ясовано, що: у криміналістичних джерелах найбільш уваги приділяється таким елементам слідчої ситуації, як: певне положення (момент, етап) в розслідуванні; докази та інформаційний матеріал; сукупність умов в яких здійснюється розслідування; ознаки та властивості обставин, зв’язки і відношення між ними; хід (стан) розслідування (висновки про хід розслідування); обстановка, картина розслідування; менш уживаними елементами є завдання збору та перевірки доказів, фактичні дані та їх сукупність, криміналістична характеристика розслідування злочину, прийняття слідчих рішень, завдання розслідування або розкриття злочину, планування й проведення слідчих дій, сукупність факторів (матеріальних, інформаційних тощо) та їх оцінка, шляхи, засоби і прийоми розслідування; організація та основні напрями розслідування; динамічна інформаційна система, уявна динамічна модель; зв’язки та взаємостосунки між учасниками процесу розслідування; знання слідчого, джерела отримання інформації; результат пізнання, відображення обстановки; об’єктивна реальність; висування й перевірка версій.

В результаті вивчення широкого кола думок вчених та співставлення їх з позиціями опитаних слідчих і викладачів виділено три основних підходи до розуміння слідчих ситуацій: а) визначення, що характеризують слідчу ситуацію переважно як обстановку розслідування; б) визначення, згідно з якими слідча ситуація формується переважно під впливом зібраної доказової інформації;
в) положення, відповідно до якого сутність слідчої ситуації становлять обстановка і стан розслідування на певному етапі.

У підрозділі 3.2. “Класифікація слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування розбоїв” зазначається, що слідчі ситуації як складні системні утворення можуть бути класифіковані тільки за чітко обумовленими критеріями.

В результаті аналізу існуючих в криміналістичній літературі класифікаційних основ слідчих ситуацій, в дисертації виділяються наступні критерії класифікації слідчих ситуацій у методиці розслідування, а саме: 1) категорії кримінальних справ залежно від специфіки їх розслідування, (група, вид); 2) криміналістична характеристика певних видів злочинів, що враховуються при їх розслідуванні; 3) стадії (етапи) досудового провадження у кримінальних справах.

Наголошується, що при розгляді питання класифікації слідчих ситуацій необхідно використовувати класифікаційні основи, які випливають із криміналістичної характеристики даного виду злочинів, що вимагає комплексного підходу до досліджень проблем криміналістичної характеристики певного виду (групи) злочину та слідчої ситуації з метою розробки в методиках розслідування узагальнених, типізованих ознак слідчих ситуацій. Використання поняття “слідча ситуація” при розробці методик розслідування окремих видів злочинів, а також у практичній діяльності, припускає наявність певних умов, однією з яких, причому безумовно необхідною, є критерій відмежування однієї ситуації від іншої, при тому, що індивідуальність злочину породжує й індивідуальність слідчої ситуації його розслідування.

У підрозділі 3.3. “Типові слідчі ситуації як основа визначення напряміврозслідування” розглядаються основні типові слідчі ситуації які виникають на початковому етапі розслідування розбоїв, та визначається приблизний комплекс слідчих дій, тактичних прийомів по їх розв’язанню. В результаті проведеного дослідження, нами встановлено, що для початкового етапу розслідування розбійних нападів характерні наступні типові слідчі ситуації: 1) особа, яка підозрюється у вчиненні розбійного нападу, затримана на місці події, у момент вчинення злочину або явки з повинною; 2) особа, яка підозрюється у вчиненні розбійного нападу не затримана, але є інформація про неї; 3) особа, яка підозрюється у вчиненні розбійного нападу, не затримана, але є інформація про деякі деталі її зовнішності; 4) особа, яка підозрюється у вчиненні розбійного нападу, не затримана, але детально відома зовнішність злочинця; 5) інформація про особу, яка підозрюється у вчиненні розбійного нападу малозначна; 6) інформація про особу, яка підозрюється у вчиненні розбійного нападу відсутня.

Звертається увага на те, що слідчі ситуації, які складаються на початковому етапі, впливають на подальший хід розслідування. Від того, як вдало вони будуть розв’язані, залежить, які слідчі ситуації сформуються на наступних етапах та чи буде розкрито конкретну кримінальну справу.

Аналіз повторюваності перелічених слідчих ситуацій при розслідуванні цих злочинів, показав, що найпоширеними для початкового етапу розслідування є ситуації, ускладнені дефіцитом інформації про особистість злочинця (злочинців) та його (їх) місцезнаходження. У зв’язку з цим розглядається внутрішня структура цих ситуацій та пропонуються основні напрями розслідування.

Досліджуються основні причини виникнення складних слідчих ситуацій, та робиться висновок, що від об’єктивної оцінки слідчої ситуації залежить правильний вибір тактичних прийомів, необхідних для її вирішення.

ВИСНОВКИ

У дисертації визначено такі науково обґрунтовані теоретичні та практичні положення:

1. Аргументується висновок, про те що питання криміналістичної характеристики злочинів невіддільне від проблематики слідчої ситуації, оскільки необхідність слідчого у зверненні до криміналістичної характеристики певного виду злочину обумовлена здебільшого проблемною ситуацією розслідування, що характеризується негативними умовами (наприклад, недостатністю доказової інформації по кримінальній справі, що розслідується).

2. Конкретизовані основні елементи криміналістичної характеристики розбійних нападів та їх зміст: предмет, спосіб злочинного посягання, обстановка вчинення злочину, слідова картина злочину, особа потерпілого і злочинця.

3. Акцентується увага, що особливого значення наукові категорії “криміналістична характеристика злочину”, “слідча ситуація” набувають на початковому етапі розслідування. Знання криміналістичної характеристики злочинів, типових слідчих ситуацій, що виникають на даному етапі, та правильне використання цих знань на початковому етапі є важливою умовою швидкого та повного розкриття кримінальної справи.

4. Обґрунтовано, що початковий етап розслідування має дуже важливе значення для розслідування розбійних нападів, тому що саме на ньому здійснюється перевірка й оцінка доказів, приймаються правові рішення, які покликані забезпечувати досягнення завдань кримінального судочинства.

5. Наведені додаткові аргументи щодо значення огляду місця події на початковому етапі розслідування розбоїв. Встановлено, що використання доказової та орієнтуючої інформації, отриманої при огляді місця події, дозволяє: відтворити механізм злочину; висунути версії про подію злочину та напрями його розслідування; здійснити переслідування злочинця (злочинців) за “гарячими” слідами; установити кількість нападників; виявити знаряддя злочину; визначити вірогідний напрям слідування з місця події злочинців; установити транспортний засіб, який було застосовано при здійсненні цього злочину; призначити та провести експертизи й дослідження речових доказів, які в подальшому стали важливим засобом для встановлення та викриття злочинців.

. Виявлено ряд факторів, які ускладнюють розслідування розбійних нападів:

а) на стадії порушення кримінальної справи: помилки у кваліфікації злочину; складності з визначенням ступеня тяжкості тілесних ушкоджень; неналежним чином зібраний матеріал дослідчої перевірки; недостатність інформації про осіб, які вчинили злочин; відсутність достатньої доказової інформації; відмова потерпілого давати свідчення; збір доказової інформації на відкритій місцевості, відсутність свідків, слідів злочину; недостатність ґрунтовних версій, та погане опрацювання наявних версій; неналежна підготовка працівників ОВС, які збирають початковий матеріал по справі;

б) при визначенні та опрацюванні джерел доказової інформації: невміння дати правильну оцінку інформації, проаналізувати; протидія розслідуванню (наприклад шляхом зміни раніше наданих показань); затягування призначення та проведення експертиз, результати яких необхідно було отримати на початку розслідування; великий обсяг оперативної інформації, яку слідчий повинен обробити; відсутність свідків;

в) при проведенні окремих слідчих дій: недостатнє організаційно-технічне забезпечення цієї діяльності; страх потерпілого або свідка перед можливою розправою над ними; надання неправдивих свідчень підозрюваним або обвинуваченим; неправильне вилучення речових доказів; неналежне матеріально-технічне забезпечення;

г) при виявленні причин та умов, які сприяли вчиненню злочину: відсутність адекватного реагування на причини та умови вчинення злочину; низький рівень соціального та культурного виховання молодого покоління;

д) інші негативні чинники: відсутність часу, велика завантаженість слідчого іншими кримінальними справами; негативне ставлення суспільства до ОВС.

. Визначені заходи, щодо підвищення ефективності розслідування, а саме:

– для покращення роботи СОГ створити постійно діючі СОГ та забезпечити їх відповідними технічними засобами;

– у справах, порушених за оперативними матеріалами, розробити спільно зі слідчими план реалізації матеріалів; –забезпечити належну взаємодію слідчого з оперативними працівниками, експертами, громадськістю, які залучаються до розслідування злочину; забезпечити кваліфіковане керівництво СОГ;

– чітко визначити обов’язки між членами СОГ; організовувати регулярні оперативні наради СОГ з метою обговорення результатів і подальших завдань розслідування;

– налагодити систематичний обмін інформацією;

– забезпечити чітке виконання плану розслідування.

8. Запропоновано до основних структурних елементів слідчої ситуації віднести: докази та інформаційний матеріал; сукупність умов, в яких здійснюється розслідування; ознаки та властивості обставин, зв’язки та відношення між ними; обстановку, картину розслідування.

9. Наголошується, що ефективним засобом вирішення типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування цих злочинів є реалізація криміналістичних операцій та комбінацій, здійснення певного комплексу слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

10. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення методики розслідування розбійних нападів, які використовуються в роботі практичних ОВС та в навчальному процесі юридичних вузів при вивченні відповідних розділів криміналістики та кримінального процесу.

Результати проведеного дослідження можуть певною мірою сприяти підвищенню ефективності досудового розслідування означеного виду злочину.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Щербакова Г.В. Проблематика слідчих ситуацій як складова навчального курсу криміналістики // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. –Одеса: Право, 2003. –№ 2. –С. 57-63 (у співавторстві з Іщенком А.В. ).
  2.  Щербакова Г.В. Організаційні проблеми наукових криміналістичних досліджень // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. –Одеса: Право, 2003. – № 4. –С. 191-192 (у співавторстві з Берназом В.Д.).
  3.  Щербакова Г.В. Сучасні підходи до розуміння слідчих ситуацій у криміналістичній літературі // Вісник Запорізьського юридичного інституту. –Запоріжжя, 2003. –№ 3. –С. 257-264 (у співавторстві з Іщенком А.В. ).
  4.  Щербакова Г.В. Проблема класифікації слідчих ситуацій // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. –К., 2004. –№ 1. –
    С. 143-150.
  5.  Щербакова Г.В. Початковий етап як вирішальний період у розслідуванні розбоїв // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. –Луганськ, 2004. –№ 4. –С. 162-169.
  6.  Щербакова Г.В. Особливості проведення слідчих дій на початковому етапі розслідування розбоїв // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. –К., 2005. –№ 3. –С. 209-214.
  7.  Щербакова Г.В. Висвітлення слідчих ситуацій при викладанні криміналістики // Актуальні проблеми криміналістики: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. / Гол. ред. М.І. Панов. Нац. юрид. акад. України, –Харків: Гриф, 2003. –С. 41-44 (у співавторстві з Іщенком А.В. ).

АНОТАЦІЯ

Щербакова Г.В. Початковий етап розслідування розбоїв, вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 –кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. –Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2006.

Дисертація містить комплекс питань теоретичного та прикладного характеру присвячених початковому етапу розслідування розбоїв вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян. На основі використання доробку вчених криміналістів, узагальнення слідчої практики та статистичних даних МВС України у роботі розглянута криміналістична характеристика даного виду злочинів, виділені основні її елементи, досліджені кореляційні зв’язки між цими елементами, надано авторське визначення криміналістичної характеристики розбоїв. З’ясовується зміст та структура початкового етапу розслідування розбоїв. Аналізуються помилки, які допускаються при проведенні слідчих дій на цьому етапі та формулюються практичні рекомендації по їх усуненню. У роботі розкриваються: поняття, сутність та структура слідчої ситуації. Розглядаються типові слідчі ситуації, притаманні даній категорії злочинів і наводиться система дій слідчого по їх вирішенню.

Ключові слова: особливості початкового етапу розслідування розбоїв, криміналістична характеристика, типові слідчі ситуації, напрями удосконалення початкових слідчих дій.

АННОТАЦИЯ

Щербакова А.В. Первоначальный этап расследования разбоев, совершенных с целью завладения частным имуществом граждан. –Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 –уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. –Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2006.

Диссертация содержит комплекс вопросов теоретического и прикладного характера, который посвящен рассмотрению особенностей первоначального этапа расследования разбоев, совершенных с целью завладения частным имуществом граждан.

В результате изучения и обобщения следственной практики и статистических данных МВД Украины в работе рассмотрена криминалистическая характеристика данного вида преступлений, выделены основные ее элементы, исследованы корреляционные связи между этими элементами, предоставлено авторское определение криминалистической характеристики разбоев. Исследованы особенности следовой картины при совершении разбоев, которые обусловлены характером противоправного действия, механизмом его совершения, личными качествами преступника.

В диссертации аргументируется связь научных категорий: криминалистическая характеристика и следственная ситуация и делается вывод о том, что эти научные категории приобретают особенного значения на первоначальном этапе расследования.

Выясняется содержание и структура первоначального этапа расследования разбоев, формулируется авторское определение первоначального этапа расследования. Конкретизируются понятия первоначальный этап расследования и досудебное следствие”.

Анализируются ошибки, которые допускаются при проведении следственных действий на первоначальном этапе расследования этих преступлений. Автором разрабатываются практические рекомендации по устранению факторов, которые негативно влияют на ход расследования.

В работе путем объединения теоретических и практических позиций раскрываются: понятие, сущность и структура следственной ситуации; рассматривается развитие и становление проблематики следственной ситуации в криминалистической литературе.

Предлагается авторская классификация типичных следственных ситуаций первоначального этапа расследования разбоев и определяется система тактических операций, следственных и оперативно-розыскных действий по их разрешению. Выясняются основные причины возникновения сложных следственных ситуаций. Особое внимание уделяется рассмотрению следственных ситуаций, осложненных отсутствием или недостаточностью информации о личности преступника (преступников).

Ключевые слова: особенности первоначального этапа расследования разбоев, криминалистическая характеристика, типичные следственные ситуации, направления совершенствования первоначальных следственных действий.


ANNOTATION

Scherbakova G.V. The starting point of investigation brigandages which perpetrate for the purpose of take over the private property of citizens. Manuscript.

Dissertation for competition of scientific degree of the candidate of law sciences in speciality 12.00.09 –criminal procedure and criminalistics; forensic expertise. – Kyiv National University of Internal Affairs, Kyiv, 2006.

The dissertation is considered the complex of the questions of theoretical and applied character. The research is dedicated of the starting point of investigation brigandages which perpetrate for the purpose of take over the private property of citizens. The author takes as basis the researches of criminal scientists, makes a generalization of investigation practice and statistics of the Ministry of internal affairs. The researcher determines and discloses: the criminal description of the given kind of crimes and basis elements, investigates the correlation contacts between these elements, gives authours determination of the criminal description of brigandages and defines the table of contents and structure of the starting point of investigation brigandages. The author analyses mistakes that is allowed at the time of investigation actions on the point and formulates practical recommendations for theirs destruction. Also the dissertation is disclosed the concept, essence, structure of the investigation actions and typical investigation situations of the given kind of crimes and system of the investigators actions.

Key words: characteristic of the starting point of investigation brigandages, criminal description, investigation actions, improvement of the starting point of the investigation actions.



Другие работы

Общие положения В целях предупреждения произ...


Порядок прохождения инструктажа и обучения Инструктаж работающих подразделяют: Вводный; Первичный; Повторный; Внеплановый; Целевой. Руководители ...

Подробнее ...

Статья 1265. Право авторства и право автора н...


Собственник скульптуры ? приобретатель За вещными переходит право следования а за исключительными ? нет. 1229 исключительное право нарушаться не...

Подробнее ...

. Гипоксические поражения ЦНС I


0 Церебральная ишемия 1 степени или Гипоксическиишемическое поражение ЦНС I степени Церебральная ишемия II степени средней тяжести а Анамнестичес...

Подробнее ...

Східна і західна філософська парадигма.


В цьому випадку східна людина злита зі стихією природи. Весь світ і людина має прагнути до досконалості зокрема духовної. Через любовне спогляда...

Подробнее ...