___ ________________2013 р.



Бесплатно
Узнать стоимость работы
Рассчитаем за 1 минуту, онлайн
Работа добавлена на сайт TXTRef.ru: 2019-10-29

                                                                                      Керівник практики_______  _____________

                                                                                                                          (Підпис)             (П.І.П.)

                                                                                                                  «___» ________________2013 р.

                                                                                      Вчитель школи  ________   ______________

                                                                                                                        (Підпис)            (П.І.П.)

                                                                                                                  «___»  _______________2013 р.

КОНСПЕКТ УРОКУ

         Тема: Світова промисловість. Енергетика. Машинобудування.  

             Мета: перевірити раніше вивчений матеріал, охарактеризувати склад, особливості розвитку і розміщення основних галузей промисловості світу; розвивати уміння визначати закономірності розміщення певних галузей промисловості, уміння працювати з картами,  атласпми, таблицями; вдосконалювати навички роботи в групах в ході вивчення нового матеріалу; виховувати аналітичне мислення, комунікабельність, творчий підхід до розв’язання задач, повагу до думки інших.

    Обладнання: підручник, карта, додаткова література

        Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Хід уроку

        І.  Організаційний момент. (1 хв.)

        ІІ. Перевірка раніше вивченого матеріалу. (8 хв.)

            (фронтальне опитування).

  1.  Охарактеризувати сільське господарство.
  2.  Назвати основні умови формування світового господарства.
  3.  Що таке галузева і територіальна структура?
  4.  Назвати етапи формування світового господарства.
  5.  Назвати головні чинники міжнародного географічного поділу праці.
  6.  Назвати основні форми міжнародної економічної інтеграції.

        III.  Актуалізація опорних знань. (2 хв.)

1.Як ви думаєте що таке промисловість?

2.Які є провідні галузі світової промисловості?

3.Якими особливостями відрізняється розміщення галузей промисловості в сучасному світі?

IV. Мотивація навчальної діяльності. (2хв.)

             Одним з об’єктів дослідження соціально-економічної географії  світу є світове господарство, розміщення його галузей, серед яких провідне місце, як і раніше, посідає промисловість — провідна та найбільш технічно досконала галузь світового матеріального виробництва. У промисловості створюються знаряддя праці, предмети споживання, вона тісно пов’язана з НТП і має вирішальний вплив на рівень економічного розвитку країни. Промисловість поділяють на добувну (розробка корисних копалин) та обробну (переробка сировини в готову продукцію). Провідними галузями світової промисловості є енергетика, металургія, машинобудування, хімічна, лісова, легка, харчова. На це питання ми дамо відповідь сьогодні на уроці.

     V.  Повідомлення нової теми. (1 хв.)

    Отже, сьогодні на уроці ми з вами будемо розглядати тему: «Світова промисловість.»

    VI. Вивчення нового матеріалу. (21 хв.)

                         План

1.Енергетика. (розповідь з елементами бесіди).

2.Металургійна промисловість. (розповідь вчителя).

3.Машинобудування. (розповідь вчителя).

4.Хімічна промисловість. (розповідь вчителя).

5.Лісова і деревообробна промисловість. (розповідь вчителя).

6.Легка промисловість. (розповідь вчителя).

   1.Енергетика.

           Енергетика — сукупність галузей паливної промисловості, електроенергетики, засобів доставки палива та енергії. У сучасному світовому господарстві склалася ситуація, за якої країни, що розвиваються, виступають як постачальники енергоносіїв, а розвинені держави — як основні споживачі енергії.

          Нафтова промисловість — провідна галузь енергетики. Нафту видобувають у 75 країнах світу, але географію цієї галузі визначають країни, для яких вона є галуззю міжнародної спеціалізації. Головними експортерами сирої нафти є країни, що розвиваються, насамперед країни ОПЕК (80 % світового експорту). Найбільше нафти експортують країни Перської затоки, Росія, країни Північної та Західної Африки, Латинської Америки, Індонезія, Бруней. Великими імпортерами нафти є Японія, країни Європи, США.

      Газова промисловість. Розвідані запаси природного газу становлять 142 трлн м3. Найбільші поклади природного газу зосереджені в Росії (39,2 %), на Близькому і Середньому Сході (30 %), в Північній Америці (5 %) і Західній Європі (насамперед в Нідерландах — 4 %). Основна частина видобутку природного газу зосереджена у промислово розвинених країнах. Щорічний видобуток газу у світі постійно зростає. Понад 40 % всього об’єму видобувають в СНД (80 % цієї кількості припадає на Росію), 25 % — у США, менші об’єми — у Канаді, Нідерландах, Норвеґії, Індонезії, Алжирі, які не входять до числа найбільших світових експортерів природного газу. Газ в основному експортується у скрапленому вигляді трубопроводами. Протяжність газопроводів в сучасному світі досягла 900 тис. км і продовжує зростати. Найбільші міждержавні газопроводи функціонують у Північній Америці (пов’язує канадську газоносну провінцію Алберта з США) і Західній Європі (один пов’язує  голландське родовище Ґронінґен з Німеччиною, Швейцарією і Італією; другий — норвезький сектор Північного моря з Німеччиною, Бельґією і Францією). З 1982 р. функціонує газопровід, який

пов’язує Алжир з Тунісом і — по дну Середземного моря — з Італією. Зростає об’єм морських перевезень скрапленого природного газу в спеціальних танкерах. Найбільшими споживачами природного газу є Японія, США, найрозвиненіші країни Європи.

     Вугільна промисловість — «найстаріша» галузь паливно-енергетичного комплексу. Сумарні світові запаси вугілля (52 % — кам’яного, 48 % бурого) оцінюються приблизно в 14 трлн т, причому найбільші родовища знаходяться в Росії, Китаї, США, ПА, Україні, Казахстані, менш значущі — у Німеччині, Великій Британії, Польщі, Австралії, Канаді, Індії, Індонезії, Ботсвані, Зімбабве, Мозамбіку, Колумбії, Венесуелі. З точки зору конкурентоспроможності вугілля на світовому ринку важливим чинником є його собівартість, яка не в останню чергу залежить від способу видобування. Тому доставлене з Австралії або Південної Африки в Західну Європу вугілля дешевше за місцеве, в чому й полягає одна з причин занепаду європейської вуглевидобувної галузі.

      

    2.Металургійна промисловість.

     Металургією називають галузь господарства, що займається виробництвом металів та сплавів із руд, скрапу (відходів виробництва і брухту). Металургія складається з гірничодобувної промисловості (видобуток металургійної сировини), чорної та кольорової металургії. Чорна металургія виробляє чавун, сталь, прокат, феросплави. У другій половині ХХ ст. найбільшим виробником чорних металів у світі були США. З 1982 р. на перше місце вийшла Японія, а з 1996 р. — Китай (понад 100 млн щорічно). Особливістю виробництва чорних металів на сучасному етапі є їх розміщення не в районах залягання залізних руд або палива, а поблизу великих транспортних вузлів.

      Лише США та Росія задовольняють свої потреби у кольорових металах за рахунок розробки власних родовищ. Кольорова металургія в епоху НТР зазнала певних змін. Виплавляння важких металів (міді, свинцю, цинку, олова) знижується, а виробництво легких (алюміній, титан, магній) та рідкісних (ітрій, лютецій, лантат) нарощується. Повний набір підгалузей кольорової металургії мають такі країни, як США, Канада, Японія, Росія, Німеччина, Франція, Бельґія, Австралія. Останнім часом у виробництві кольорових металів зростає частка країн, що розвиваються. Найширше застосування серед кольорових металів має алюміній. Головними виробниками металевого алюмінію є Китай, Росія, США, Канада, Австралія, Бразілія, Норвеґія.

    

      3.Машинобудування.

     Машинобудування є найважливішою галуззю промисловості, оскільки забезпечує автоматизацію, механізацію та електрифікацію виробництва, підвищуючи продуктивність праці. На машинобудування припадає 37 % вартості світового промислового виробництва.

    У світовому машинобудуванні тільки десяток країн спроможні виробляти всю номенклатуру машинобудівної продукції. Це США, Японія, Росія, ФРН, Великобританія та Франція, а також певною мірою Китай, Канада, Італія та Україна: їх сумарна частка у випуску продукції становить близько 3/4 світового показника. Частка машинобудування в структурі промисловості коливається від 25 % (Китай) до 40 % (Японія) за кількістю зайнятих та вартістю виробництва.   

      Велика група промислово розвинених країн Європи (особливо Нідерланди, Бельґія, Швеція, Швейцарія, Чехія, Іспанія, Польща та ін.), нових індустріальних країн (особливо Республіка Корея, Сінґапур, Бразілія, Мексика) та деякі країни Азії зі сформованою структурою господарства (наприклад, Індія, Туреччина) спеціалізуються на випуску окремих видів машинобудівної продукції. Розміщення машинобудування залежить насамперед від надходження конструкційних матеріалів, наявності кваліфікованої робочої сили, звязків з науково-дослідною базою,розміщення ринків збуту.

      4.Хімічна промисловість.

    Хімічна промисловість є найбільш динамічною галуззю у виробництві конструкційних матеріалів. Хімічна промисловість — найбільш складна за структурою галузь. До її складу  входять гірничо хімічна (видобуток мінеральної сировини), основна хімія (виробництво мінеральних добрив, кислот, соди) та хімія органічного синтезу (виробництво пластмас, синтетичних смол, каучуку, хімічних волокон тощо). В перспективі дедалі більшого значення набуватимуть біотехнологічні виробництва. Сучасні структурні зміни полягають у підвищенні частки наукомістких виробництв

органічної хімії, пластмас, фармацевтичних препаратів та переробних і базових підгалузей і зменшення частки виробництв, що переробляють сировину і виготовляють напівпродукти.

    Для хімічної промисловості характерні висока вартість устаткування, енерго- та водомісткість. Тому географія її дуже складна. Вирішальну роль відіграє чинник можливості комбінування виробництва, утворення складних технологічних поєднань, що спираються на сировинні та енергетичні бази, нафто- та газохімічні комбінати. Водночас загострення енергетичної кризи й екологічних проблем штовхає підприємців до пошуку можливостей розміщення «брудних» хімічних виробництв у країнах, що розвиваються. Тому частка країн, що розвиваються, в хімічному виробництві постійно зростає.

     5.Лісова і деревообробна промисловість.

     Галузь охоплює лісозаготівлю, лісопиляння та механічну обробку деревини. До складу промисловості входить лісохімія, де переважає хімічна технологія, а також целюлозно-паперова промисловість, де поєднуються механічна та хімічна технології переробки деревини. Щорічно у світі виробляється близько 425 млн м3 пиломатеріалів. Лісосировинні бази світу характеризуються запасами та якістю деревини, транспортною забезпеченістю територій, природними умовами, розташуванням стосовно місць споживання. У межах північного лісового поясу заготовляється переважно хвойна деревина, південного — листяна.

     До найбільш забезпечених лісовими ресурсами країн належать Росія, Канада, Бразілія, США, Китай, ДРК, Індонезія, Фінляндія, Швеція, Румунія. Чимало країн зовсім не мають лісу. У багатьох країнах, що розвиваються, до 80 % заготовленої деревини йде на дрова, а у розвинених країнах понад 90 % використовується як сировина для різних сфер економіки. Як правило, високорозвинені держави спеціалізуються на виробництві паперу та продукції деревообробної промисловості, країни, що розвиваються, займаються лісозаготівлею. Основні виробники пиломатеріалів у світі — США, Канада, Японія, Швеція, Німеччина, Фінляндія; картону та паперу США, Японія, Швеція, Норвеґія, Фінляндія, Канада.

     6.Легка промисловість.

     Група галузей, що забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям та іншими предметами споживання, становить легку промисловість. Вона складається з текстильної (50 % вартості), швейної, шкіряно-взуттєвої, хутрової та галантерейної галузей. Ключовими фактори розміщення підприємств легкої промисловості є споживчий, сировинний, забезпеченість трудовими ресурсами.

    Текстильна промисловість виробляє тканини. Найважливішим видом натурального волокна є бавовна, на частку котрої припадає близько половини перероблюваної у світі текстильної сировини. До найбільших виробників бавовняного волокна належать: Китай, США, Індія, Пакистан, Узбекистан, Туреччина, Австрія, Єгипет, Аргентина, Бразілія.

    Експортери бавовняних тканин: Пакистан, США, Китай, Індія, Японія, Росія. Головні імпортери: країни Європи, Канада, Австралія. Найбільші виробники вовняних тканин: Китай, Італія, Японія, США, Республіка Корея, Німеччина, Великобританія, Франція, Росія. Більшість з цих країн є експортерами вовняних тканин, а основними виробниками й експортерами сировини — Австралія, Нова Зеландія, Китай, Уруґвай, Аргентина, ПА. Основні імпортери вовняних тканин — країни Європи та Північної Америки.

     Основні виробники та експортери натурального шовку-сирцю: Японія, Китай, Південна Корея, Індія, Росія.Найбільша джутова промисловість розміщена в Індії та Банґладеш на власній сировині, а також у Великобританії на імпортній сировині. Головні імпортери джутових виробів: США, країни Європи.

      Лляна промисловість розвинулась у Росії, Білорусі, Україні, Польщі, країнах Прибалтики. Головними виробниками канатних та плетених виробів з абаки (текстильного банану) є Філіппіни, з сизалю — Танзанія, з генекену (вид агави) — Мексика.

      Галузі текстильної промисловості поширились у багатьох країнах світу незалежно від рівня їхнього розвитку. У виробництві тканин з хімічних волокон переважають економічно розвинені країни, але при цьому значення країн, що розвиваються, в Азії помітно зростає.

     З інших галузей промисловості найбільше значення має шкіряно-взуттєва. Її розміщення зорієнтоване переважно на споживача. Великі райони шкіряно-взуттєвої промисловості зосереджені в економічно розвинених країнах:США, Італія, Великобританія, Франція, Німеччина. Виробництво сировини зосереджене у районах тваринництва. Постачальником синтетичних матеріалів є хімічна промисловість.

        VII. Узагальнення і систематизація знань. (5 хв.)

  1.  Що таке енергетика?
  2.  Які є види промисловості?
  3.  Які країни спроможні виробляти машинобудівну продукцію?
  4.  В які країни експортують бавовняні тканини?
  5.  Які країни задовольняють свої потреби у кольоровій металургії?

     VIII. Повідомлення домашнього завдання. (2 хв.)

Прочитати і запам’ятати §22. Дати відповіді на запитання після параграфа.

   IX. Підсумки уроку. (3 хв.)

Оцінка      _______________________

Вчитель школи _______________     __________________________________

                               (Підпис)                                (прізвище, ім’я, по батькові)

Керівник практики ___________      ___________________________________

                                         (Підпис)                                (прізвище, ім’я, по батькові)

Другие работы

червоних променів світла ~~~-----7 ~~~105 см...


Знайти для цього пучка енергію що падає на одиницю площі за одиницю часу. Знайти до якої граничної довжини хвилі рентгенівського ввипромінювання...

Подробнее ...

х ~ середине 50х годов Общие условия развития...


В годы войны им приходилось самим принимать решения нести за них ответственность они научились критически оценивать ситуацию. К тому же в конце ...

Подробнее ...

Если в Вашем регионе нет установленного поря...


Как зарегистрировать базу персональных данных Регистрацией баз персональных данных занимается Государственная служба по защите персональных данны...

Подробнее ...

тема социальноэкономических мер по борьбе с н...


Нормы права составляющие отрасль права социального обеспечения образуют систему данной отрасли: общая часть соджержит нормы которые выражают общ...

Подробнее ...