РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук.



Работа добавлена на сайт TXTRef.ru: 2019-10-29

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ім. К.Д. УШИНСЬКОГО

ЮНГ Наталія Володимирівна

УДК: 152.26+371.04+152.3+001.8

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ, ГРУП ПІДВИЩЕНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ УВАГИ

19.00.07 –педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Одеса –


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному університеті імені І.І. Мечнікова, кафедра загальної та соціальної психології, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник:  кандидат психологічних наук

Будіянський Микола Федорович,

Одеський національний університет

ім. І.І. Мечникова, професор кафедри

загальної та соціальної психології.

Офіційні опоненти:  доктор психологічних наук, професор

Максименко Юрій Борисович,

Південноукраїнський державний

педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського,

декан художньо-графічного факультету;

кандидат психологічних наук, доцент

Колот Світлана Олександрівна,

Одеський національний політехнічний університет,

завідувач кафедри соціології та психології.

Провідна установа: Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна,

Міністерство освіти і науки України.

Захист дисертації відбудеться “___” червня 2006 р. о __ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.03 у Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К.Д. Ушинського за адресою: 65029 м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26, конференц-зал.

           

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського за адресою: 65029 м. Одеса,
вул. Старопортофранківська, 26.

           

Автореферат розісланий   “___”  травня  2006 р.

Вчений секретар                                                                                              

спеціалізованої вченої ради                                                                                     Цибух Л.М.

.

Загальна ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Перед сучасною психологією сьогодні постає цілий ряд задач, пов'язаних з вивченням особливостей розвитку особистості в умовах економічних, політичних, соціальних змін в період входження України в культурне і економіко-правове поле Європи.

Ціннісні орієнтації –одна з центральних проблем більшості наук, що вивчають людину в різних іпостасях. Її значення обумовлене тим, що вчення про свідомість і самосвідомість складає методологічні засади рішення не тільки багатьох важливих теоретичних питань, але і практичних завдань у зв'язку з формуванням життєвої позиції. Ціннісні орієнтації виникають у людини в процесі соціальної взаємодії як неминучий і завжди унікальний продукт її психічного розвитку, як відносне стійке і на той же час психічне утворення, що піддається внутрішнім коливанням і змінам. Вони неминуче накладають відбиток на всі життєві прояви людини і набувають особливого значення на підлітковому етапі становлення особистості.

Вивченню психологічних особливостей ціннісних орієнтацій і рис особистості старших підлітків схильних до соціальної дезадаптації сприяли наукові здобутки низки вчених: про вікові аспекти особистісних змін  (Л.І. Божович, М.І. Боришевський, І.С. Кон, С.В. Кривцова, І.Ю. Кулагіна, А.Є. Личко, Д.Б. Ельконін та ін.); про створення відповідних умов щодо позитивного розвитку особистості (С.О.Колот, Н.Ю. Максимова, Д.І Фелбдштейн та ін.) та її ціннісних орієнтацій (А.Г. Асмолов, Б.С. Братусь, Л.Ф. Бурлачук, А.В. Петровський, Ю.Б. Максименко, І.П. Маноха, А.Т. Москаленко, М. Рокіч, В.А. Роменець, В.В. Столін, В.О. Татенко, Т.М. Тітаренко, О.Б. Фанталова).

Разом з тим, деякі аспекти розвитку особистості в пубертатному періоді розкриті недостатньо, зокрема, питання, пов'язані з психологічною диференціацією усередині підліткового періоду, з різними аспектами соціалізації підлітка, формуванням його ідеалів, ціннісних орієнтацій в специфічних умовах особистісного розвитку, під якими ми розуміємо психологічну схильність до соціальної дезадаптації. Особливого значення набуває вивчення ціннісних орієнтацій підлітка в умовах безкризового переходу від старшого підліткового до раннього юнацького віку.

Усе сказане і зумовило вибір теми дослідження “Психологічні особливості ціннісних орієнтацій старших підлітків, груп підвищеної психологічної уваги”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося в рамках наукової програми кафедри загальної і соціальної психології, що входить до тематичного плану Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (№5). Тему затверджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №10 від 21.12.2004 р.). Автором досліджувалися особливості ціннісних орієнтацій старших підлітків, які входять до типологічних груп підвищеної психологічної уваги.

Мета дослідження: науково-теоретичне обґрунтування емпіричного дослідження психологічних особливостей ціннісних орієнтацій і рис особистості старших підлітків схильних до соціальної дезадаптації, яка обумовлює їх входження до групи підвищеної психологічної уваги.

Завдання дослідження:

  1.   На підставі аналізу теоретико-методологічних робіт визначити сучасні підходи та принципи дослідження ціннісних орієнтацій, їх особливостей та гіпотетично пов’язаних з ними рис особистості старшого підлітка.
  2.   Визначити поняття “група підвищеної психологічної уваги”(далі –ППУ), теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити типологію психологічної схильності до соціальної дезадаптації у старших підлітків.
  3.   Дослідити характер взаємозв’язку показників ціннісних орієнтацій і рис особистості, що вивчаються.
  4.   Вивчити рейтинг і психологічний зміст ціннісних орієнтацій старших підлітків залежно від віку і статі.

5. Дослідити особливості ціннісних орієнтацій і психологічні портрети старших підлітків, залежно від приналежності їх до типологічної групи ППУ.

Об'єкт дослідження: психологічні особливості старших підлітків схильних до соціальної дезадаптації.

Предмет дослідження: ціннісні орієнтації, їх особливості та гіпотетично пов’язані з ними риси особистості старших підлітків, що входять до груп підвищеної психологічної уваги.

Методи дослідження. У роботі використовувалася система методів і процедур отримання даних, що включають: теоретичний аналіз літератури з досліджуваної проблематики, методи спостереження, бесіди, тестування, аналіз продуктів діяльності.

До методичного комплексу увійшли: опитувальник вивчення ціннісних орієнтацій, автор О.Б. Фанталова; патохарактерологічний діагностичний опитувальник (ПДО), автор А.Є. Личко; методика вимірювання рівня самоактуалізації особистості (САМОАЛ), автори Н.Ф. Каліна, О.В. Лазуркін; тест-опитувальник самовідношення, автори В.В. Столін,
С.Р. Пантелєєв; проективна техніка малюнкових метафор “Життєвий шлях”, автор І.Л. Соломін; методика особистісного диференціала, адаптована в НДІ ім. В.М. Бєхтєрева.

У дослідженні брали участь 350 підлітків обох статей у віці від 15 до 16 років,  зокрема: студенти 1-2-х курсів Одеського Вищого професійного училища автомобільного транспорту (ОВПУАТ), учні 3-х і 4-х класів Одеського юридичного ліцею (ОЮЛ) і студенти 1-2-х курсів Одеського педагогічного коледжу ПДПУ ім. К.Д. Ушинського (ОПК).

Теоретико-методологічними засадами дослідження стали положення: про провідну роль діяльності в розвитку психіки дитини (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв,
Г.С. Костюк); про роль соціального чинника в розвитку дитини (Г.С. Костюк,
С.Д. Максименко, В.О. Татенко); теорій вікових криз (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович,
П.П. Блонський, Л.С. Виготський, В.В. Давидов, Ж. Піаже, Д.Б. Ельконін, Е. Еріксон,
Дж. Якобсон); теорій особистості (О.М. Леонтьєв, А. Маслоу, В.Н. Мясищев, Г. Олпорт,
К. Роджерс, С.Л. Рубінштейн, З. Фрейд, Е. Фромм, Е. Шпрангер, Д.І. Узнадзе, В.А. Ядов); уявлення про роль ціннісних орієнтацій в процесі соціалізації особистості (Н.В. Абдюкова, Б.С. Братусь, Т.В. Бреус, Б.Ф. Ломов, М. Рокіч, С.Л. Рубінштейн, Д. Сьюпер, Ш.Х. Шварц), тлумачень ціннісних орієнтацій, як особового феномену (А. Ручкін, О..В. Лісієнко) та ін.

Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що: вперше теоретично обґрунтовано типологію груп “підвищеної психологічної уваги”(ППУ); вперше отримані теоретико-емпіричні дані про психологічні особливості ціннісних орієнтацій старших підлітків, що входять до типологічних груп підвищеної психологічної уваги; статистично і психологічно обґрунтований і описаний компонентний склад й конфігурація чотирьох взаємопов’язаних блоків цінностей старших підлітків; дослідженні та складені психологічні портрети підлітків, які відрізняються за типом групи ППУ та набором властивостей особистості; розширені і поглиблені знання про рейтинг і психологічний зміст  ціннісних орієнтацій в старшому підлітковому віці.

Теоретичне значення дослідження полягає в доповненні відомостей про формування ціннісних орієнтацій в підлітковому віці, у виокремленні феномена “група підвищеної психологічної уваги”як самостійної психологічної парадигми, а також у розширені та поглиблені наукових знань про специфіку ціннісних орієнтацій старших підлітків, що входять до різних типологічних груп ППУ.

Практичне значення дослідження. Результати дослідження були впроваджені в процес викладання окремих розділів вікової та соціальної психології у Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова, в процес психологічного супроводження учнів та підлітків ПТУ №5 (акт впровадження №9 від 18.01.06), ЗОШ №25 (акт впровадження №43 від 8.11.05), а також основні результати дослідження покладені в основу планів вдосконалення роботи щодо обліку та здійснення профілактики різних форм девіантної поведінки у неповнолітніх в Малиновської районної адміністрації (акт впровадження №5 від 12.01.06).

Особистий внесок автора полягає в теоретичному аналізі стану досліджуваної проблеми, розробці програми та проведення емпіричного дослідження, та обговорення отриманих даних.

Достовірність і надійність одержаних результатів забезпечувалася науково-теоретичним обґрунтуванням вихідних тез дослідження, використовування методів, адекватних меті, завданням, об'єкту і предмету дослідження, репрезентативністю вибірки, кількісним і якісним аналізом одержаних результатів, використовуванням сучасних методів математичної статистики.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і результати емпіричного дослідження докладалися і обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях (Одеса, 2004; Київ, 2006 р.); на щорічних засіданнях кафедри загальної і соціальної психології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (2002-2005 рр.).

Публікації. Основні тези і результати дисертаційного дослідження відображені в 4 публікаціях, опублікованих в наукових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг дисертації 245 сторінок, з них 180 сторінок основного тексту, таблиць –, малюнків - 6, список  використаної літератури містить 218 найменувань.

Основній зміст дисертації

У вступі подана загальна характеристика роботи, обґрунтовується наукова новизна, теоретична і практична значущість, формулюється основна мета, завдання і методи дослідження, наводяться дані про апробацію дисертації і впровадження її результатів в процес виховання і навчання старших підлітків.

У першому розділі “Теоретичні засади дослідження ціннісних орієнтацій підлітків, що входять до груп підвищеної психологічної уваги”розкриваються теоретичні основи проблеми дослідження особистості підлітка, його ціннісних орієнтацій в сучасних умовах, а також актуалізується необхідність упровадження поняття “група підвищеної психологічної уваги”в умовах некримінального просоціального розвитку особистості на відносно безкризовому етапі онтогенезу –-16 років.

Під час розгляду різних теоретичних підходів до проблеми специфічного розвитку особистості сучасного підлітка були проаналізовані уявлення про загальнопсихологічні і онтогенетичні закономірності досліджуваного віку.

Вивчення загальнотеоретичних, методологічних, соціально-психологічних проблем становлення особистості (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, Л.П. Буєва, Л.Ф. Бурлачук, В.П. Казміренко, О.В. Киричук, С.Д. Максименко, Н.Ю. Максимова, О.П. Саннікова, О..Я. Чебикін та ін.) забезпечує велику міру його розкриття як складного, багатопланового і багаточинникового процесу. Цілісний за змістом і характером, перспективно спрямований процес становлення особистості в онтогенезі здійснюється за власними внутрішніми закономірностями, виступає як специфічна форма соціального руху, що особливо помітно саме в підлітковому віці (М.І. Боришевський, О.А. Донченко, В.І. Ілійчук, В.О. Татенко, Т.М. Тітаренко та ін.).

При розгляді вікових аспектів особлива увага надається зміні соціально-ролевої функції старшого підлітка як динамічного процесу (І.І. Бойко, І.І. Косарев,
Н.Д. Творогова), емоційно-оцінним конструктам адаптації (О.Я. Чебикін); їхнім зв'язкам із

процесами самопізнання старшого підлітка (Д.Н. Демідов, К.А. Серебрякова) і рефлексії (І.Л. Пономаренко) Деякі автори, наприклад, Г.Г. Овчиннікова, пов'язують особливості адаптивного процесу підлітків з процесом формування девіантної поведінки.

Як показав аналіз сучасних вітчизняних досліджень, специфічні підліткові проблеми звучать зараз зовсім інакше. Зокрема, при аналізі літератури, нами було особливо виокремлено проблему усвідомлення небезпечної поведінки, яка є однією з найактуальніших для сучасної вікової психології.

В рамках концептуального підходу О.Я. Чебикіна, феномен “особистісне ставлення до небезпеки”характеризується як емоційне сприйняття старшим підлітком загрози (емоційний компонент), яке повертається назад крізь призму оцінки вірогідності негативних наслідків (когнітивний компонент) і власної можливості контролювати ситуацію (поведінковий компонент). Схильність до гедоністичного ризику, бажання спробувати все нове, заборонене, нова соціальна ситуація, в якій функціонує сучасний підліток, призвели до виникнення цілого ряду проблем, одна з яких є найтривожнішою –це підліток і СНІД (Л.П. Бутузова), підліток і наркотики (Т.В. Теміров).

Традиційні підходи до вивчення основних особистісних конструктів пубертатного періоду істотно збагатили завдяки поглибленому погляду на проблему розуміння емоційно-оцінної сфери підлітка, зокрема, завдяки науковим акцентам не тільки на особистісному, але і на індивідному рівні –вивчення порогу емоційної чутливості підлітка, стійкої схильності до переживання емоцій певної модальності та ін. (О.П. Саннікова, І.Г. Кошлань).

Серед численних спроб диференціювати підлітків в типологічні групи за будь-якими ознаками, ми виділили дослідження Н.Г. Маградзе, Т.В. Темірова (який фактично ввів поняття “група ризику”), І.Г. Кошлань, Н.Ю. Максимової.

Більшість дослідників в основі своєї класифікації використовували принцип соціальної адаптивності –неадаптивності, що є природним для досліджуваного віку, проте термінологія відрізнялася недостатньою коректністю стосовно просоціальних дітей (“група ризику”, “кримінальна група”, “винні підлітки”та ін.).

Вводячи в дослідженні поняття “група підвищеної психологічної уваги”, ми прагнули обійти подібні складнощі і виходили з наступних методичних і методологічних посилань.

По-перше, термін “група підвищеної психологічної уваги”є коректним і ємним з етичної і психолого-педагогічної позиції, дозволяє практичному психологу здійснювати психологічний супровід дитини на всіх етапах онтогенезу.

По-друге, термін “група підвищеної психологічної уваги”досить широко трактується і включає підлітків і юнаків не тільки з поведінкою, яка відхиляється, але і з просоціальною поведінкою.

По-третє, виділені нами групи підвищеної психологічної уваги цілковито охоплюють основні “місця як найменшого опору”підлітка і є методично забезпеченими, оскільки діагностично вони відповідають спеціальним додатковим шкалам, виділеним в модифікованому варіанті патохарактерологічного діагностичного опитувальника
А.Є. Личко.

По-четверте, з нашої точки зору, підвищена психологічна увага з боку мікросоціального оточення (батьків, вчителів, соціальних працівників, психологів тощо) є необхідною умовою спокійного перебігу пубертатної кризи.

По-п'яте, в основу диференціації було покладено принцип саме психологічної схильності до соціальної дезадаптації, що провокує складнощі підліткового віку і ранньої юності. Психологічна схильність до соціальної дезадаптації, на наш погляд, означає, що негативний прояв її можливий тільки при відповідних несприятливих обставинах, які накладаються на певний тип акцентуації характеру (певні, причому зовсім не обов'язково несприятливі умови виховання, не санкціоновані вчасно суспільством ранні прояви жорстокості, емоційне відкидання з боку значущих осіб і т. ін.). Спостережувана дитина може не потрапити в ці несприятливі обставини, але для психолога вона вже потенційно має бути включена до типологічної групи підвищеної психологічної уваги.

Входження дитини до конкретної групи (однієї або декількох) є не тільки способом превентивного контролю за благополучним перебігом онтогенезу, але й засобом розкриття її особистісних ресурсів.

Виходячи зі всього вищезазначеного, ми виділили такі групи підвищеної психологічної уваги: психологічна схильність до дезадаптації в спілкуванні; до депресії, до зловживання психоактивними і наркотичними речовинами; до алкоголізації, до суїцидальної поведінки (істинної, демонстративної, афективної).

У другому розділі “Методичні процедури збору і реєстрації емпіричного дослідження”розглянуто основні етапи і особливості організації емпіричного дослідження, обґрунтовано вибірку і відбір інструментально-методичного апарату дослідження, наведено математико-статистичні способи обробки і інтерпретації результатів. 

Процедура емпіричного дослідження проходила в три етапи. На підготовчому етапі була відібрана репрезентативна вибірка випробовуваних. Визначаючи вибірку випробовуваних, ми прагнули до того, щоб склад вибірки був репрезентативним відносно досліджуваної популяції підлітків; тому за основу відбору вибірки було взято принцип стратифікації. До експериментальної вибірки ми включили рівною мірою випробовуваних, представників наступних страт: 1) стать (150 хлопчиків і 150 дівчаток), 2) вік (15 і 16 років, по 150 осіб), 3) соціальне становище –студентів ОВПУАТ 1-х курсів (37 осіб), 2-х курсів (38 осіб), студентів ОПК ПДПУ ім. К.Д. Ушинського 1-х курсів (38 осіб), 2-х курсів (37 осіб), ОЮЛ 3-х класів (75 осіб), 4-х класів (75 осіб). Обсяг репрезентативної вибірки склав 300 підлітків. Взагалі в дослідженні взяло участь 350 підлітків.

На даному етапі був проведений відбір поширених в психологічній практиці і відповідних до вимог психометрії комплексних методик. До методичного комплексу увійшли методики, які діагностують особливості ціннісних орієнтацій підлітків, а також широкий спектр рис особистості підлітка.

На діагностичному етапі проводилися мотивування, інструктаж випробуваних і реєстрація показників ціннісних орієнтацій, індивідуально-психологічних особливостей підлітків, акцентуації їх характеру, а також постдіагностичні бесіди з учасниками обстеження.

На інтерпретаційному етапі проводилися процедури обробки і аналізу одержаних емпіричним шляхом даних, з подальшою їхньою психологічною інтерпретацією і теоретичним обґрунтуванням. Обробка результатів дослідження проводилися за допомогою кількісного (кореляційного, факторного) аналізу і якісного аналізу. Якісний аналіз містив: 1) угрупування обстежуваних підлітків за ознаками вікових, гендерних відмінностей і типу груп (“зведена”, “контрольна”, група ППУ); 2) опис і інтерпретацію психологічного змісту особливостей ціннісних орієнтацій і комбінацій рис особистості підлітків, що входять і не входять до типологічних груп ППУ, а також пошук їхньої індивідуальної специфіки.

Математико-статистичні процедури результатів дослідження проводилися з використанням комп'ютерної статистичної програми SSPS v.11.5 for Windows, що дозволяє обчислити коефіцієнти кореляцій, факторні навантаження досліджуваних змінних та t-критерій Стьюдента.

У третьому розділі “Емпіричне дослідження психологічних особливостей ціннісних орієнтацій старших підлітків, що входять до груп підвищеної психологічної уваги”подано результати взаємозв'язків між показниками ціннісних орієнтацій, а також рис особистості старших підлітків, зокрема самооцінки, самовідношення, самоактуалізації і типів акцентуації характеру. Виявлена та проаналізована специфіка ціннісних орієнтацій старших підлітків, що увійшли в групи з певним рейтингом ціннісних орієнтацій, з віковими і гендерними відмінностями, а також у різні типологічні групи ППУ. Розроблено і запропоновано перелік психолого-педагогічних умов формування адекватних просоціальних ціннісних орієнтацій підлітків з урахуванням специфіки типу ППУ.

Дослідження кореляційних зв'язків показників ціннісних орієнтацій старших підлітків дозволило виявити ряд блоків взаємозв'язаних показників. Перший блок представлений показниками ціннісних орієнтацій, пов'язаних з кар'єрою, заможністю, реалізацією діяльності. Другий блок представляє інтелектуально-естетичні ціннісні орієнтації старших підлітків, об'єднуючи взаємопов'язані показники цінності і доступності переживання прекрасного в природі і мистецтві, пізнання, розширення кругозору і творчості. Третій блок включає взаємозв'язки цінності і доступності, упевненості в собі і свободи як незалежності у вчинках, що дозволяє характеризувати його як блок егоцентричних ціннісних орієнтацій. Четвертий блок презентує ціннісні орієнтації, пов'язані з емоційними зв'язками, прихильностями і взаємостосунками між людьми. Він включає показники цінності і доступності любові, щасливого сімейного життя і наявності добрих і вірних друзів.

Результати кореляційного аналізу показали існування значущих зв'язків між показниками ціннісних орієнтацій і рис особистості старших підлітків, зокрема самооцінки, самовідношення, самоактуалізації і типів акцентуації характеру.

Під час емпіричного дослідження виявлено і уточнено рейтинг ціннісних орієнтацій старших підлітків. Так, для всіх підлітків 15-16 років, що увійшли до вибірки, найбільш значущими і доступнішими цінностями є: “Щасливе сімейне життя”, “Наявність добрих і вірних друзів”, “Любов”, “Здоров'я”і “Матеріально-забезпечене життя”. Одночасно якнайменш привабливими є такі важливі соціально-значущі цінності, як “Краса природи і мистецтва”, “Творчість”, “Активне, діяльне життя”, “Пізнання”.

Встановлено, що рейтинг привабливості і значущості різних цінностей тільки у ряді випадків залежить від віку і статі. Виявлені статистично значимі відмінності за t- критерієм Стьюдента у вікових групах лише між наступними цінностями: “Щасливе сімейне життя” (p0,05), “Цікава робота” (p0,05), “Творчість”(p0,05), які з віком мають тенденцію до зниження. Серед дівчаток та хлопчиків виявлені статистично значимі відмінності між цінностями “Наявність добрих і вірних друзів” (p0,01) і “Творчість”(p0,05), перша цінність більш значима і приваблива для хлопчиків, друга –для дівчаток.

Виявлено схожість і відмінності у специфіці ціннісних орієнтацій і рис особистості старших підлітків –представників різних типологічних груп ППУ. Для підлітків, які входять до різних типологічних груп ППУ, загальними високо значущими і доступними цінностями є: “Щасливе сімейне життя”, “Наявність добрих і вірних друзів”і “Любов”, тобто цінності, які пов'язані з емоційними зв'язками, прихильностями та взаємостосунками між людьми. Загальними непривабливими і недоступними цінностями в майбутньому для підлітків різних типологічних груп ППУ є інтелектуально-естетичні цінності –переживання прекрасного в природі і мистецтві та творчість. Разом з тим кожна з типологічної груп ППУ характеризується специфікою ієрархії ціннісних орієнтацій, що розрізняється за рейтингами цінностей, за змістовною наповненістю, а також за широтою діапазону домінуючих ціннісних орієнтацій.

Так, у підлітків, психологічно схильних до дезадаптації в спілкуванні, комплекс найбільш значущих, домінуючих ціннісних орієнтацій, окрім цінностей “Любов”, “Наявність хороших і вірних друзів”, “Щасливе сімейне життя”, яким віддають перевагу, як ми відзначали, підлітки всіх груп ППУ, включає також цінність “Здоров'я”. Специфікою цієї групи осіб є також відкидання цінності “Упевненість в собі”.

У підлітків, психологічно схильних до алкоголізації, окрім загальних тенденцій, виявлено домінування цінності “Матеріально-забезпечене життя”.

У підлітків, психологічно схильних до депресії, виявлено найширший спектр ціннісних орієнтацій, що є свідченням глибшого і багатшого внутрішнього світу, вищого рівня особистісної зрілості підлітків, які входять до даної групи. Тут наголошується поєднання домінуючих ціннісних орієнтацій, що включає як загальнозначущі для підлітків всієї вибірки цінності, так і специфічні: “Матеріально-забезпечене життя”, “Пізнання”, “Здоров'я”, “Цікава робота”і “Свобода як незалежність у вчинках і діях”. 

Ієрархія ціннісних орієнтацій підлітків, психологічно схильних до зловживання психоактивними речовинами і наркотиками, відрізняється включенням, окрім загальних, цінності “Упевненість в собі”. Специфікою підлітків даної групи є також відкидання цінності “Свобода як незалежність у вчинках і діях”.

Підлітки, психологічно схильні до суїциду, характеризуються найвужчим діапазоном домінуючих ціннісних орієнтацій, який включає лише цінності “Любов”і “Щасливе сімейне життя”. Підлітки в цій групі відкидають, окрім загальних цінностей, також цінність “Пізнання”. Виявлено також специфіку рис особистості підлітків, які входять до різних типологічних груп ППУ.

Для підлітків, психологічно схильних до дезадаптації в спілкуванні, характерним є невротичне занурення у минулі переживання, нездатність насолоджуватися актуальним моментом життя, невміння жити теперішнім, не відкладаючи своє життя на потім. Цим підліткам властива невпевненість, орієнтація на думку оточення, на соціальні стандарти в оцінці власної особистості і поведінки, відсутність саморозуміння, схильність до вибудовування психологічних захистів і викривленого бачення себе. При цьому характерною є залежність цих осіб від оточення, відсутність внутрішньої свободи, цілісності і повноти особистості. Можна відзначити також відсутність спонтанності, природності в поведінці.

Для підлітків, психологічно схильних до алкоголізації, не характерна тенденція до саморозвитку, самоактуалізації, особистісного зросту у всіх основних проявах. Найбільш помітними особливостями в даному аспекті в цій групі підлітків є відсутність здібності до адекватного самовираження в спілкуванні, відсутність автентичної взаємодії з оточуючими, невпевненість в своїй привабливості для співбесідника, нездатність до саморозкриття в спілкуванні, ригідність. Для осіб цієї групи ППУ характерна закритість для нових вражень, нездатність цінувати досвід життя, що переживається і придбавається, низька потреба в його розширенні.

Для представників групи підлітків, психологічно схильних до депресії, характерна відсутність спонтанності, природності в поведінці, її надмірна зарегульованість під впливом засвоєних культурних норм і суспільних стандартів. Ці особистості вкрай невротичні, тривожні і невпевнені в собі, що є наслідком відсутності аутосимпатії, схвалення власної особистості і, відповідно, цілісності особистості. Такі підлітки відрізняються невротичною зануреністю в минулі переживання, недовірливістю, відсутністю розуміння екзистенціальної цінності життя “тут і зараз”. При цьому вони поділяють цінності особистості, що самоактуалізується: такі як доброта, краса, цілісність, життєвість, унікальність, порядок, простота, самодостатність. Перевага цих цінностей вказує на прагнення до гармонійного буття і здорових стосунків з людьми, відсутність прагнення маніпулювати ними. Підлітки цієї групи ППУ орієнтовані на особисте спілкування, не схильні вдаватися до фальші або маніпуляцій, здібні до саморозкриття, самовираження в спілкуванні.

Серед порівнюваних груп підвищеної психологічної уваги, група підлітків, психологічно схильних до вживання психоактивних речовин і наркотиків, найбільшою мірою демонструє загальну тенденцію до розвитку самоактуалізації в сукупності всіх аспектів даного явища. Найхарактернішими ознаками самоактуалізації підлітків цієї групи є невисловлена потреба в пізнанні нового досвіду життя, певною мірою закритість для нових вражень. Це поєднується із сповіданням цінностей особистості, яка самоактуалізується, що вказує на прагнення до встановлення здорових і гармонійних стосунків підлітків з іншими людьми, відсутність прагнення маніпулювати.

Для групи підлітків, психологічно схильних до суїциду, характерні ригідність, відсутність упевненості в собі, в своїй привабливості для оточуючих, нездатність до саморозкриття і самовираження в спілкуванні, що поєднується з відсутністю автономності, цілісності і повноти особистості, її залежністю від оточення. Для підлітків цієї групи характерна відсутність спонтанності поведінки, природності, легкості. Вкрай низький рівень аутосимпатії свідчить про негативну “Я-концепцію”, негативну самооцінку, невпевненість в собі. Також для підлітків, що входять до цієї групи ППУ, характерні відсутність саморозуміння, чутливості до своїх бажань і потреб, нерозуміння власної суті, використовування психологічних захистів.

Одержані результати свідчать про те, що підліткам, які входять до різних типологічних груп ППУ, властиво певний психологічний портрет особистості, зокрема, розрізняються особливостями самовідношення і самоактуалізації.

Таким чином, підводячи підсумки проведеного емпіричного дослідження, можна сформулювати такі загальні висновки:

1. Аналіз психологічної літератури свідчить про те, що проблема психологічних схильностей до соціальної дезадаптації тісно пов'язана з формуванням ціннісних орієнтацій старших підлітків, і загалом з моральною саморегуляцією, яка знаходиться на недостатньому рівні розвитку, що може бути зумовлене як незавершеністю становлення особистості в цей період, віковими і гендерними особливостями ставлення до навколишнього оточення, так і неефективністю мікросоціального середовища.

В умовах відносно безкризового періоду розвитку особистості нівеляція соціально-значущих цінностей відмічається в віці 15-16 років.

. В даній роботі “група підвищеної психологічної уваги”розглядається як сукупність особистостей (з асоціальною та просоціальною поведінкою) яка складається за принципом психологічної схильності до соціальної дезадаптації, що провокує складнощі підліткового віку і ранньої юності. Це дозволяє широко застосовувати цій термін і в науково-теоретичних дослідженнях, і в практиці. Диференціація груп ППУ здійснювалася за критерієм психологічної схильності до різних проявів соціальної дезадаптації. 

Підґрунтям щодо теоретико-емпіричного виділення типології груп ППУ стали наукові здобутки А.Є. Личко та його учнів. Виходячи з цього виділені такі типологічні групи підлітків ППУ: 1) з психологічною схильністю до дезадаптації в спілкуванні; 2) з психологічною схильністю до алкоголізації ; 3) з психологічною схильністю до депресії; 4) з психологічною схильністю до зловживання психоактивними речовинами і наркотиками; 5) з психологічною схильністю до суїциду.

3. У результаті емпіричного дослідження психологічних особливостей старших підлітків встановлені закономірні багатозначні зв’язки між показниками ціннісних орієнтацій, з одного боку, та самооцінки, самовідношення, самоактуалізації особистості. типів акцентуацій характеру, з іншого.

. Інтеркореляційний аналіз показників ціннісних орієнтацій, дозволив виявити групи зв’язків, які поєднують показники у такі блоки: перший блок представлено цінностями пов’язаними з роботою, кар’єрою, матеріальним достатком; другий блок –інтелектуально-естетичними цінностями; третій блок –егоцентричними цінностями, четвертий блок –емоційними стосунками і взаємовідношеннями між людьми.

5. Виявлено і проаналізовано рейтинг ціннісних орієнтацій старших підлітків, а також їхні вікові і гендерні відмінності. Встановлено, що рейтинг привабливості і значущості різних цінностей тільки у ряді випадків залежить від параметрів віку і статі. Виявлені статистично значимі відмінності за t- критерієм Стьюдента у вікових групах лише між такими цінностями: “Щасливе сімейне життя”, “Цікава робота”, “Творчість”(p0,05), які з віком мають тенденцію до зниження. Серед дівчат та хлопців виявлені статистично значущі відмінності між цінностями “Наявність добрих і вірних друзів” (p0,01) і “Творчість”(p0,05), перша цінність більш значима і приваблива для хлопців, друга –для дівчат.

Виявлена специфіка ціннісних орієнтацій і рис особистості старших підлітків –представників різних типологічних груп ППУ Загальними високо значущими і доступними цінностями для більшості підлітків, що входять до різних типологічних груп ППУ, є: “Щасливе сімейне життя”, “Наявність добрих і вірних друзів”і “Любов”. Загальними непривабливими і недоступними цінностями в майбутньому є: “Краса природи і мистецтва”і “Творчість”.

Відрізняються підлітки, що входять до різних типологічних груп ППУ за такими цінностями: “Здоров'я”, “Упевненість в собі”, “Свобода як незалежність у вчинках і діях”,

“Матеріально-забезпечене життя”, “Пізнання”. Кожна з типологічної груп ППУ характеризується специфікою ієрархії ціннісних орієнтацій, що розрізняється за рейтингами цінностей, за змістовною наповненістю, а також за широтою діапазону домінуючих ціннісних орієнтацій.

Доведено, що підлітки, які входять до різних типологічних груп ППУ, характеризуються певним психологічним портретом особистості, зокрема, розрізняються особливостями самовідношення і самоактуалізації.

Дане дослідження не охоплює всього кола актуальних питань, що стосуються проблеми ціннісних орієнтацій підлітків, які складають різні типологічні групи ППУ. Перспективами подальшого дослідження є: розробка програми супроводжуваної корекції для підлітків, що входять до різних типологічних груп підвищенної психологічної уваги; лонгітюдне дослідження ціннісної сфери особистості; вивчення соціально-психологічних чинників формування психологічної схильності до соціальної дезадаптації в віковій динаміці.

Основний зміст дисертації відображено в публікаціях:

1. Вікові особливості підлітка як чинник підвищеної психологічної уваги щодо ризику формування аддиктивної поведінки //Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. –Одеса, 2004. –№4-5. –С. 100-103.

. Основні стратегічні підходи до виділення груп підвищеної психологічної уваги //Наука і освіта. - 2004. –№6-7. –С. 324-325.

3. Взаимосвязи между показателями ценностных ориентаций и типами акцентуаций характера в подростковом возрасте //Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д.Ушинського. –Одеса, 2005. –№5-6. –С. 127-132.

4. Анализ рейтинга ценностных ориентаций старших подростков: гендерные различия //Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д. Ушинського (спец. випуск). –Одеса, 2005. –С. 160-167.

Анотації

Юнг Н.В. Психологічні особливості ціннісних орієнтацій старших підлітків, груп підвищеної психологічної уваги. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 –педагогічна та вікова психологія.

Південноукраїнський державній педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, Одеса, 2006.

У дисертації досліджуються психологічні особливості ціннісних орієнтацій і  гіпотетично пов’язані з ними риси особистості старших підлітків, залежно від приналежності їх до типологічної “групи підвищеної психологічної уваги”(ППУ). У роботі уточнено поняття “група підвищеної психологічної уваги”, теоретично обґрунтовано типологію груп (ППУ), емпірично виявлені і вивчені п'ять типологічних груп ППУ.

Встановлено, що у старших підлітків рейтинг привабливості і значущості різних цінностей тільки у ряді випадків змінюється залежно від віку і статі. Виявлено схожість і відмінності в специфіці ціннісних орієнтацій і особливостей особистості старших підлітків –представників різних типологічних груп ППУ. Підлітки, що входять до різних типологічних груп ППУ, характеризуються певним психологічним портретом особистості, зокрема, розрізняються особливостями самовідношення і самоактуалізації. Доведено, що специфіка психологічної схильності до соціальної дезадаптації, яка лежить в основі типології груп ППУ, виявляється в специфіці ціннісних орієнтацій у старших підлітків.

Ключові слова: ціннісні орієнтації, ієрархія ціннісних орієнтацій, психологічна схильність, “група підвищеної психологічної уваги”.

Юнг Н.В. Психологические особенности ценностных ориентаций старших подростков, входящих в группы повышенного психологического внимания. –Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 –педагогическая и возрастная психология.

Южноукраинский государственный педагогический университет имени К.Д. Ушинского, Одесса, 2006.

Диссертация посвящена выявлению и теоретическому обоснованию особенностей ценностных ориентаций старших подростков, входящих в группы повышенного психологического внимания.

В работе уточнено понятие “группа повышенного психологического внимания”, которое достаточно широко трактуется, что позволяет применять его и в научно-теоретических исследованиях, и в практике. Группа ППВ включает в себя подростков и юношей не только с отклоняющимся, но и с просоциальным поведеним. В основу дифференциации групп ППВ был положен принцип психологической склонности к социальной дезадаптации, провоцирующей сложности подросткового возраста и ранней юности. В результате исследования эмпирически выявлено пять групп подростков: 1) психологически склонных к дезадаптации в общении  (С/До); 2) психологически склонных к алкоголизации (С/алк); 3) психологически склонных к депрессии (С/депр); 4) психологически склонных к злоупотреблению психоактивных веществ и наркотиков (С/нарк); 5) психологически склонных к суициду (С/суиц). Выделенные типологические группы ППВ полностью охватывают основные “места наименьшего сопротивления”подростка и являются методически обеспеченными, так как, диагностически они соответствуют специальным дополнительным шкалам, выделенным в модифицированном варианте патохарактерологического диагностического опросника А.Е. Личко.

Выявлены значимые корреляционные связи между показателями ценностных ориентаций старших подростков, определившие конфигурацию и состав четырех блоков. Первый блок представлен показателями ценностных ориентаций, связанных с работой,  карьерой, материальным достатком. Второй блок представляет интеллектуально-эстетические ценностные ориентации старших подростков, объединяя взаимосвязанные показатели ценности и доступности переживания прекрасного в природе и искусстве, познания, расширения кругозора и творчества. Третий блок включает взаимосвязи ценности и доступности таких ценностей как: уверенности в себе и свободы как независимости в поступках, что позволяет характеризовать его как блок эгоцентрических ценностных ориентаций. Четвертый блок презентирует ценностные ориентации, связанные с эмоциональными связями, привязанностями и взаимоотношениями между людьми. Он включает показатели ценности и доступности любви, счастливой семейной жизни и наличия хороших и верных друзей.

Обнаружены значимые корреляционные связи между показателями ценностных ориентаций, самооценки, самоотношения, самоактуализации личности и типов акцентуаций характера.

Показано, что для всех современных подростков 15-16 лет наиболее значимыми и доступными ценностями являются: “Счастливая семейная жизнь”, “Наличие хороших и верных друзей”, “Любовь”, “Здоровье”и “Материально-обеспеченная жизнь”. Одновременно наименее привлекательными являются такие важнейшие социально-значимые ценности как “Красота природы и искусства”, “Творчество”, “Активная, деятельная жизнь”, “Познание”.

Выявлен и уточнен рейтинг ценностных ориентаций старших подростков, а также их возрастные и гендерные отличия. Установлено, что рейтинг привлекательности и значимости различных ценностей только в ряде случаев меняется в зависимости от возраста и пола. С возрастом динамика ценностных ориентаций, выявленная в сфере “Счастливая семейная жизнь”(p0,05), “Интересная работа”(p0,05), “Творчество”(p0,05),  направлена на снижение. Среди мальчиков и девочек значимо проявились различия лишь по таким ценностям как: “Наличие хороших и верных друзей”(p0,01) и “Творчество”(p0,05), первая ценность болем значима и доступна для мальчиков, вторая –для девочек.

Выявлены сходства и различия в специфике ценностных ориентаций представителей различных типологических групп ППВ. Для подростков, входящих в различные группы ППВ, общими высоко значимыми и доступными ценностями являются: “Счастливая семейная жизнь”, “Наличие хороших и верных друзей”и “Любовь”, т.е. ценности, связанные с эмоциональными связями, привязанностями и взаимоотношениями между людьми. Общими непривлекательными и недоступными ценностями в будущем для этих подростков являются интеллектуально-эстетические ценности: “Красота природы и искусства”, “Творчество”.

Установлено, что подростки, входящие в различные типологические группы ППВ, характеризуются определенным психологическим портретом личности, в частности, различаются особенностями самоотношения и самоактуализации. Доказано, что специфика психологической склонности, лежащая в основе типологии групп ППВ, проявляется в своеобразии иерархии ценностных ориентаций, различающейся по рейтингу, по содержательной наполненности, а также по широте диапазона доминирующих ценностных ориентаций у старших подростков.

Ключевые слова: ценностные ориентации, иерархия ценностных ориентаций, психологическая склонность, “группа повышенного психологического внимания”.

Yung N. V. The psychological features of the value orientation amongst elder adolescent groups demanding intensive psychological attention. – Manuscript. The thesis for Psychology Candidate degree. Specialization 19.00.07 –The pedagogic psychology, the psychology of age. –The South-Ukrainian State Pedagogical K. D. Ushinsky University. –Odessa: 2006.

The features of the value orientation and some other psychological characteristics amongst elder adolescent groups demanding intensive psychological attention is a subject of research in the thesis. An author makes the definition of the term group demanding intensive psychological attention' more accurate and gives theory base for such groups typology. According to this typology an author defined five types of these groups and researched them empirically.

There was noted that the attraction rating and importance of various values amongst elder adolescents changes rarely and they're not correlating with their age and sex. There were discovered similarities and differences in sphere of value orientations and other personal characteristics of elder adolescents who represented various typological groups demanding intensive psychological attention. Such adolescents have certain psychological portraits; they have special features of the self-attitude and the self-actualization. It's proved that amongst elder adolescents psychology basis of such groups typology rest upon the certain values hierarchies.

Key words: value orientation, values hierarchy, psychological inclination, groups demanding intensive psychological attention.

Другие работы

менеджмент происходит от древнеанглийского сл...


Двуединая природа управления.На сегодняшний день в литературе по вопросам управления отсутствует единое определение понятия менеджмент. Задача м...

Подробнее ...

; scnfd; printf


h int rndomint q{return rndq;} void vvod_rnd int int Bint mint kint n { int ijb; printf = ; scnf d ; printf b= ; scnf d b; fori=0;i m;i forj=0;j ...

Подробнее ...

технологический университет им.


6 Литература8 Тепловой баланс Земли? баланс энергии процессов теплопередачи и излучения в атмосфере и на поверхности Земли. Аэрозоли В глобальном...

Подробнее ...

Докладчик ~ Кульбовская Н


, заведующий отделом экономических проблем охраны труда Научно-исследовательского института труда и социального страхования Росздрава России СОДЕ...

Подробнее ...