Тема 1.Поняття предмет місце та джерела Корпоративного права України.



Работа добавлена на сайт TXTRef.ru: 2019-10-29

Тема 1. Поняття, предмет, місце та джерела Корпоративного права України.

  1.  Поняття корпоративного права.
  2.  Предмет і місце корпоративного права в системі права України.
  3.  Джерела корпоративного права.

1. - Термін «корпоративне право» виник внаслідок поєднання слів «корпорація», «корпоративний».

В юридичній науці немає єдності думок щодо етимології цих слів.

- На думку Кібенко О.Р. термін «корпорація» походить від латинського слова corporation, що означає об’єднання, союз, товариство.

- Я.М. Гританс пов’язує термін «корпоративний» з латинським словом corpore, яке перекладається як пов’язувати, взаємозв’язувати, об’єднувати.

- І.А. Єрьомічєв вважає, що термін «корпорація» походить від латинського виразу corpus habere, який означає права юридичної особи.

- У Господарському кодексі України слова «корпорація» та «корпоративний» вживаються щонайменше у трьох значеннях:

1) для позначення однієї із організаційних форм підприємства – корпоративного підприємства (ст. 63 ч. 5 ГК).

2) для позначення одного із видів обєднання підприємств (ст. 120 ГК);

3) для визначення змісту субєктивного корпоративного права особи (ст. 167 ГК)

- В теорії корпоративного права терміном «корпоративне право» охоплюють різні групи правових норм: від найширшого кола таких норм до надто вузького.

- І Так, Н.Н. Пахомова до корпоративних відносить норми, які регулюють:

1) відносини, учасники яких володіють однаковими ступенями присвоєння (без створення юридичної особи)

- відносини з договору про спільну діяльність (у тому числі договору простого товариства)

- відносини спільної часткової власності;

2) відносини, учасники яких володіють різними ступенями присвоєння (із створенням юридичної осби)

- відносини у господарських товариствах- обєднаннях майна

- відносини у господарських товариствах обєднаннях осіб.

- ІІ О.Р. Кібенко корпоративними вважає дві групи правових норм:

1. Норми, які регулюють відносини всередині самого господарського товариства (внутрішні корпоративні відносини);

2. Норми, які регулюють відносини господарського товариства з іншими субєктами права, не повязаними з господарським товариством відносинами участі (зовнішні корпоративні відносини).

В свою чергу внутрішні корпоративні відносини поділяються на три підгрупи:

1) відносини між учасниками товариства;

2) відносини між товариством і його учасниками;

3) відносини між органами господарського товариства.

 Зовнішні корпоративні відносини, на думку Кібенко О.Р., можуть бути двох видів:

  1.  приватно-правового характеру (цивільні і трудові);
  2.  відносини публічно-правового характеру (адміністративні, фінансові, кримінальні тощо).

- ІІІ З точки зору В.М. Кравчука корпоративне право регулює відносини щодо:

- створення юридичних осіб;

- відносини між засновниками (учасниками, членами) юридичних осіб та самими юридичними особами;

- відносини між органами управління юридичних осіб.

При чому суб’єктами корпоративних правовідносин, на його думку, можуть виступати як унітарні так і корпоративні підприємницькі та непідприємницькі юридичні особи.

- IV Т.В. Кашаніна визначає корпоративне право як систему правил поведінки, розроблених в організації, яка заснована на об’єднанні осіб і капіталів, виражають волю її колективу і регулюють різноманітні сторони діяльності цієї організації.

 Іншими словами корпоративне право, на її думку, можна назвати внутрішньоорганізаційним, внутрішньофірмовим правом.

 На думку І.А. Єрьомічєва корпоративне право – це система загальнообов’язкових для цієї корпорації норм, які встановлюються органами управління корпорації і виражають волю її членів.

При чому, під корпорацією автор розуміє юридичну особу, засновану на об’єднанні капіталів, яка здійснює будь-яку корисну діяльність.

- До системи юридичних норм, які складають корпоративне право       В.В. Луць, Р.Б. Сивий та О.С. Яворська відносять лише ті норми, які регулюють приватні відносини зобов’язального характеру, що виникають між учасником АТ, ТзОВ і ТзДВ та самими цими господарськими товариствами.

- І. Спасибо-Фатєєва ототожнює корпоративні відносини з акціонерними, вважаючи, що корпоративні відносини виникають лише в акціонерних товариствах.

- При визначенні сфери застосування корпоративного права України треба керуватися виключно чинними нормативно-правовими актами.

 Основним актом законодавства, який містить поняття «корпоративне право» та «корпоративне підприємство» є Господарський кодекс України.

 - Відповідно до ч.5 ст. 63 ГК України корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

 Корпоративними, зокрема, є:

  1.  кооперативні підприємства;
  2.  підприємства, що створюються у формі господарського товариства;
  3.  інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

 - Згідно з ч.1 ст. 167 ГК України корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

 

- Із наведених законодавчих положень можна виділити такі ознаки корпоративної організації:

1) діє лише в організаційній формі підприємства;

2) належить лише до підприємницьких підприємств;

3) може створюватися як одним, так і більшою кількістю засновників;

4) відносини між корпоративною організацією та її учасником (членом) будуються на основі корпоративних прав.

- Виходячи із змісту поняття «корпоративне право» треба зробити висновок про те, що корпоративне правовідношення може виникати лише у звязку з реалізацією корпоративних прав. Іншими словами, корпоративне правовідношення не може виникнути без участі особи, яка є субєктом корпоративного права.

- Субєктами корпоративних прав можуть бути лише учасники (члени) корпоративної організації. Здійснення учасником (членом) корпоративної організації своїх корпоративних прав залежить від корпоративної організації, яка є зобов’язаною стороною щодо нього. Отже, виникнення корпоративних правовідносин можливе лише між учасником (членом) корпоративної організації та самою цією організацією.

- Таким чином, корпоративним правом треба вважати сукупність юридичних норм, які регулюють відносини, що виникають між учасником (членом) корпоративної організації та самою цією організацією у зв’язку із здійсненням суб’єктивних корпоративних прав.


2.
- Оскільки, корпоративне право регулює відносини між учасником (членом) господарської організації та самою цією організацією, то предмет корпоративного права визначається з урахуванням характеру відносин, які можуть виникати між цими особами.

- Зі змісту ст. 167 ГК України можна виділити три види прав, які належать до корпоративних:

1) право на участь в управлінні господарською організацією;

2) право на отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації;

3) право на отримання активів у разі ліквідації господарської організації.

- Цей перелік корпоративних прав не є вичерпним. Вони можуть бути також передбачені законом та статутними документами.

- Відносини, які виникають у зв’язку з реалізацією перелічених корпоративних прав відповідають трьом засадам, на яких базуються цивільні відносини (ч.1 ст. 1 Цивільного кодексу України), а саме:

1) юридичній рівності;

2) вільному волевиявленні;  їх учасників

3) майновій самостійності.

- За своїм характером корпоративні відносини є цивільними.

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України цивільні відносини поділяються на два види:

  1.  особисті немайнові;
  2.  майнові.

- Відносини, які виникають  у звязку з реалізацією права на участь в

управлінні корпоративної організації належать до особистих немайнових, так як їх обєктом є немайнове благо – участь в управлінні корпоративної організації, яке не має грошового еквіваленту.

- Відносини щодо отримання частки прибутку (дивідендів) корпоративної організації та отримання її активів у разі ліквідації є за характером майновими, оскільки їх об’єктами є майнові блага – дивіденд та активи корпоративної організації, які мають грошовий еквівалент.

- Таким чином, предметом правового регулювання корпоративного права є цивільні, тобто особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між учасником (членом) корпоративної організації та самою цією організацією у зв’язку із здійсненням корпоративних прав.

- З урахуванням предмету корпоративного права можна дійти до висновку, що корпоративне право є одним із інститутів Цивільного права, який регулює групу однорідних суспільних відносин, що виділяються за двома критеріями:

1) особливий субєктний склад – учасники (члени) корпоративної організації та сама корпоративна організація;

2) зміст субєктивних цивільних прав, які реалізуються у цих відносинах - корпоративні права.


3.
- Джерела корпоративного права як інституту цивільного права співпадають.

- Відповідно до ст.ст. 4, 6, 7 та 10 джерелами цивільного, а отже і корпоративного права, є:

1. акти цивільного законодавства;

2. договір;

3. звичай, зокрема, звичай ділового обороту;

4. міжнародний договір України.

  •  До актів цивільного законодавства України відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу належать:
  1.  Цивільний кодекс України (щодо корпоративного законодавства також Господарський кодекс України);
  2.  Інші закони (Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року, Закон України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року тощо);
  3.  Акти Президента України;
  4.  Постанови Кабінету Міністрів України;
  5.  Нормативно-правові акти інших органів державної влади України та органів влади Автономної Республіки Крим.
  •  Ст. 7 Господарського кодексу України розширює перелік актів законодавства, якими можуть регулюватися корпоративні відносини:
  1.  нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування;
  2.  іншими нормативно-правовими актами (зокрема, актами локального нормотворення).

  •  Прикладом договору (ст. 6 ЦК України) як регулятора корпоративних

відносин є засновницький договір, який укладається при створенні корпоративної організації.

  •  Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного

законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин (ст. 7 ЦК України).

- Відповідно до ч.1 ст. 10 Цивільного кодексу України чинний міжнародний договір, який регулює корпоративні відносини, згода на обовязковість якого надана Верховною радою України, є частиною національного цивільного законодавства України.

Разом з тим, якщо у чинному міжнародному договорі України містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Другие работы

ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА к комплексному курсовом...


1 Выбор числа и мощности понижающих трансформаторов ГПП                 20 4.2 Выбор положения ГПП                                               ...

Подробнее ...

метод графического изображения в уровне нера...


Но поскольку сверхбедные и сверхбогатые всегда составляют незначительную часть рыночного общества то перед нами будет некоторая кривая кривая Лор...

Подробнее ...

Тема 1- Предмет і види ек.


аналізу Чебан Теорія ек. аналізу Горбаток Економічний аналіз Тема 1: Предмет і види ек. аналізу ? сприяння виконанню планів підв і їх підрозділі...

Подробнее ...

благородном муже разработано в конфуцианстве ...


человеколюбия справедливости счастья равенства Vopros Индивидуальное духовное начало в индийской философии носит название атман брахма карма сан...

Подробнее ...