реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Луганськ 1999.



Работа добавлена на сайт TXTRef.ru: 2019-12-03

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НІШКУМАЙ  ОЛЬГА  ІВАНІВНА

УДК 616.36: 615.322: 622.012. 2-057. 2

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЗАХВОРЮВАНЬ ПЕЧІНКИ

У ГІРНИКІВ ГЛИБОКИХ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ

ДОНБАСУ І ШЛЯХИ ЇХНЬОЇ ПРОФІЛАКТИКИ

14.01. 02 - внутрішні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Луганськ - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті

Науковий керівник:  доктор медичних наук,

заслужений діяч науки і техніки України

професор ПЛОТКІН Володимир Якович

Луганський державний медичний університет,

завідуючий кафедрою терапії факультета післядипломної освіти

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

   ХАРЧЕНКО Наталія Вячеславівна

   Київська медична академія післядипломної

   освіти ім. П.Л. Шупіка, зав. кафедрою гастро-

   ентерології і дієтотерапії

   доктор медичних наук, професор

   ПУТІНЦЕВ Володимир Гнатович

   Луганський державний медичний університет,

   завідуючий кафедрою госпітальної терапії №2

          Провідна установа: Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра госпітальної терапії №2

Захист відбудеться “29” жовтня 1999р. о 8оо годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.600.01 при Луганському державному медичному університеті МОЗ України (348045, м. Луганськ, кв.50-річчя Оборони Луганська, 1. Телефон: 54-85-57).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Луганського державного медичного університету (348045, м. Луганськ, кв.50-річчя Оборони Луганська, 1).

Автореферат розісланий “29 вересня” 1999р.

 Вчений секретар спеціалізованої ради

доктор медичних наук, професор ______________ В.І. Коломієць


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми Вплив на організм гірників комплексу шкідливих факторів виробництва: важкий фізичний труд, нагріваючий мікроклімат, запиленність повітря, інтенсивний шум, вібрація, підвищений барометричний тиск, вплив хімічних речовин, гіпоксія та підвищення радіаційного фону визивають зміни у функціонуванні ряду систем та органів з послідуючим розвитком в них патологічних змін. З цим пов`язано збільшення захворюваності шахтарів і зниження тривалості життя. В загальній структурі захворюваності значну групу займають хвороби печінки та жовчовивідних шляхів. Поряд з хронічними вірусними гепатитами значну роль грають захворювання печінки змішаної етіології (О.Я.Бабак, 1998; Н.В.Харченко, 1996,1998). Проте у зв`зку з тим, що вказані захворювання не являються професійними, вивченню факторів, які сприяють їх розвитку, а також розробці профілактичних заходів, приділяється недостатньо уваги.

Завдяки цьому шляхи зниження захворюваності та зміцнення здоров`я шахтарів є важливим завданням, яке стоїть перед медичною наукою Донбасу.

Важкий фізичний труд в умовах нагріваючого мікроклімату глибоких вугільних шахт може призводити до розвитку острого та хронічного перегріву робітників (В.Я.Плоткін, Ю.Г. Бурмак, 1996; Г.С. Передерій, 1996 ), зросту числа різних захворювань внутрішніх органів (В.М Валуціна і співавт., 1996; Г.П.Кобець 1992) і ,в тому числі, захворювань печінки (А.В.Кальянов, 1993; А.А. Чіркін, А.Р. Окороков, 1994 ).

Встановлено, що печінка є найбільш чутливою до впливу нагріваючого мікроклімату (Т.В.Павлова, 1995) та хімічних речовин (В.М.Фролов і співавт., 1994), вага яких посилюється при поєднанні з виконанням важких робіт, підвищеним барометричним тиском та іншими факторами підземного середовища. При цьому відзначено, що при перегріванні виникають функціональні (Т.К.Семеннікова і співавт., 1992) та структурні зміни печінки (В.Г. Передерій і співавт., 1993).

Важлива роль у патогенезі ряду захворювань відводиться імунологічній недостатності (В.М. Фролов і співавт., 1993). Поряд з цим імунна недостатність може виникати у гірників глибокої вугільної шахти при впливі шкідливих факторів підземного середовища ( Ю.І. Кундієв і співавт., 1993; С.Турищев, 1997; Е.Ф. Чернушенко, 1992).

Слід підкреслити, що в останні роки практично відсутні роботи, які присвячені механізмам розвитку імунодефіцитного стану шахтарів. Серед регулюючих факторів імунітету важливе місце займає гормон тимусу -тимозин (А.А. Ярілін, І.М. Бєляков, 1996).

Необхідно відмітити, що до кінця не вирішені патогенетичні особливості теплового пошкодження печінки.

Виявлення ранніх порушень структурного та функціонального стану печінки та вивчення факторів, які сприяють їх розвитку, може дозволити розробити методи ранньої профілактики, лікування та реабілітації захворювань печінки у гірників.

Проте робіт, присвячених комплексному дослідженню ранніх порушень функціонального стану печінки, механізмам пошкоджуючого впливу перегріву на імунну систему, які включають вивчення гормону тимусу -тимозину, у практично здорових підземних гірників та хворих на хронічний гепатит глибоких вугільних шахт, в доступній літературі не знайдено.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами і темами Дане дослідження проводилось в плані наукових робіт Луганського державного медичного університету, на кафедрі внутрішніх хвороб факультету післядипломної освіти і є фрагментом НДР “Вивчити захворюванність гірників глибоких вугільних шахт гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця, хворобами нирок, печінки і сечовивідних шляхів та розробити лікувально-профілактичні та реабілітаційні міроприємства”(№ державної реєстрації- №01890069866).

Метою дослідження було виявлення ранніх клініко-лабораторних критеріїв та вивчення окремих механізмів розвитку захворювань печінки у гірників глибокої вугільної шахти та розробка засоба їх профілактики.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити слідуючі завдання :

1. Вивчити захворюваність органів гепатобіліарної системи у гірників глибокої вугільної шахти.

. Вивчити функціональний стан печінки гірників на основі дослідження біохімічних показників залежно від важкості виконуючих робіт, віку та стажу роботи в підземних умовах.

. Вивчити стан імунного статусу у підземних гірників глибоких вугільних шахт, з`ясувати наявність змін залежно від важкості виконуючих робіт, віку та стажу роботи в підземних умовах.

. Встановити зміну концентрації гормону тимусу -тимозину, вплив на його рівень важкості виконуючих робіт, віку та стажу роботи в підземних умовах та встановити його взаємозв`язок з основними параметрами імунограми.

. Визначити роль нагріваючого мікроклімату в розвитку морфологічних змін та порушень функціонального стану печінки (клініко-експериментальне дослідження).

. Розробити та провести апробацію метода ранньої профілактики захворювань печінки у підземних гірників глибокої вугільної шахти.

Наукова новизна роботи Вперше виявлені порушення функції печінки гірників, які виражаються у зниженні змісту альбумінів в сироватці крові, особливо значні у молодих гірників та шахтарів з підземним стажем до 5 років; відноснім підвищенням рівней трансаміназ, рівня холестерину та -ліпопротеідів у сироватці крові, переважно у робітників основних професій, виконуючих важкі роботи в несприятливих умовах гірних виробок.

Вперше виявлено значне зниження рівню гормону тимусу -тимозину у гірників глибоких вугільних шахт.

Вперше встановлено, що у гірників гормон тимусу -тимозин приймає участь у регуляції імунного статусу.

Встановлений кореляційний зв`язок -тимозину з основними параметрами імунограми шахтарів.

Розроблено та апробовано новий метод ранньої профілактики захворювань печінки у гірників.

Практична значущість отриманих результатів Результати дослідження дають можливість широко використовувати у практичній роботі лікувальних закладів корекцію імунного статусу та рівню гормону тимуса –тимозина для профілактики захворювань печінки у підземних гірників глибоких вугільних шахт.

Одержані дані чітко вказують на необхідність введення зазначених функціональних показників печінки в обов`язковий перелік досліджень при проведенні періодичних профілактичних оглядів у робітників основних професій глибоких вугільних шахт.

Проводити щорічні дослідження у осіб, віднесених до груп ризику, стану імунної системи та рівню гормона -тимозина для виявлення імунодефіцитного становища з метою своєчасної корекції.

Основні результати проведених досліджень впроваджені в практичну роботу Луганської обласної клінічної лікарні, медико-санітарних частин міст Первомайська, Вахрушево, Алчевська, Свердловки та Ровеньки.

Одержані дані використовуються в лекційному курсі для студентів, лікарів-інтернів та лікарів-слухачів факультету післядипломної освіти Луганського державного медичного університету, кафедрах внутрішніх хвороб Донецького державного медичного університету, Української медичної стоматологічної академії (Полтава).

Особистий внесок здобувача Дисертантом самостійно проводився огляд гірників та аналіз медичної документації з метою підбору контингенту для поглибленого дослідження, забір крові та зазначення рівню -тимозину. Автор приймав участь в проведенні морфологічного, імунологічного та біохімічного досліджень, самостійно був проведений аналіз одержаних результатів по комп`ютерній програмі, яку він самостійно адаптував для проведення даної роботи. Здобувачем самостійно проведений вибір препарату для корекції виявлених змін та розроблена схема його застосування.

Апробація роботи Матеріали дисертації доповідались на республіканській науково-практичній конференції “Досягнення та невирішенні питання гастроентерології”(Харків. 1998), І національному конгресі України з імунології, алергології та імунореабілітації (Алушта, Крим, 1998), XIV з`їзді терапевтів України (Київ, 1998).

Структура та обсяг дисертації Дисертація викладена на 141 сторінках, включаючи вступ, огляд літератури, чотири глави власних досліджень, обговорення, висновки, список використованих джерел та пропозицій. Дисертація містить 13 таблиць та 32 малюнка. Список використаних джерел складає 154 вітчизняних і 42 іноземних літературних посилань.

Публікації За матеріалами дисертації опубліковано 14 робіт, в тому числі 7 статей в фахових виданнях і 2 особистих статті. Оформлені та отримані засвідчення на 3 раціоналізаторські пропозиції. Запропоновано засіб профілактики імунодефіцитного стану у гірників глибоких вугільних шахт (Патент України №21063 А від 04.11.97 р.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження На шахті “Никанор”ДХК “Луганськвугілля”було проведено комплексне дослідження 850 гірників, з них відібрано 77 практично здорових підземних робочих. Відібрані робітники не зловживали алкоголь згідно даних диспансерного огляду, анкетування та відсутності реєстрації в наркологічному диспансері. З них робітники “основних”шахтарських професій (ГРОЗ, прохідники), виконуючи важкі роботи в найбільш несприятливих умовах підземного мікроклімату, склали 34 чоловіка.

У всіх робітників було проведено дослідження білірубіну, загального білку, альбумінів, глобулінів, холестерину, -ліпопротеідів, тімолової проби, аланінової амінотрансферази (АлАТ) та аспарагінової амінотрансферази (АсАТ) у плазмі крові, маркерів вірусного гепатиту за загальноприйнятими методиками (В.Г.Передерій, Ю.І. Хмелевськой, 1993). При аналізі одержаних показників обчислювався коефіцієнт де Рітісу (АсАТ/АлАТ) (С.Д. Подимова, 1998).

Для визначення впливу роботи гірників в підземних умовах на вивчаємі показники робітники були розділені на групи: І –усі обстеженні гірникі (77 чол.). З них особи, що виконують важку фізичну роботу в найбільш несприятливих умовах підземних виробок склали 34 чол. і були віднесені до ІІ групи; ІІІ група –особи, що виконують роботи середньої важкості в підземних умовах (43 чол.). Контрольну групу склали 20 чоловік.

Для встановлення впливу віку та стажу роботи в підземних умовах на вивчаємі показники усі обстежені були розділенні за віком на такі групи : 20-30 років (13 чол.); 31-40 років (39 чол.); 41-50 років (14 чол.) та 51-60 років 911 чол.); та за стажем: до 5 років (6 чол.); 5-10 років (17 чол.); 11-15 років (25 чол.);16-20 років (13 чол.), 21-25 років (16 чол.).

При дослідженні клітинної та гуморальної ланок імунітету гірників зазначався зміст лімфоцитів (Л) в переферічній крові (Boyum A., 1986). Зазначення Т-лімфоцитів, субпопуляцій Т-хелперів / індукторів та Т-супресорів /кілерів, натуральних кілерів, В-лімфоцитів застосувалося з використанням панелі моноклональних антитіл CD3, CD4, CD8, CD22 (Orho Diagnostic Systems Inc., США)(В.М.Фролов і співавт., 1989). Облічували реакцію в камірі Горяєва під світловим мікроскопом. Імуноглобуліни сироватки крові класов A, M, G зазначали методом радіальної імунодіфузії (Mancini G., 1965). Зазначення рівню ЦІК проводилися методом Лаурі з послідуючим переліком в досліджуємій сироватці; результат виражали в умовних одиницях (Haskova V., 1977).

Визначення змісту в сироватці крові -тимозина застосувалося радіоімунологічним методом в лабораторії імунобіотехнології НДІ технології кровозамінювачей та гормональних препаратів, м. Москва (зав. лабораторією к.б.н. Г.М.Хосід).

Для вивчення впливу тепла на структуру печінки було здійснено експериментальне дослідження 75 білих пацюків, яких розміщували в тепловій камері з температурою повітря 45оС та відносною вологістю 65%. Контрольну групу склали 10 інтактних тварин.

Усі тварини розміщувались в камері одномоментно та забивалися у часові точки, відповідно стадіям: рухового збудження (РЗ), теплового удару (ТУ) та кінцевої стадії теплового удару –агонії (Аг), що спостерігалося через 2 години 25±5 хвил., 3 години 25±5 хвил. та 4 години 25±5 хвил. від початку експерименту відповідно. Крім однократного перегріву проводилося хронічне перегрівання тварин до стадії РЗ щоденно протягом 7 днів.

Для морфологічного дослідження тварин забивали шляхом декапітації на фоні ефірного наркозу. Тканину печінки піддавали електронно-мікроскопічному, електронногістохімічному дослідженню (JEM –A, Японія) та світловій мікроскопії. Кількісна морфометрія застосовувалася за допомогою сітки Г.Г.Автанділова.

Лікарський засіб “Спіруліна” приймався 20 робітниками по 2 таблетки (1г) три рази на день протягом 7-10 днів (номер реєстраційного посвідчення 3770).

Одержані дані оброблювались за допомогою спеціального пакету прикладних програм на ЕОМ ІВМ РС-486 АТ, складених на мові Foxpro. При цьому зазначались середні величини, їх помилка, критерій достовірності за допомогою t-Стьюдента та коефіцієнту кореляції r.

Результати досліджень та їх обговорення. Захворюваність хворобами печінки та жовчовивідних шляхів на шахті “Никанор”підвищувалася з 1993 по 1996 рік. До того ж, у 1996 році відбулося найбільше збільшення показників: в випадках на 1,3 (92,8%; інтенсивний показник захворюваності–і.п. на 1000 робітників) та в днях непрацездатності на 38,2 (100,3%) при цьому, захворюваність склала 34 випадка та 948 днів тимчасової втрати працездатності, та була самою високою в вугільноздобуваючій галузі України, та майже вдвічі перебільшувала середні показники в Луганській області.

Після комплексного профілактичного огляду 850 гірників для цієї роботи були відібрані 77 практично здорових шахтарів.

Результати аналізу скарг гірників показали, що найбільш розповсюдженими серед гірників були: астеновегетативний сіндром (3,2%), диспепсичний сіндром (2,9%), скарги на важкість та болі в правому підребер`ї (1,8%), болі в суглобах (1,2%). При цьому, у 21,5% гірників за даними ультразвукового дослідження визначені різноманітні зміни (збільшення, деформація та утолщіння стінок жовчного міхура; присутність гіперехогенної взвісі та осадку в порожнині жовчного міхура, збільшення розмірів, дифузне збільшення ехогенності та неоднородності паренхіми печінки).

У всіх обстежених маркерів вірусного гепатиту зазначено не було.

Для уточнення характеру виявлених функціональних змін печінки було здійснено біохімічне дослідження крові гірників.

Одержані показники аналізувались залежно від важкості робіт, віку та стажу гірників. При цьому встановлено, що загальний білок в крові гірників склав 68,69 –,0 г/л. При порівнянні з контрольною групою (74,6±2,8 г/л) у робітників ІІ групи, виконуючих важкі роботи в найбільш несприятливих мікрокліматичних умовах, встановлено зниження (р<0.05) загального білку в крові. При цьому загальний білок у шахтарів ІІ групи був нижче, ніж у гірників ІІІ групи <0.05). Зміст альбумінів у робітників усіх груп був нижче, ніж у контрольній групі <0.05). При цьому найбільш низький рівень альбумінів в крові (37,16±1,8%) відзначений у робітників ІІ групи. Відношення альбумінів та глобулинів (А/Г) у робітників усіх груп знаходилось в межі від 0,59±0,14 до 0,69±0,11 та було значно нижче показників контрольної групи <0.05).

Встановлена у шахтарів гіпоальбумінемія могла бути зв`язана з важкою фізичною працею в умовах гіпертермії, які визивають велике споживання білку скелетною мускулатурою, або порушенням альбумінсинтезуючої функції печінки.

Рівень холестерину в сироватці крові у робочіх І та ІІ груп перебільшував контрольні показники (р<0.05). Зміст -ліпопротеідів в сироватці крові робочих ІІ групи виявився вище даних контрольної групи <0.05). Відмічені порушення ліпідного обміну найбільш виражені у робочих, що виконують важкі роботи в найнесприятливіших мікрокліматичних умовах, мабуть, з`являлись наслідком впливу важкої фізичної праці. Однак, зміни ліпідного обміну могли бути вторинними через гіпоальбумінемію. Крім того, встановлені у шахтарів зміни ліпідного обміну могли розвитися при поразці печінки, визваної перегріванням

Зміст АлАТ у робітників ІІ групи був достовірно вище, ніж у осіб контрольної групи <0.05). Коефіцієнт де Рітісу (АсАТ/АлАТ) у цих робочих склав 0,77±0,12, що було нижче контрольних показників <0.05).

Звищення АлАт, зниження коефіцієнту де Рітісу у гірників, виконуючих важкі роботи в найбільш несприятливих умовах підземних виробок, може свідчити на користь цитолізу гепатоцитів, який зв`язаний з перегрівом.

При розділенні гірників на вікові групи виявилось, що зміст загального білку був найбільш низьким (69,31±1,98 г/л ) у гірників 20-30 років. В цієй же віковій групі зміст альбумінів виявився найменьшим та складав 35,77±1,92% та достовірно відрізнявся від рівню альбумінів в крові шахтарів 41-50 років (41,98±1,5%; р<0.05).

Зміст холестерину в сироватці крові гірників збільшувався з віком. При цьому мінімальний рівень (4,44±0,37 ммоль/л) відзначався у молодих робітників, а максимальний (6,1±0,2 ммоль/л) –в старшій віковій групі, з достовірними відзнаками між групами 20-30 та 51-60 років <0.05). Рівень -ліпопротеідів в сироватці крові також збільшувався у гірників старшої вікової групи у порівнянні з особами 20-30 років <0.05). Рівень АсАТ мав найбільше значення у віковій групі 20-30 років (0,22±0.05 ммоль/л ч), та знижувався до 0,15±0,02 ммоль/л ч в групі 51-60 років <0.05).

При розділенні гірників на групи за стажем встановлено, що утримання загального білку в сироватці крові було мінімальним при стажі роботи в підземних умовах до 5 років (66,15±2,1 г/л) та неравномірно наростав до максімума при стажі 21-25 років (73,61±2,0 г/л; р<0.05). Утримання альбумінів було також найменшим у робочих з стажем до 5 років (34,55±2,8) та виявлявся значно нижче показників за стажем груп 16-20 та 21-25 років <0.05 в обоїх випадках). А/Г у шахтарів з стажем до 5 років, 5-10 років та 11-15 років був достовірно нижче, ніж при стажі 16-20 та 21-25 років <0.05 у всіх випадках). Ці зміни можуть бути зв`язані із тим, що молоді робочі ще не адаптувалися до важких умов праці.

Рівень -ліпопротеідів наростав з мінімума при стажі до 5 років (20,4±2,3од.) до максімума при стажі 21-25 років (26,1±3,12 од.; р<0.05).

Значення АлАТ знижувалося з 0,22±0,07 ммоль/л ч при стажі до 5 років, до 0,16±0,027 ммоль/л ч при стажі 16-20 років.

Відзначене зростання рівню холестерину та -ліпопротеідів з віком та збільшенням стажу роботи з`ясується з загальнознайомими віковими змінами ліпідного обміну.

Отже, не можна було виключити, що получені дані біохімічного дослідження мали імунологічну природу.

При вивченні клітинного та гуморального ланок імунітету встановлено (табл. 1), що у гірників І групи (усі обстежені гірники), у порівнянні з контрольною групою, відзначалось зниження кількості лейкоцитів (L) (р<0.05) та лімфоцитів (Л) як в абсолютних, так і в відносних показниках <0.05). Таблиця 1

Вплив спіруліни на показники імунного статусу гірників (М±m)

Групи

Показники

Контрольна група (n=20)

Робітникі до

лікування (n=77)

Робітникі після лікування (n=20)

L,        10/л

7,1±0,2

5,9±0,2*

6,9±0,3

Л,            %

30,1±2,0

20,5±1,1*

,4±1,2

10

2,12±0,11

1,21±0,16*

,10±0,08

CD3,      %

78,3±1,6

62,8±0,6*

±2,1*

10

1,7±0,1

0,76±0,12*

,47±0,11

CD4,     %

48,4±2,1

34,9±0,7*

±1,8*

10

1,03±0,1

0,42±0,1*

,9±0,08

CD8,    %

21,1±1,9

26,6±0,6*

,8±1,3

10

0,45±0,08

0,32±0,07*

,54±0,05

CD-4 / CD-8

2,29±0,23

1,31±0,07*

,68±0,12*

CD22,    %

13,8±1,1

18,5±0,4*

,6±1,4

10

0,29±0,08

0,22±0,07

,37±0,04

IgM, г/л

1,3±0,1

1,0±0,05*

,2±0,05

IgG, г/л

9,5±0,5

8,058±0,201*

,08±0,174*

IgA, г/л

2,3±0,1

1,653±0,084*

,16±0,108

ЦІК, г/л

1,8±0,1

2,463±0,064*

,92±0,080

-тимозин, нг/мл

1.2010.186

0.6960.07*

0,9820,1

* - різниці достовірні з показниками контрольноϊ групи (р<0,05)

Зміст Т-лімфоцитів (CD3), Т-хелперів (CD4) та абсолютна кількість Т-супресорів (CD8) також були зниженні у порівнянні з контрольною групою <0.05). Імунокорегуючий індекс (CD4/CD8) у шахтарів був значно нижче, ніж в контрольній групі <0.05). При порівнянні відносних показників змісту В-лімфоцитів (CD22) було встановлено їх збільшення у робочих <0.05), тоді як при порівнянні абсолютних показників достовірних відмін в порівняльних групах виявлено не було. Крім того, зміст IgA, IgG, IgM в крові шахтарів був знижений <0.05). В той же час рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) робився звишеним <0.05).

При аналізу вікових змін імунного статусу гірників було відзначено, що відносна кількість CD3 зростала з віком з мінімума в віковій групі 20-30 років (62,11±1,01%) до максімума в групі 51-60 років (64,85±1,01%). При цьому, достовірна різниця відзначалась між групами 31-40 та 51-60 років <0.05).

Абсолютні та відносні величини CD4, CD8, CD4/CD8, CD22 та рівні IgM, IgG, та IgA достовірно не змінювались. Проте, зміст ЦІК знижався з максімума в віковій групі 20-30 років (2,627±0,104 г/л) до мімімуму в 41-50 років (2,375±0,082 г/л; р<0.05).

При розділенні шахтарів на групи за стажем встановлено, що відносна кількість CD3 зростала з мінімума при стажі 5-10 років (60,44±0,93%) до максімуму при стажі 21-25 років (65,67±1,07%), з достовірною різницею між стажевою групою з стажем 21-25 років та групами до 5 років та 5-10 років (р<0.05 в обох випадках). Кількість CD4 у відносних величинах зростала з побільшенням стажу, від 32,4±1,6% при стажі до 5 років до 37,17±1,65% при стажі 21-25 років <0.05). CD8 у відносних величинах знижалися від 29,4±1,86% при стажі до 5 років до 24,81±1,2% при стажі 11-15 років <0.05). Імунокорегуючий індекс був мінімальний у робочих з стажем до 5 років (1,17±0,08), достовірно не змінювався з збільшенням стажу до 20 років, потім збільшувався і складав при стажі 21-25 років 1,45±0,1, з достовірними відмінами з младшою групою за стажем <0.05).

Рівень IgA значно звищувався у шахтарів з стажем 11-15 років та 5-10 років, в порівнянні з робітниками з малим стажем (р<0.05). Рівень ЦІК неравномірно знижувався з збільшення підземного стажу,та у осіб з стажем 11-15 років і 21-25 років був статистично достовірно нижче, ніж у робочих з стажем до 5 років <0.05 в обидвах випадках).

Таким чином, у всіх обстежених гірників спостерігалося зниження як клітинної, так і гуморальної ланок імунітету, за виключенням ЦІК, кількість яких збільшувалось. Слід відмітити, що значної залежності основних показників клітинного та гуморального імунітету від важкості виконуючих робіт не було відмічено.

Одержані результати збігались з даними дослідження імунного статусу у робочих промислових підприємств, які характеризувались імунодефіцитом: Т-лімфопенією, дісбалансом регуляторних субпопуляцій Т-лімфоцитів, пригніченням продукції антитіл, збільшенням ЦІК та зниженням активності макрофагальної фагоцитарної системи що в цілому означалося як вторинний імуннодефіцитний стан (ІДС) по відносному гіперсупресорному варіанту. При цьому відмічений імуннодепресивний вплив фізичних навантажень. Достовірна зміна імунного статусу гірників може бути зв`язана з порушенням регуляції клітинного та гуморального імунітету, в зв`язку з чим було проведено вивчення ролі гормону тимусу -тимозина (Т), як одного з регуляторів імунної системи.

При розділенні робочих залежно від важкості виконуючих робіт встановлено (табл. 2) що рівень Т у всіх обстежених гірників був навіть вдвічі нижче, ніж у осіб контрольної групи (р<0.05).

Таблиця 2

Вплив труда в підземних умовах на зміст -тимозину (M±m)

Групи

Показникии

Контрольна

група (n=20)

I група

(n=77)

II група

(n=34)

III група

(n=43)

-тимозин, нг/мл

1.2010.186

0.6960.07*

0.600.08*

0.780.13

*- різниці достовірни з показниками контрольної групи (р0,05)

Проте, найбільше зниження показника відмічалося у робітників ІІ групи. При вивченні впливу віку на зміну концентрації Т виявилось (таблиця 3), що рівень Т знижувався з віком, при цьому в вікових групах 31-40 років та 41-50 років відмічалася тенденція до зниження рівню Т в порівнянні з молодими шахтарями та у осіб 51-60 років зміст αТ був достовірно нижче показника гірників в 20-30 років <0.05). Аналіз впливу промислового стажу на зміст αТ в сироватці крові показав (табл.4) , що максимальним зміст αТ був у робітників з стажем до 5 років та практично не відрізнявся від рівню контрольноϊ групи

 Таблиця 3

Вплив віку на зміст -тимозину (M±m)

Вік

Показник

20-30 років

(n=13)

31-40 років

(n=39)

41-50 років (n=14)

51-60 років

(n=11)

-тимозин, нг/мл

0.865+0.07

0.833+0.16

0.763+0.19

0.597+0.16*

*- різниці достовірни з показниками групи 20-30 років (p<0.05)

Надалі, зміст Т нерівномірно знижувався до мінімуму при стажі 21-25 років. При цьому різниця спостерігалась між групами шахтарів з мінімальним стажем 21-25 років <0.05).

Таблиця 4

Вплив виробничого стажу на зміст -тимозину (M±m)

Стаж

Показник

до 5 років (n=6)

5-10 років (n=17)

11-15 років (n=25)

16-20 років (n=13)

21-25 років (n=16)

Т, нг/мл

1.030.19

0.680.09

0.7820.2

0.6880.21

0.5690.13*

- різниці достовірни з показниками групи до 5 років (p<0.05).

Таким чином, у гірників, виконуючих важкі роботи в найбільш несприятливих умовах підземних виробок, відзначалось зниження рівню -тимозину в сироватці крові. При розділенні робочих залежно від віку та підземного стажу встановлено зниження змісту гормона у осіб старше 50 років та при стажі більш 20 років. При проведенні кореляційного аналізу між вивчаємими показниками в контрольній групі статистично достовірних значень не встановлено. Кореляційний аналіз у І групи показав, що Т мав помірну повернуту кореляційну залежність з величиною CD4 (r= -0,502; р<0.05) та імунокорегуючим індексом (r=-0,438; р<0.05). При цьому відмічено прямий кореляційний зв`язок Т з CD8 (r=0,476; р<0.05).

В ІІ групі шахтарів статистично значущих кореляційних зв`язків не спостерігалося.

В ІІІ групі гірників виявлені кореляції Т східні з такими, як в І групі: помірна негативна кореляція з CD4 (r=-0,792; р<0.05) та CD4/CD8 (r=-0,663; р<0.05). Кореляційна залежність між Т та значенням ЦІК у робітників ІІІ групи на відміну від І –не відзначалась.

Отже, у гірників Т мав повернуту залежність з Т-хелперами та імунокорегуючим індексом, та пряму з Т-супресорами та ЦІК. В той же час, за даними ряду досліджувачів, Т є речовиною, яка стимулює Т-хелпери на фоні початкового ослаблення імунітету. Можливо, зниження Т-хелперів приводить до стимуляції виробки Т. В той же час, звищення змісту Т-супресорів, які можуть гальмувати функцію Т-хелперів, приводить до стимуляції виробки Т для того, щоб протистояти негативному впливу Т-супресорів на Т-хелперні клітини.

Зазначені вище зміни біохімічних і імунологічних показників могли свідчити не тільки про функціональні, а й про структурні порушення гепатоцитів.

Для виявлення ролі одного з найбільш небезпечних факторів підземного середовища глибоких вугільних шахт –гострого та хронічного перегріву в розвитку функціональних та морфологічних змін тканини печінки було здійсненно експериментальне дослідження .

Морфологічне дослідження печінки пацюків показало, що з збільшенням тривалості перегріву, від стадії теплового удару (ТУ) до стадії агонії (Аг), посилювались зміни в печінці: зростало повнокровіє органу, відзначалось розширення центральних вен, посилювався діапедез еритроцитів через стінку кровоносних судин, збільшувалися розміри клітин, наростали дистрофічні зміни в гепатоцитах (Г), з`являлися некрози клітин. Крім того, кількість двуядерних гепатоцитів та купферовських клітин зростала, а в стадії Аг значно зменшувалась. Знижалася кількість мітохондрій, будова крист в них порушувалась, що відзначалась також іншими. Крім того, в ендоплазматичному ретікулуму зменшувалась кількість цистерн та повільно розташованих рібосом, але збільшувалось число ліпідних гранул. Наростали явища вакуольної дистрофії. В стадії Аг спостерігалися клітини з повністю лізірованим складом з порушеною плазмолемою та вихідом склада клітини у простір Дісе. При електронно-гістохімічному дослідженні відзначалася посилена від стадії до стадії деформація, везикуляція та фрагментація лізосом, формування з них аутофагосом, а також взаємне зливання та інактивація. В стадії Аг ці зміни переростали в екзоцитоз складу лізосом та розсіювання лізосомальної гідролази коло ліпідних краплин та між органелами. В той же час, іншими авторами при перегріві білих пацюків було на світовому рівні відзначено збільшення активності кислої фосфатази в усіх зонах печіночної дольки. В АГ відзначалася зростающа везікуляція з розпадом його цистерн на мікропузирі та продукцієй пакетів ліпопротеідних часток, взаємодіючих з лізосомами та їх екзоцитоз. Мабуть, руйнування лізосом та виявлення КФ в цитоплазмі клітин та просторі Дісе з`явилось причиною пошкодження Г.

Значне зниження загального білку у гірників основних професій та різке зменшення рівню альбумінів у шахтарів усіх груп, порушення функції печінки, морфологічні зміни печінки, які виникають при моделюванні окремих промислових факторів глибокої вугільної шахти, що виражені ухиленням імунного статусу та регулюючого гормону -тимозину (які особливо значно проявився у робітників основних професій робочих за стажем) вимогали розробки профілактичних та лікувальних заходів. Особливу увагу звертала на себе група молодих робочих та шахтарів з невеликим виробничим стажем (до 5 років), у яких відзначались найбільш низькі показники загального білку та альбумінів, CD4 та IgA, а також відносної кількості CD8 та ЦІК.

З метою корекції вище зазначених порушень у гірників використовувався лікарський засіб “Спіруліна”. До складу входить 18 амінокіслот, жирні кіслоти, мінеральні речовини, а також комплекс вітамінів. Завдяки своєму складу “Спіруліна”володіє імунокорегуючими та антіоксидантними властивостями, що дозволяє використовувати її з метою корекції виявлених змін.

При дослідженні імунного статусу у підземних гірників глибокої вугільної шахти після проведеного курсу лікування “Спіруліною”виявилось (таблиця 1), що зміст L та Л в крові збільшувався (р<0.05), та вже не відрізнявся від контрольного рівню. Зміст CD3 у шахтарів після лікування підвищився <0.05), але, все ж був достовірно нижче показників контрольної групи в відносних показниках <0.05). Зміст CD4 в крові у шахтарів після лікування збільшувався <0.05) як в абсолютних, так і у відносних величинах. Різниця в змісту CD4 між групою робочих після лікування та контрольною групою у відносних величинах все ж залишалась <0.05). Зміст CD8 у відносних величинах у шахтарів після лікування мало тенденцію, а в абсолютних –збільшувалось <0.05). При цьому рівеньCD8 робочих після лікування вже не відрізнявся від контрольних величин. Відношення CD4/CD8 у шахтарів після лікування збільшувалося <0.05), однак, різниця з контрольною групою залишалась <0.05). Зміст CD22 в крові шахтарів після лікування, в порівнянні з початковими даними, зростав <0.05) в абсолютних показниках, однак не змінювався у відносних та не різнився з контрольною групою. Зміст IgM збільшувався у порівнянні з початковим рівнем (р<0.05), та вже не відрізнявся від контрольних величин. Рівень IgG не змінювався та залишався нижче контрольних показників (р<0.05). Зміст IgA підвищувався (р<0.05) та практично не відрізнявся від рівню контрольноϊ групи. Рівень ЦІК зменшувався у порівнянні з початковим змістом <0.05) та установлювався на рівні контрольних показників.

Рівень Т збільшувався після лікування <0.05) та вже не відрізнявся від контрольних показників.

Таким чином, у підземних гірників глибокої вугільної шахти застосування лікарського засобу “Спіруліни” впливає практично на усі показники імунограми. При цьому, відзначено як поліпшення показників імунограми, так і звищення рівню -тимозина. Відзначені зміни, можливо, зв`язані з складом спіруліни. Все ж слід відзначити, що повної нормалізації імунного статусу не досягалось (нижче контрольних показників були CD3, CD4/CD8, IgG), що потребує подальшого досконалення методів профілактики та лікування гірників глибокої вугільної шахти.

ВИСНОВКИ:

1. Важкий фізичний труд в умовах нагріваючого мікроклімату глибокої вугільної шахти сприяє росту захворюваності органів гепатобіліарної системи у гірників.

. Умови роботи в глибокій вугільній шахті приводять до розвитку порушень функціϊ печінки, яке проявляється зниженням змісту загального білку та альбумінів у сироватці крові, підвищенням рівню АлАТ, звищенням рівню холестерину та -ліпопротеідів.

. У практично здорових підземних гірників глибоких вугільних шахт відзначається виражена депресія клітиної та гуморальної ланок імунітету з розвитком імуннодефіцитного становища по відносно гіперсупресорному варіанту.

Зміни імунного статусу підземних гірників глибокої вугільної шахти практично не залежать від віку шахтарів та пов`язані з стажем в підземних умовах

. В розвитку ІДС у гірників приймає участь гормон -тимозин, який значно знижується, в більшому ступені, у осіб, які виконують важкі роботи в найбільш несприятливих умовах гірних виробок.

. Гострий та хронічний перегрів тварин в експериментальному дослідженні приводить до розвитку дистрофічних змін та некрозів в гепатоцитах, найбільш виражених при хронічному перегріві. Механізм розвитку пошкодження гепатоцитів зв`язаний з порушенням роботи лізосомально-вакуолярного апарату клітин, дестабілізації лізосомальних мембран та вихідом гідролітичних ферментів в цитоплазму та за межі клітин.

. Групою найбільш підвержених впливу шкідливих факторів глибокої вугільної шахти є молоді робочі (20-30 років) та особи з невеликим стажем (до 5 років), у яких спостерігаються найбільш низькі показники загального білку та альбумінів, CD4 та IgA, а також звищення відносної кількості CD8 та ЦІК.

. Споживання лікарського засобу “Спіруліна”у підземних гірників глибокої вугільної шахти приводить до поліпшення показників імунного статусу та рекомендується для профілактичного лікування.

СПИСОК РОБІТ АВТОРА, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Нишкумай О.И., Плоткин В.Я, Ребров Б.А, Победенная Г.П., Строило Н.Г. Влияние экзогенной гипертермии на морфологическую структуру почек и печени // Коксохимический завод и заболевания внутренних органов /под. ред. В.Я.Плоткина/ Луганск, 1998. - С. 116-130.

. Нишкумай О.И., Плоткин В.Я., Победенная Г.П., Строило Н.Г. Гепатобилиарная система // Коксохимический завод и заболевания внутренних органов /под. ред. В.Я.Плоткина/ Луганск, 1998.- С.169-181.

. Нишкумай О.И., Плоткин В.Я., Ребров Б.А. Морфологические изменения печени при остром и хроническом перегревании // Український медичний альманах.- 1998.- №3.- С.56-59.

4. Нишкумай О.И., Плоткин В.Я., Ребров Б.А., Никитина И.В. Применение спирулины в целях профилактики острих простудних заболеваний у шахтеров // Вісник проблем біології і медицини.- 1998.-№24.- С.98-101.

. Нишкумай О.И., Плоткин В.Я., Ребров Б.А. Влияние острого и хронического перегревания на морфологические изменения печени // Лікарська справа. - 1998. - №8. –С.85-88.

. Нишкумай О.И. Влияние работы в условиях глубокой угольной шахты на содержание -тимозина в сыворотке крови горнорабочих // Вісник проблем біології і медицини. –. -№6. –С.58-60.

. Нишкумай О.И. Ранние клинико-лабораторные проявления заболеваний печени у горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса // Український медичний альманах. –№2. –. –С.98-101.

. Нішкумай О.І., Плоткін В.Я., Ребров Б.О. Спосіб профілактики захворювань легенів та верхніх дихальних шляхів // ПАТЕНТ на винахід UA 21063 МКИ А61 К35/80, Бюл.”Промислова власність”, 1998, №1.-4 С.

9. Нишкумай О.И., Плоткин В.Я., Ребров Б.А. Изменения морфологической структуры печени при остром и хроническом перегревании // ”Актуальні питання морфології” II Нац. конгр. АГЕТ України, Луганськ, 16-19 вересня 1998, /Тез. Доп./ С. 203-204.

10. Нішкумай О.І., Ребров Б.О. Зміна біохімічних показників печінки у гірників глибоких вугільних шахт Донбасу // XIV з’їзд терапевтів України. Київ, 1998.- С. 410-413.

11. Нишкумай О.И., Плоткин В.Я., Ребров Б.А. Влияние тяжести труда в подземных условиях на содержание -тимозина в крови // Зб. праць I національного конгреса України з імунології, алергології та імунореа-білітації. Алушта, Крим, 13-15 травня, 1998.- с. 49.

. Нишкумай О.И., Плоткин В.Я., Ребров Б.А. Коррекция изменений иммунного статуса у подземных горнорабочих глубоких угольных шахт // Шоста всеукраїнська нарада з питань поліклінічної справи. Збірник наукових робіт. Львів, 1997.- С.14-15.

13. Нишкумай О.И., Плоткин В.Я., Ребров Б.А., Победенная Г.П. Усиление процессов перекисного окисления липидов как фактор риска поражения печени у подземных горнорабочих глубоких угольных шахт // ”Медико-біологичні проблеми промислового регіону”.Сб. науч. Статей. ЛГМУ, 1997.- С.160-163.

14. Нишкумай О.И., Плоткин В.Я., Ребров Б.А. Изменения морфологической структуры печени при хроническом перегревании // Матер.республіканської науково-практичної конференції “Досягнення та невирішені питання гастроентерології”, Харків, 1998. –С.148

АНОТАЦІЯ

Нішкумай О.І. Клініко-патогенетичні особливості розвитку захворювань печінки у гірників глибоких вугільний шахт Донбасу і шляхи їхньої профілактики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. 14.01.02. –внутрішні хвороби. –Луганський державний медичний університет МОЗ Украϊни, Луганськ, 1999.

У практично здорових підземних гірників глибоких вугільних шахт відзначається зниження вмісту загального білку та альбумінів у сироватці крові, підвищення рівню АлАТ, звищення рівню холестерину та -ліпопротеідів, особливо у гірників основних професій, молодих гірників та осіб з стажем роботи до 5 років. В розвитку імунодефіцитного становища у гірників приймає участь гормон -тимозин, який значно знижується, в більшому ступені, у осіб, які виконують важкі роботи в найбільш несприятливих умовах гірних виробок.

Споживання лікарського засобу “Спіруліна”рекомендується для профілактичного лікування

Ключові слова: імунодефіцитний стан, гірники, гіпоальбумінемія, порушення функції печінки, -тимозин, “Спіруліна”.

АННОТАЦИЯ

Нишкумай О.И. Клинико-патогенетические особенности развития заболеваний печени у горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса и пути их профилактики. –Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук.14.01.02 –внутренние болезни.- Луганский государственный медицинский университет МЗ Украины, Луганск, 1999.

У практически здоровых горняков глубокой угольной шахты проведено комплексное изучение ранних нарушений функционального состояния печени, имунного статуса и гормона тимуса -тимозина как факторов ризка заболевания печени.

Тяжелый физический труд в условиях нагревающего микроклимата глубокой угольной шахты приводит к развитию нарушений функции печени, проявляющейся в снижении содержания альбуминов в сыворотке крови, особенно значительные у молодых горнорабочих и шахтеров с подземным стажем до 5 лет; относительном повышении уровней трансаминаз, уровня холестерина и -липопротеидов в сыворотке крови, преимущественно у рабочих основных профессий, выполняющих тяжелые работы в неблагоприятных условиях горных выработок.

Острое и хроническое перегревание животных в экспериментальном исследовании приводит к развитию дистрофических изменений и некрозов в гепатоцитах, наиболее выраженных при хроническом перегревании. Механизм развития повреждения гепатоцитов связан с нарушением работы лизосомально-вакуолярного аппарата клеток, дестабилизацией лизосомальных мембран и выходом гидролитических ферментов в цитоплазму и за пределы клеток.

У практически здоровых подземных горнорабочих глубоких угольных шахт отмечается выраженная депрессия клеточного и гуморального звеньев иммунитета с развитием иммунодефицитного состояния по относительно гиперсупрессорному варианту. Изменения иммунного статуса подземных горнорабочих глубоких угольных шахт практически не зависят от возраста шахтеров, и связаны со стажем работы в подземных условиях.

В развитии иммуннодефицитного состояния у горнорабочих принимает участие гормон -тимозин, который значительно снижается, причем в большей степени у лиц, выполняющих тяжелые работы в наиболее неблагоприятных условиях горных выработок. Группой, наиболее подверженной воздействию вредных факторов глубокой угольной шахты, являются молодые рабочие (20-30 лет) и лица с небольшим подземным стажем (до 5 лет), у которых наблюдаются наиболее низкие показатели общего белка и альбуминов, CD4 и IgA, а также повышение относительного количества CD8 и ЦИК.

Корреляционный анализ у всех горнорабочих показал, что -тимозин имел умеренную обратную корреляционную зависимость с величиной СД4 и иммунокоррегирующим индексом. При этом отмечена прямая корреляционная связь -тимозина с СД8. Кроме того, α-тимозин и величина ЦИК были связаны умеренной прямой связью.

Во группе шахтеров основных профессий статистически значимых корреляционных связей не наблюдалось.

В группе горнорабочих, выполняющих вспомагательные работы, выявлены корреляции -тимозина: умеренная отрицательная корреляция с СД4 и СД4/СД8. Корреляционная зависимость между, -тимозином и величиной ЦИК у рабочих вспомагательных профессий , в отличие от общей группы горнорабочих –не определялась.

Разработан и апробирован новый метод профилактики заболеваний печени у горнорабочих путем применения препарата "Спирулина". 20 горнорабочих принимали “Спирулину”по 2 таблетки (1 г) три раза в день в течение 7-10 дней.

Результаты исследований можно широко использовать в практическом здравоохранении для профилактики заболеваний печени у подземных горнорабочих глубоких угольных шахт путем коррекции иммунного статуса и уровня гормона тимуса -тимозина.

Полученные данные четко указывают на необходимость введения определения функциональных показателей печени в обязательный перечень исследований при проведении периодических профилактических осмотров у рабочих основных профессий глубоких угольных шахт.

Необходимо проводить ежегодные исследования у лиц, отнесенных к группам риска, состояния иммунной системы и уровня гормона -тимозина для выявления иммунодефицитных состояний с целью своевременной их коррекции.

Ключевые слова: иммунодефицитное состояние, горнорабочие, нарушение функции печени, гипоальбуминемия, -тимозин, “Спирулина”.

SUMMARY

Nishkumai O.I. Risk factors of liver disease  development in the miners of Donbass deep coal mine and the ways of their prevention.- Manuscript.

Thesis is submitted for Candidate`s degree in Medicine 14.01.02.inner diseases, Luhansk State Medical University Ministry of Health, Ukraine, Luhansk, 1999.

The work presents the complex examination results of dynamic state of liver, immunal status, concentration of the regulating factor of immunal system –-thymosin hormone thymus and the methods to prevent the determined distrurbances in the miners of Donbass deep coal mine were invented.

It has been determined yhat liver function disturbance is observed in miners. Immune deficiency by the relatively hypersuppressisle variant appears, in the development of which á-thymosin concentration decrease takes an active part in the blood serum.

For the correction of the determined disturbance the method of preventive proteine vitamin-mineral “Spirulina” use was worked out.

Key terms: Immune deficiency, liver function disturbance, 1-thymosin, “Spirulina”.

Другие работы

Тема- Оборотні кошти на підприємстві


Мета: закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок з визначення потреби в оборотних коштах наявності та ефективності використання ...

Подробнее ...

тема. Общая характеристика методов социологич...


Социология: учебник под ред. Социология. Западная теоретическая социология.

Подробнее ...

лекція рослин Автореферат дисертації на здобу...


575 ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ ТОМАТА ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ НА ГЕТЕРОЗИС В УМОВАХ ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЬ 06. Виходячи з неповного задоволення потреб виробництва в гетер...

Подробнее ...

Химия природных высокомолекулярных соединений...


Классификация полимеров в зависимости от происхождения химического состава и строения основной цепи в зависимости от топологии макромолекул. Особ...

Подробнее ...