Тема 6. Треті особи в цивільному процесі.



Бесплатно
Узнать стоимость работы
Рассчитаем за 1 минуту, онлайн
Работа добавлена на сайт TXTRef.ru: 2019-12-03

Тема 6. Треті особи в цивільному процесі.

6.1. Поняття та ознаки третіх осіб

У результаті цивільної справи крім сторін можуть бути заінтересовані й інші особи, що не є суб'єктами спору, переданого на розгляд і вирішення суду. Вони називаються третіми особами, оскільки вступають у справу між двома сторонами. Ця назва суто умовна і має лише процесуальне значення.

Треті особи - це суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену в суді справу для захисту власних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, наділені матеріально-правовою заінтересованістю, яка, як правило, суперечить інтересам позивача та (або) відповідача.

Загальні ознаки третіх осіб:

  1.  вступають у процес, який вже розпочався між іншими

особами;

  1.  мають цивільно-правову зацікавленість у результатах справи, бо рішення у справі може торкнутися їхніх прав або інтересів;
  2.  вступають у процес для захисту своїх суб' єктивних прав, які не збігаються з правами сторін.

Залежно від прояву матеріально-правової заінтересованості треті особи бувають двох видів:

треті особи, які треті особи, які не

заявляють самостійні заявляють таких вимог

вимоги щодо предмета щодо предмета спору

спору (ст. 34 ЦЦПК) (ст.35 ЦПК)

Правовий статус третіх осіб дещо подібний до прав та обов'язків сторін. Тому щодо участі третіх осіб можуть застосовуватися положення про процесуальну співучасть та процесуальне правонаступництво.

6.2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - це такі учасники цивільного процесу, які вступають у справу, що порушена позивачем, шляхом пред'явлення самостійної вимоги (позову) на загальних підставах, оскільки вважають, що права або охоронювані законом інтереси, з приводу яких виник спір між сторонами, належать їм (ст. 34 ЦПК).

Ознаки цієї категорії третіх осіб:

а) участь у процесі, який вже розпочався;

б) втручання у спір між сторонами, що вже виник;

в) інтереси, як правило, суперечать інтересам первісних

сторін;

г) заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору;

д) відстоюють у процесі свої інтереси, тобто претендують
на предмет спору, а тому їхня юридична зацікавленість носить особистий характер;

е) вступають у справу, пред' явивши позов до однієї чи до обох сторін.

Заявлення самостійної вимоги на предмет спору між сторонами, яка пред'являється по їх справі, ні в якій мірі не свідчить про наявність самостійних прав на предмет спору, адже вони (права) можуть бути визначені тільки рішенням суду після розгляду справи по суті. .

Особливістю участі у цивільному процесі третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги, є те, що вони можуть порушити окремий самостійний процес на захист своїх прав. Але з метою економії процесуальних засобів і недопущення ухвалення різних за змістом рішень суд розглядає дві правові вимоги: перша - позивача до відповідача, друга - третьої особи до позивача, відповідача чи до обох сторін.

Процесуальною формою втілення самостійної вимоги третьої особи є позовна заява, яка повинна відповідати загальним вимогам, встановленим для такого виду заяв, із обов'язковим реквізитом про обґрунтування правового зв'язку цієї вимоги із вимогою, яка вже є предметом судового розгляду. Залучити до участі у справі третю особу, яка заявляє самостійні вимоги, неможливо, зважаючи на дію принципу диспозитивності.

Пред'явлення позову третіми особами можливе у суді першої інстанції до ухвалення рішення суду. Після вступу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, за її клопотанням справа розглядається спочатку.

Ухвала суду про відмову або допуск третьої особи у справі не може бути оскаржена в апеляційному порядку. У випадку, якщо третя особа не буде допущена у процес і ухваленим у справі рішенням будуть визначені її права та обов'язки, то вона відповідно до ст. ст. 14, 292 ЦПК має право на оскарження рішення суду.

За процесуальним становищем треті особи, які заявляють самостійні вимоги, користуються усіма правами і мають усі обов'язки позивача, але з тією відмінністю, що в інтересах позивача порушується справа у суді, третя ж особа вступає у вже порушену справу, тому об'єднувати цих осіб поняттям "позивач" було б неправильним. Участь третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, не породжує співучасті із стороною, оскільки, як правило, їхні інтереси мають взаємовиключний характер. Третя особа посідає окреме процесуальне становище у процесі.

6.3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо останнє може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - це особи, які можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Підставами участі в процесі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору є:

а) можливість виникнення в майбутньому регресного
позову до такої особи;

б) інша юридична зацікавленість у результатах справи;

в) наявність матеріально-правових відносин лише з тією
особою, на сторону якої вона залучається;

г) відсутність матеріально-правових відносин із
протилежною стороною.

Юридична заінтересованість третіх осіб пов'язана з можливим регресним позовом, своєчасним запобіганням порушенню своїх прав. Беручи участь у процесі, який передує регресному позову, третя особа може сприяти з'ясуванню обставин справи, щоб попередити пред'явлення до неї регресних вимог (наприклад участь особи, яка вже одержує аліменти, при пред'явленні до боржника іншою особою іншого позову про стягнення аліментів).

Крім запобігання пред'явленню невигідного для себе регресного позову, третя особа може бути заінтересованою також в тому, щоб, вступивши у процес, сприяти в майбутньому пред'явленні нею позову до сторони, на боці якої вона виступає (наприклад участь на боці позивача, який ставить вимогу про визнання нового заповіту недійсним, особи, яка за попереднім заповітом є відказоодержувачем).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, захищає свої права, свободи та законні інтереси шляхом захисту суб'єктивних прав сторони, на боці якої вона виступає. Для вступу в процес по справі подається заява із зазначенням мотивів вступу і посиланням на докази. Така заява не підлягає оплаті судовим збором і повинна бути подана до закінчення судового розгляду справи.

Інколи обов'язкова участь у цивільному процесі третьої особи зумовлена нормами матеріального права. Наприклад, відповідно до ст. 660 ЦК при договорі купівлі-продажу, якщо стороння особа на підставах, що виникли до продажу товару, пред'явить до покупця позов про витребування товару, покупець повинен повідомити про це продавця та подати клопотання про залучення його до участі у справі. Продавець при цьому вступає у справу на боці покупця як третя особа без самостійних вимог. Якщо покупець не повідомив продавця про пред'явлення іншою особою позову про витребування товару та не подав клопотання про залучення до участі у справі, продавець не відповідає перед покупцем, якщо доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару у покупця.

притягуватися до участі у справі за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі

Третя особа без самостійних вимог може вступити у

процес:

за в ласною ініці ативою з ініціативи суду (ст. 35

ЦПК).

Закон зобов'язує сторону, у якої за рішенням суду виникає право заявити вимогу до третьої особи або до якої може заявити вимогу сама третя особа, повідомити суд про таку особу.

Сторона, яка бажає залучити на свій бік третю особу, мусить довести існування певного зв'язку, певних відносин між третьою особою і даною стороною, а також власного інтересу. Якщо суд не вбачатиме такого зв'язку, то він не допустить особу до процесу. Тому у заяві, яка подається до суду, повинні міститися зазначення ім'я (найменування) третьої особи, місце її проживання (перебування) або місцезнаходження та підстави, з яких вона має бути залучена до участі у справі.

Суд повідомляє третю особу про справу, направляє їй копію заяви про залучення третьої особи і роз'яснює її право заявити про свою участь у справі. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі. Якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї.

Якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи. З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу (ст. 36 ЦПК), яка оскарженню не підлягає.

На відміну від вступу у цивільний процес третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, вступ у процес третьої особи без вимог не тягне за собою необхідності розгляду справи спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки особи, яка бере участь у справі (ст. 27 ЦПК), а також іншими правами й обов'язками, визначеними процесуальним законом.

Трудове законодавство встановлює особливість участі третіх осіб без самостійних вимог на боці відповідача у справах про незаконне звільнення чи переведення працівників. Наприклад, відповідно до ст. 237 КЗпП суд покладає на службову особу, винну у незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з вимушеним прогулом або виконанням нижчеоплачуваної роботи. Суть цієї особливості зводиться до того, що суд розглядає одночасно і первісну, і регресну вимоги. Тобто, при поновленні працівника на попередній роботі, суд зобов'язує роботодавця оплатити час вимушеного прогулу, а також винну службову особу - відшкодувати завдану матеріальну шкоду. Ця норма містилась у ЦПК 1963 року, однак справедливо визнана такою, що вже не відповідає потребам часу, оскільки суперечить диспозитивності цивільного судочинства та фактично наділяє суд непритаманними для нього управлінськими функціями.

Тема 7. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

7.1. Мета та підстави участі у цивільному процесі

Загальні правила участі у цивільному процесі органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, визначені у ст. ст. 45-46 ЦПК.

У цивільному процесуальному законодавстві закріплений принцип диспозитивності цивільного судочинства, однак в окремих випадках закон свідомо допускає відхилення від цього правила, зважаючи на необхідність захисту інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства та держави. Тому відповідно до ст. 3 ЦПК до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, державні чи суспільні інтереси. Ця норма є виявом дії принципу публічності у цивільному процесі.

Наприклад, відповідно до п. 1 ст. 165 СК, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають:

  1.  один із батьків
  2.  опікун
  3.  піклувальник
  4.  особа, в сім'ї якої проживає дитина
  5.  заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває
  6.  орган опіки та піклування
  7.  прокурор, а також
  8.  сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років

У даному випадку справа розглядатиметься у порядку позовного провадження, тому постає питання про особу позивача у ній, тобто, хто виступає тією особою, чиї права, свободи чи законні інтереси захищаються. Видається, що цією особою є сама дитина, причому тільки з 1 січня 2004 року (моменту набрання чинності Сімейним кодексом України) визначено можливість саме цієї особи (неповнолітнього) звернутися до суду за захистом своїх прав. Усі ж інші особи, визначені ст. 165 СК, не мають у справі матеріально-правової заінтересованості, оскільки не захищають особистих інтересів.

Виходячи із закріпленої у Конституції України соціальної сутності держави, утвердження і забезпечення прав і свобод людини проголошено головним обов'язком держави, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість її діяльності (ст. З Конституції України). Це загальний принцип, однак у системі державних органів визначено окремі з них, які наділяються функціями захисту прав людини і громадянина чи створення умов для цього. Такими повноваженнями можуть бути наділені також недержавні організації, юридичні та фізичні особи.

Метою участі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, є захист прав, свобод та інтересів іншої особи, з якою цей орган чи особа не перебувають у відносинах представництва. Для деяких органів чи осіб така діяльність складає частину повноважень (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи опіки та піклування та ін.). Для інших - це право може бути надане вказівкою закону (наприклад, представник психіатричного лікувального закладу у справах про обмеження фізичної особи у дієздатності чи визнання її недієздатною).

Якщо відповідний орган чи особа захищають у цивільному судочинстві особисті інтереси, то вони займають процесуальне становище сторони чи третьої особи з наділенням їх відповідним правовим статусом, визначеним цивільним процесуальним законодавством.

Підстави участі у цивільному процесі органів та осіб, які захищають права, свободи та інтереси інших осіб, слід поділяти на нормативні та фактичні.

Нормативною підставою участі у цивільному процесі органів та осіб, яким надано право захищати інтереси інших осіб, є норми цивільного процесуального й інших галузей права, які надають їм повноваження захищати права та інтереси інших осіб. Наприклад, правовими підставами участі прокурора у цивільному процесі є Конституція України (ст. ст. 121-123), Закон України "Про прокуратуру", ЦПК, а також норми галузевого законодавства, накази Генерального прокурора України.

Фактичною підставою може виступати ініціатива цих органів чи осіб, закріплена у поданій до суду заяві, або постановлена судом ухвала про залучення до участі у справі відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, прокурора та ін.

Органи та особи, яким надано право захищати інтереси інших осіб, належать до осіб, які беруть участь у справі та мають юридичну заінтересованість. Характер їхньої заінтересованості не особистий, а, як правило, службовий, посадовий, отже вони не мають матеріально-правової заінтересованості. Тому, наприклад, у разі участі прокурора застосовуються положення щодо можливості заявлення йому відводу (самовідводу).

7.2. Форми участі у цивільному процесі

Органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, можуть брати участь у цивільному процесі у декількох формах:

  1.  порушення (ініціація) цивільного процесу (подання позовної заяви, заяви, апеляційної чи касаційної скарги; звернення до суду з приводу перегляду судових рішень за винятковими чи нововиявленими обставинами; звернення із заявою про звернення рішення до виконання);
  2.  вступ у цивільний процес для дачі висновку у справі

(ст. 45 ЦПК).

Порушення (ініціювання) цивільного процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ЦПК у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів.

1) підстав участі у цивільному

інші органи та особи, яким надано право захищати інтереси інших осіб

Цих суб'єктів залежно від процесі слід поділити на три групи:

  1.  

  1.  Уповноважений Верховної Ради України з прав людини вправі згідно зі ст. 13 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод людини і громадянина, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно, тобто подати заяву у будь-яких справах щодо захисту зазначених осіб.
  2.  Окреме місце серед суб'єктів, визначених ст. 45 ЦПК, посідають органи прокуратури. Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави у суді у випадках, визначених законом.

Особливість участі прокурора у цивільному процесі полягає в тому, що він, на відміну від інших органів та осіб, визначених ст. 45 ЦПК, може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу. Тобто, може бути ініціатором будь-якої стадії цивільного процесу незалежно від того, чи брав він участь у справі. Для реалізації таких своїх повноважень прокурор, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення у зв'язку з винятковими чи нововиявленими обставинами, має право знайомитися з матеріалами справи в суді (ч. 4 ст. 46 ЦПК).

  1.  Інші органи та особи, визначені ст. 45 ЦПК, можуть звертатися на захист інтересів інших осіб тільки у разі, якщо таке право прямо передбачено законом. В протилежному випадку, суд не може прийняти заяву і відкрити провадження у справі.

Органів та осіб, які захищають інтереси іншої особи, не слід вважати представниками цієї особи.

Між ними та процесуальним представником існує суттєва відмінність:

  1.  представник завжди може вступати у процес, маючи на це відповідні повноваження сторони; органи та особи, які захищають інтереси інших осіб, вступають без будь-яких повноважень, таке право надане їм законодавством;
  2.  інтереси представника і особи, яку представляють, повинні збігатися; інтереси ж особи, що їх захищають такі органи й особи, можуть і не збігатися з інтересами самих органів та осіб.

Процесуальним оформленням вступу органів та осіб, визначених ст. 45 ЦПК, у процес є позовна заява. Вона, крім загальних вимог, встановлених законом, повинна містити дані про: суб'єкта, який звертається до суду; особу, в інтересах якої пред'явлено позов (точну назву, місце проживання фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи); нормативну підставу пред'явлення позову в інтересах іншої особи. У випадках, встановлених законом, такі особи звільняються від сплати судового збору та інших судових витрат при пред'явленні позову і при участі у процесі (ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито").

Органи та особи, визначені ст. 45 ЦПК, є учасниками цивільного процесу, суб'єктами цивільних процесуальних правовідносин і належать до осіб, які беруть участь у справі (ст. 26 ЦПК), тому користуються притаманним їм комплексом процесуальних прав та обов'язків. Крім цього, вони наділені обсягом спеціальних прав, які визначають можливість розпорядження поданою заявою.

Органи та особи, які звернулися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересів, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду. У разі, якщо прокурор діє у суді на захист інтересів відповідача чи третьої особи, він наділений лише процесуальними правами особи, яка бере участь у справі, а також правом висловлювати свою думку щодо вирішення справи по суті (ст. 46 ЦПК), наприклад, відмовитися від заяви, змінити предмет та підставу позову, вчинити інші дії. Однак ці права не є проявом дії принципу диспозитивності цивільного судочинства. Вони визначають повноваження прокурора чи іншого органу (особи) в рамках поданої ним заяви і ні в якій мірі не стосуються матеріально-правової вимоги, щодо якої прокурором чи іншим органом (особою) подано заяву до суду. Тому вчинення таких дій не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному чи іншому обсязі.

При відкритті провадження у справі суд повідомляє особу, в інтересах якої подано заяву. У цьому випадку вона може безпосередньо вступити у процес з наданням їй статусу позивача, що не перешкоджає відповідному органу чи особі також виступати самостійним учасником цивільного процесу. Якщо ж особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність, в інтересах якої порушено справу, не підтримує заявлені вимоги, то суд залишає заяву без розгляду (ч. 3 ст. 46 ЦПК).

Іншою формою участі є вступ у цивільний процес для дачі висновку у справі. На відміну від попередньої форми, вона стосується тільки органів державної влади та місцевого самоврядування. Підставою для цього є необхідність виконання ними своїх повноважень.

Вступ у процес можливий за

власною ініціативою ініціативою суду на вимогу закону

Вступ у процес за власною ініціативою має факультативний характер, вступ на вимогу закону або суду -обов'язковий.

Наприклад, обов'язковою є участь прокурора у справах про відшкодування збитків, заподіяних злочином (ст. 33 Закону України "Про прокуратуру"). Згідно із п. 4 ст. 19 СК обов'язковою є участь органу опіки та піклування при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батьків, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним.

Суд, виходячи із матеріалів конкретної справи, може ухвалою залучити до участі у справі той чи інший орган. Наприклад, відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 року для дачі висновку у справі, пов'язаній з правом приватної власності громадян на житловий будинок, можуть бути залучені органи державного архітектурно-будівельного контролю, пожежної, санітарної інспекцій.

Висновок органу державної влади та органу місцевого самоврядування складається від імені відповідного органу та підписується його керівником. Висновок повинен бути оголошений у судовому засіданні і оцінюється судом в сукупності з усіма матеріалами справи.

Органи державної влади та місцевого самоврядування за цієї форми участі у справі нагадують експертів, але вони наділені юридичною заінтересованістю і дають висновок не тільки за фактичними обставинами, а й по суті справи. На відміну від експерта, органи державної влади та місцевого самоврядування вирішують також і правові питання. Органи державної влади у своєму висновку торкаються не тільки фактичного боку питань, які досліджуються, а й доводять свої правові висновки у справі. Експерт як спеціаліст розглядає тільки фактичну сторону справи. На відміну від органів державної влади, експерт не є особою, яка заінтересована у результаті справи. Органи державної влади та місцевого самоврядування та їх представники у судовому засіданні не попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від дачі висновку та за дачу завідомо неправдивого висновку.

Різниця між органами державної влади та третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, полягає в тому, що треті особи пов'язані зі сторонами матеріально-правовими відносинами і захищають у процесі свої особисті інтереси, а органи державної влади не перебувають у матеріально-правовому зв'язку зі сторонами і захищають права інших осіб, виходячи з державних та громадських інтересів.

Органи державної влади та місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для подання висновку, мають процесуальні права і обов'язки особи, яка бере участь у справі, а також право висловити свою думку щодо вирішення справи по суті (ст. 46 ЦПК).

Тема №6. Треті особи в цивільному процесі.

План практичного заняття:

1. Поняття і види третіх осіб.

2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги: поняття, підстави і процесуальний порядок вступу їх до справи, процесуальні права і обов'язки.

3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог: поняття, підстави, процесуальний порядок вступу (притягнення) їх до справи. Процесуальні права і обов'язки. Особливості участі цього виду третіх осіб у справах із трудових правовідносин.

Вирішити запропоновані ситуативні задачі:

Задача 1.

Громадянка Драч О. звернулася до суду з позовом до Драча В. про стягнення аліментів на утримання їхньої дочки Тетяни, 8 років, оскільки відповідач не надає матеріальної підтримки. Одночасно до суду звернулася Аґрус О., колишня дружина Драча В., з проханням допустити її до участі в справі як третю особу, оскільки їй відомо, що сторони шлюбу не розривали, проживають однією сім'єю; а позов, на її погляд, подано з метою зменшити розмір аліментів, які вона одержує від відповідача на користь дочки Ірини 13 років. Ухвалою суду Аґрус О. допущена до участі у справі як третя особа.

Чи правильні дії суду? Які основні ознаки інституту третіх осіб? Чим вони процесуальна відрізняються від сторін?

Задача 2.

Дейнега звернувся до суду з позовом до Минакова про стягнення шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, зазначивши в позовній заяві, що Минаков вчинив наїзд на нього, керуючи автомобілем, що належить ДАІ. Внаслідок цієї події Дейнега тривалий час лікувався, втратив працездатність, зменшився його заробіток. У зв'язку з цим він просив стягнути з Минакова вартість придбаних на лікування ліків та різницю в заробітній платні.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що належним відповідачем є не Міняйло, а власник автомобіля (ДАІ), і оголосив Дейнегі про необхідність заміни неналежного відповідача належним, на що Дейнега згоди не дав. Суд закрив провадження по справі за відсутністю у позивача права на позов.

Чи є порушення закону при розгляді справи? Яким має бути процесуальне становище сторін по справі?

Задача 3.

Підприємство «АТЕК» пред'явило позов до Дармохода про виселення з квартири, яку він займає, на час капітального ремонту будинку. В процесі підготовки справи до розгляду суддя роз'яснив представнику підприємства, що до участі у справі обов'язково мають бути залучені члени сім'ї наймача.

Чи буде в даному випадку обов'язкова співучасть? Якщо так, то на чиїй стороні? Чи позбавить дружину та інших членів сім’ї права заперечувати протії позову про виселення визнання Дармоходом позову ?

Задача 4.

Возивода пред'явила позов до Омеляна про стягнення відшкодування у розмірі 200 грн. Позивачка зазначала, що дочка відповідача заподіяла їй тілесні ушкодження, внаслідок чого вона тривалий час хворіла, була переведена на легшу роботу і втратила заробіток. Посилаючись на те, що дочку відповідача звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з психічним захворюванням, позивачка просила стягнути з її батька зазначену суму. За висновком судово-психіатричної експертизи дочка відповідача в момент нанесення побоїв Возиводі перебувала в неосудному стані. Рішенням районного суду справу вирішено на користь позивачки. Судова колегія в цивільних справах обласного суду, скасовуючи рішення, зазначила в ухвалі, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з психічною хворобою не є підставою для притягнення до цивільної відповідальності батьків заподіювача шкоди.

За яких умов і в якому порядку у даній справі можливе притягнення одного з батьків як відповідача? Хто буде належним відповідачем у даному випадку?

Задача 5.

Головін на прохання свого товариша Казабаш позичив для нього в Русина 1000 грн строком на 3 місяці. Після закінчення строку Русин пред'явив позов до Головіна про повернення боргу. Головін позову не визнав і просив притягнути до участі у справі Казабаша, який, на його думку, і порушив права позивача.

У   якості кого може брати участь по справі Казабаш?

Задача 6.

Подружжя Сергієнко купили в магазині «Музика» піаніно з розстрочкою платежу. Виплати проводилися із зарплати чоловіка, а зобов'язання в магазині було оформлено на дружину. Через деякий час у сім'ї виник розлад. Між подружжям виник спір щодо піаніно, який був переданий на розгляд суду. Встановивши, що розстрочка магазину була виплачена лише на суму 40 % вартості піаніно, суд повідомив магазин про наявність цієї справи в його провадженні. Магазин звернувся до суду з заявою про допуск його до участі у справі.

Визначить процесуальну правосуб'єктність магазину «Музика».

Задача 7.

Подружжя Побігайло після розірвання шлюбу звернулися до суду з вимогою розв'язати спір з приводу власності на автомашину «Запорожець». Ця автомашина була подарована дочці батьком Побігайлом у день її одруження без нотаріального оформлення договору дарування, в зв'язку з чим він вважав, що автомашина є його власністю, і звернувся до суду з відповідною вимогою.

Яке процесуальне становище займає батько Побігайло та який процесуальний порядок вступу його до даної справи?

Чим відрізняються треті особи із самостійними вимогами від позивачів і співпозивачів?

Тема №7. Участь у цивільному процесі прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким законом надано право захищати права і свободи інших осіб.

План практичного заняття:

1. Завдання прокуратури при здійсненні правосуддя в цивільних справах.

2. Підстави для участі в цивільному процесі прокурора.

3. Порушення прокурором справи в судовій інстанції.

4. Права та обов'язки прокурора в цивільному процесі.

5. Підстави для участі в цивільному процесі представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування і осіб, яким за законом надано право захищати права і свободи інших осіб.

6. Оформлення повноважень представників органів державної  влади та органів  місцевого самоврядування.

Вирішити запропоновані ситуативні задачі:

Задача 1.

До прокурора Шевченківського району м. Києва надійшли матеріали про те, що Ткачук не надає матеріальної допомоги неповнолітньому синові Олексію, який проживає разом з ним та навчається в першому класі середньої школи. Мати Олексія померла, а сам Ткачук—батько зловживає спиртними напоями, не працює.

Як має діяти прокурору даній ситуації?

Задача 2.

Прокурор Бориспільського району пред'явив позов до АТП-352 про поновлення на роботі в попередній посаді звільненої Коваль О. Та стягненні на її користь заробітної плати за час вимушеного прогулу. Під час розгляду справи Коваль О. та представник АТП уклали мирову угоду та просили суд затвердити її, тому що адміністрація зобов'язується добровільно надати Коваль роботу на підприємстві.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти мирової угоди, посилаючись на те, що в укладенні мирової угоди прокурор не брав участі, хоча саме він подавав позов для захисту інтересів Коваль. Проте суд мирову угоду затвердив.

Визначте, яке процесуальне становище прокурора у даній справі?

Сформулюйте точку зору прокурора з приводу затвердження мирової угоди.

Чи буде обґрунтованою касаційна скарга на дану ухвалу суду?

Задача 3.

Кооператив «Агронавт» звернувся до суду з позовом до сторожа промислового складу про стягнення з нього 4 тис. грн — відшкодування за шкоду, завдану пожежею, що виникла з вини відповідача.

У суді інтереси позивача представляв бухгалтер, у довіреності якого було зазначено, що йому доручено вести справу з усіма правами позивача. В судовому засіданні він відмовився від позову, і суд справу провадженням закрив.

Чи правильна ухвала суду? Який вид представництва має місце?

Як у даному випадку повинні бути оформлені повноваження представника для участі його в суді?

Задача 4.

До суду звернувся громадянин Брик, голова гаражно-будівельного кооперативу (ГБК) «Сокіл», з позовом від імені ГБК про стягнення з члена кооперативу Онищенка відшкодування у сумі 1600 грн за шкоду, завдану порушенням правил користування електроприладами. Голова кооперативу в судовому засіданні пояснив, що виступає у справі без довіреності, оскільки він є головою кооперативу і додаткового підтвердження його повноважень на ведення справи в суді не потрібно.

Чи правильною є позиція голови ГБК? Яке рішення повинен прийняти суд?

Другие работы

Дает проверенные на практике рекомендации по ...


Вовлекайте коголибо из друзей в эту игру: как только он поймает вас на том что вы нарушили один из этих принципов отдайте ему 1 4 доллара. Спрос...

Подробнее ...

Ролик упорный. Задача


Чертежи деталей: Корпуспоз №1 Крышкапоз. №6 Стерженьпоз. Твердотельные модели входящих деталей поз. Каждый ролик поз.

Подробнее ...

. Источник звука ИЗ ~ колеблющееся тело голос...


Для возникновения звука необходимы следующие факторы: 1. Источник звука ИЗ ? колеблющееся тело голосовые связки струны 2. Приёмник звука уши.

Подробнее ...

практической точки зрения.


Основные понятия йоги и тантры. Место хатхайоги и смысл хатхайоги в древнем и современном мире. = Слона надо съедать по кусочку поэтому вопрос р...

Подробнее ...