Тема 11. Засоби масової інформації Мета- сформувати знання про ЗМІ їх функції та роль у демократичному сус



Бесплатно
Узнать стоимость работы
Рассчитаем за 1 минуту, онлайн
Работа добавлена на сайт TXTRef.ru: 2019-12-03

                                                   Модуль №2

                             Тема 11. «Засоби масової інформації»

Мета: сформувати знання про ЗМІ, їх функції та роль у демократичному суспільстві; закріпити вміння та формувати навички визначати ЗМІ як джерело поширення інформації в суспільстві, розрізняти види та функції ЗМІ; розрізняти види та функції ЗМІ, оцінювати значення ЗМІ для формування громадянського суспільства; розуміти поняття «свобода слова» та пояснювати значення цензури; критично аналізувати інформаційний простір в Україні.

Основні терміни: Засоби масової інформації – періодичні друковані  видання та інші форми розповсюдження інформації, спрямовані на охоплення необмеженого кола осіб, соціальних груп, держав  з метою оперативного інформування їх про події, явища у світі, конкретній країні, а також на виконання спеціальних соціальних функцій.

Свобода слова – це природне право будь-якої людини вільно висловлювати свої думки, у тому числі, за допомогою засобів масової інформації – у газетах, журналах, книгах, у кіно, по радіо. Можливість вільно висловлювати свою думку на зборах, мітингах, у творчості.

                                                      План.

1.Види та функції ЗМІ.

2. ЗМІ як засіб формування громадської думки.

3. Соціальна відповідальність преси.

4. Інформаційний простір України.

                                 Конспективний виклад теми.

1.Види та функції ЗМІ.

Історія ЗМІ.

На сьогодні  більшість дослідників єдині в думці, що появу преси слід віднести до  ст..до н.е.  коли в Римі виходили перші газети, які лише за часів Юлія Цезаря – 60р. до н.е. почали нагадувати сучасні. Найбільш відомим є щоденний бюлетень «Події дня».

У середньовіччі значного поширення набули так звані «летючі листки», які мали яскраво виражений інформаційно- прикладний характер.

У стародавні часи форми мови реалізовувались в літописах, хроніках, анналах. Історіях, подорожах,  у різноманітних епістолярних формах – від особистих до офіційних послань.

Прийнято виділяти такі типи журналістики

  1.  Релігійно-клерикальна (15-16ст.)
  2.  Феодально-монархічна (16-18ст.)
  3.  Буржуазна (19-20ст.)
  4.  Соціалістична (20ст.)
  5.  Загально гуманістична (кінець 20 – початок ІІІ тисячоліття)

Основні етапи розвитку ЗМІ.

  1.  До початку нашої ери – прагазетні явища
  2.  З початку нашої ери – до 15 ст. н.е. – епоха рукописних видань
  3.  З 15ст. до 17 ст. – винахід і розвиток друкарства, становлення газетно-журнальної справи
  4.  З 18 ст. до поч.. 20 ст. – розвиток журналістики як суспільного інституту, вдосконалення поліграфічної бази, становлення преси як основи демократії
  5.  1900-1945рр. – набуття пресою функцій «четвертої влади»
  6.  1945-1955рр. – процес концентрації та монополізації ЗМІ
  7.  1955-1990рр. – епоха становлення електронних засобів комунікації
  8.  З 1990 до сьогодні – становлення нового інформаційного порядку у світі.

У найдавніші часи,щоб повідомити сусідів про наступ ворогів,запалювали багаття або дзвонили у дзвони. Деякі африканські племена й досі використовують тамтами для повідомлення про подію. Звичайно, таким чином можна лише сповістити про факт події, не розкриваючи її змісту. Методи поширення масової інформації удосконалювались упродовж розвитку людства та технічного прогресу. Інформація спочатку поширювалась усно,а з розвитком писемності – письмово: на папірусі, папері,камені. Із виникненням друкарства з’явилися друковані засоби масової інформації. Газети, які дещо нагадували сучасні, виникли після винаходу Йоганном Гутенбергом у 1450р. друкарського станка, який дозволив швидко копіювати велику кількість примірників та істотно знизити вартість газети. Наступний прорив у розвитку ЗМІ відбувся у XIXст. із винаходом телеграфу, телефону та радіо. На початку XXст. розпочали регулярно транслювати, радіопередачі, а з 30-х років минулого століття в наше життя упевнено увійшло телебачення. Радянський Союз транслював першу телевізійну програму в 1939р., а регулярне мовлення розпочато 1946р. в Москві. Перший телецентр у Києві був побудований і почав працювати 1951р.

    Наступний стрибок у розвитку мас-медіа відбувся із настанням космічної ери та запуском перших супутників зв’язку в 60-х роках минулого століття. Справжня революція відбулась із винаходженням Інтернету, комп’ютерних мереж, електронної пошти.

    Сучасні ЗМІ дозволяють, донести до широкого загалу інформацію освітнього, професійного, суспільно-політичного, розважального характеру. Особливе значення для вільного функціонування суспільства має різнобічне висвітлення суспільно-політичних проблем. Саме ЗМІ дають змогу чітко усвідомити наявність проблем, сформулювати можливі шляхи їх розв’язанням, згрупувати прихильників, висвітлити результати діяльності. За їх допомогою влада може спілкуватися з громадянами, громадяни – висловлювати своє ставлення до діяльності влади, політичні сили – поводити агітацію за свої програми.

          Модель комунікації, як і будь-яка абстракція, є спрощенням, що схематично відтворює лише найістотніші риси та внутрішні зв’язки реально діючого механізму, який відображає функціонування ЗМІ у суспільстві.

Безперечною класикою моделювання процесів комунікації є модель однолінійного односпрямованого процесу Гарольда Дуайта Лассвелла. Що завдячує своєю популярністю широкій застосовності до майже будь-яких процесів комунікації.

                                   Модель Г. Лассвелла

Хто?                    Що повідомляє?       Яким каналом?    Кому?     З яким результатом?

Комунікатор     Повідомлення   Засіб комунікації   Адресат   Ефективність

Джерела повідомлення у сучасному суспільстві поділяються на : індивідів, владні структури, інститути ЗМІ, групи інтересів, інститути культури, освіти, науки та релігії. Інститути ЗМІ – теле- та радіокомпанії, журнали та газети – підпорядковуються Міністерству зв’язку. Владні структури можуть впливати на ЗМІ, визначаючи нормативні документи, що регулюють роботу ЗМІ та цензуру в державі, а також надаючи фінансування ЗМІ.

 Адресатом ЗМІ виступає аудиторія. Це слухачі, глядачі, читачі, на яких розраховані повідомлення. Масова комунікація спрямована на велику й анонімну аудиторію: доступ до інформації є у всіх бажаючих..

Характеристики каналів масової комунікації: повнота охоплення, глибина впливу, зашумленість, вибірковість.

Види ЗМІ.

  1.  Телебачення
  2.  Радіо
  3.  Преса
  4.  Інтернет

Згідно із законодавством України, друкованими засобами масової інформації є періодичні друковані видання – газети , журнали, бюлетені та разові видання з визначеним тиражем; аудіовізуальними засобами масової інформації є радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис. А інтернет поєднує в собі можливості обох видів ЗМІ.

Ключовим критерієм свободи інформації є різноманіття її джерел і вільний доступ до них. Значним досягненням вільних ЗМІ є те, що свою думку щодо тих чи інших питань може висловити як більшість так і меншість.

Функції ЗМІ.

  1.  Інформаційна – отримання й поширення інформації про найважливіші події в суспільстві, яка впливає на формування громадської думки з різних питань
  2.  Освітня – ЗМІ доносять до громадян певні знання, які в подальшому дозволяють їм орієнтуватися в суперечливих потоках інформації
  3.  Політичної соціалізації – через ЗМІ громадяни засвоюють певні стандарти політичної поведінки. Цінності й норми. Що дозволяють їм адаптуватися до реальності
  4.  Контролю за діяльністю суб’єктів влади, їх критики – ЗМІ інформують як про позитивні. Так і про негативні факти діяльності  уряду, окремих посадовців. Вони дають юридичну й моральну оцінку подій та осіб.
  5.  Мобілізаційна – ЗМІ спонукають людей до певних дій чи до бездіяльності.
  6.  Комунікативна – функція спілкування налагодження контакту
  7.  Організаторська -   у ній найбільш наочно проявляється роль журналістики як «четвертої влади».
  8.  Рекламно-довідкова
  9.  Рекреативна

Основою функціонування вільних ЗМІ в суспільстві є свобода слова. Конституційні гарантії свободи преси – невід’ємна ознака демократичної системи ЗМІ.

Проте існують і певні законодавчі обмеження щодо висвітлення інформації у ЗМІ. Законом обмежено свободу висвітлення проблем, які зачіпають інтереси національної безпеки, загрожують територіальній цілісності країни, закликають до порушення суспільного порядку та злочинних дій, заплямовують репутацію людини. Утвердження свободи слова може також стримуватися через суперечливу законодавчу базу, залежність від позиції власника засобу масової інформації, відсутність громадського радіо та телебачення.

  2. ЗМІ як засіб формування громадської думки.

Громадською думкою називають колективне ставлення певної спільноти або нації в цілому до певної суспільної проблеми та шляхів її розв’язання. У демократичному суспільстві громадська  думка не завжди буває однорідною: адже суспільство складається з різноманітних груп, кожній з яких притаманні власні інтереси та ставлення, а тому й думки цих спільнот можуть не збігатися. Ураховуючи, що у різних країнах, зокрема й в Україні, ЗМІ користуються вищим рівнем довіри серед населення, ніж уряд, саме їм належать особлива роль у цьому процесі.

Мовою документів.

 - міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16.12.1966р.

Стаття 19. «Кожна людина має право на вільне висловлювання своєї думки; це включає  свободу шукати, отримувати. Поширювати різну інформацію та ідеї незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи засобом друку, чи художніх форм вираження, чи іншими способами за власним вибором.»

З одного боку ЗМІ повідомляють інформацію, з іншого  - чинять вплив.

Шляхом пропагування певних ідей, політичних програм та точок зору реалізується управління суспільною думкою.

Вільна, незалежна преса в цьому сенсі вважається необхідною для реалізації демократичних прав і свобод. Але навіть за демократичних умов розвитку ЗМІ в їх інформаційному просторі розгортаються війни за владу: від просто самореклами певних партій, груп до боротьби з опонентами засобами компроматів та негативного (чорного) піару (паблік рілейшинз – інформування спільноти про діяльність того чи іншого суб’єкта суспільних відносин).

Цікавими є явища соціальної маніпуляції, що здійснюється через ЗМІ.

Деколи буває так, що урядові треба вдатися до непопулярних заходів, які йдуть врозріз із громадянською думкою. У таких випадках ЗМІ, виконуючи свою функцію контролю за діями влади, інформують громадян про відповідну проблему, подають аргументи «за» та «проти».

  Відгук громадськості на  повідомлення ЗМІ залежить від переконливості,доказовості позицій журналістів, їх незаангажованості.  Журналіст мусить якомога об’єктивніше подавати інформацію, викладати факти з максимально нейтральною інтонацією. Безумовно, повністю усунути вплив політичних чи фінансових інтересів неможливо. Але ці інтереси визначають лише загальну концепцію. Стратегію видань.  У Франції наприклад немає газет які б видавали партії окрім комуністичної партії.

У стосунках ЗМІ з державою існує чотири моделі взаємин. Тоталітарна модель встановлює абсолютний контроль над ЗМІ, тут навіть відсутня гра в плюралізм. За авторитарної моделі преса має слугувати урядові,  «роз’яснювати» громадянам правильну політику. Модель соціальної відповідальності встановлює межі функціонування ЗМІ, залишаючи за собою право законодавчого втручання в певні тематичні сфери. Ліберальна модель ставить перед пресою завдання слугувати суспільству, бути «сторожовим псом» демократії.

Свобода слова як складова частина входить до свободи інформації: кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб і на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки. Територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам. Для охорони здоров’я населення.

Мовою документів.

  1.   Загальна декларація прав людини ООН
  2.   - стаття 19. Кожна людина має право на свободу переконань і на самовираження; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, отримувати й поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами й незалежно від державних кордонів.
  3.  Антиподом свободи слова є цензура.
  4.  Цензура – це контроль офіційної влади за змістом, випуском та поширенням друкованої продукції, змістом і виконанням сценічних постановок , радіо й телевізійних передач, а інколи й приватного листування з метою недопущення або обмеження поширення ідей та відомостей, які ця влада визнає за небажані чи шкідливі..
  5.  Цензура є однією з ознак тоталітарних режимів, яі намагаються здійснювати всезагальний, тотальний контроль над усіма сферами життя суспільства. У таких державах ЗМІ виконують функцію інформаційно-пропагандистського обслуговування режиму. Звичайно, за таких умов про жодну самостійність або свободу слова не йдеться. Оскільки такі режими не припускають існування опозиції, то будь-яка інформація, що стає надбанням широкого загалу, має бути «надійною» та «перевіреною».  
  6.  Саме такою була ситуація в СРСР, де існував жорстокий цензурний контроль, а роль ЗМІ зводилась до вихваляння та підтримки існуючого режиму. Перебудова та гласність наприкінці 80-х років минулого століття дозволили радикально змінити цю ситуацію.
  7.  Після здобуття незалежності й обрання демократичного шляху розвитку перед Україною постало завдання забезпечення демократичних засад діяльності ЗМІ. Ці проблеми знайшли відображення в Конституції України та інші законодавчих актах, що реагують діяльність засобів масової інформації в Україні.
  8.  3. Соціальна відповідальність преси.
  9.  Теорія соціальної відповідальності визначає перехід журналістики від орієнтації на необмежену свободу до усвідомлення певної відповідальності перед суспільством. Її послідовники вважають,що громадянин зобов’язаний бути належно поінформованим з важливих суспільних питань, а медіа, відповідно, мають надавати йому найважливішу інформацію. Соціальна відповідальність перед суспільством та ефективніші механізми соціального контролю медіа, що має забезпечити пріоритет важливих соціальних функцій над комерційними цілями. Водночас теоретики цього напрямку закликають обмежити регулювання з боку держави.
  10.  За сучасних умов політичні новини дедалі більше перетворюються на товар, і журналіст не може залишитись абсолютно вільним і незалежним у своїх судженнях. Проте особливу небезпеку несуть факти політичного маніпулювання, тобто спроби змусити людей до діяльності або бездіяльності всупереч їх інтересам. До маніпулювань належать:
  11.               -  пряма підтасовка фактів
  12.                - заміна інформації інтерпретаціями
  13.                - замовчування невигідних фактів
  14.                - поширення брехні та наклепів
  15.                - використання стереотипів, навішування ярликів.
  16.  Соціальна відповідальність преси і журналіста – це визнання і виконання зобов- язань перед суспільством в інтересах його гармонії та поступу. Обираючи цілі й методи своєї творчості, журналіст водночас викликає до життя і відповіді ефекти, вибудовує їхню пріоритетність. Серед них основними є такі :
  17.        гуманітарний – результат впливу журналістських творів на моральні настанови особистості, на її культуризацію і соціалізацію, на орієнтири її соціальної поведінки;
  18.         соціальний – результат впливу журналістських творів через посередництво цільової аудиторії на громадську думку і суспільну свідомість, на політику держави,на економічний,соціальний культурний розвиток нації, на діяльність усіх структур соціуму.
  19.    Чинник соціальної відповідальності преси і журналіста постійно зростає у зв’язку з радикально оновлюваною останніми роками конфігурацією української дійсності та політичної системи – перехід від парламентсько – президентської республіки до президентсько – парламентської. вектори Йдеться сьогодні про три основні означеної відповідальності:
  20.           - інформаційне забезпечення плюралізму суспільної думки;
  21.           - захист прав і свобод особистості в її протистоянні з бюрократією;
  22.           - підвищення ефективності державної влади на основі консолідації суспільства.

          4. Інформаційний простір України.

В Україні зареєстровано біля 30тис. періодичних видань. Близько 9тис. із них – видання загальнодержавної сфери розповсюдження. Дуже динамічно зростає кількість людей, що регулярно користуються інтернетом.

Залежність засобів масової інформації від політичних інтересів власників або осіб, що офіційно чи неофіційно контролюють видання, теле – або радіопрограми, цілком очевидна.

Головне призначення ЗМІ – продукування і трансляція інформації,що забезпечує реалізацію їхніх функцій. Але практика свідчить,що ЗМІ широко використовують як для збагачення їх власників, так і для того, щоб «робити владу». Саме власникам ЗМІ часто належить вирішальне слово у визнанні пріоритетів: інформація – гроші – влада. Традиційно перевагою користуються здебільшого інтереси, пов’язані з фінансами або владою, значно рідше – міркування інформаційного порядку.

У багатьох ЗМІ набув поширення напрям, що дістав назву «жовта преса». Цьому напрямку властиві концентрація уваги на плітках, інтимних стосунках, скандалах з  життя передусім широко відомих людей, цинізм, балансування на межі порнографії. Прихильники такої практики, переслідуючи комерційні інтереси, посилаються на ст..34 Конституції про право кожного на свободу слова і думки, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Але таке тлумачення цієї статті ігнорує іншу статтю – ст..23 Конституції про обов’язки кожної людини перед суспільством і неприпустимість порушення прав і свободи інших людей. Безперечно, фінансові, політичні міркування мають для діяльності засобів масової інформації величезне значення, оскільки індустрія ЗМІ потребує значних коштів. Можливості державного фінансування,субсидіювання ЗМІ, особливо тих, чиїми засновниками не є державні структури ( а вони становлять переважну більшість, і їх кількість дедалі зростає), вкрай обмежені. Сконструювати справедливий критерій їх розподілу. Який би відсік фаворитизм, неможливо. Усе це зумовлює посилання впливу власників на діяльність ЗМІ.

Значним джерелом фінансуванням є прибутки від рекламної діяльності. Це також один із проявів демократії. З іншого боку, реклама формує в людей потреби,що є впливом на суспільство.

Крім того, реальні властивості рекламованих товарів та послуг не завжди відповідають штучно створеному іміджу. Настирливе втручання реклами. Зокрема в канву телепередачі, перешкоджає нормальному її сприйняттю. Власники ЗМІ змушені з цим змиритися, бо зацікавлені в надходженні коштів. Фактично рекламодавці мають значний вплив на ЗМІ і певною мірою визначають напрям та зміст їх діяльності

В Україні мають місце адміністративне втручання владних структур у діяльність ЗМІ, невиправдана прискіпливість судових органів, тиск різних кланів на ЗМІ, що суттєво обмежує реальну свободу слова.

Глобалізація призводить до функціонування більшої кількості інформації. Дедалі більше інформації розповсюджується повз традиційні ЗМІ – через інтернет. Звідти ж приходять і практики свободи слова.

Підсумок.

Сьогодні ЗМІ відіграють істотну роль у економічному, політичному та соціальному житті суспільства, мають безпосереднє відношення до його життєдіяльності. Також мас-медіа є одним із провідних факторів соціалізації, і могутня сила впливу на свідомість людей.

Питання для самоконтролю.

  1.  Що таке ЗМІ?
  2.  Які ви знаєте ЗМІ?
  3.  Чи потрібно обмежувати рекламу в ЗМІ?
  4.  Назвіть види та функції ЗМІ?
  5.  Як розповсюджується інформація за моделлю Лассвела?
  6.  Що таке цензура?
  7.  Яке значення цензури?

Використана література.

  1.  Горбенко Я.О. Людина і світ: Практичний довідник.-Х..2011.-с.280-298
  2.  Бакка Т.В. Людина і світ:підруч.для 11кл.-К. 2012
  3.  Бондаренко Я.Г. Людина і світ.11кл.-Х..2011.
  4.  Назаренко Н.В. Людина і світ:Підруч.для 11 кл. Х..2012
  5.  Бізбіз Т.О. Усі уроки до курсу «Людина і світ». 11 кл.-Х.,2011

Другие работы

тематичні методи моделі та інформаційні техно...


3 ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ЗВ?ЯЗКІВ УКРАЇНИ З ЄС 08. Роботу виконано в ДУ ldquo;Інcтитут економіки та прогнозування НАН Украї...

Подробнее ...

наКрови в СанктПетербурге православный мемори...


Высота девятиглавого храма 81 м вместимость до 1600 человек. Эта часовня оставалась на набережной вплоть до момента начала строительства храма до...

Подробнее ...

Тема- Физиология труда


Физиология труда это раздел гигиены труда изучающий изменение функционального состояния организма человека под влиянием производственной деятель...

Подробнее ...

1Здание 2эт. 1000кв


Аренда 93м. С Петербургская 60кв м Под офис магазин аренда 1200к.5 Пятый попугай Ремонт все коммуникации Аренда 115к.106 к 2 МКР Луговой аренда Т...

Подробнее ...