Тема 14- Атмосфероохоронне право України Практичне заняття 1.



Бесплатно
Узнать стоимость работы
Рассчитаем за 1 минуту, онлайн
Работа добавлена на сайт TXTRef.ru: 2019-12-03

Тема 14: Атмосфероохоронне право України

Практичне заняття 1. Атмосфероохоронне право України (1 год.)

1. Особливості охорони та використання атмосферного повітря.

2. Управління у сфері охорони та використання атмосферного повітря.

3. Відповідальність за порушення атмосфероохоронного законодавства.

72_Атмосферне повітря як об’єкт правової охорони.

Атмосферне повітря — життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень. (ст.1 ЗУ „Про охорону атмосферного повітря”)

Особливості атмосферного повітря як природного об'єкта зумовлюють особливості його правового режиму:

1) атмосферне повітря в силу своїх специфічних особливостей не може бути об'єктом права ні приватної, ні державної, ні іншої власності (щоправда, ст. 13 Конституції все ж таки відносить його до об'єктів права власності Українського народу);

2) атмосфер­не повітря не підлягає обліку. Щодо атмосферного повітря ве­деться облік тільки шкідливих впливів на нього згідно з Поряд­ком ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 13.12.2001 р. Він представляє собою облік об'єктів (під­приємств, установ, організацій та громадян — суб'єктів підпри­ємницької діяльності), які справляють або можуть справити шкід­ливий вплив на здоров'я людей і на стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмо­сферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів;

3) законодавство практично не містить норм про його використання атмосфер­ного повітря;

4) законодавство щодо атмосферного повітря ре­гулює, в основному, охоронні відносини, які спрямовані на по­передження негативного впливу на атмосферне повітря, покра­щання якісного складу атмосферного повітря. При цьому охо­ронні вимоги спрямовані не до користувачів (як це традиційно для інших природних об'єктів), а до будь-яких господарюючих суб'єктів, діяльність яких безпосередньо не пов'язана з викорис­танням атмосферного повітря, але спричиняє негативний вплив на нього;

5) атмосферне повітря перебуває в постійному русі і перено­ситься на різні відстані, не обмежуючись кордонами однієї дер­жави, саме щодо нього, як щодо жодного іншого об'єкта, акту­альним і ефективним є міжнародне співробітництво з питань його охорони. Зокрема, особливо важливе значення в цьому сен­сі має Конвенція ООН 1979 р. про транскордонне забруднення повітря на великі відстані та прийняті до неї ряд протоколів про зменшення викидів шкідливих речовин.

73_Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря.

Охорона атмосферного повітря (ст.1 ЗУ „Про охорону атмосферного повітря”) — система заходів, пов’язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів;

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» контроль у галу­зі охорони атмосферного повітря здійснюється з метою забезпе­чення дотримання вимог законодавства про охорону атмосфер­ного повітря місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, а також підприємствами, установами, організаціями та громадя­нами. Функції державного контролю в галузі охорони атмосфер­ного повітря здійснюють органи Державної екологічної інспек­ції на основі Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженим постановою КМУ в редак­ції від 16.06.2004 р.; органи Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ (відповідно до п. 5.13 Положен­ня затвердженого постановою КМУ від 14.04.1997 р. її підрозділи мають право здійснювати контроль за технічним станом транспортних засобів, додержанням нор­мативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та шкідливого впливу фізичних факторів, встановлених для від­повідного типу автомобільного транспорту та сільськогосподар­ської техніки); органи Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ, положення про яку затверджено постановою КМУ в ре­дакції від 24.09.2004 р. та інші державні органи.

Важливу роль у системі цих заходів відіграють також заходи юридичної відповідальності до порушення вимог охорони атмо­сферного повітря.

Охорона атмосферного повітря здійснюється шляхом:

- охорони інших природних об'єктів, які впливають на стан атмосферного повітря;

-регулювання господарського впливу на атмосферне по­вітря.

У галузі охорони атмосферного повітря встановлюють такі нормативи:

-нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря

-нормативи граничного допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел

-нормативи гранично допустимого впливу фізичних і біологічних чинників стаціонарних джерел

-нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах і впливу фізичних чинників пересувних джерел

-технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин

-інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.

Правова охорона атмосферного повітря включає:

-встановлення нормативів якості атмосферного повітря, а також нормативів гранично допустимих викидів забруд­нюючих речовин і гранично допустимого впливу фізичних і біологічних чинників на атмосферу

-спостереження за станом атмосферного повітря та конт­роль за рівнем його забруднення

-здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та шкідливого фізичного впливу на атмосферу ста­ціонарними джерелами тільки після отримання дозволу та при дотриманні ГДВ та ГДР

-обмеження, тимчасову заборону (зупинення) або припи­нення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і впливу фізичних біологічних чинників на його стан при порушенні умов, передбачених дозволами

-заборона виробництва й експлуатації транспортних засобів, у викидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені норми

-заборона будівництва й експлуатації виробничих об'єктів без очисних споруд

-проектування, забудову, реконструкцію міст та інших населених пунктів відповідно до вимог охорони атмосферного повітря

-встановлення вимог з охорони атмосферного повітря при впровадженні нової техніки, технологій, матеріалів і речо­вин, видобуванні корисних копалин, а також при застосу­ванні пестицидів і агрохімікатів

-інші заходи, передбачені законодавством.

Охорона озонового шару забезпечується:

-організацією спостереження, обліку і контролю змін стану озонового шару;

-встановленням і дотриманням нормативів гранично допус­тимих викидів шкідливих речовин, що впливають на стан озонового шару;

-регулюванням виробництва і використання хімічних речо­вин, що руйнують озоновий шар.

74_Вирішення спорів, що виникають при використанні та охороні атмосферного повітря.

Згідно ст.33 ЗУ „Про охорону атмосферного повітря” cпори з питань охорони атмосферного повітря вирішуються у встановленому законом порядку.

75_Відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони атмосферного повітря.

Згідно ст.33 ЗУ „Про охорону атмосферного повітря” особи, винні у:

порушенні прав громадян на безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище;

перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;

перевищенні нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел;

викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону;

перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

недотриманні вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

провадженні незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат;

впровадженні відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівлі в інших державах та експлуатації технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об’єктів, які не відповідають вимогам, встановленим законодавством про охорону атмосферного повітря;

порушенні встановлених законодавством правил складування та утилізації промислових і побутових відходів, транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів, що спричинило забруднення атмосферного повітря;

проектуванні і будівництві об’єктів з порушенням встановлених законодавством норм та вимог до охорони атмосферного повітря;

невиконанні розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря;

ненаданні передбаченої законодавством своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерела забруднення, а також приховуванні або перекрученні відомостей про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічну обстановку, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря;

недотриманні норм екологічної безпеки, державних санітарних норм при проектуванні, розміщенні, будівництві та введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об’єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування,

- несуть відповідальність згідно з законом.

Законами може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень в галузі охорони атмосферного повітря.

Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.(ст.34)

V2

Кримінальна відповідальність передбачена за (відповідно до КК):

-забруднення атмосферного повітря (ст. 241);

-проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст. 253).

Адміністративна відповідальність застосовується за:

-порушення по­рядку здійснення викиду забруд­нюючих речовин в атмосферу або шкідливого впли­ву на неї фізичних та біологічних факторів (ст. 78)

-порушення по­рядку здійснення діяльності, спря­мованої на штуч­ні зміни стану атмосфери і ат­мосферних явищ (ст. 78-1)

-недодержання ви­мог щодо охоро­ни атмосферного повітря при вве­денні в експлуа­тацію і експлуа­тації підприємств і споруд (ст. 79),

-ст. 79-1, ст. 80 ,ст. 81.

Справи про ці правопорушення підвідомчі органам санітарно-епідеміологічної служби (ст. 236 КпАП України) — справи про адміністративні правопорушен­ня, передбачені статтями 78, 80, 81 КпАП України (коли є пору­шення санітарно-гігієнічних правил); органам виконавчої вла­ди в галузі охорони навколишнього природного середовища (ст. 242-1 КпАП України) — справи про адміністративні право­порушення, передбачені статтями 77-1—81 КпАП України.

Дисциплінарна відповідальність застосовується у загально­му порядку до працівників, винних у невиконанні вимог охоро­ни атмосферного повітря, на основі норм Кодексу законів про працю України.

Цивільно-правова відповідальність застосовується у вигля­ді відшкодування збитків. Для визначення розміру збитків, які підлягають відшкодуванню, використовується Методика роз­рахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Мінекобезпеки Украї­ни від 18.05.1995 р.

Задача 7

Фермерське господарство „Садочок” (далі – ФГ) систематично здійснює спалення скирд сіна, які залишились з минулорічного врожаю та не були використані в якості кормів для худоби. Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища наклав на голову ФГ штраф та подав позов до суду про зобов’язання ФГ не спалювати сіно в майбутньому. Свою позицію інспектор мотивував тим, що дії ФГ є видом спеціального використання атмосферного повітря, для здійснення якого потрібно отримати дозвіл, адже внаслідок вказаного спалювання у повітря виділяються забруднюючі речовини.

ФГ проти позову інспектора заперечило, вказавши на відсутність у нього повноважень на подання таких позовів, а також на те, що будь-які забруднюючі речовини при спалюванні сіна в повітря не виділяються, а тому дозволи на таке спалювання не потрібні.

Голова ФГ оскаржив накладення на нього штрафу інспектором.

Визначити види правовідносин, які виникли.

Чи здійснює ФГ спеціальне використання атмосферного повітря?

Надати правову оцінку позицій державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища та голови ФГ.

Вирішити справу.

У даній задачі виникли управлінські природоохоронні правовідносини.

При спалюванні стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус найбільш родючого поверхневого шару, внаслідок чого знижується біологічна активність грунту. Разом з стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур`яни.

Спалювання сухої рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із водно-болотною та іншою природною рослинністю, а також опалого листя у парках, інших природних екосистемах приносить значну шкоду навколишньому середовищу, зростає ймовірність пожеж у житлових та дачних будинках. Адже для виникнення таких пожеж достатньо необережно кинутого маленького недопалку чи сірника. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км за годину, а у вітряну – до 30 км; висота полум’я досягає 2-х метрів.

 

Під час спалювання стерні та інших рослинних залишків повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях. Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому ваги.

Нормативні акти:

Кодекс України про адміністративні правопорушення
Стаття

77-1. Самовільне випалювання рослинності або її залишків

Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Подібну норму містить ст. 12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" і ст. 27 Закону України "Про рослинний світ", яка вказує, що спалювання сухої природної рослинності або її залишків без дозволу органів державного контролю в області охорони навколишнього природного середовища забороняється.

Стосовно питання "А куди ж подіти опале листя?" законодавством України передбачено укладання договорів на вивіз листя та інших побутових відходів з відповідними спеціалізованими підприємствами.

Правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України визначені в наказі Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства № 105 від 10.04.06 р.

Відповідно до п. 4.2. цих Правил на об'єктах благоустрою зеленого господарства забороняється спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.

За випалювання сухої рослинності Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність:

Стаття 77-1. Самовільне випалювання рослинності або її залишків. Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю,  рослинності або її залишків та опалого листя  на  землях  сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного  контролю  у  галузі  охорони навколишнього природного  середовища або з порушенням умов такого дозволу,  а  так  само невжиття  особою,  яка  одержала дозвіл на випалювання зазначеної  рослинності  або  її  залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти  до двадцяти   неоподатковуваних   мінімумів  доходів  громадян (від 170 до 340 грн.) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до  сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від  850 до 1190 грн.).

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян  від  двадцяти до  сорока  неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян (від 340 до 680 грн.) і  на посадових осіб – від сімдесяти до ста  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян (від 1190 до 1700 грн.).

Стаття 77. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах.
Порушення вимог пожежної безпеки в лісах – тягне за собою накладення штрафу на громадян  від  одного  до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн.) і на  посадових осіб – від трьох до  десяти  неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян (від 51 до 170 грн.).

Знищення  або  пошкодження  лісу    внаслідок    необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог  пожежної  безпеки  в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або  поширення  її на значній площі, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від  трьох  до десяти  неоподатковуваних  мінімумів   доходів   громадян  (від 51 до 170 грн.) і   на посадових осіб  -  від  семи  до   дванадцяти   неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 119 до 204 грн.).

Висновок:

Шкода від спалювання листя й сухої трави величезна та дуже небезпечна. При згорянні 1 тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. У їхній склад входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали й т.д. У тліючій без доступу кисню листю виділяється бензопрен, що може викликати в людини ракові захворювання. Крім того, з димом у повітря вивільняються діоксини - одні з найбільш отрутних для людини речовин. 

Питання  можливості спалювання  опалого листя врегульовані в чинному законодавстві   України. Опираючись на ст. 50 Конституції України, що гарантує кожному  безпечне для життя й здоров'я навколишнє середовище, кожний з нас має законне право боротися з підпалами.

Ст. 16, 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняється спалювання листя. У п. 3.3 й 6.4.2. Правил утримання зелених насаджень міст й інших населених пунктів України, категорично забороняється спалювання листів на території зелених насаджень. Така ж заборона встановлена й Державними санітарними  правилами охорони атмосферного повітря населених пунктів.

Подібну норму містить ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» і  ст. 27 Закону України «Про рослинний світ», що вказує, що спалювання сухої  природної рослинності або її залишків без дозволу органів державного контролю в області охорони навколишнього природного середовища  забороняється. 

Чинним законодавством України встановлена відповідальність за порушення цих заборонних норм. Так, ст. 77-1 Кодексу про адміністративні правопорушення  передбачає відповідальність за самовільне спалювання листів у парках, скверах без дозволу органів державного контролю в області охорони навколишнього природного середовища або з порушенням такого дозволу. Така діяльність спричиняє накладення штрафу на винних громадян  - від 3 - 7 неоподатковуваних мінімумів (від 51 до 119 грн.), а посадових осіб - від 3 до 10 неоподатковуваних мінімумів (від 51 до 170 грн.)

Для залучення винних  осіб до відповідальності необхідним є складання протоколу про адміністративне правопорушення. Право складання протоколу про зазначені правопорушення  мають посадові особи органів Міністерства  екології й природних ресурсів, а також громадські інспектори по охороні природного середовища. 

Після складання протоколу справа про таке правопорушення підлягає дозволу з боку органів Міністерства екології й природних ресурсів України. Від їхнього імені розглядати такі  справи й накладати адміністративні стягнення, мають право такі посадові особи: Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступників, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища АР Крим, областей, міст Києва й Севастополя і їхніх заступників, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного й Азовського морів й їхніх заступників, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори по охороні навколишнього природного середовища. 

Необхідно довідатися, чи мають місцеві органи (всіх рівнів) додаткові рішення відносно неприпустимості спалювання листя. Якщо спалювання ведеться працівниками житлово-комунальних управлінь варто скаржитися на них вищим органам - у житлове управління, управління по благоустрої. У такому випадку зручніше спиратися на рішення саме місцевих органів.

Якщо скарга не задоволена, варто скаржитися на місцеві органи влади, які її не задовольнили -  у державну екологічну інспекцію, пожежну службу, міські санітарно-епідеміологічні служби й у прокуратуру. 


При спалюванні трави на присадибних ділянках або торішньої стерні на фермерських полях, вздовж доріг, виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, ліси, залізничні колії і навіть житлові будинки. Якщо спалювати суху траву на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, дим і вогонь здатні спричинити замикання ліній електропередач, що може призвести до руйнівних наслідків для населених пунктів та промислових об’єктів.

ВИСНОВОК:

Дії інспектора є правомірними. Спалювання скирд сіна заборонено законом і ФГ потрібно сплатити штраф.

Тому позови ФГ відхиляються.

Другие работы

Одним из основных источников языкового матер...


Таким образом корпусная лингвистика включает два аспекта: вопервых создание и разметка аннотирование корпусов текстов и разработка средств поиск...

Подробнее ...

Франкозавод... в обусловленном пункте Прода...


в обусловленном пункте Продавец выполнил свои обязательства по поставке когда он сделал товары доступными для покупателя в принадлежащем продавц...

Подробнее ...

Задание.


8 2 Краткое описание задачи Портфель ценных бумаг. При инвестировании в ценные бумаги обычно инвестор сталкивается с различными целями инвестиров...

Подробнее ...

на тему- Глобализация мирового хозяйства По у...


Сущность глобализации. Противоречия глобализации. Последствия глобализации. Тема глобализации современного мира очень актуальна: Глобализация эт...

Подробнее ...