Використання жестів у роботі з дітьми із порушеннями психофізичного розвитку для педагогівдефектоло



Бесплатно
Узнать стоимость работы
Рассчитаем за 1 минуту, онлайн
Работа добавлена на сайт TXTRef.ru: 2019-04-15

Інститут післядипломної педагогічної освіти

Київського університету імені Бориса Грінченка

Міжнародний науково-практичний семінар

«Використання жестів

у роботі з дітьми із порушеннями психофізичного розвитку»

для педагогів-дефектологів, методистів РНМЦ з питань спеціальної освіти

25 лютого 2011 року

Валентина Шорохова,

викладач кафедри суспільно-гуманітарної освіти та виховання

ІППО КУ імені Бориса Грінченка

Розвиток уваги розумово відсталих школярів за допомогою використання жестів

        Стратегічна мета державної освітньої політики – підвищення доступності якісної освіти, яка відповідає вимогам інноваційного розвитку, сучасним потребам кожного громадянина і пов’язана зі створенням такого освітнього середовища, яке б забезпечувало успішну соціалізацію всіх, хто бажає навчатися в незалежності від свого психофізичного стану та розвитку.

Стосується це й розумово відсталих учнів, особливо школярів молодших класів, початок навчання яких пов’язаний з необхідністю врахування важливих психофізичних закономірностей їхнього розвитку, оскільки їхня психофізична сфера не готова до шкільного навчання, але потребує його. Дедалі більше зростають вимоги до інтелектуальних можливостей кожної дитини і специфічних способів їх задоволення.

        Успішне навчання розумово відсталих учнів можливе за належного засвоєння ними знань та вмінь. На процес засвоєння значно впливає стан психічних функцій, особливості когнітивної сфери, зокрема однієї з її складових – уваги, від стану якої залежить якість засвоєння учнями навчального матеріалу.

Зниження рівня розвитку основних властивостей уваги -  одна з важливих причин виникнення в розумово відсталих учнів труднощів при виконанні навчальних завдань. У розумово відсталих дітей значно відстають від норми основні властивості уваги: її обсяг, стійкість, розподіл.

Перед сучасним учителем-практиком постає нагальна необхідність організації цілеспрямованої роботи з розвитку уваги  в розумово відсталих  учнів початкових класів, що сприятиме покращенню результатів їхньої навчальної діяльності та забезпечуватиме відповідний рівень функціонування пізнавальної сфери дітей.

         Увага є зосередженість на чомусь. Вона пов'язана з інтересами, схильностями, покликанням людини, від її особливостей залежать такі якості особи, як спостережливість, здатність відзначати в предметах і явищах малопомітні, але істотні ознаки. Увага є однією з основних умов, що забезпечують успішне засвоєння дитиною доступного для неї обсягу знань, умінь і встановлення контакту з дорослим. Якщо увага відсутня, дитина не може навчитися ні наслідувати дії дорослого, ні діяти за зразком, ні дотримувати словесної інструкції. Розвиток уваги тісно переплітається з розвитком мовлення й запам'ятовування.

У відповідності до поглядів І.Сєченова, увага людини має рефлекторний характер і будь-який рефлекс викликається певним впливом зовнішнього світу та закінчується відповідно пов’язаним з цим впливом рухом м’яза. Науковець стверджував, що зосередженість починається з пристосування рецепторів за допомогою рухів мязів до кращого сприйняття. Таким чином, стійка, концентрована увага –  результат того, що дитина навчається керувати своїми рухами.

 Моторна теорія уваги (Т. Рібо, М. М. Ланге) надає великого значення зовнішньому вияву уваги. Вчені зазначають, що рух фізіологічно підтримує та підсилює ефект уваги, що змушує органи чуття зосередитись або проігнорувати подані сигнали. Вміння активізовувати та спрямовувати рухову увагу розкриває механізми її довільності. Прихильники цієї теорії підкреслювали: якщо усунути рухи,  від уваги нічого не залишиться.

           Розвиток уваги та формування комунікативних здібностей у розумово відсталих  школярів відбувається в усіх сферах діяльності учнів: ігровій, комунікативній (спілкуванні з членами родини, однолітками) і, звичайно, навчальній.

Спілкування – це процес, у ході якого людина формує і передає іншій людині повідомлення, а та його сприймає та відповідно реагує. Але чи завжди розумово відстала дитина розуміє мовлення, їй адресоване? Звичайно, не завжди. Тому важливо не забувати, що спілкування відбувається не тільки за допомогою слів, але й засобами мови жестів, міміки, знаків.

  Як відомо, мова жестів –  різновид людської мови, при якій жести використовують як базові знаки. В Україні мову жестів застосовують понад 200 років. Від російського варіанту український відрізняється більш відкритими, емоційнішими та виразнішими жестами. Обидві ці жестові мови (українська та російська) формувалися на основі французької.

Без використання мови жестів розумово відсталі діти опиняються в ситуації, коли не мають змоги висловити свої почуття й потреби, і тоді нерідко переходять на крик або починають так чи інакше проявляти агресію. Мова  жестів допомагає дитині засвоювати основні поняття,  навчає впливати на оточуючий світ. Мова жестів завжди підсилює мову словесну, тому в учня є можливість вибору - повторити за вчителем слово чи жест. Крім того, мова жестів допомагає привернути та сконцентрувати  увагу. Важливо зрозуміти, що на етапі, коли мовне спілкування неможливе, жест може стати тим місточком, який прокладе шлях від рухів рук до розуміння нових знань.

Жести – це засіб, який дозволить учневі вступати в комунікацію і буде сприяти її покращенню. Жести повинні бути такими, щоб дитина могла легко їх розуміти. Вчителю жести допоможуть привернути увагу школярів, керувати їх  перцептивною діяльністю.

       

Дослідження американських учених показали, що діти, які засвоїли мову жестів, швидше засвоюють звукову мову. Скануючи мозок, дослідники з’ясували, що одна і та  його ділянка активізується при використанні жестів так само, як і при вербальному спілкуванні.

Вченими узагальнено аргументи на користь використання жестів у процесі навчання розумово відсталих учнів:

  •  розумово відсталі діти починають користуватися жестами набагато раніше. ніж говорити;
  •  розуміння мови, з якою звертаються до дитини, зявляється раніше появи експресивної мови;
  •  наявність жестів дає дітям можливість спілкування, що позбавляє їх  багатьох психологічних проблем;
  •  використання мови жестів допомагає батькам розуміти своїх дітей та сприяти їхньому розвитку;
  •  знання жестів допомагає дитям точніше розуміти значення мови оточуючих, що сприяє більш швидкому накопиченню їхнього словника.

 Увага розумово відсталого молодшого школяра тісно пов'язана з мовленням, і в цьому віці довільна увага формується в зв'язку із загальним зростанням його ролі в регуляції поведінки дитини .

          У розумово відсталих молодших школярів нестійка увага. Неуспішність у навчанні таких дітей не може бути ліквідована додатковими заняттями, адже й на цих заняттях увага залишається нестійкою. Основний вплив педагога на таких учнів повинен бути спрямований на виховання їхньої уваги. Корекція уваги досягається декількома шляхами: тренуванням уваги з допомогою спеціальних вправ; розвитком регулюючої функції мовлення, коли завдяки коментуванню кожної своєї дії дитина утримує увагу на виконанні завдання; розвитком навичок самоконтролю.

Розумово відсталі молодші школярі мають певні труднощі при переключенні уваги з одного об'єкта на інший завдяки патологічній інертності процесів збудження  й гальмування. Однак велика кількість різноманітних видів діяльності, що використовується вчителем у ході уроку. призводить до швидкої втоми учнів, наслідком якої є несвідоме переключення уваги зі завдання, яке виконується, на щось інше, таким чином відбувається відволікання уваги від  основного завдання.

Мимовільна увага молодшого школяра виникає завдяки образному, наочному, яскравому навчальному матеріалу та емоційності його викладання. Одна із загальних особливостей уваги молодшого школяра - це здатність легше зосереджуватися на предметах зовнішнього світу, аніж на власних думках, і, відповідно, сенситивність у формуванні проявів мимовільної уваги.

Тому вчителю, який працює з учнями, які мають вади інтелекту, необхідно постійно удосконалювати прийоми активізації уваги: привертання уваги до визначених об’єктів, утримання уваги на потрібному рівні.  Використання мови жестів, на думку вчителів-практиків, дає добрі результати. В арсеналі багатьох учителів є жести, за використання яких школярі швидше реагують на вказівки при виконанні завдань, радіють похвалі, яка супроводжується використанням педагогом міміки, відповідним виразом обличчя.

Включаючись під керівництвом учителя у різні види діяльності (гра, малювання, виконання нескладних доручень тощо), що супроводжуються використанням відповідних жестів, розумово відсталі школярі можуть тривало ними займатися, виявляючи необхідну для цього стійкість  уваги.

 Велике значення для розвитку цілеспрямованої уваги у школярів з вадами інтелекту має навчальна гра, оскільки вона завжди має задачу, правила, дії і вимагає зосередженості. Щоб вчасно розвивати в дітей певні якості уваги (цілеспрямованість, стійкість, зосередженість) і здатність керувати ними, необхідні спеціально організовані ігри і вправи, при проведенні яких особливо активно використовуються вчителями та їх учнями певні жести.

Використовуючи жести, вчителеві треба дотримуватися певних правил:

  •  жест завжди повинен синхронно підкріплюватися словом;
  •  при застосуванні жесту та вимові слова дитина повинна дивитися на педагога або людину,  яка з нею спілкується;
  •  при навчанні дитини жесту вчитель має допомагати  їй у виконанні рухів  своїми руками;
  •  жести, з якими ознайомлена дитина, повинні відпрацьовуватись у повсякденному житті;
  •   при спілкуванні жестами  дитину слід  спонукати до вимови звуків, слів;
  •  всім, хто спілкується з дитиною, важливо розуміти жести, які використовує дитина, й емоційно реагувати на них.

  Таким чином, проблема розвитку уваги розумово відсталого школяра й специфіка організації такої роботи є сьогодні надзвичайно актуальною і потребує підготовленості вчителя до її проведення. Увага розвивається разом з іншими функціями, і насамперед з мотивацією учіння, почуттям відповідальності за успіх начальної діяльності. Розумово відсталі діти  можуть довгий час займатися, не відволікаючись, тільки тим, що викликає в них цікавість, однак у них ще фактично не сформувалася довільна увага, яка  забезпечує зосередженість на тому, що необхідно засвоїти в процесі навчання. Навчальна діяльність  не може обійтися без довільної уваги, тому з перших днів навчального року педагог повинен планомірно формувати цей вид уваги в дітей з вадами інтелекту. Вчителю, який працює з розумово відсталими учнями, необхідно в своїй роботі удосконалювати прийоми активізації привертання уваги до значимих об’єктів, утримання уваги на потрібному рівні,  шукати таких педагогічних способів, які дають можливість розширити і реалізувати зону актуального розвитку школярів, серед яких  ефективним  є, на нашу думку, використання мови жестів.

Список використаної літератури:

  1.  Антонова, І. П. Увага і навчуваність молодших школярів / І. П. Антонова // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - Київ : [б. в.], 2008. - Т. 10, Ч. 4. - С. 12-19
  2.  Бгажнокова И.М. Психология умственно отсталого школьника. - М.: Просвещение, 1987. - 96 с.
  3.  Бойчук, І. І. Біоритмологічні особливості перебігу процесів уваги як віддзеркалення загальних закономірностей ритмічної організації життя / І. І. Бойчук // Проблеми загальної та педагогічної психології : Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Київ : [б. в.], 2007. - Т. 9, Ч. 2. - С. 25-33.
  4.  Борисова І. Щоб учні були уважнішими // Шкільний світ. - 2006. - № 35. - С.5-6.
  5.  Выготский Л.С. Развитие высших форм внимания в детском возрасте. - М.: МГУ, 1976. - 224 с.  
  6.  Дідик Л.В. Особливості розвитку уваги молодших школярів. Ж-л: Актуальні проблеми психології. Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія. Том 5, част.2. Інт психології ім.. Г.С.Костюка АПН України, К., 2003.
  7.  Кузнецова Л.П. Компетентний підхід до розуміння властивостей уваги молодшого школяра // Початкове навчання та виховання. - 2006. - № 15. - С.27-29.
  8.  Петрова В.Г., Белякова И.В. Психология умственно отсталых школьников. - М.: «Академия», 2002. - 160 с.
  9.  Родюкова Т.М. Програма корекції недоліків розвитку уваги молодших школярів. - Х., 1999.
  10.  Тітова, М. В. Розвиток уваги молодших школярів - одна із складових структури ключової компетентності "вміння вчитися " [Текст] / М. В. Тітова // Початкове навчання та виховання : Наук.-метод. журн. - 2007. - № 10. - С. 18 – 20.
  11.  Увага дитини : [Збірник] / [Упоряд.: С.Максименко та ін.] — К.: Главник, 2004,111 с.
  12.  Шадтра О. Подолання неуважності: Корекційно-розвивальні технології//Психолог. – 2005.
  13.  Яковлєва С. Д. Залежність пам'яті та уваги від стану вищих нервових процесів у молодших школярів з порушенням інтелекту / С. Яковлєва // Дефектологія : Наук.-метод. журн. - 2007. - № 2. - С. 35-39.

PAGE   \* MERGEFORMAT 9

Другие работы

. Сутність економічного мислення


По суті економічна свідомість ? це відображення економічного буття суспільства тобто виробництва організації й розподілу економічних благ. Причом...

Подробнее ...

темах. Биогеохимические круговороты- круговор...


Экологические группы растенийгидробионтов. Экологические взаимоотношения в биогеоценозе. Экологические пирамиды. Биологическая продуктивность эко...

Подробнее ...

ТЕМАТИКИ В ІНТЕРНЕТІ експериментальнофонетичн...


Актуальність проблеми комплексного дослідження просодичних особливостей дискурсу Інтернетінформаційних повідомлень ділової тематики ІІПвДТ та вза...

Подробнее ...