ТЕМА ГРОМАДСЬКОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ 6



Работа добавлена на сайт TXTRef.ru: 2019-04-17

Екологічні проблеми

вирішуються найбільш ефективно

за участі всіх зацікавлених громадян.

Порядок денний на XXI століття

Глава

6

СИСТЕМА ГРОМАДСЬКОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

6.1

Загальні положення

Донедавна екологічне управління розглядалося як діяльність суто урядова, що стосується прийняття законів і контролю за їх виконанням. Участь громадськості у вирішенні екологічних проблем була в основному протесаною (через пресу, депутатів, демонстрації). Але усвідомлення світовою спільнотою глобального характеру екологічних загроз, які стосуються кожної людини, і усвідомлення кожною людиною їх небезпеки зробили громадськість однією з важливих складових підвищення ефективності екологічного управління. Це дістало своє законодавче закріплення майже в усіх країнах світу, у тому числі і в Україні. Для ефективного впровадження своїх заходів уряд потребує підтримки громадськості, тобто широкого соціального базису. А сама думка громадськості сприймається вже як чинник підвищення ефективності екологічного управління і вирішення екологічних проблем.

Екологічні проблеми найкраще вирішуються за участі всіх зацікавлених громадян на відповідному рівні. На національному рівні кожен індивід повинен мати можливість доступу до всієї інформації про навколишнє середовище й екологічні загрози, яка є в розпорядженні владних структур, у тому числі до інформації про небезпечні речовини та види діяльності, а також можливість брати участь у процесі прийняття рішень.

Влада повинна гарантувати громадськості можливість висловлення думок щодо проблем охорони навколишнього середовища. Цього можна досягти тільки за допомогою правових механізмів і це стало загальноприйнятим принципом у всьому світі. У кінцевій декларації Конференції Організації Об'єднаних Націй з питань навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (1992) було особливо наголошено на публічній природі інформації та участі громадськості.

Принципи Всесвітнього саміту в Ріо-де-Жанейро були розвинуті в Оргуській конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в прийнятті рішень (ратифікована Верховною Радою України в 1999 p.).


Глава 6       Система громадського екологічного управління

Сторони цієї Конвенції:

підтвердили необхідність захищати та оберігати навколишнє середо
вище,  поліпшувати  його стан,  а також забезпечувати  екологічно
безпечний розвиток;

визнали, що адекватна охорона навколишнього середовища важлива
для добробуту людини, дотримання основних прав людини, у тому
числі права на життя;

визнали, що кожна людина має право жити в навколишньому сере
довищі, сприятливому для її здоров'я та добробуту, а також зобов'яза
на, як індивідуально, так і спільно з іншими людьми, захищати й
поліпшувати навколишнє середовище на благо нинішнього та прий
дешніх поколінь;

врахували, що для забезпечення можливості відстоювати це право та
виконувати цей обов'язок громадяни повинні мати доступ до інфор
мації, право брати участь у процесі прийняття рішень, доступ до пра
восуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища;

визнали, що з питань, які стосуються навколишнього середовища,
розширення доступу до інформації та участь громадськості в процесі
прийняття рішень підвищують якість рішень, що приймаються, спри
яють поліпшенню поінформованості громадськості щодо екологічних
проблем, надають громадськості можливість висловлювати стурбова
ність, а державним органам — вести належний облік таких інтересів;

визнали, що державні органи володіють екологічною інформацією в
інтересах громадськості;

відзначили  важливість забезпечення  споживачів  належною інфор
мацією про продукцію для надання їм можливості робити екологічно
обґрунтований вибір;

визнали   занепокоєність   громадськості   у   зв'язку   з   навмисним
вивільненням генетично змінених організмів у навколишнє середови
ще і необхідність підвищення прозорості та активізації участі гро
мадськості в процесі прийняття рішень у галузі генетично змінених
організмів.

Зазначимо, що доступ громадськості до екологічної інформації забезпечує її повноцінну участь у процесі екологічного управління. Без інформації немає жодного управління, у тому числі громадського.

6.2 Форми участі громадськості

Конституційне право і обов'язок кожного громадянина охороняти навколишнє середовище тягне за собою також право голосу кожного в процесі прийняття рішень, у формуванні й застосуванні екологічної політики, а також у підготовці проектів законів, що стосуються навколишнього середовища. У багатьох країнах різні форми участі громадськості було закріплено законодавчими актами, традиціями і культурою.  Право участі може

310


6.2 Форми участі громадськості

реалізовуватись індивідуально або колективно. Кожен має право співпрацювати з іншими і формувати організації та асоціації, що представлятимуть і захищатимуть екологічні інтереси населення.

У країнах із досить розвиненим правовим закріпленням участі громадськості це питання обговорювалося протягом років. Деякі дискусії, що виникають при цьому, ще навіть не завершені. Аргументи, спрямовані проти участі громадськості, такі: дуже дорого, затягує процес прийняття рішень, гальмує здійснення політики. Однак юридично міцна система участі громадськості має і позитивні моменти для влади, оскільки на практиці якість процесу прийняття рішень стає вищою, так само як і якість виконання закону. До того ж, чимало громадян у суспільстві можуть підтримати певні заходи, запроваджувані урядом, і між органами влади та громадськістю встановлюються відносини, що ґрунтуються на взаємодовірі. Останні аргументи, безумовно, переважають.

Здорове навколишнє середовище — це турбота і відповідальність усіх громадян суспільства.

Громадськість — люди чи організації, які не є органами влади, — один із найважливіших національних ресурсів для гармонізації життєдіяльності суспільства. Громадяни, неурядові організації, підприємці — всі вони становлять громадськість. Кожен член громадськості приносить із собою унікальний підхід до розв'язання екологічних питань. Усі разом вони мають більше знань про природні ресурси і проблеми забруднення у своїй країні, ніж уряд. А сама їх кількість робить громадськість найбільшою рушійною силою. Проте щоб переконатись у тому, що прийняті рішення і закони стосовно навколишнього середовища є слушними і відповідними, усі члени громадськості повинні мати можливість висловлювати свою позицію та опротестовувати рішення, закони і дії, які не відповідають їхнім поглядам.

Неурядова (громадська) організація (НУО) може бути визначена як:

група громадян, що здійснюють опозиційну діяльність щодо запропонованого урядом проекту;

асоціація незалежних учених-експертів, які надають урядові поради з
певного питання;

коаліція представників промисловості, які доводять до відома уряду
погляди своїх компаній.

Діапазон екологічних НУО коливається від груп із невизначеною структурою до ультрасучасних, досить організованих інститутів із відділами на національному і міжнародному рівнях.

Швидкий розвиток НУО призвів до виникнення багатьох суперечностей взаємодії. Незважаючи на спільну турботу громадськості про стан навколишнього середовища, існує чимало різних шляхів досягнення спільної мети, стратегій діяльності, відповідно до яких НУО можна поділити на три категорії:

1. Групи та організації, що переважно зайняті політикою охорони навколишнього середовища, яка проводиться урядом. Вони намагаються впливати на офіційну політику за допомогою різноманітних засобів і, якщо це потрібно, змінювати її. Ці групи являють собою пряму форму участі громадськості в державному екологічному управлінні.

Глава 6

Система громадського екологічного управління

  1.  Групи та організації, що переважно здійснюють інформаційну та
    освітянську діяльність. Вони прагнуть впливати на свідомість громадськості,
    змінювати її менталітет стосовно довкілля. Отже, ці групи впливають на по
    літичний процес прийняття рішень і офіційну політику непрямим шляхом.
  2.  Групи та організації, члени яких самі ведуть екологічно свідомий і
    здоровий спосіб життя. Власним прикладом вони намагаються переконати
    інших, змінити загальний менталітет.

Для більшої ефективності системи участі громадськості в прийнятті важливих рішень необхідним є виконання правових умов. Це стосується насамперед таких трьох основних форм участі громадськості:

право на доступ до достовірної інформації;

право участі в процедурах прийняття рішень;

право подавати скарги та звернення з позовом до суду.

Можна використовувати і так звані «демократичні методи участі громадськості», наприклад голосування за політичні партії та (або) політиків, які переконано стоять на позиціях охорони навколишнього природного середовища; письмове та усне звернення до своїх обранців; участь у референдумі.

Завжди, коли необхідно вжити той чи інший захід перед винесенням остаточного рішення, можливе публічне слухання, у процесі якого його ініціатори (переважно уряд) надають інформацію щодо своїх планів. Потім громадяни, учасники слухань, висловлюють свої думки з цього приводу. Такі слухання можуть бути суто інформаційними або із зауваженнями та скаргами. Найпродуктивнішими є слухання, у яких обидві сторони беруть слово і між ініціаторами та учасниками відбувається дискусія. Слухання здебільшого збираються органом, який прагне прийняти рішення. Ним, як уже зазначалось, можуть бути національний уряд, регіональні та місцеві органи влади. У багатьох випадках вони юридично зобов'язані організувати слухання перед прийняттям остаточного рішення, тому звіт такого слухання є важливим документом для прийняття рішення.

Законодавчі засади громадського
екологічного управління

Поняття «громадське управління в галузі охорони навколишнього природного середовища» має своє законодавче визначення. Таке управління здійснюється громадськими об'єднаннями та організаціями (якщо така діяльність передбачена їх статутами), зареєстрованими відповідно до законодавства України. Згідно із законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено такі повноваження громадських об'єднань:

розробляти і пропагувати свої природоохоронні програми;

утворювати громадські фонди охорони природи; за погодженням із
місцевими радами народних депутатів за рахунок власних коштів і до
бровільної трудової участі членів громадських об'єднань виконувати
роботи з охорони та відновлення природних ресурсів, збереження та
поліпшення стану навколишнього природного середовища;


6.4 Функції громадського екологічного управління

брати участь у проведенні спеціально уповноваженими державними органами екологічного управління перевірок виконання підприємствами,  установами  та  організаціями  природоохоронних  планів  і заходів;

проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення;

одержувати в установленому порядку інформацію про стан навколишнього природного середовища, джерела його забруднення, програми і заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;

виступати з ініціативою проведення референдумів із питань, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища,  використанням природних ресурсів та забезпеченням екологічної безпеки;

вносити до відповідних органів пропозиції про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

подавати до суду позови про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі здоров'ю громадян і майну громадських об'єднань;

брати участь у заходах міжнародних неурядових організацій із питань
охорони навколишнього природного середовища.

6.4 Функції громадського екологічного управління

Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначені спеціальні функції громадського екологічного управління (ГЕУ). Це організація і проведення громадської екологічної експертизи і громадського контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Громадська екологічна експертиза здійснюється незалежними групами спеціалістів з ініціативи громадських об'єднань, а також місцевих органів влади за рахунок їх коштів або на громадських засадах. Ця експертиза проводиться незалежно від державної екологічної експертизи. Висновки громадської екологічної експертизи можуть враховуватись органами, які здійснюють державну екологічну експертизу, а також органами, що зацікавлені в реалізації проектних рішень або експлуатують відповідний об'єкт експертизи.

Громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища згідно з положенням, яке затверджується Міністерством екології та природних ресурсів України.

Громадські інспектори охорони навколишнього природного середовища:

• беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів державного контролю рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про охорону


Г л а в а  6

Система громадського екологічного управління

навколишнього природного середовища, норм екологічної безпеки та використання природних ресурсів;

складають протоколи стосовно порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і подають їх органам державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища та правоохоронним органам для  притягнення  винних до відповідальності;

надають допомогу органам державного контролю в галузі охорони
навколишнього природного середовища для запобігання екологічним
правопорушенням.

Ще однією важливою функцією ГЕУ є підтримка громадських екологічних ініціатив. Ця функція законодавчо не визначена, хоча й спрямована перш за все на підтримку законодавчих прав і здійснення обов'язків громадян. Кожен громадянин України згідно з чинним законодавством має право на:

безпечне для його життя й здоров'я навколишнє природне середовище;

участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо
розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, та
 внесення пропозицій до державних і господарських органів, установ та організацій із цих питань;

участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального й комплексного використання природних ресурсів;

здійснення загального й спеціального використання природних ресурсів;

об'єднання в громадські екологічні формування;

одержання в установленому порядку повної та достовірної інформації
про стан навколишнього природного середовища і його вплив на здоров'я населення;

участь у проведенні громадської екологічної експертизи;

одержання екологічної освіти;

подання в суд позовів до державних органів, підприємств, установ,
організацій та громадян про відшкодування шкоди, завданої їхньому
здоров'ю і майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Екологічні права громадян забезпечуються:

проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища;

обов'язком міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій
здійснювати технічні та інші заходи щодо запобігання шкідливому
впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне
середовище, виконувати екологічні вимоги під час планування та


6.4 Функції громадського екологічного управління

розміщення продуктивних сил, під час будівництва та експлуатації народногосподарських об'єктів;

участю громадських об'єднань та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища;

здійсненням державного й громадського контролю за додержанням
законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

компенсацією в установленому порядку шкоди, завданої здоров'ю і
майну громадян унаслідок порушення законодавства про охорону
навколишнього природного середовища;

невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про
охорону навколишнього природного середовища.

Будь-яка діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому законодавством України.

Держава гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством. Ради народних депутатів, спеціально уповноважені державні органи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів зобов'язані надавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їхні пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань про охорону навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів. Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист — здійснений у судовому порядку відповідно до законодавства України.

Громадяни України зобов'язані:

берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього
природного середовища;

здійснювати діяльність із додержанням вимог екологічної безпеки,
інших екологічних нормативів та лімітів використання природних
ресурсів;

не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;

вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та
штрафи за екологічні правопорушення;

компенсувати шкоду, завдану забрудненням та іншим негативним
впливом на навколишнє природне середовище.

Громадське екологічне управління повинне забезпечити участь громадськості в процесах надання дозволів і в процесі оцінки впливу на навколишнє середовище з розповсюдженням інформації про діяльність, що може призвести до шкідливого впливу на навколишнє середовище. Слід розробити й прийняти механізми комплексного узгодження позицій між суб'єктами господарської діяльності, органами, відповідальними за надання дозволів, і громадськістю територіальних громад. Прикладом можуть слугувати відповідні положення Конвенції щодо оцінки впливу на навколишнє сере-

Глава 6

Система громадського екологічного управління

довище в трансграничному контексті (Еспо, 1991) і Конвенції щодо охорони і використання трансграничних водотоків і міжнародних озер (Гельсінки, 1992).

Громадське екологічне управління має сприяти здійсненню програм, метою яких є надання населенню екологічної інформації щодо споживчої продукції, наприклад шляхом здійснення програм підвищення екологічної поінформованості, перевірки декларацій і заяв про виробництво екологічно безпечної продукції, розробки проектів інформаційно-просвітницької роботи зі споживачами і публікації результатів порівняльної перевірки продукції з екологічними критеріями.

Для створення навколо суб'єктів господарської та підприємницької діяльності сильної громадської думки, що примушує їх впроваджувати екологічно безпечні методи виробництва і виробляти екологічно чисту продукцію, потрібно підтримувати акції з підвищення поінформованості населення, які проводяться екологічними рухами та асоціаціями споживачів.

Щоб підтримати дієвість громадського екологічного управління, необхідно закріпити в законодавстві всі його повноваження та функції, а за неурядовими організаціями — чітко визначені юридичні права, надавши їм, зокрема, право на доступ до інформації і право на судовий розгляд.

В Україні склалася досить розвинута інфраструктура системи неурядових і громадських організацій, які за надання їм відповідного юридичного статусу можуть сформувати національну систему громадського екологічного управління. Це такі найвпливовіші організації:

Всеукраїнська екологічна ліга;

Українське товариство сталого розвитку;

Українська екологічна асоціація «Зелений світ»;

Українське відділення міжнародної спілки «Екологія людини»;

Міжнародний фонд Дніпра;

Міжнародна організація «Громадська ініціатива»;

Українське товариство охорони природи;

Всеукраїнський комітет підтримки програм ООН щодо навколишнього середовища;

Неурядова екологічна організація «МАМА-86»;

Коаліція українських екологічних неурядових організацій «АЛЬТЕР-ЕКО»;

Еколого-просвітній клуб «Гармонія»;

Екологічне дитяче об'єднання «Зелений гомін».

6.5 Посилення ролі неурядових організацій

Неурядові організації відіграють ключову роль у формуванні й впровадженні демократичних структур, що ґрунтуються на їх участі. Авторитет цих організацій пояснюється тією відповідальною і конструктивною роллю, яку вони виконують у суспільстві. Неурядові організації, а також місцеві еко-


6.5 Посилення ролі неурядових організацій

логічні рухи повинні бути визнані партнерами у вирішенні екологічних проблем суспільства, держави в межах національного екологічного партнерства. Незалежність є однією з основних і невід'ємних властивостей неурядових організацій та обов'язковою умовою реальної участі у вирішенні проблем розвитку та життєдіяльності суспільства.

Нині, коли світове співтовариство прагне відійти від нераціональних моделей розвитку і стати на шлях екологічно безпечного і гармонійного розвитку, одне з основних завдань, що стоять перед ним, полягає в тому, щоб сприяти розумінню загальної мети всіма верствами суспільства. Можливість забезпечення розуміння такої мети залежатиме від готовності всіх верств суспільства брати участь у дійсно широкому співробітництві й діалозі та від визнання самостійної ролі, зобов'язань і особливого потенціалу кожного.

Неурядові організації, зокрема й некомерційні, володіють визнаним і різноманітним досвідом, спеціальними знаннями й потенціалом у тих галузях, що матимуть особливе значення для впровадження та огляду екологічно безпечного і соціально орієнтованого збалансованого розвитку. Отже, співтовариство неурядових організацій являє собою загальносвітову мережу, яку слід залучити до роботи з досягнення цих загальних цілей, наділити відповідними повноваженнями і зміцнити.

Щоб потенційний внесок неурядових організацій реалізувати повністю, в установах, які несуть відповідальність за впровадження принципів збалансованого розвитку, у рамках спрямованих на це програм слід стимулювати якомога тісніший зв'язок і співробітництво між міжнародними організаціями, національними урядами й місцевими органами управління та неурядовими організаціями. Неурядовим організаціям також необхідно розвивати співробітництво і взаємодію між собою, з тим щоб підвищити свою ефективність як учасників діяльності із забезпечення збалансованого розвитку.

Суспільство, уряди і міжнародні органи повинні мати організаційно-правові механізми, за допомогою яких неурядові організації могли б відповідально та ефективно відігравати роль партнерів у процесі екологічно безпечного розвитку.

Для підвищення ролі неурядових організацій як суспільних партнерів уряду слід за їх погодженням почати процес розгляду офіційних процедур і механізмів, які б забезпечили реальну участь цих організацій на всіх рівнях: від розробки політики і прийняття рішень до їх впровадження.

Також слід налагодити плідний діалог на національному рівні між усіма неурядовими організаціями та їхніми самостійними групами, із тим щоб визнати й зміцнити їх відповідну роль у впровадженні екологічно безпечного і збалансованого розвитку.

Уряд має заохочувати і забезпечувати участь неурядових організацій у розробці, створенні та оцінці офіційних механізмів і процедур з огляду процесу впровадження принципів збалансованого розвитку на всіх рівнях.

Для цього потрібно:

• розглянути і визначити шляхи вдосконалення наявних процедур і механізмів, які забезпечують реальну участь неурядових організацій у розробці стратегій, прийнятті рішень, впровадженні та оцінці екологічних політик (державних, корпоративних, місцевих);

317


Глава  6

Система громадського екологічного управління

поліпшити наявні, а за відсутності таких — створити в кожній установі процедури і механізми, які б враховували спеціальний досвід і
позиції неурядових організацій у питаннях розробки стратегій і програм, впровадження їх та оцінки;

проаналізувати обсяги фінансування та адміністративної підтримки
неурядових організацій,  масштаби  й  ефективність їхньої участі у
впровадженні проектів і програм, із тим щоб підвищити їхню роль як
суспільних партнерів;

розробити доступні й ефективні засоби забезпечення реальної участі
неурядових організацій у процесах спостереження та оцінки впровадження принципів збалансованого розвитку;

заохочувати і створювати умови для неурядових організацій, їхніх
самостійних систем для сприяння контролю та оцінці стратегій і програм,   спрямованих   на   впровадження   принципів   збалансованого
розвитку, гармонізації життєдіяльності суспільства;

надавати неурядовим організаціям належний доступ до точних і вчас
них даних та інформації в інтересах забезпечення ефективності їх
програм і заходів та їхньої ролі в діяльності з підтримки збалансованого розвитку.

Крім того, уряду слід здійснити заходи, щоб налагодити або поліпшити діалог із неурядовими організаціями та їхніми самостійними об'єднаннями, які представляють усі верстви суспільства. Це могло б слугувати:

розгляду прав та обов'язків цих організацій;

ефективному спрямуванню комплексного внеску неурядових організацій у процес розробки стратегій на урядовому рівні;

сприянню неурядовій координації у впровадженні національних стратегій на рівні програм;

заохочуванню і забезпеченню розвитку співробітництва та діалогу між
місцевими  неурядовими  організаціями  і  місцевими  органами  управління в заходах, спрямованих на досягнення стратегічних цілей;

включенню неурядових організацій у національні механізми або процедури, створені для впровадження принципів збалансованого розвитку, домагаючись оптимального використання їхнього особливого
потенціалу в таких галузях, як освіта, охорона та оздоровлення навколишнього середовища;

прийняттю до уваги висновків неурядових організацій щодо контролю та огляду під час розробки та оцінки екологічних стратегій на всіх
рівнях;

аналізу державної системи освіти для виявлення шляхів залучення й
розширення участі неурядових організацій у галузі формальної і неформальної освіти та підвищення поінформованості громадськості;

наданню в розпорядження неурядових організацій даних та інформації, необхідних для ефективної участі цих організацій у науково-
дослідницькій   роботі  та  розробці,   впровадженні   й  оцінці   інноваційних програм.


6.6

Міжнародні аспекти зміцнення потенціалу місцевих громаді

Необхідно прийняти або зробити більш ефективними будь-які заходи законодавчого характеру, що сприяли б створенню в неурядових організаціях консультативних груп, і забезпечити неурядовим організаціям право обстоювати суспільні інтереси за допомогою правових і фінансових механізмів.

6.6

Міжнародні аспекти зміцнення потенціалу місцевих громад

Зміцнення потенціалу місцевих громад потрібно здійснювати через освоєння традиційних знань, уявлень, методів гармонізації життєдіяльності. Крім того, щоб забезпечити збалансований розвиток цих громад, слід:

створювати, за необхідності, механізми для зміцнення активної учас
ті місцевих громад у розробці на національному рівні політики, законів і програм, пов'язаних із раціональним використанням природних ресурсів, іншими процесами в галузі збалансованого розвитку;

залучати місцеві громади на національному й місцевому рівнях у процес  впровадження  стратегії в галузі  гармонізації життєдіяльності,
раціонального  використання  і збереження  природних ресурсів та
інших відповідних програм, які реалізуються для сприяння впровад
женню стратегій забезпечення збалансованого розвитку;

Необхідною передумовою нарощення потенціалу місцевих громад є міжнародна співпраця, посилення контролю над власними землями, згідно з національним законодавством, забезпечення більш самостійного використання своїх ресурсів, розширення участі в прийнятті рішень, що їх стосуються, у галузі розвитку, а також участі у створенні охоронних територій або управлінні ними.

Уряд має вжити такі заходи для посилення потенціалу місцевих громад:

розглянути питання про ратифікацію і застосування на практиці існу
ючих міжнародних конвенцій,  що стосуються корінних народів і
місцевих громад;

прийняти або зміцнити відповідну політику і (або) правові докумен
ти, що забезпечували б захист інтелектуальної й культурної власності
місцевих громад та їхнє право на збереження екосистем і традицій на
основі місцевих звичаїв, що склалися історично.

Спираючись на активну участь місцевих громад, уряду слід вживати заходи щодо забезпечення поширення їхніх цінностей, поглядів і знань, у тому числі унікального внеску жіночої частини місцевих громад. У процесі впровадження принципів збалансованого розвитку, зокрема місцевих громад, уряд також має забезпечити:

• надання інформації і залучення місцевих громад до консультацій,
участь  у  підготовці  рішень  на  національному  рівні,  особливо  в тому, що стосується спільних зусиль у регіональному і міжнародному масштабах,  підготовку стратегій,  що базуються на місцевих ініціативах;

319


Глава  6

Система громадського екологічного управління

надання  місцевим  громадам технічної й  фінансової допомоги  на
впровадження програм зміцнення потенціалу їх самостійного збалансованого розвитку;

посилення програм у науково-дослідній сфері й у галузі освіти, що
спрямовані на: а) забезпечення глибшого розуміння знань і досвіду
місцевих  громад у  галузі  охорони  і раціонального  використання
місцевого природного потенціалу, їх застосування для розв'язання
сучасних завдань розвитку; б) підвищення ефективності використання природних ресурсів шляхом впровадження і поширення прийнятних нових технологій;

співробітництво під час впровадження стратегій у галузі раціонального використання і збереження природних ресурсів, досягнення етно
ландшафтної рівноваги, гармонізації життєдіяльності.

Місцевим громадам притаманний історичний зв'язок зі своїми землями. Поняття «земля» охоплює і навколишнє середовище територій, на яких традиційно проживають відповідні народи. Корінні народи і місцеві громади становлять вагомий відсоток загального населення. Протягом століть формувались і передавались від покоління до покоління цілісні традиційні уявлення про землі, природні ресурси, навколишнє середовище.

Корінні народи і місцеві громади мають повною мірою користуватися правами людини та основними свободами, не стикаючись при цьому з перешкодами чи дискримінацією. На жаль, під впливом економічних, соціальних та історичних чинників складається тенденція до обмеження можливостей повноцінної участі місцевих громад у діяльності із забезпечення збалансованого розвитку на власних землях. Враховуючи взаємозв'язок між станом природного середовища, розвитком і культурою, соціальним, економічним і фізичним благополуччям корінних народів, у межах національних і міжнародних дій із забезпечення екологічно безпечного і збалансованого розвитку слід сприяти підвищенню ролі в цих діях корінних народів і місцевих громад, а також визнавати і посилювати цю роль.

За всебічного співробітництва з місцевими громадами зусилля слід спрямовувати на досягнення таких цілей:

покладення початку процесу підвищення ролі місцевих громад шляхом вдосконалення і гармонізації національного законодавства;

визнання  необхідності  захисту  земель  місцевих  громад  від  видів
діяльності, що є екологічно небезпечними або (на думку корінних
народів, яких це стосується) неприйнятними в соціальному й культурному плані;

визнання значущості місцевих цінностей, традиційних знань і методів
заощадливого використання природних ресурсів для забезпечення
екологічно безпечного і збалансованого розвитку;

визнання того, що традиційна й пряма залежність від відновлюваних
ресурсів, у тому числі отримання сталих урожаїв, як і раніше, зберігає
свою істотну значущість для забезпечення культурного, економічного
і фізичного благополуччя місцевих громад (гармонійної життєдіяльності);

320


6.7 Роль громадських організацій у формуванні нового ставлення суспільства до природи

створення і зміцнення національних механізмів врегулювання суперечок у зв'язку з реформуванням земельних відносин і питаннями,
що стосуються заощадливого використання ресурсів;

підтримка альтернативних екологічно обґрунтованих методів виробництва для забезпечення багатоваріантності вибору засобів поліпшення якості життя, з тим щоб місцеві громади отримали можливість
ефективно брати участь у забезпеченні гармонізації життєдіяльності.

6.7

Роль громадських організацій у формуванні нового ставлення суспільства до природи

Нині суспільство, громадськість більше усвідомлюють, що екологічні проблеми надзвичайно великі та дуже складні і вирішити їх досить складно. Дійсність вимагає нового ставлення до природи. Потрібно припинити матеріальне накопичення й розширене споживання природних ресурсів, використовувати необхідну частку створюваного національного продукту на відновлення довкілля. Суспільство повинне свідомо обрати шлях обмежень; роль громадськості в цьому важко переоцінити.

Зауважимо, що частина громадськості, усвідомлюючи основну проблему сучасної цивілізації, веде активний пошук шляху формування нового ставлення до природи. Значна роль у такому пошуку належить громадським екологічним організаціям (ГЕО), які сьогодні є найчутливішими структурами суспільства щодо проблем природокористування, проблем довкілля. Чимало з них вже усвідомлюють — суспільство, яке й далі житиме за принципом «нестриманого природоспоживання», не має майбутнього.

В Україні суспільство перебуває на роздоріжжі свого розвитку і продовжує формувати засади свого життя в майбутньому. Тут одним із найголовніших завдань є формування нової парадигми існування суспільства за принципами гармонійних взаємовідносин із природою. Для цього перш за все має бути підготовлена консолідована стратегія переходу до нових засад взаємовідносин із природою, до гармонійного співіснування суспільства і природи. Це коли суспільство забезпечує свої потреби і не порушує механізми біотичного саморегулювання природи. У майбутньому, це коли «людина живе в природі, разом із природою, як елемент природи», тобто всі енергетичні й речовинні потоки суспільства максимально наближені до природних і збалансовані з ними.

На жаль, нині існує груба, хаотична, необгрунтована реальними потребами експлуатація природних ресурсів із постійно зростаючою дисгармонією цих потреб суспільства і можливостей природи їх задовольнити. І все це, зрештою, для збагачення окремих членів суспільства, для існування окремих держав, а не для добробуту всіх людей, не для розвитку кожної особи. Громадськість ці суперечності співіснування, дисгармонію сприймає гостріше, ніж ті, хто відповідає за прийняття рішень (урядовці, політичні діячі, органи влади тощо).

Стратегічним завданням ГЕО має стати активізація всіх рушійних сил переходу суспільства, держави до гармонійного співіснування з природою.


  1.  


6.7

Роль громадських організацій у формуванні нового ставлення суспільства до природи

Цей принцип повинен стати головним критерієм під час визначення мети та оцінки результатів діяльності ГЕО. Врешті-решт він має стати основним критерієм оцінки розвитку країни.

Громадський екологічний рух в Україні в процесі свого розвитку поступово стає професійним. Але різні ГЕО перебувають на різних етапах цього розвитку. Є такі, що недавно виникли і проходять початкові стадії свого розвитку, але є і такі, що вже професійно працюють у своїй специфічній галузі. Зокрема, є ГЕО, які професійно працюють на захист прав громадян (наприклад, екологічних), на формування екологічної політики держави, на консультування громадян та допомогу їм під час створення екологічних громадських організацій. Останнє особливо актуальне для держави, яка активно формує основи громадянського суспільства.

Нині значна частина населення готова об'єднатись у громадські організації. Першочергове завдання професійних ГЕО — допомагати таким громадянам. За значно більшої кількості ГЕО, їхньої активної діяльності мобілізувати меться громадська думка, формуватиметься нова екологічна свідомість, а стан довкілля в державі та її політиці ставатиме найвищим пріоритетом.

У ГЕО нерідко є можливість на простих прикладах показати, що для збереження й відновлення природи потрібні не такі вже й великі зусилля чи кошти. Головне — національна воля спрямовувати ці зусилля на збереження й відновлення довкілля, а не на його грубу експлуатацію. Тому громад-

Рис. 6.2

Засоби та механізми залучення громадськості до екологічної діяльності Глава 6

Система громадського екологічного управління

ськості потрібно об'єднуватись, щоб на основі наявного позитивного досвіду у своїй діяльності створити засади нового розуміння себе, природи і суспільства в природі, щоб запровадити нову практику взаємовідносин суспільства з природою, щоб урешті-решт сформувати цю «національну волю» переходу до нових стосунків у глобальному й космічному просторі.

Відновлення довкілля, життєдіяльність у злагоді з природним середовищем, творення добробуту для всіх і духовний розвиток кожного громадянина стануть основою національної ідеї на майбутнє.

Для переходу до гармонійного співіснування людини і суспільства з природою вже тепер в Україні достатньо засобів. Тому на рівні урядового, адміністративного й представницького керівництва держави цьому слід приділяти достатньо уваги.

Для сучасної України особливо важлива активність громадського екологічного руху. Тому громадські екологічні організації найближчим часом повинні виробити засади і впровадити нову систему, в основі якої має бути принцип «забруднювач платить». Цей принцип реально започаткує саме систему збалансованості екологічних платежів і витрат на збереження й відновлення природного потенціалу гармонійного суспільства.

На схемах рис. 6.1, 6.2 більш детально наведено системний підхід до розширення участі громадськості в екологічній діяльності суспільства. Це може сприяти вирішенню державними органами влади завдання щодо залучення громадського екологічного руху, громадських екологічних організацій до вирішення національних та міжнародних екологічних проблем.

ВИСНОВКИ

  1.  Громадське екологічне управління набуло суспільного значення, коли
    прийшло  усвідомлення   ролі   громадськості   як  однієї  з   важливих
    рушійних сил у подоланні як глобальних, так і локальних екологічних
    криз, розбудові збалансованих суспільних відносин і досягненні гар
    монійного співіснування суспільства і природи.
  2.  Мета громадського екологічного управління  полягає в досягненні
    узгодженості й гармонізації дій державних і громадських органів у га
    лузі охорони та відновлення навколишнього природного середовища;
    підвищенні ефективності державного, корпоративного й місцевого
    екологічного управління; досягненні екологічних цілей.
  3.  Громадське екологічне управління має свою законодавчу базу і зако
    нодавчо визначені функції, які на сьогодні неадекватно розвинені для
    забезпечення його ролі і дієздатності в суспільстві. Тому нагальною є
    потреба  прийняти  спеціальний  закон  про  громадське  екологічне
    управління і неурядові організації.
  4.  Всесвітньо визнана значна роль неурядових організацій у гармоні
    зації розвитку суспільства, досягненні його сталості. Уряд має розро
    бити спеціальні механізми, за допомогою яких неурядові організації
    могли б відповідно і ефективно відігравати відведену роль партнерів
    у процесі екологічно безпечного гармонійного розвитку.


Список рекомендованої літератури

Контрольні запитання та завдання

  1.  Яке призначення громадських еко
    логічних   організацій   в   Україні,   у
    світі?
  2.  Яку  роль  відіграв  саміт  у  Ріо-де-
    Жанейро
    (1992) у залученні громад
    ськості до природоохоронної діяль
    ності?
  3.  У чому полягає право громадськості
    на інформацію в галузі охорони дов
    кілля та безпеки життєдіяльності?

 

  1.  Назвіть форми участі громадськості
    в охороні навколишнього природно
    го середовища.
  2.  Яка  роль  громадськості  у  форму
    ванні екологічної свідомості та побу
    дові гармонійного суспільства?
  3.  Які  функції громадського екологіч
    ного управління Ви знаєте?
  4.  Яким   чином   громадськість   може
    здійснювати свої функції?

Список рекомендованої літератури

  1.  Закон України від 26 червня 1991 p. № 1268-ХІІ «Про охорону навко
    лишнього природного середовища».
  2.  Екологія і закон. Екологічне законодавство України: У 2 кн. / Відп.
    ред. В. І. Андрейцев.
    К.: Юрінком Інтер, 1997.
  3.  Програма дій «Порядок денний на XXI століття» AGENDA-21»). —
    К.: «Інтелсфера», 2000

Другие работы

і. Переваги концентрації сортувальної роботи ...


При наявності у вузлі декількох сортувальних вантажних та пасажирських станцій необхідно їх спеціалізувати для виконання певних операцій також я...

Подробнее ...

ДНЕПРОПЕТРОВСКАЯ МЕДИЦИНСКАЯ АКАДЕМИЯ МИНИСТЕ...


Кашель может быть сухим влажным приступообразным болезненным. Кашель является проявлением многих заболеваний респираторной сердечнососудистой си...

Подробнее ...

Люкс4 особи 400 грн.


14 Люкс4 особи 400 грн. 1900 грн. 450 грн. 2150 грн.

Подробнее ...

я волна Посвящается Сэнди чьи мечты вдохновля...


? Я Эван ? говорит он. ? И где же я Эван Уокер ? В спальне моей сестры. Эван улыбается. Эван отводит взгляд потом снова смотрит на меня.

Подробнее ...