РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Харків ~ Д



Работа добавлена на сайт TXTRef.ru: 2019-09-03

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО

ГОСПОДАРСТВА

Лежнева Олена Іванівна

УДК 656.025.2

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКСПРЕСНИХ МАРШРУТНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПАСАЖИРІВ У НАЙБІЛЬШИХ МІСТАХ

05.22.01 –Транспортні системи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Харків –

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській національній академії міського господарства

Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор технічних наук, професор

Доля Віктор Костянтинович,

Харківська національна академія міського

господарства, завідувач кафедри „Транспортні системи і логістика”, м. Харків

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор

Поліщук Володимир Петрович,

Національний транспортний університет,

кафедра „Транспортні системи та маркетинг”,

професор, м. Київ

кандидат технічних наук, доцент

Дудніков Олександр Миколайович,

Автомобільно-дорожній інститут ДВНЗ „Донецький національний технічний університет”,

кафедра „Транспортні технології”,

доцент, м. Горлівка

Провідна установа:

Українська державна академія

залізничного транспорту, кафедра „Управління експлуатаційною роботою”, Міністерства транспорту та звязку України, м. Харків

Захист відбудеться „ 23 ”  березня  2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.089.03 у Харківській національній академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції, 12

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської національної академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції, 12

Автореферат розісланий „ 15лютого 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради       І.Е. Линник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення матеріального і культурного рівня життя населення, створення кращих умов для всебічного розвитку особистості можливі тільки на основі підвищення ефективності суспільного виробництва. Проблема підвищення ефективності не може обмежуватися сферою матеріального виробництва, вона повинна також включати поліпшення роботи галузей сфери обслуговування, в тому числі пасажирського транспорту, який отримав значення як фактор не тільки зростання народного добробуту і задоволення потреб населення, але й підвищення матеріального виробництва і результативності роботи сфери обслуговування.

З розвитком міських перевезень змінювалися і критерії їхньої ефективності. Вивчаючи роботу міського транспорту, прагнучи поліпшити її за якими-небудь показниками, було відмічено, що недоліки, які мають місце у роботі міського пасажирського транспорту (МПТ), у даний час призводять до досить значних, на думку більшості компетентних фахівців, невиправданих витрат матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, що несприятливо позначаються на наслідках суспільного виробництва.

Організаційні рішення з підвищення ефективності роботи МПТ, ефективні з економічної точки зору, далеко не завжди є найкращими в плані соціальному, тобто в деяких випадках прагнення до досягнення високої економічної ефективності роботи пасажирського транспорту може призвести до таких негативних соціальних результатів, як зменшення вільного часу населення, зниження якості перевезень, погіршення екологічної ситуації і т.д. Причиною цього в деякій мірі є існуюча система оцінки діяльності підприємств пасажирського транспорту, що в більшій мірі спрямована на досягнення кращих результатів економічної діяльності даних підприємств, а якісні характеристики обслуговування населення ніби відсуваються на другий план. За цих умов актуальне значення має проблема вивчення соціально-економічної ефективності пасажирських перевезень.

Наявність сформованих транспортних мереж і сукупності транспортних засобів дозволяє використання резервів раціональної організації руху на маршрутах. До методів організації руху на маршрутах відносять організацію експресних маршрутних перевезень, що дозволяє підвищити провізну здатність маршруту, поліпшити рівень транспортного обслуговування і знизити рівень впливу транспортних засобів на оточуюче середовище. Незважаючи на практичне застосування усіх відомих методів експресного руху автобусів на маршрутах, до цього часу невизначеними залишаються раціональні області використання цих методів, майже відсутні методичні рекомендації для їх реалізації, а частина з них зовсім не досліджена. Тому тема дисертаційної роботи, яка спрямована на розробку методики раціональної організації руху на маршрутах міського транспорту, що буде враховувати узгодження параметрів поїздки з її соціально-економічними наслідками, є актуальною.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згідно з положеннями „Цільової комплексної програми розвитку транспортного комплексу України „Транспорт” (1992-2010 рр.)”, „Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 рр.”, затвердженої Законом України від 24.06.2004 року №1869-ІV.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у підвищенні ефективності експресних маршрутних перевезень пасажирів у найбільших містах. Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:

- аналіз стану міських пасажирських перевезень і шляхів їх удосконалення;

- визначення цільової функції і її складових;

- розробка математичних моделей розрахунку кореспонденцій залежно від кількості експресних автобусів на маршруті;

- розробка моделі оцінки ефективності експресного режиму руху на маршруті;

- визначення закономірностей впливу параметрів поїздки на її соціально-економічні наслідки при експресному режимі руху.

Обєктом дослідження є автобусні маршрути міського пасажирського транспорту.

Предметом дослідження є залежність ефективності експресних міських автобусних перевезень від параметрів маршрутів.

Методи дослідження: розрахунково-експериментальні. Розрахунковим методом за допомогою математичного моделювання здійснено аналіз впливу різного співвідношення автобусів, які працюють у звичайному режимі руху, і експресних автобусів на оціночний критерій ефективності експресних пасажирських перевезень у найбільших містах. Експериментальним методом досліджували характеристики пасажиропотоків на маршрутах, визначали середні відстані поїздок пасажирів, коефіцієнт змінюваності, швидкість сполучення для різних форм організації руху автобусів. У роботі використані такі наукові методи: основні положення теорії міських пасажирських перевезень, математичної статистики і лінійної алгебри.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації розроблено новий підхід до оцінки ефективності експресних маршрутних перевезень пасажирів у найбільших містах, який запропоновано автором особисто і який на відміну від відомих раніше враховує соціально-економічні наслідки поїздки і дозволяє побудувати модель розрахунку раціональної форми організації руху на маршрутах.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано новий підхід з оптимізації перевезень пасажирів у найбільших містах, який дозволяє знизити ступінь транспортного стомлення пасажирів, скоротити час очікування транспортного засобу на зупинках маршруту і час пересування на основі вибору раціональної форми організації руху на маршрутах. Цей підхід може бути використаний управліннями, підприємствами і науково-дослідними установами при вирішенні завдань удосконалення організації роботи МПТ і в навчальному процесі при підготовці фахівців за напрямком „Транспортні технології”.

Результати дослідження і розробки були використані в процесі проектних рішень щодо удосконалення роботи автобусних маршрутів ВАТ АТП –(м. Харків).

Особистий внесок здобувача полягає у виборі методичних підходів до експериментальних досліджень та обробки результатів. Усі наукові результати, що виносяться на захист, отримані автором особисто. У спільній роботі здобувач визначив найбільш прийнятне організаційне рішення з підвищення ефективності функціонування МПТ, яке дозволить поліпшити якість обслуговування пасажирів, не погіршуючи показників роботи транспортного підприємства [3].

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались й обговорювались на:

- науково-методичній конференції „Безпека життєдіяльності” (Харків, 2005);

- ХХХІІІ науково-технічній конференції викладачів, аспірантів та співробітників Харківської національної академії міського господарства (Харків, 2006).

Публікації. Основні теоретичні й практичні положення дисертаційної роботи опубліковано в 5 наукових статтях у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України, 2 тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації складає 147 сторінок, список використаних джерел зі 130 найменувань, 5 додатків, 32 рисунка і 12 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено обєкт, предмет і методи досліджень, наведено наукову новизну, розкриваються наукове теоретичне і практичне значення отриманих результатів і напрямки їх впровадження.

Перший розділ дисертаційної роботи присвячений аналізу методів організації перевезень пасажирів у найбільших містах. Наведено аналіз сучасного стану розвитку МПТ, а також досліджень з питань організації міських пасажирських перевезень та методів визначення режимів руху автобусів, обґрунтовано шляхи удосконалення транспортного процесу.

У результаті аналізу методів організації міських пасажирських перевезень запропонована їх класифікація за метою використання. Встановлено, що методи, які передбачали впровадження експресного автобусного сполучення, не мають достатнього методичного забезпечення.

Проведений аналіз літературних джерел свідчить, що з розвитком автомобілізації екологічні проблеми набувають все більших масштабів. Правильне планування міських пасажирських перевезень, упровадження прогресивних методів організації руху можуть скоротити число і тривалість зупинок транспортних засобів, зменшити частку несталих режимів, у такий спосіб з'являється можливість зниження експлуатаційної витрати палива. Раніше ці проблеми не були настільки актуальними, тому в дослідженнях, що повязані з удосконаленням роботи пасажирського транспорту, цим питанням не приділялась значна увага і на сьогоднішній день вони є маловивченими.

У роботі визначена перспективність впровадження експресного режиму руху транспортних засобів на міських маршрутах, що пов’язана з можливістю, по-перше, забезпечувати високі швидкості сполучення при дотриманні режиму праці і відпочинку водіїв, по-друге, підвищити перевізну здатність автомобільного транспорту, по-третє, знизити собівартість перевезень, по-четверте, піднести рівень транспортного обслуговування населення, по-п’яте, зменшити екологічне забруднення міст. На шляху реалізації цього напрямку удосконалення міських пасажирських перевезень виникають труднощі, що виявляються у відсутності вивчених характеристик транспортного процесу, критеріїв ефективності, які відповідають ринковим умовам, недостатності теоретичних розробок з організації експресних перевезень. Все це обумовило мету і завдання дослідження.

Значну допомогу у визначенні вихідної позиції автору надали наукові фундаментальні роботи Фішельсона М.С., Міротіна Л.Б., Самойлова Д.С., Воркута А.І., Долі В.К., Спіріна І.В., Ігнатенка О.С., Лігума Ю.С., Штанова В.Ф. та інших вчених. У роботах цих авторів встановлені основні закономірності функціонування систем пасажирських перевезень, розроблені принципи формування систем і методи раціональної організації перевезень.

У другому розділі роботи встановлені теоретичні передумови дослідження режимів руху транспортних засобів на маршрутах. Вивчені добові коливання обсягу перевезень і динаміка їх зміни, на основі аналізу міських пасажирських перевезень обґрунтовано критерій їх ефективності.

Встановлено, що необхідним є здійснення ряду заходів, спрямованих на соціальний захист людей. Для цього бажано забезпечити такі параметри їхньої поїздки в міському пасажирському транспорті в умовах сформованих можливостей і транспортних мереж, при яких транспортне стомлення пасажирів, витрати на проїзд і негативний вплив на навколишнє середовище були б якомога мінімальними. Тому пропонується використовувати новий критерій оцінки ефективності експресних маршрутних перевезень пасажирів, що дозволяє враховувати соціально-економічні наслідки транспортного процесу для суспільства у цілому:

,                    (1)

де  - загальні витрати суспільства на транспортний процес, грн.;

- зниження міського доходу внаслідок транспортного процесу, грн.;

- витрати пасажирів на проїзд у транспортному засобі, грн.;

- витрати на покращення екологічної ситуації в місті, грн.;

- кількість автобусів на маршруті, які працюють у звичайному режимі руху, од.;

- кількість експресних автобусів на маршруті, од.;

- сумарна кореспонденція пасажирів з і-го району в j-й за період „пік”, пас.;

- сумарна кореспонденція пасажирів з j-го району в і-й за період „пік”, пас.

Організацію автобусних перевезень при урахуванні ринкових відносин слід зорієнтувати на те, щоб при скороченні загальних витрат суспільства на транспортний процес задовольнити існуючі пасажиропотоки у просторі і часі, при тому з підвищеною комфортністю та надійністю поїздок населення. Для записаної у загальному вигляді функції критерію (1) сформульовано граничні положення відносно методики застосування у вирішенні практичних завдань. Визначальними умовами поставлено предметне розглядання технологічного процесу перевезень по заданому маршруту з його оцінкою не тільки за сумарною величиною , але обовязково і за кожною складовою частиною , , прийнятого критерію. Окрім того розрахункові операції мають виконуватися за розробленою єдиною методикою при уніфікованих вхідних даних щодо технічних характеристик рухомого складу та обраного маршруту перевезень.

Найбільш прийнятною й ефективною для чисельного дослідження витрат суспільства, що пов’язані зі зниженням міського доходу внаслідок транспортного процесу, визнано математичну модель, розроблену Н.У. Гюлєвим:

,    (2)

де  - річний доход міста, грн.;

- час підходу до зупинки, год.;

- час очікування транспортного засобу на зупинці, год.;

- коефіцієнт приведення;

- коефіцієнт заповнення салону під час поїздки в транспортному засобі з і-го району в j-й;

- час поїздки у транспортному засобі з і-го району в j-й, год.;

- чисельність працюючих в місті, чол.;

- кількість робочих днів на рік, днів;

- час пересування з і-го району в j-й, год.;

- вартість 1 години вільного часу, грн.

Перевірка адекватності моделі (2) забезпечується достатньою відповідністю експериментальним даним. Розроблена модель дозволяє порівнювати зниження ефективності суспільного виробництва пасажира з урахуванням умов пересування, що виражається у часі підходу до зупинки, часі очікування та комфортності поїздки.

Витрати пасажирів на проїзд у транспортному засобі визначали за формулою

,                                                       (3)

де  - тариф на перевезення одного пасажира, грн.

Найбільшу точність розрахунків витрат суспільства, пов’язаних з покращенням екологічної ситуації у місті за результатами проведених досліджень, має методика, затверджена Міністерством екології і природних ресурсів України, коли розмір річних рівнів платежів за викиди в атмосферу шкідливих речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі базових нормативів платежів, обумовлених видом і кількістю споживаного рідкого палива за наступною формулою:

,                       (4)

де  - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості населеного пункту;

- коефіцієнт індексації;

- базовий норматив плати за використання 1 л рідкого палива, грн./л;

- кількість транспортних засобів, які працюють на маршруті, од.;

- тривалість розрахункового періоду, год.;

- експлуатаційна швидкість транспортних засобів на маршруті, км/год.;

- базова лінійна норма витрати палива, л/100 км;

- сумарний коефіцієнт коригування.

Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості, залежить від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення. Розраховують за формулою

,                                                    (5)

де  - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту;

- коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту.

Облік дорожніх, кліматичних та інших експлуатаційних факторів здійснюється за допомогою поправочних коефіцієнтів, наведених у формі відсотків підвищення або зниження базового значення норми витрати палива. У разі застосування одночасно декількох поправочних коефіцієнтів розраховується сумарний коефіцієнт коригування, який дорівнює сумі надбавок до базової лінійної норми витрати палива.

Таким чином, рівень екокомпенсації, отриманий за пропонованою методикою, характеризує співвідношення екологічного збитку і часткової екокомпенсації. Головне при цьому, щоб екокомпенсація мала цільовий характер і була спрямована на заходи, пов'язані з комплексною екологізацією автомобілів і транспортних потоків.

Оціночний критерій (1) вносить зручну послідовність і необхідну системність в дослідження організації та підвищення якості маршрутних перевезень, бо його висока загальна універсальність забезпечує кращу придатність оцінювати вплив на якість автобусних перевезень багатьох особливостей технологічного процесу, кількісно і якісно визначати відповідні показники для заданих наперед передумов (окремі маршрути міської системи, змінні в часі пасажиропотоки, тип рухомого складу та ін.).

У третьому розділі викладено результати експериментальних досліджень, здійснених безпосереднім обстеженням пасажиропотоків і умов автобусного сполучення на прикладі м. Харкова табличним і анкетним методом. Вони дають потрібну інформацію для удосконалення організації перевезень. Висвітлено методику збирання первісних даних та їх статистичну обробку. У звязку з тим, що впровадження нововведень на міському пасажирському транспорті повязано з великими витратами коштів і значним терміном експериментального впровадження, отримана інформація в ході досліджень дозволяє розробити математичні моделі, за допомогою яких на початковій стадії впровадження можна з прийнятною точністю оцінити ефективність запропонованого заходу.

Виявлені натурними спостереженнями закони розподілу кореспонденцій на маршруті залежно від співвідношення автобусів, які працюють у звичайному режимі руху, та експресних автобусів можуть служити їх моделями, які дозволяють виконувати пошук заходів щодо підвищення ефективності функціонування пасажирських перевезень у найбільших містах.

Розроблені математичні моделі виглядають таким чином:

- при коефіцієнті змінюваності пасажирів на маршруті

,                                          (6)

де  - кореспонденції пасажирів, які їздять на транспортних засобах, що працюють у звичайному режимі руху, пас.

,                                              (7)

де  - кореспонденції пасажирів, які їздять на експресних автобусах, пас.

,                                                    (8)

де  - кореспонденції пасажирів, які відмовились від даного маршруту в звязку із впровадженням експресного режиму руху на маршруті, пас.;

- при коефіцієнті змінюваності на маршруті

;                                          (9)

;                              (10)

;                               (11)

- при коефіцієнті змінюваності на маршруті

;                                       (12)

;                                     (13)

;                                      (14)

- при коефіцієнті змінюваності на маршруті

;                                       (15)

;                                 (16)

;                                  (17)

- при коефіцієнті змінюваності на маршруті

;                               (18)

;                                 (19)

.                                               (20)

Адекватність моделей розподілу кореспонденцій залежно від кількості експресних автобусів на маршруті при різних коефіцієнтах змінюваності перевіряли за результатами випробувань. Оцінку збіжності експериментальних і розрахункових значень імовірностей правильного виконання завдання виконували за методом парних порівнянь. При цьому адекватність математичної моделі експериментальним даним оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента. При перевірці адекватності математичних моделей експериментальним даним були отримані розрахункові значення t-критерію менше табличного. Це свідчить про те, що формули (6)-(20) можуть розглядатися як теоретичне представлення випробувань.

У четвертому розділі розглядаються питання застосування розроблених моделей для оцінки ефективності експресних маршрутних перевезень. Обґрунтована область використання експресного режиму руху на маршруті. Запропонована методика розрахунку оптимальної кількості експресних автобусів на міських маршрутах. Наведено приклад застосування цієї методики на міському маршруті.

Розроблена математична модель оцінки ефективності експресного режиму руху на маршруті у вигляді моделі з двома одночасними режимами руху транспортних засобів, один з яких звичайний (21). Вона дозволила встановити загальні закономірності, властиві комбінованому режиму руху, й визначити раціональне застосування його видів з урахуванням соціально-економічних наслідків транспортного процесу.

 (21)

де - тариф на перевезення одного пасажира в автобусі, який працює у звичайному режимі руху на маршруті, грн.;

- час підходу до кінцевої зупинки автобусів, які працюють у звичайному режимі руху, год.;

- час очікування на зупинці відповідно автобусів, які працюють у звичайному режимі руху на маршруті, експресних автобусів і автобусів суміжних маршрутів, год.;

- коефіцієнт заповнення салону під час поїздки з і-го району в j-й відповідно в автобусі, який працює у звичайному режимі руху на маршруті, експресному автобусі й автобусі суміжного маршруту;

- час поїздки з і-го району в j-й відповідно в автобусі, який працює у звичайному режимі руху на маршруті, експресному автобусі й автобусі суміжного маршруту, год.;

- час пересування з і-го району в j-й відповідно в автобусі, який працює у звичайному режимі руху на маршруті, експресному автобусі й автобусі суміжного маршруту, год.;

- відповідно кількість автобусів, які працюють у звичайному режимі руху на маршруті, експресних автобусів і автобусів суміжних маршрутів, од.;

- відповідно експлуатаційна швидкість автобусів, які працюють у звичайному режимі руху на маршруті, та експресних автобусів, км/год.

Графічно результати розрахунків з використанням запропонованої математичної моделі оцінки ефективності експресного режиму руху на маршруті за окремими складовими критерію оцінки ефективності (1) виглядають таким чином (рис. 1-3):

Проведені розрахунки за кожною складовою частиною прийнятого критерію при різному співвідношенні автобусів, які працюють у звичайному режимі руху, та експресних автобусів можуть надати змогу проаналізувати сумарні витрати суспільства на транспортний процес з урахуванням витрат, повязаних зі зниженням міського доходу внаслідок транспортного процесу, витрат пасажирів на проїзд у транспортному засобі, та витрат на покращення екологічної ситуації у місті.

Кінцевий етап застосування критерію оцінки ефективності експресних маршрутних перевезень пасажирів проілюстрований графіком (рис. 4).

Окремими лініями на рис. 4 зображено зміну складових частин загальних витрат суспільства на транспортний процес, а саме витрати тих, хто скористався автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, експресними автобусами, і витрати тих, хто відмовився від даного маршруту у звязку із впровадженням експресного режиму руху на маршруті. Це завдання відноситься до класу завдань параметричної оптимізації і вирішується методом варіаційного обчислення, що полягає в послідовній зміні параметра управління з початкової точки до кінцевої, які визначаються відповідно за мінімальною і максимальною інтенсивністю надходження замовлень на перевезення з використанням моделі оцінки ефективності експресного режиму руху на маршруті. Критерій (1) розраховують спочатку для , коли , з метою аналізу в наступних варіантах збільшують кількість експресних автобусів почергово на одну одиницю. Потім на кривій загальних витрат суспільства визначають їх мінімальну величину, за якою приймають належну їй оптимальну кількість експресних автобусів на маршруті.

За результатами математичного моделювання встановлено, що за критерієм загальних витрат суспільства на транспортний процес при збільшенні коефіцієнта змінюваності пасажирів на маршруті відсоток експресних автобусів від загальної кількості працюючих автобусів зменшується (рис. 5).

Проведені дослідження також свідчать, що при збільшенні технічної швидкості на маршруті у зв’язку з поліпшенням умов дорожнього руху на міських магістралях доцільність використання експресного режиму руху знижується (рис. 6).

Запропонована методика впровадження експресного режиму руху на маршрутах міського пасажирського транспорту передбачає послідовне вирішення наступних завдань з використанням розроблених у роботі й наведених у фаховій літературі моделей та методик (рис. 7). Принциповою відмінною рисою розробленої методики є удосконалення розрахунку кількості експресних автобусів на маршруті, яке засноване на застосуванні оціночного критерію (1), що дозволяє враховувати соціально-економічні наслідки транспортного процесу для суспільства в цілому.

Використання запропонованої методики проілюстровано на прикладі міських маршрутів м. Харкова. Застосування цієї методики дозволяє вибирати раціональні параметри маршрутів з комбінованим режимом руху.

ВИСНОВКИ

1. Проведений аналіз існуючих методів вибору раціонального співвідношення автобусів, які працюють у звичайному режимі руху, і експресних автобусів на маршрутах міста показав, що вони не дозволяють повною мірою вирішити поставлене завдання, що займає важливе місце в комплексі заходів з організації пасажирських перевезень.

. Розроблена модель оцінки ефективності організації експресних маршрутів міського автомобільного транспорту дозволяє мінімізувати сумарні витрати суспільства при визначених витратах транспортних підприємств на перевізний процес.

. Виявлені натурними спостереженнями закони розподілу кореспонденцій на маршруті залежно від співвідношення автобусів, які працюють у звичайному режимі руху, та експресних автобусів можуть служити їх моделями, що дозволяють виконувати пошук заходів щодо підвищення ефективності функціонування пасажирських перевезень у найбільших містах.

. Запропонована математична модель оцінки ефективності експресного режиму руху на маршруті у вигляді моделі з двома одночасними режимами руху транспортних засобів, один з яких звичайний, дозволяє встановити загальні закономірності, притаманні комбінованому режиму руху, й визначити раціональне застосування його видів з урахуванням соціально-економічних наслідків транспортного процесу.

. Розроблена модель маршрутних перевезень дала можливість виявити, що в умовах реальних маршрутів впровадження експресного режиму руху автобусів доцільне при технічній швидкості на маршруті < 40 км/год.

. Проведені дослідження свідчать про однозначний вплив коефіцієнта змінюваності пасажирів на процентне співвідношення експресних автобусів і автобусів, які працюють у звичайному режимі руху на маршруті. При  використання експресного режиму руху автобусів недоцільне.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лежнева Е.И. Эффективность внедрения скоростного режима движения транспортных средств при организации городских перевозок // Вестник ХНАДУ. –Харьков: ХНАДУ, 2003. –Вып. 22. –С. 83-86.

2. Лежнева Е.И. Уменьшение загрязнения атмосферного воздуха городов путем совершенствования организации движения пассажирского транспорта // Вестник ХНАДУ. –Харьков: ХНАДУ, 2004. –Вып. 26. –С. 53-56.

3. Доля В.К., Лежнева О.І. Аспекти ефективності пасажирських перевезень // Коммунальное хозяйство городов. –К.: Техніка, 2004. –Вып. 58. –С. 158-163.

. Лежнева Е.И. Внедрение экспрессного режима движения автобусов в крупнейших городах // Коммунальное хозяйство городов. –К.: Техніка, 2006. –Вып. 69. –С. 175-180.

. Лежнева О.І. Щодо ефективності експресного сполучення на пасажирському транспорті у найкрупніших містах // Збірник наукових праць Національного гірничого університету. –Дніпропетровськ: НГУ, 2006. –Вип. 24. –С. 55-60.

. Лежнева Е.И. Влияние режимов движения автомобильного пассажирского транспорта на экологическую ситуацию в крупнейших городах // Безпека життєдіяльності: Тези доповідей наук.-метод. конф. –Харків: ХПІ, 2005. –С.47-49.

7. Лежнева О.І. Організація експресних перевезень пасажирів у найкрупніших містах // Городской электротранспорт, электроснабжение и освещение городов: Программа и тезисы докладов ХХХІІІ научно-технической конференции преподавателей, аспирантов и сотрудников ХНАГХ. –Харьков: ХНАГХ, 2006. –С. 71-72.

АНОТАЦІЯ

Лежнева О.І. Ефективність експресних маршрутних перевезень пасажирів у найбільших містах. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.22.01 –Транспортні системи. –Харківська національна академія міського господарства, Харків, 2007.

Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності експресних маршрутних перевезень пасажирів у найбільших містах. У даному дослідженні встановлено, що необхідне здійснення ряду заходів, спрямованих на соціальний захист людей. Для цього бажано забезпечити такі параметри їхньої поїздки в міському пасажирському транспорті, в умовах сформованих можливостей і транспортних мереж, при яких транспортне стомлення пасажирів, витрати на проїзд та негативний вплив на навколишнє середовище були б по можливості мінімальними. Тому пропонується використовувати новий критерій оцінки ефективності експресних маршрутних перевезень пасажирів, який дозволяє враховувати соціально-економічні наслідки транспортного процесу для суспільства в цілому.

Проведені експерименти дали можливість виявити закономірності пасажиропотоків й розробити математичні моделі розрахунку кореспонденцій залежно від кількості експресних автобусів на маршруті. Розроблена математична модель оцінки ефективності експресного режиму руху на маршруті дозволила встановити загальні закономірності, притаманні комбінованому режиму руху, й визначити раціональне застосування його видів з урахуванням соціально-економічних наслідків транспортного процесу.

Використання розробленої методики впровадження експресного режиму руху на маршрутах міського пасажирського транспорту дозволяє вибирати раціональні параметри маршрутів з комбінованим режимом руху.

Ключові слова: організація перевезень, пасажиропотоки, міські пасажирські перевезення, експресний режим руху.

АННОТАЦИЯ

Лежнева Е.И. Эффективность экспрессных маршрутных перевозок пассажиров в крупнейших городах. –Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.22.01 –Транспортные системы. –Харьковская национальная академия городского хозяйства, Харьков, 2007.

Наличие сформированных транспортных сетей и совокупности транспортных средств позволяет использовать резервы рациональной организации движения на маршрутах. К методам организации движения на маршрутах относят организацию экспрессных маршрутных перевозок, которая позволяет повысить провозную способность маршрута, улучшить уровень транспортного обслуживания и снизить влияние транспортных средств на окружающую среду. Выполненный анализ позволил сделать вывод, что, несмотря на практическое применение всех известных методов экспрессного движения автобусов на маршрутах, на сегодняшний день неопределенными остаются рациональные области использования этих методов, почти отсутствуют методические рекомендации для их реализации, а часть из них совсем не исследована.

В работе предложен оценочный критерий эффективности автобусных перевозок, который позволяет сориентировать их организацию на то, чтобы при сокращении суммарных общественных затрат удовлетворить существующие пассажиропотоки в пространстве и времени, при этом с повышенной комфортностью и надежностью поездок.

Экспериментальным методом исследовали характеристики пассажиропотоков на маршрутах, определяли среднюю дальность поездки пассажиров, коэффициент сменяемости на маршруте, скорость сообщения для разных форм организации движения автобусов. Для оценки адекватности теоретических положений использовали натурные обследования и статистический анализ. Выявленные натурными наблюдениями законы распределения корреспонденций на маршруте в зависимости от соотношения автобусов, которые работают в обычном режиме движения, и экспрессных автобусов могут служить их моделями, которые позволяют выполнять поиск мероприятий по повышению эффективности функционирования пассажирских перевозок в крупнейших городах.

Предложенная математическая модель оценки эффективности экспрессного режима движения на маршруте в виде модели с двумя одновременными режимами движения транспортных средств, один из которых обычный, позволила установить общие закономерности, присущие комбинированному режиму движения и определить рациональное применение его видов с учетом социально-экономических последствий транспортного процесса. Исследованием на модели установлены общие закономерности изменения составляющих целевой функции.

Применение разработанной методики внедрения экспрессного режима движения на маршрутах городского пассажирского транспорта позволяет выбрать рациональные параметры маршрутов с комбинированным режимом движения.

Ключевые слова: организация перевозок, пассажиропотоки, городские пассажирские перевозки, экспрессный режим движения.

THE SUMMARY

Lezhneva L.I. Efficiency of express route passenger traffic in large cities. –the manuscript.

The dissertation for a scientific degree of the candidate of engineering science on a specialty 05.22.01 –transport systems; Kharkov national academy of municipal facilities, Kharkov, 2007.

The thesis is devoted to an urgent problem of efficiency upgrading of express route passenger traffic in large cities, a new criterion has been put forward for efficiency estimation of express route passenger traffic which allows socio-economic consequences to be taken into account for the society as a whole.

Developed models of urban route passenger traffic and conducted experiments have given an opportunity to reveal regularities of passenger traffic flows and application characteristics of transportation facilities; to define more exactly the field of express traffic application.

The application of the developed procedure introduction of express traffic conditions on routes of urban passenger transportation allows rational parameters of routes with combined traffic conditions to be chosen.

Key words: organization of traffic, passenger traffic, urban passenger traffic, express traffic conditions.

О.І. Лежнева

Ефективність експресних маршрутних перевезень пасажирів

у найбільших містах

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Відповідальний за випуск І.Е. Линник

Підп. до друку 9.02.2007 р. Формат 6084 1/16. Папір офісний.

Друк на ризографі. Умовн.-друк. арк. 0,8 Зам. №3383. Тираж 100 прим.

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

, Харків, вул. Революції, 12

Другие работы

Zweifellos ht die Kleidung eine gro~e Wirkun...


ber mn muss die Mode nicht blind mitmchen. lle wissen dss die Mode ?ndert sich und es ist sehr schwer llen m?glichen Tendenzen zu folgen. ber ic...

Подробнее ...

КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА 1 ПО ФИЗИКЕ ЧАСТЬ I Указа...


Задачи для домашней контрольной работы по физике №1 Часть I Самолет пролетел 2200 км со скоростью 1000км ч. Следующие 1750 км он пролетел со ско...

Подробнее ...

Развитие педагогической теории в античной фи...


Философ обосновывал важность семейного воспитания как значимого этапа в развитии ребенка в котором пример родителей играет решающую роль. определ...

Подробнее ...

06.07.13 1 Гришанкина Юлия Сергеевна 0112 2.


13 1 Гришанкина Юлия Сергеевна 0112 2 Железнякова Алена Андреевна 0112 3 Калинина Маргарита Александровна 0112 4 Климов Роман Евгеньевич 0112 5 Х...

Подробнее ...