. Темперамент Поняття про темперамент Властивості темпераменту Психологічна характеристика



Работа добавлена на сайт TXTRef.ru: 2019-09-03

III. Індивідуально-типологічні особливості

1. Темперамент

  1.  Поняття про темперамент
  2.  Властивості темпераменту
  3.  Психологічна характеристика типів темпераменту

Поняття про темперамент

Індивідуальна своєрідність особистості проявляється не тільки в її спрямованості, здібностях,  а і  в динаміці її психічної діяльності.

  Щоденні спостереження за людьми показують, що одні люди збуджуються сильно, діють енергійно, пристрасно, інші – слабко неенергійно. Одні відзначаються врівноваженістю поведінки, діють стримано, не виявляють на зовні своїх почуттів, інші при аналогічних обставинах зразу спалахують, діють поривчасто, нервуються, вибухають цілим рядом почуттів з приводу незначних подій. Одні емоціонально вразливі, вони все “приймають близько до серця”, почуття їх виявляються сильними і тривають довгий час, інші спокійно ставляться до навколишніх подій, слабко на них відгукуються, емоції їх менш інтенсивні, неглибокі і не тривалі.

  Є люди, які легко переходять від одних життєвих умов до інших, легко пристосовуються до змінених умов життя; інші ж цю зміну життєвих умов переносять досить гостро і з великими труднощами пристосовуються до нових умов. Деякі люди відзначаються стійкістю їх настроїв в інших вони нестійкі, поривчасті. Різним буває і індивідуальний темп перебігу психічної діяльності: швидкий, повільний, млявий. Ці особливості людей виявляються в їх практичній і розумовій діяльності. Вони знаходять своє виявлення і в їх ході і в розмові.

  Індивідуальні особливості людини, що виявляються в певній її збудливості, емоційній вразливості, врівноваженості і швидкості перебігу її психічної діяльності, називається її темпераментом. Останній являє собою динамічну характеристику поведінки людини.

Властивості темпераменту.

         До властивостей темпераменту належать ті відмінні індивідуальні ознаки людини, які визначають динамічні аспекти всіх видів діяльності.

Сензитивність визначається тим, яка якнайменша сила зовнішніх дій, необхідна для виникнення якої-небудь психічної реакції людини, і яка швидкість виникнення цієї реакції.

Реактивність характеризується ступенем мимовільності реакцій на зовнішні або внутрішні дії однакової сили (критичне зауваження, образливе слово, різкий тон, навіть звук).

Активність свідчить про те, наскільки інтенсивно (енергійно) людина впливає на зовнішній світ і долає перешкоди досягши своїх цілей (наполегливість, цілеспрямованість, зосередження уваги).

Співвідношення реактивності і активності визначає, від чого більшою мірою залежить діяльність людини: від випадкових зовнішніх або внутрішніх обставин (настрій, випадкові події) або від цілей, намірів, переконань.

Пластичність і ригідність свідчать, наскільки легко і гнучко пристосовується людина до зовнішніх дій (пластичність) або наскільки інертна і відстала його поведінка.

Екстраверсія і інтроверсія визначають, від чого переважно залежать реакції і діяльність людини — від зовнішніх вражень, що виникають в даний момент (екстраверт), або від образів, уявлень і думок, пов'язаних з минулим і майбутнім (інтроверт).

Психологічна характеристика типів темпераменту

Виділяють основні чотири типи темпераменту: сангвінічний, холеричний, флегматичний, меланхолічний. Але ці типи в “чистому вигляді” рідко трапляються в житті. У більшості людей поєднуються риси різних темпераментів.

Кожен тип темпераменту має свої позитивні й негативні особливості.

Холеричний темперамент: представники цього типу – сильні, неврівноважені, збудливі, вирізняються швидкістю рухів та дій. Про таку людину кажуть, що вона дуже нестримана та гаряча. Але водночас індивід швидко заспокоюється, якщо перед ним поступаються та йдуть назустріч.

Психічні процеси відбуваються швидко. Холерик пристрасно захоплюється справою, яка його цікавить, енергійно долає труднощі, але цей запас нервової енергії може швидко вичерпатися, особливо коли робота однотипна, тоді настрій зникає. Холерик відзначається підвищеною збудливістю й емоційною реактивністю. У спілкуванні з людьми буває різким, роздратованим, емоційно нестриманим, що не дає йому можливості об'єктивно оцінювати вчинки людей і тому створює конфліктні ситуації в колективі.

Позитивні сторони холеричного темпераменту – активність, енергія, ініціативність. Негативні вияви – загальна нестриманість, грубість, різкість, запальність, схильність до афектів – розвиваються в несприятливих умовах життя та діяльності. Від учнів-холериків треба постійно, лагідно, але наполегливо вимагати виважених, продуманих відповідей, спокійних, нерізких рухів, систематично виховувати в них стриманість у поведінці, у взаєминах із товаришами та дорослими. Під час виконання навчального завдання в холериків слід формувати вміння послідовно, за певним планом вести роботу.

Сангвінічний темперамент: представники цього типу сильні, врівноважені, рухливі. Емоційно нестійкі почуття виникають легко й так само легко змінюються іншими. Почуття завжди мають яскраво виражені зовнішні прояви: різка жестикуляція, жвава міміка, швидкі рухи, швидке мовлення.

Серед своїх товаришів сангвінік веселий, життєрадісний, охоче бере на себе організаторські обов'язки. Настрій у нього здебільшого оптимістичний. Він легко спілкується з людьми, товариський. Швидко налагоджує стосунки з іншими людьми, в оточенні нових людей тримається вільно.

Особливістю сангвінічного темпераменту виявляються в навчальній роботі учнів. Якщо навчальний матеріал нецікавий та для його вивчення необхідна довга, одноманітна робота, яка не викликає в учня-сангвініка емоційного настрою, дитина погано засвоює нове, відвертає увагу. Якщо ж навчальний матеріал цікавий, доступний школяреві, викликає емоційний настрій, дитина швидко засвоює нове, швидко запам'ятовує, легко переключає увагу. За правильного виховання сангвініка вирізняє високорозвинене почуття товариськості, відвертості, активної участі в навчальній роботі, суспільному житті. За несприятливих умов, коли відсутнє систематичне, цілеспрямоване виховання, у сангвініка можуть проявлятися легковажність щодо справи, невміння та відсутність бажання доводити справу до кінця, негативне ставлення до навчання, до інших людей, переоцінювання себе та своїх можливостей.

Флегматичний темперамент: представники цього типу сильні, врівноважені, інертні. Вони повільні, спокійні, наполегливі, неквапливі. Флегматик вирізняється посидючістю, стійкістю уваги. Переключення уваги уповільнене.

Почуття у флегматиків виникають значно повільніше, ніж у сангвініків і холериків, але вирізняються нерідко силою, тривалістю й водночас стриманістю у своїх зовнішніх проявах, слабкою експресивністю. У звичайних умовах флегматик спокійний, рівний у відносинах з іншими людьми, його важко вивести з ладу, він не схильний до афектів, у міру товариський, не любить марно базікати. Він характеризується великим терпінням і самовладанням, зявдяки чому допомагає високої продуктивності своєї роботи. Позитивні якості флегматика – це витримка та спокій.

Меланхолічний темперамент: представники цього типу вирізняються сором'язливістю, надзвичайною емоційною вразливістю, вони замкнені, нетовариські. Вони соромляться, коли знайомляться із новими людьми. Меланхоліки уникають спілкування з малознайомими, новими людьми. У несприятливих умовах життя та діяльності на основі меланхолічного темпераменту можуть розвинутися такі риси, як вразливість, пригніченість, похмурість, песимізм.

У навчальній діяльності меланхоліки не здатні витримати сильне й довге напруження, що пояснюється загальмуванням клітин їхнього мозку. В учнів меланхолічного темпераменту слід розвивати товариськість, почуття колективізму, виховувати почуття дружби. Позитивні якості меланхоліка – чуйність, відвертість.

 

Тип темпераменту – вроджена якість. Якщо характер виховується, то темперамент - особливість нервової системи, яка майже не підлягає змінам. Виділяють чотири типи темпераменту: сангвінік, холерик,  меланхолік та флегматик.

Сангвініки. Сангвініків можна охарактеризувати трьома ознаками: сильні, урівноважені, рухливі. Сангвініки легко пристосовуються до нових людей, нового середовища, нових потреб. Емоційні, контактні, життєрадісні, з живою мімікою. З виразу обличчя легко здогадатися, який у них настрій, як ставляться до того, хто з ними спілкується. У них переважає веселий настрій. Вони довірливі, з ними приємно спілкуватися. Їхня увага нестабільна, вони уникають труднощів, з прийняттям рішень поспішають.

Як правило, у присутності сангвініка люди почуваються легко і невимушено, без напруження. Тільки-но зійшлися, а таке враження, ніби давно знайомі.

Ці люди дуже енергійні, надзвичайно активні. Довго працюють без утоми. Але за тих умов, коли робота їх цікавить. Якщо вона не дуже захоплює, можуть покинути все, не довівши до кінця. До критики ставляться спокійно. Із задоволенням беруться за нову справу, відзначаються винахідливістю. Швидко реагують на навколишні події. Байдуже ставляться до нового.

Товариські. Легко переборюють труднощі й допомагають їх долати іншим. Можуть бути лідерами. Добре стримують вияви своїх почуттів (збудження і гальмування десь у співвідношенні 50х50%). Їх легко дисциплінувати, оскільки вони швидко виробляють потрібні навички і перебудовуються без труднощів. У сангвініків практично немає ворогів: вони з розумінням ставляться до думок і вчинків інших, толерантні, контактні. У колективі почуваються впевнено, не бояться ризику, відповідальності.

Сангвініки найбільше пристосовані до життя, оскільки сильніші, врівноваженіші, енергійніші, легші за інших на підйом, легко впораються із завданнями, які потребують кмітливості. Довготривалих і копітких справ зовсім уникають. Вони переоцінюють свої можливості. Їх слід залучати до громадської діяльності, ставити перед ними все нові завдання, контролювати якість роботи.

Працюючи з дітьми-сангвініками, варто давати вихід їхній енергії, стимулювати розкриття їхнього потенціалу та здібностей у суспільно корисній праці. Потрібно виявляти довіру до сангвініка, підтримувати його корисну ініціативу, здійснювати моральну підтримку  в його починаннях, закріплювати віру у власні сили у переборенні труднощів. Не варто давати йому доручення, пов’язані з довготривалою монотонною діяльністю. Потрібно враховувати його особисті інтереси, схильності, потреби і труднощі – їх тимчасовий характер. Допомогу сангвініку краще надавати у формі відкритої дружньої підтримки, поради. Доцільно використовувати його лідерські якості у колективі, залучати до організації вечорів, диспутів та інших суспільно-корисних заходів.

Діти-сангвініки намагаються займатися тільки легкою, приємною і цікавою для них діяльністю й уникати складного, неприємного, нецікавого. Тому необхідно з раннього віку виробляти у них інтерес, терпіння, цілеспрямованість, звичку сумлінно виконувати й доводити до кінця розпочату справу, з’ясовувати суть кожного питання.

Компромісність, оптимізм, життєрадісність, товариськість сангвініка за неправильного виховання чи не контрольованості здатні стати джерелом таких негативних рис характеру як, легковажність, поверховість, непостійність, егоїзм.

Холерики – сильні, неврівноважені, рухливі. Це люди з великим життєвим тонусом, великою активністю, енергійністю, непосидючістю. Їх «наступ» важко зупинити. Вони нестримані, нетерплячі, запальні. У них є така особливість, якої немає в інших: з’являтися у потрібний момент. Трапляється з людиною нещастя і холерики тут як тут, бо це люди з «оголеним нервом». Вони відчувають не лише свій біль, а й біль тих, хто поряд. Байдужими ніколи не бувають. Холерики багатьом видаються щасливцями. Та все це тому, що встигають робити найбільшу кількість спроб і помилок за одиницю часу. Вони швидко рухаються і швидко говорять. У них немає внутрішніх затисків, вони розкуті, завжди живуть за програмою максимум. Їхня поведінка неврівноважена. Потреба уві сні мала, однак завжди бадьорі. Вони легко збуджуються й довго заспокоюються.

Холерики – дуже компанійські люди, бойові, завзяті, але задиркуваті, запальні, правда, швидко відходять і потім страждають (їм треба багато прощати). А все через надмірну активність, навіть реактивність. У їхній поведінці це виявляється у нестриманості, роздратованості, настирливості. Швидке збудження веде до того, що вони мало роздумують і відразу діють. Швидко включаються у дію й переключаються на іншу діяльність. Відверто вступають у суперечки, бувають агресивними. Їм важко приборкувати свої бажання, не можуть чекати (погано спрацьовують гальмівні центри). Холерики не пристосовуються до середовища, а намагаються пристосувати середовище, оточуючих до себе. Їхня стихія – крайнощі: або-або. Музику люблять гучну, кольори – дуже яскраві.

Холерики – люди натхненні і невтомні, ініціативні, подають надзвичайно багато ідей. Однак розпочату справу їм дуже важко довести до кінця, як і втілювати свої ідеї (не вистачає наполегливості, набридає одноманітність). Їх слід не утомлювати одноманітністю роботи.

Для холериків характерне бажання виділитися із колективу, стати лідером. У них виразна міміка і пантоміміка.

Зустрічаються холерики, у яких збудливість поєднується із підвищеним настроєм. Такі люди завжди на видноті, на таких тримається будь-яка компанія. Але у «великих дозах» вони стомлюють оточуючих. Їм властиві переходи від вираження симпатії до виявів антипатії. При поразках – схильні до агресії.

Професії, які нерідко обирають холерики, пов’язані з ризиком: дресирувальники, каскадери, льотчики-винищувачі, водолази, альпіністи. Холерики не думають про небезпеку, діють сміливо, рішуче, з великим піднесенням, пристрастю й захопленням.

У роботі з холеричними дітьми слід покладатися на позитивний авторитет дорослого, цілеспрямованість педагогічних впливів. Потрібно виявляти зацікавлене розуміння душевного стану учня. Тактовно й опосередковано запобігати «зривам»; враховувати мотиви вчинків, залучати до активної діяльності, пов’язаної з виявом ініціативи. Потрібно уникати різких емоційних реакцій, спрямованих безпосередньо на учня. Краще впливати на холерика опосередковано: через колектив. Варто пам’ятати, що зайнятість корисною справою може спрямувати холерика на розвиток позитивних якостей особистості, відверне негативні впливи. Холеричні діти потребують тактовної допомоги та співчуття при ускладненнях.

Їхня невтомність, енергійність, схильність до ризику, упертість, пустотливість, задерикуватість, нетерплячість і висока конфліктність стають причиною биття посуду, бійок з однолітками, травм тощо. Холерика важливо виховувати добрим, співчутливим, турботливим, оскільки цей тип дуже схильний до агресивності. Холерика потрібно вчити ввічливості, умінню стримувати емоції, застосовувати не стільки пояснення, а й «програвати» з ним можливі ситуації.

Використовуючи цікаві для дитини види діяльності, поступово формувати посидючість, наполегливість, сумлінність, ретельність і точність у виконанні завдань. Організовувати життя дитини так, щоб вона, по можливості, не перезбуджувалась. Практикувати ігри та інші цікаві для неї заняття, які б сприяли закріпленню в її нервовій системі процесів гальмування.

Слід із розумінням ставитися до «зривів» у поведінці холериків, не принижувати їх гідності, формувати в них адекватне самооцінювання. Корисно записати холерика до спортивної секції, де він зможе «дати вихід» своїй енергії.

Застосування фізичних покарань до холерика неефективне. Вони остаточно розхитують нервову систему дитини, у якої процеси збудження домінують над процесами гальмування. Відтак, досягається ефект, протилежний бажаному.

Щоб холерики, швидко закінчивши роботу, не заважали на уроці іншим учням, учителеві необхідно завжди мати для них кілька цікавих додаткових завдань, але пропонувати ці завдання можна тільки у разі якісного виконання дитиною основної роботи.

Особливості сумісності по типу темпераменту

Оптимальний тип темпераменту, який є більш універсальним у плані сумісност,і - сангвінік. Цей тип темпераменту добре вживається з усіма іншими, за винятком меланхоліка, тут можливі певні труднощі. Флегматик добре вживається з флегматиком, сангвініком, холериком та меланхоліком. Холерик - з сангвініком, флегматиком та меланхоліком, а пара холерик - холерик є несумісною.

Меланхолік добре вживається з холериком та флегматиком. У парі меланхолік - меланхолік можливі труднощі.

Меланхоліки, як правило, слабкі, процеси збудження і гальмування протікають повільно.

Вони дуже чутливі люди, друзі книги і природи. Мрійливі, мляві, замкнені, песимістичні. Міміка й рухи невиразні, голос тихий (рідко сміються). Настрій дещо пригнічений, бо переважають гальмівні процеси. Кожен життєвий поворот для меланхоліків – удар, бо вони переживають сильний страх у небезпечній ситуації. Вони дуже чутливі і вразливі. Довго пам’ятають образи, навіть невеликі неприємності виводять їх із рівноваги, можуть викликати сльози. При невдачі – пригнічені й розгублені.

Завжди серйозні, а почуття свободи, розкутості й приємної веселості майже ніколи не відчувають. Вони невпевнені у собі. У них повільна зміна почуттів і контролю, повільні рухи, мовлення, одноманітна міміка.

Сором’язливі, перед труднощами розгублюються. Терпіння дуже слабке, адаптація важка, недооцінюють свої здібності, недовірливі. Важко засвоюють точний розпорядок життя, колектив їх стомлює. Активність низька, не здатні витримувати сильне нервове напруження. Вони швидко втомлюються. При сильних подразниках погіршується діяльність. Рідко користуються допомогою товаришів. Легко пристосовуються лише до вузького середовища (родина, невелике коло друзів). У доброму колективі здатні виявляти наполегливість, завзятість. Уважні до людей, тактовні.

Меланхоліки не бувають активістами й громадськими діячами. Вони ті, кого ведуть. Вони уникають труднощів й перешкод, відмовляються від боротьби. Нездатні відстоювати свої погляди, скромні, несамостійні, залежні.

Їх часто називають диваками, бо у них надзвичайно розвинена уява. Вважається, що їх мовлення не встигає за уявою, тому вони – мовчуни. Геніїв якраз найбільше серед меланхоліків. Ці люди – індивідуалісти.

Мають свій, часто оригінальний погляд. Відзначаються надзвичайною точністю і скрупульозністю у діяльності.

Меланхоліку у навчанні слід приділяти увагу, турботу й доброту. Головні особливості цих дітей: лякливість, нерішучість, бачення подій у темних тонах. Ці особистісні якості неможливо ліквідувати. Покарання, демонстрування дорослими постійного невдоволення тільки  поглиблюють їх, розладнуючи надзвичайно чутливу нервову систему меланхоліків. Правильний виховний підхід полягає у тому, що дорослий виявляє співчуття і повне розуміння почуттів дитини. Слід тактовно, глибоко й зацікавлено проникати у духовний світ, здійснювати  моральну підтримку та зміцнювати віру у власні сили, виявляти розуміння його душевного стану. Виховувати волю, наполегливість і почуття власної цінності у колективі. Потрібно через певний проміжок часу організовувати для нього «ситуацію успіху». Уважно стежачи за настроєм та інтересами меланхоліка, потрібно заохочувати його до заняття у гуртках, секціях, з урахуванням його намірів, звичок та труднощів.

Флегматики – сильні, врівноважені, інертні, пасивні. Це передусім тверезі консерватори, мудрі ведучі, які реально оцінюють свої здібності, хранителі таємниць, це «річ у собі»: непроникливі, нерозгадані. Нелегкі на підйом, нерішучі, недовірливі, пасивні. Відзначаються повільною появою і зміною почуттів та емоційних станів. Вони очікують. До виконання завдання флегматиків слід не лише заохочувати, а й готувати заздалегідь, повторивши не один раз. А два чи три завдання – їм узагалі осягнути не під силу, їх охоплює паніка. Їхньою діяльністю слід керувати, а не підганяти. Вони ретельно обдумують і планують свої дії. Рішення планують послідовно і невідступно.

Флегматики повільні, як і їхнє мовлення. Мало емоційні, почуття виражають слабко, тобто мають слабку емоційну збудливість. Їх нелегко розсмішити, розгнівати, але нагромаджені негативні емоції можуть дати непередбачуваний  вибух гніву. Їх міміка одноманітна, мовлення невиразне. Флегматики наполегливі у роботі, розпочате доводять до кінця, проте надто повільно, чим дратують оточуючих. Страждання переносять терпляче, не скаржаться на них, але страждання інших їх також мало хвилюють. До критики ставляться байдуже. Працьовиті. Винахідливістю не відзначаються, однак втілюють у життя ідеї інших. Вони терплячі, наполегливі у досягненні мети, стійкі у настроях і прагненнях.

Мають негативне ставлення до нового. Нелегко сходяться з новими людьми. Повільно пристосовуються до нового оточення.  З труднощами змінюють звички, які відзначаються винятковою міцністю і зберігаються протягом довгого часу. Перевиховання флегматиків – справа нелегка.

Люблять спокійні кольори, спокійну музику, спокійну обстановку. У стосунках з людьми виявляють постійність, відданість. Надійні у дружбі, сім'ї.

У роботі з флегматиком слід наполегливо використовувати завбачливі настанови на будь-яку діяльність, яку потрібно виконати, здійснювати докладний інструктаж. Доцільно стимулювати вияв щирих почуттів учня. Залучати його до цікавої діяльності, що розвиває почуття, емоції й зміцнює віру у власні сили. Необхідно уникати демонстративних доручень, пов’язаних із високим темпом діяльності.

Неправильний підхід до організації навчання і виховання флегматика – це звинувачення його у тупості, некмітливості, постійні покарання за повільність.

Немає ні хороших, ні поганих типів темпераменту. Кожен темперамент має свої переваги і недоліки. Проблема у тому, як знаходити кращі шляхи, форми, методи виховання позитивних якостей особистості, у залежності від того чи іншого типу нервової системи. Що ще не раз говорить про важливість знань та врахувань властивостей й особливостей типів темпераменту у роботі з учнями. При цьому варто пам’ятати, що при наявності будь-якого типу темпераменту можна виробити, виховати всі загальнолюдські, необхідні, позитивні риси особистості й поведінки. Темперамент буде лише надавати різноманітності цим рисам.

Другие работы

обращаться лично а также направлять индивидуа...


33) закреплено право граждан «обращаться лично, а также направлять индивидуальные и коллективные обращения в государственные органы и органы мест...

Подробнее ...

Тепловой расчёт подогревателя питательной вод...


Усолье-Сибирское-2010 Введение Цель: овладение студентами методами расчета процессов теплоотдачи и теплопередачи в пароводяных теплообменных апп...

Подробнее ...

Конспект лекций для студентов.


Блага классифицируют на долговременные используемые многократно и кратковременные исчезающие в процессе разового потребления. Коллективные блага...

Подробнее ...

Процессы классообразования у славян проходил...


Итоги: позиции России в Прибалтике резко усилились. Цель борьба за ликвидацию ослабевшего Ливонского ордена и расширение владений России в Приба...

Подробнее ...