НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»



Работа добавлена на сайт TXTRef.ru: 2019-04-15

PAGE  - 86 -

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

КАФЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС КУРСУ

«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

Для студентів усіх спеціальностей

(крім студентів, які навчаються за спеціальністю «історія»)

2012–2013 навчальний рік, І-й семестр

Кіровоград – 2012

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Курс: підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика

навчального курсу

Кількість кредитів,

відповідних ЕСТS: 3

Змістових модулів: 2

Загальна кількість  

годин: 108

Аудиторних годин: 50

Тижневих годин: 3

  

  Всі спеціальності (крім  

  спеціальності «Історія»)

  

  Освітньо-кваліфікацій-

  ний рівень: бакалавр

 

 

  Обов'язковий.

  І-й семестр

Лекції: 18 аудиторних год

Семінарські заняття:32 аудиторні год.

Самост. робота: 58 год.

(конспектування першоджерел, реферати, складання хронологічних таблиць, словників-довідників основних історичних понять і термінів, карт-схем тощо)

  Вид контролю: екзамен   

                                                

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Метою навчального курсу «Історія України» є комплексне вивчення та узагальнення історичного минулого українського народу від найдавніших часів до сьогодення в контексті світової історії та практики сучасного українського державотворення;

Завдання курсу:

  •  засвоєння студентами  хронології основних історичних подій та явищ, персоналій, понять і термінів;
  •  вміння самостійно добирати і опрацьовувати історичні джерела, науково – популярну і довідкову літературу; вміння критично оцінювати джерела.
  •  формування в студентів історичного мислення, вміння аналізувати й узагальнювати історичні події та явища, визначати їх суть, причинно – наслідкові зв’язки між ними, виділяти основне з-поміж другорядного, самостійно пояснювати і  оцінювати історичний процес і робити логічні висновки з метою культивування національної ідентичності та загальнолюдських цивілізаційних цінностей.

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Автор програми: С.В.Проскурова, доцент кафедри історії України Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Програма розроблена з урахуванням вимог галузевих стандартів вищої освіти підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра.

Вступ

    Предмет і завдання курсу історії України, його місце в системі вузівського навчання. Місце історії України в європейській і світовій історії. Наукова основа періодизації історії України.

    Міжпредметні зв’язки у вивченні курсу історії України і методів роботи над ними під час вивчення курсу. Характеристика наукової літератури, архівних і опублікованих джерел. Художня література з історії України.

    

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. СТАРОДАВНЯ, СЕРЕДНЬОВІЧНА

ТА РАННЬОМОДЕРНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (ДО КІНЦЯ ХVІІІ СТ.).

    Тема 1. Стародавня історія України.

Київська Русь і Галицько – Волинська держава.     

    Формування і розвиток первіснообщинного ладу. Основні риси первіснообщинного ладу. Археологічні дослідження території України. Поява людини. Палеоліт. Первісне людське стадо. Виникнення родового ладу. Матріархат. Мезоліт. Неолітична революція. Розвиток землеробства і скотарства. Енеоліт. Трипільська культура.

    Розклад первіснообщинного ладу. Бронзовий вік. Патріархат. Початок розкладу родового ладу. Ранній залізний вік. Перші писемні відомості про племена кіммерійців, скіфів, сарматів. Перші протидержавні утворення. Економічні зв’язки з країнами Середземномор’я та Передньої Азії. Античні міста – держави Північного Причорномор’я.

    Давні слов’яни. Проблема походження слов’ян в історіографії. Найдавніші писемні та археологічні джерела про слов’ян. Західні, східні й південні слов’янські племена. Розселення і заняття східних слов’ян. Боротьба з готами, гунами, аварами. Війни слов’ян з Візантією та їх наслідки.

    Перші державні об’єднання східнослов’янських племен на Середньому Подністров’ї. Східнослов’янські племена і державно племінні союзи VІ – ІХ ст. Побут, культура і вірування слов’янських племен.

    Виникнення феодалізму і утворення держави у східних слов’ян (VІ – ІХ ст.). Розселення східних слов’ян. Економічний розвиток. Формування класів і феодальних відносин. Виникнення Києва (V ст.). Князь Кий. Формування державного об’єднання слов’янських племен Придніпров’я. “Руська земля”. Князі Аскольд і Дір. Походження термінів “Русь”, “Руська земля”. Перетворення Києва на державний центр східнослов’янських племінних союзів.

    Теорії походження Київської Русі. Соціально – економічні і політичні фактори об’єднання слов’ян. Утворення міст. Розвиток і характер землеволодіння.

    Київська Русь у Х – на початку ХІІ ст. Князь Олег. Утворення Київської Русі. Соціально – економічний розвиток. Внутрішні та зовнішні фактори розвитку Київської держави за Ігоря, Ольги, Святослава.

    Відносини Русі з кочівниками. Військові походи князів. Розширення кордонів Руської держави. Русь і Візантія. Запровадження християнства та його історичне значення. Володимир Великий та Ярослав Мудрий.

    Соціально – економічний розвиток. Соціальна структура населення. “Руська правда”.

    Культура Київської Русі. Міжнародні зв’язки і місце Київської Русі в історії Європи.

    Південно – західні руські князівства (ХІІ - перша половина ХІV ст.). Причини ослаблення влади київських князів. Володимир Мономах і його боротьба за державну єдність Русі.

    Причини роздробленості Русі. Дальший розвиток феодальних відносин і економічне та політичне посилення місцевих феодальних центрів. Розвиток міст, ремесла і торгівлі. Соціальна структура населення .Процес формування української народності. Перші літописні згадки терміна “Україна”.

    Князівства Середнього Подніпров’я: Київське, Чернігово – Сіверське і Переяславське. Економічне і політичне зростання Галицького князівства. Волинське князівство. Роман Мстиславович. Утворення єдиного Галицько – Волинського князівства. Соціально – економічний розвиток Галицько – Волинського князівства. Данило Галицький.

    Боротьба Русі проти монголо – татарської навали .Вторгнення  Чінгісхана і Батия на руські землі. Південно – західні руські князівства під ігом Золотої Орди. Ідея єдності Русі. Спроби Данила Галицького організувати анти ординську коаліцію держав. Міжнародні відносини за Данила Галицького.

    Культура періоду феодальної роздробленості.

    Тема 2. Українські землі в середині ХІV - першій половині ХVІІ ст.

    Політичне становище українських земель і боротьба народних мас проти іноземних загарбників у другій половині ХІV – першій половині ХVІІ ст. Боротьба Польщі, Угорщини і Литви за Галицько – Волинські землі. Загарбання Польщею Галичини. Приєднання Східної Волині, Чернігово – Сіверщини, Поділля і Київщини до Великого князівства Литовського. Битва на Синіх Водах (1362 р.). Кревська унія (1385 р.). Остаточне загарбання Польщею Галичини (1387 р.).  Боротьба проти наступу німецьких лицарів. Грюнвальдська битва. Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої. Україна під владою Польщі.

    Крим і Північне Причорномор’я. Відокремлення Кримського ханства від золотої Орди, його залежність від турецького султана.. Напади турецьких і татарських загарбників на Україну.. Завоювання Туреччиною Молдавського князівства з Буковиною.

    Російська держава і українські землі. Приєднання Чернігово – Сіверської землі до Росії.

    Соціально – економічний розвиток України у другій половині ХІV – першій половині ХVІІ ст. Умови розвитку економіки. Зростання феодального землеволодіння. Сільськогосподарське виробництво. Категорії селян. Запровадження панщини. Колонізація Лівобережної України. Міста і магдебурзьке право. Ремесла і промисли. Поява підприємств мануфактурного типу. Торгівля. Формування панщинно – фільваркового господарства. Зростання залежності селян від магнатів і шляхти. Юридичне оформлення кріпосного права. Литовські статути (1529, 1566, 1588 рр.). Устава на волоки.    

    Виникнення козацтва. Запорізька Січ. Територія, умови і джерела формування козацтва. Виникнення козацтва. Козацтво до середини ХVІІ ст. Виникнення Запорізької Січі та її військово – адміністративний устрій. Військове мистецтво козаків. Виникнення реєстрового козацтва. Козацька символіка.

    Народні рухи в Україні середини ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Боротьба проти турецько – татарської агресії. Селянські рухи. Повстання селян на чолі з Мухою в Галичині (1490 – 1492 рр.). Участь населення Закарпаття у селянській війні в Угорщині під проводом Георга Дожі. Класова боротьба в містах. Селянсько – козацькі повстання під проводом К.Косинського і С.Наливайка. Козацькі походи проти турецько – татарських поневолювачів. Гетьман П.Сагайдачний. Запорозькі козаки в битвах під Цецорою і Хотином. Наступ магнатів і шляхти на козацькі права і вольності. Козацькі повстання 20 – 30-х років ХVІІ ст. Ординація 1638 року.

    Культурний розвиток українських земель середини ХІV – першої половини ХVІІ ст. Умови розвитку культури. Покатоличення та ополячення місцевої знаті. Виникнення братств. Криза православ’я. Берестейська церковна унія та посилення національно – релігійного гніту. Освіта. Початок книгодрукування в Україні. Розвиток науки. Література. Полемічні твори. Літописання. Зародження театру. Шкільна драма, вертеп. Усна народна творчість. Кобзарство. Музика. Архітектура і образотворче мистецтво.

    Тема 3. Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

    Нова історія. Україна напередодні визвольної війни. Причини війни. Посилення кріпосницького гніту в 1639 – 1648 рр. Становище селянства, козацтва, міщанства. Посилення національно – релігійного гноблення. Історична необхідність Визвольної війни. Характер, рушійні сили і мета Визвольної війни. Богдан Хмельницький.

    Воєнні дії 1648 – 1653 рр. Основні етапи війни. Перемоги під Жовтими Водами і Корсунем. Битва під Пилявцями. Облога Львова і Замостя. Зборівський договір. Молдавські походи козацтва. Битва під Берестечком. Білоцерківський мирний договір. Розгром польського війська під Батогом, бої під Монастирищем і Яванцями. Жванецька угода.

    Українсько – російські зв’язки в роки війни. Рішення Земських соборів 1651 та 1653 рр. Переяславська рада. Березневі статті.

    Формування української козацької держави. Внутрішня і зовнішня політика гетьманської адміністрації. Ліквідація польсько – шляхетського режиму і становлення нового державного апарату в Україні. Територія та адміністративно – територіальний устрій козацької держави. Поділ на суспільні групи – стани. Соціальна політика гетьманського уряду. Органи влади. Господарсько – фінансова політика. Дипломатична діяльність. Збройні сили.

    Війна з Польщею. Початок війни між Росією і Польщею (1654 – 1656 рр.). Другий похід Б.Хмельницького на західноукраїнські землі. Вступ Швеції у війну з Польщею. Віленське перемир’я (1656 р.). Створення коаліції проти Польщі. Загострення відносин з Росією. Смерть Б.Хмельницького.

    Боротьба старшинських угруповань за владу. Гетьман І.Виговський. Гадяцький договір. Юрій Хмельницький. Переяславські статті 1659 р.

    Наступ польсько – шляхетських військ на Україну у 1660 – 1662 рр. Слободищенський трактат 1660 р. Чорна рада в Ніжині. Гетьманування І.Брюховецького. Московські статті 1665 р. Андрусівське перемир’я 1667 р. Гетьман П.Дорошенко. Бучацька угода. Гетьманування Д.Многогрішного (1668 – 1672). Глухівські статті 1669 р. Обрання гетьманом Самойловича та його діяльність (1672 – 1687 рр.). Дальше обмеження автономії України. Чигиринські походи 1677 – 1678 рр. Бахчисарайська угода 1681 р. “Вічний мир” 1686 р. Територіальне розчленування українських земель. Спроба відновлення козацького устрою на Правобережній Україні у другій половині 80-х – 90-х роках ХVІІ ст. С.Палій.     Соціально – економічні наслідки Визвольної війни Адміністративно – політичний і соціальний устрій Лівобережної України і Слобожанщини. Запорізька Січ у другій половині ХVІІ ст. Зміни соціального і національного складу населення. Еволюція феодального землеволодіння. Елементи буржуазних відносин у сільському господарстві, промисловості і торгівлі.

    Культура України другої половини ХVІІ ст. Загальна характеристика духовного життя. Освіта і друкарство. Видатні громадсько – релігійні діячі і педагоги – Л.Баранович, І.Гілятовський, І.Гізель, С.Яворський, Ф.Сафонович.

Львівський університет. Наука. Історичні твори. Літопис Самовидця. Київський “Синопсис”. Розвиток літератури. Театр. Усна народна творчість. Музичне мистецтво. Архітектура і образотворче мистецтво. Початок переходу української інтелігенції до Росії.

    Тема 4. Українські землі наприкінці ХVІІ - ХVІІІ ст.         

     Наступ на політичну автономію України. Обрання І.Мазепи гетьманом (1687 – 1708 рр.). Коломацькі статті 1687 р. Дніпровсько – азовські походи. Зміцнення позицій Росії на українських землях. Внутрішня і зовнішня політика І.Мазепи. Північна війна і Україна. Перехід І.Мазепи на бік Карла ХІІ та наслідки цієї акції для України. Обрання гетьманом І.Скоропадського. Полтавська битва. Смерть І.Мазепи. Гетьман у вигнанні П.Орлик і його “Конституція”.

    Інкорпорацій на політика царизму. Утворення Малоросійської колегії. Наказний гетьман П Полуботок. Боротьба старшини за відновлення гетьманства. Гетьман Д.Апостол.

    Останній гетьман України К.Розумовський. Ліквідація Гетьманства на Лівобережжі і утворення Малоросійської колегії. Остаточна ліквідація царизмом автономного устрою і козацького війська на Лівобережжі у 80-х роках ХVІІІ ст. Утворення намісництв і губерній.

    Соціально – економічний розвиток Лівобережжя та Слобожанщини. Становище сільського господарства. Зростання старшинського землеволодіння. Становище селян. Розвиток міст. Поширення магістратського самоуправління. Зміни в організації виробництва. Цехи, промисли, мануфактури. Розвиток торгівлі. Закріпачення селян Лівобережної України. Поширення на українську козацьку старшину прав російського дворянства.

    Запорізька Січ у ХVІІІ ст. Запорізька Січ під час Північної війни. Зруйнування Чортомлицької Січі. Олешківська Січ. Заснування Нової Січі, її адміністративний і військовий устрій. Основні галузі господарства і соціальні відносини в Новій Січі. Побут, звичаї і культура запорожців. Ліквідація Запорізької січі. Задунайська січ. Бузьке козацьке військо. Утворення Чорноморського козацтва. Переселення козаків на Кубань.

    Становище Правобережжя та західноукраїнських земель у ХVІІІ ст. Відновлення влади Речі Посполитої на Правобережній Україні. Адміністративно – політичний устрій. Відбудова міст. Становище сільського господарства. Типи феодальних маєтків. Відновлення соціального і національного гніту. Дальше запровадження церковної унії.

    Гайдамацький рух. Його причини, характер, розмах. Коліївщина. Посилення руху опришків на західноукраїнських землях.

    Закарпаття під владою Угорщини. Буковинські землі в складі Молдавського князівства.

    Інкорпорація України в державну структуру Російської і Австрійської імперій. Перший поділ Польщі. Захоплення Австрією Галичини і Буковини. Другий поділ Речі Посполитої. Включення Правобережної України до складу Російської імперії. Третій поділ Речі Посполитої.

    Україна в російсько – турецьких війнах другої половини ХVІІІ ст. Входження Північного Причорномор’я і Криму до складу Росії. Заселення і господарський розвиток Південної України. Заснування нових міст.

    Культура України у ХVІІІ ст. Розвиток освіти і друкарства. Наукові знання. Літописи. Розвиток літератури, живопису, архітектури і музики.

    ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. НОВА ТА НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ХІХ – ХХІ СТ.                                   

 

    Тема 5. Українські землі в складі Російської і Австро – Угорської імперій.

    Українські землі у складі Росії в першій половині ХІХ ст. Українські землі кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст., їх адміністративний устрій та чисельність населення. Посилення гноблення народних мас. Закріпачення селян Південної України (1796 р.).

    Розклад капіталістичних відносин і посилення розкладу кріпосницької системи господарювання. Стан сільського господарства. Інвентарна реформа на Правобережній Україні. Промисловість. Зростання внутрішньої торгівлі. Місце України у зовнішній торгівлі. Шляхи сполучення і транспорт. Міста.

    Війна Росії з наполеонівською Францією та участь в ній українського народу. Аракчеєвщина. Військові поселення. Селянські рухи, виступи робітників і військових поселенців.

    Декабристи в Україні. “Південне товариство”. ”Товариство об’єднаних слов’ян”. Повстання Чернігівського полку. Вплив польського повстання 1830 – 1831 рр. в Україні. Кирило – Мефодіївське товариство. Т.Г.Шевченко.

    Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії. Територія, населення і адміністративний устрій західноукраїнських земель. Соціально – економічна політика Австрійської монархії. Стан економіки. Посилення соціального і національного гноблення народних мас. Селянський рух. Лук’ян Кобилиця.

    Суспільно – політичний рух. Гурток “Руська трійця”. М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький. Революція 1848 – 1849 рр. і участь в ній населення західноукраїнських земель. Головна руська рада. Скасування панщини.

    Українська культура першої половини ХІХ ст. Розвиток освіти. Загальноосвітня школа. Зародження професійної освіти. Вища школа.

    Наука. Українські вчені в галузі природознавства і точних наук. Гуманітарні науки.

    Становлення нової української літератури. Розвиток мистецтва. Архітектура. Традиційна побутова культура і звичаї.

    Українські землі у складі Росії в другій половині ХІХ ст. Кримська війна і Україна. Піднесення антикріпосницького руху. “Київська козаччина”. “Похід селян у Таврію за волею”. Підготовка селянської реформи.

    Маніфест і Положення 19 лютого 1861 р. Особливості селянської реформи в різних регіонах України. Реформи 60 – 70-х років: земська, міська, судова, фінансова, військова. Історичне значення реформ.

    Розвиток капіталізму в сільському господарстві. Аграрні відносини. Залишки кріпосництва. Поміщицьке землеволодіння. Розвиток капіталістичного землеробства і тваринництва. Сільськогосподарська спеціалізація районів. Поглиблення соціального розшарування села. Два шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.

    Розвиток капіталістичної промисловості. Перехід від мануфактури до фабрики. Промисловий розвиток українських земель в пореформену добу. Залізничне будівництво. Характерні риси розвитку промисловості України. Висока концентрація. Швидкі темпи розвитку. Іноземний капітал в Україні. Міста. Торгівля.

    Український національний рух. Місце української громади Петербурга в загальногромадівському русі. Журнал “Основа”. В.Антонович – ідеолог “хлопоманства”. Українські громади. Наукова і освітня діяльність громадівців. Громадівський соціалізм. Валуєвський циркуляр 1863 р. і Емський указ 1876 р. та їх вплив на український національний рух. Студентські громади. “Братерство тарасівців”. “Молода Україна”.

    Селянський рух Поява народників і “ходіння в народ”. “Чигиринська змова”. Народовольці в Україні.

    Робітничий рух. Перші робітничі організації, їх ідеологія і програми. Марксистські гуртки. Перші соціал – демократичні організації.

    Західноукраїнські землі в другій половині ХІХ ст. Еволюція державного устрою Австрійської імперії: скасування конституції 1849 р. Становище Галичини в складі Австрійської імперії до 60-х років. Становище Галичини згідно “Федеративної конституції” 1860 р. Державний устрій імперії за Конституцією 1867 р. та місце у ній Галичини.

    Економічне становище Галичини, Буковини і Закарпаття: відміна панщини, зміни у землеволодінні, землеробстві й робочій силі. Становище на транспорті. Промислова відсталість Західної України.

    Соціальні конфлікти: страйки друкарів Львова у 1870 р. і 1871 р. та робітників швейних майстерень. Страйк нафтовиків у 1884 р. та інші виступи. Селянські виступи. Віча – як форма боротьби селян за економічні і політичні права.

    Трудова еміграція українців на американський континент: переселення українців у Бразилію, Аргентину, Уругвай, Венесуелу та інші країни Латинської Америки. Українські емігранти у США і Канаді. Чисельність і заняття переселенців у Америці.

    Суспільно – політичний рух: зміст і форми діяльності москвофілів та народовців. Виникнення і діяльність Русько – української радикальної та Української соціал – демократичної партій.

    Розвиток української культури другої половини ХІХ ст. Тенденції культурного розвитку Ставлення урядів Росії та Австро – Угорщини до української культури.

    Освіта. Реформи в галузі освіти. Початкова, середня і вища освіта. Недільні школи. Культурно – освітні заклади.

    Наукові заклади. Університетська наука. Наукові товариства. Досягнення українських вчених в різних галузях науки.

    Художня література. Драматургія і театр. Музика. Образотворче мистецтво. Архітектура.

         Україна напередодні революції 1905 – 1907 рр. Соціально – економічне становище України на початку ХХ ст. Посилення концентрації і виробництва. Монополії і фінансовий капітал. Економічна криза 1900 – 1903 рр. Погіршення становища робітників. Робітничі страйки. Розвиток сільського господарства. Становище селян. Масові селянські виступи.

    Земсько – ліберальна опозиція царизму. Загальноросійські і українські партії в Україні. Українська політична думка початку ХХ ст. Студентський рух. Кооперативний рух.

    Україна в демократичній революції 1905 – 1907 рр. Початок революції. Січнево – березневі страйки в Україні. Класи і партії в революції. Повстання на броненосці “Потьомкін”. Україна у Всеросійському жовтневому політичному страйку. Виникнення Рад робітничих депутатів. Грудневе збройне повстання. Збройні виступи у Харкові, Олександрівську, Донбасі. Перша та друга Державні думи.

    Піднесення українського національного руху. Виникнення україномовної преси. “Просвіти” в українському русі. Українська думська громада.

    Україна в період третьочервневої монархії (червень 1907 – липень 1914 рр.). Третьочервневий переворот. ІІІ Державна дума. Столипінська аграрна реформа та її наслідки для України. Економічний розвиток України в 1907 – 1914 рр. Діяльність українських партій і організацій в післяреволюційну добу. Робітничий і селянський рух. Українське питання в Державній думі.

    Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Посилення гноблення і економічна відсталість західноукраїнських земель. Стан промисловості і сільського господарства. Боротьба трудящих проти соціального гніту. Кооперативний рух. Поява українських організацій “Січ”, “Сокіл”, “Пласт”. Культурно – просвітницький рух. Церковне життя. Митрополит А.Шептицький. Активізація переселенського руху за океан.

    Україна в роки першої світової війни. Причини, початок і характер війни. Україна в планах воюючих сторін. Ставлення до війни різних партій і класів. Українські січові стрільці. Військові дії на території України. Вплив війни на економіку. Назрівання революційної кризи.

    Розвиток культури. Освіта і наука. Українська література. Драматургія і театр. Музична культура в Україні. Зародження українського художнього кіно. Образотворче мистецтво. Література.

    Тема 6. Українська революція та громадянська війна (1917 – 1921 рр.).       

    Лютнева демократична революція 1917 р. Утворення Центральної Ради. Становище в Україні після повалення царизму. Піднесення громадського руху. Програми і цілі українських та загальноросійських політичних партій в Україні. Утворення представницьких органів Тимчасового уряду в Україні. Ради робітничих і солдатських депутатів. Утворення Центральної Ради, її соціальна база, програма.

    Доба української Центральної Ради. Відродження державності. Всеукраїнський національний конгрес. Вимога національно – територіальної автономії в складі федеративної Росії. Взаємовідносини Центральної Ради і Тимчасового уряду. І Універсал Центральної ради. Всеукраїнські з’їзди: селянські, військові, робітничі тощо. Утворення Генерального секретаріату. ІІ Універсал Центральної Ради. Липнева криза Тимчасового уряду та утворення української автономії.

         Поглиблення економічної кризи та погіршення становища населення влітку та восени 1917 року. Більшовицький переворот в Петрограді. Ставлення до більшовицького уряду В.Леніна політичних сил в Україні.

ІІІ Універсал Центральної Ради. Проголошення УНР. Підсумки виборів до Всеросійських Установчих зборів в Україні. Боротьба більшовиків за владу. Виникнення в Україні радянського уряду .Вторгнення більшовицьких військ . ІV Універсал Центральної Ради. Прийняття Конституції УНР.

    Участь представників Центральної Ради в мирних переговорах у Брест-Литовську. Підписання мирного договору з Німеччиною 9 лютого 1918 р. Міжнародні зв’язки УНР.

    1918 – 1920 рр. Криза Центральної Ради навесні 1918р. Гетьманський переворот. Українська держава гетьмана П.Скоропадського: внутрішня політика, зовнішньополітичний курс, національно – культурна політика.

    Народна боротьба проти німецько – австрійських окупантів. Падіння гетьманського режиму. Утворення Директорії, її склад, соціальна база, політика. Відновлення УНР. С.Петлюра. Соціальні програми Директорії.

    Революційні події 1918 р. на західноукраїнських землях. Розпад Австро – Угорської імперії. Утворення у Львові Української Національної Ради. Є.Петрушевич. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Акт злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. Війна з Польщею. Визвольний рух у Північній Буковині та Закарпатті. Інтервенція Антанти на півдні України. Боротьба трудящих проти окупантів. Вигнання антантівських інтервентів з півдня України і Криму.

    Друга війна УНР і Радянської Росії. Встановлення влади Рад в Україні на початку 1919р. Радянське державне будівництво. Ш  з’їзд Рад України та його рішення. Прийняття першої Конституції УСРР. Запровадження політики воєнного комунізму в Україні. Селянський повстанський рух. Утворення воєнно-політичного союзу радянських республік. Боротьба військ Червоної армії з Денікіним.

   . Радянсько-польська війна. Ризький мир. Розгром військ Врангеля у Криму. Ліквідація військ  Директорії на Правобережжі.

    Основні уроки української національної революції.

Тема 7. УСРР в 1920 –1930-х роках.

    УСРР в роки нової економічної політики  (1921-1928). Соціально – економічне і політичне становище України на початку 1920-х р. Перехід до нової економічної політики. Ідеологія НЕПу. Особливості нової економічної політики в Україні.

    Ідейна боротьба навколо НЕПу. Труднощі у проведенні нової економічної політики. Голод 1921-1922 рр. на півдні України: причини і наслідки.

    І-й з’їзд Рад СРСР.  Утворення СРСР, вступ до нього Української СРР. Перша Конституція СРСР 1924 р. Зміни в Конституції УСРР (1925 р.). Обмеження суверенітету України.

    Відбудова народного господарства на принципах НЕПу.

    НЕП у сільському господарстві. Введення продовольчого податку. Кооперативне будівництво. Запровадження нового земельного законодавства. Розвиток індивідуального селянського господарства. Колгоспне і радгоспне будівництво.

    НЕП у промисловості. Відродження ринкових товарно-грошових відносин. Ліквідація системи главків в управлінні промисловістю. Трестування промисловості. Самоокупність підприємств. Грошова реформа. Оренда. Допуск приватного капіталу. Запровадження економічних методів управління. Проблема безробіття. Перші успіхи НЕПу.

    Промисловість та сільське господарство України у другій половині 1920-х років. Причини згортання нової економічної політики та її наслідки.

 Національно-культурна будівництво в Україні. Боротьба з неписьменністю. Налагодження системи народної освіти. Розвиток загальноосвітньої школи. Вища школа. Наука. Розвиток української літератури. Різноманітність літературних угрупувань і течій.  Академія наук УСРР. Підпорядкування науки контролю партійних і державних органів. Повернення М.Грушевського з еміграції і його праця в Академії Наук.

    Проголошення українізації. Видатні діячі науки, освіти, культури: Д.Багалій, О.Богомолець, С.Єфремов, Д.Яворницький, А.Кримський, В.Блакитний, М.Зеров, М.Куліш, П.Саксаганський, М.Садовський, В.Винниченко, Л.Курбас, І.Їжакевич, Г.Нарбут  та ін..  Розвиток мови та літератури. Український театр. Українізація “по-сталінськи”: мета та засоби проведення. Перебудова культурно-освітньої роботи. Клуби. Бібліотеки.  Українська радянська періодика.

    Націонал-комунізм в Україні та його течії  (“хвильовізм”, “шумськізм”, “волобуєвщина”).

    Національно-культурне будівництво та національні меншини в Україні.

    Згортання українізації. Смерть М.Скрипника. Репресії проти діячів українізації. Розстріляне відродження.

Українська РСР в умовах утвердження тоталітарного ладу (1929-1938 рр.).

Завершення внутріпартійної боротьби в ЦК ВКП(б) і утвердження одноособової диктатури Й.В.Сталіна. Згортання нової економічної політики. Курс на “розгорнуте будівництво по всьому фронту”.

    Проблема темпів індустріалізації. Дискусії з приводу планів першої п’ятирічки. Перехід до директивного планування. Ескалація репресій проти господарників і спеціалістів. Виробниче змагання. Ізотовський рух. Стаханівський рух. Результати капітального будівництва в роки першої і другої п’ятирічок.

    Хлібозаготівельна криза 1928-1929 рр. Поворот до суцільної колективізації. Гасло: “Ліквідація куркульства як класу”: причини, Масштаби, наслідки. Завершення колективізації основної частини селянських господарств у 1931-1932 рр. Деградація сільськогосподарського виробництва в одержавлених колгоспах. Втрати врожаю у 1931-1932 рр. внаслідок масового саботажу колгоспників. “Робота” хлібозаготівельних комісій. Голодомор 1933 р. і його наслідки.

    Колгоспи в системі командної економіки після 1933 р. Відмова від продрозкладки. Політвідділи МТС і радгоспів.

    Зростання культу особи Сталіна. Репресії в Україні. Судові політичні процеси 30-х рр. Чистка партії. Знищення керівництва КП(б)У. Політичний розвиток країни. Проголошення Сталіним побудови соціалізму в СРСР. Конституція 1936 року. Конституція УРСР 1937 року.

    Згортання політики українізації. Національно – культурна політика державної партії в Україні 30-х років. Боротьба з “буржуазним націоналізмом” і “націонал – ухильництвом”. “Розстріляне відродження”.

    Умови і результати культурного розвитку в 30-х роках. Ліквідація неписьменності. Загальноосвітня і вища школа. Відродження університетської освіти. Запровадження атестації наукових кадрів. Діяльність АН УРСР. Здобутки і трагічні сторінки літератури і мистецтва. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період (1920-1939 рр.). Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття в складі іноземних держав. Стан промисловості  і сільського господарства. Соціально-економічна політика на українських землях. Масове безробіття. Національний гніт. Утиски української культури і мови. Еміграція українців  у Америку, Канаду та Австралію.

    Національно-визвольний рух трудящих західноукраїнських земель. Страйкова боротьба в містах і селах. Революційний виступ робітників  м. Львова у квітні 1936 р.

    Діяльність українських політичних партій і громадських організацій. (УНДО, “Українське робітничо-селянське соціалістичне об’єднання” – “Сельроб” та ін.).

   Утворення ОУН  (1929 р.) та її діяльність. Греко-католицька церква на західноукраїнських землях. А.Шептицький.

Мюнхенська змова і доля Карпатської України.

    Тема 8. Україна в роки Другої світової війни.      

    Промисловість та сільське господарство України в умовах підготовки до війни.

    Укладення пакту Молотова – Ріббентропа. Початок Другої світової війни. Вступ Червоної Армії  до Західної України. Територіальні вимоги радянського керівництва до Румунії. Включення основної частини західноукраїнських земель до складу УРСР та їх радянізація.

    Напад Німеччини та її союзників на СРСР. Катастрофічні поразки 1941 р. Оборона Києва, Одеси і Севастополя. Бої за Донбас.

    Встановлення окупаційної влади в Україні. Суть окупаційного режиму.  Боротьба з окупантами. ОУН-УПА на теренах України. “Рейкова війна” партизанів в тилу ворога.

    Визволення Лівобережної України і Донбасу. Битва за Дніпро. Визволення Києва у 1943 р.

    Україна у завершальний період війни. Розгортання боїв на Правобережжі взимку 1944 р. Корсунь-Шевченківська битва, визволення Одеси. Перемога в Криму. Визволення західних областей УРСР.

    Початок відбудови народного господарства у 1943 р. Відродження сільського господарства. Поновлення діяльності колгоспів та МТС. Розгортання колективізації у західних областях України.  Відбудова промисловості. Проблема втрат України у Другій світовій війні в сучасній історіографії.  

    Тема 9. Українська РСР в другій половині 1940-х – 1980-х роках.

УРСР в перше повоєнне десятиліття (зовнішні зв’язки, суспільне життя ,відбудова економіки). Міжнародне становище України повоєнного часу. Завершення об’єднання українських земель у складі однієї держави. Врегулювання територіальних питань між Україною і Польщею. Операція “Вісла” (1947 р.). Участь України в діяльності ООН. Створення і діяльність товариства культурних зв’язків із зарубіжними країнами.

    Труднощі відбудови народного господарства. Голод 1946-1947 рр. Насильницька колективізація в західних областях України. Нова смуга репресій проти громадян України. Львівський церковний собор 1946 р. і ліквідація української греко – католицької церкви. Підпільно – партизансько боротьба ОУН-УПА з тоталітарним ладом. Ідеологічний наступ сталінщини на спроби культурно – національного відродження. Л.М.Каганович в Україні. Чистка національних кадрів.

    УРСР в середині 50-х першій половині 60-х років. Українська РСР в міжнародних відносинах. Посилення співробітництва УРСР з країнами Південної і Південно-Східної Європи. Участь України в діяльності ООН та ін. міжнародних організацій.

    Ідеологічна кампанія з нагоди 300-річчя Переяславської ради. Передача Кримської області до складу УРСР: мотиви і правова основа

    Спроби лібералізації політичного режиму. Критика культу особи Сталіна. Початок реабілітації жертв сталінських репресій. Реформи М.С.Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер, загальна спрямованість і значення.

    Заходи щодо удосконалення управління і модернізації промисловості. Спроби подолання кризи в сільському господарстві. Участь України в освоєнні східних регіонів СРСР і цілинних земель.

    Поява дисидентів в Україні. Зародження руху “шестидесятників”, їх роль в національно – культурному житті.  Жовтневий пленум ЦК КПРС. Усунення від влади М.Хрущова. Прихід до влади Л.Брежнєва.

Соціально-економічне становище УРСР в другій половині 1960-х –першій половині 1980-х років. Українська РСР на міжнародній арені. Непослідовність зовнішньої політики Радянського Союзу та участь в ній України. Участь у війні в Афганістані. Конфронтація з Заходом. Участь УРСР в ООН, міжнародному русі боротьби за мир. Зовнішньоекономічні,  науково-технічні та культурні зв’язки УРСР.   

    Зупинення реабілітації і замовчування злочинної діяльності Сталіна. Деформації в структурі економіки України, хижацька експлуатація її багатств, будівництво хімічних підприємств, атомних електростанцій. Наростання екологічної небезпеки, екстенсивний розвиток сільського господарства, шкідливість кампанії щодо ліквідації “неперспективних” сіл. 

    П.Шелест. В.Щербицький. Проголошення розширення соціалістичної  демократії, участі   трудящих в управлінні державою, посилення ролі Рад та фактична  безправність суспільства.

    Розробка і прийняття нової Конституції УРСР 1978 р. Декларативний характер Конституції. Національно-визвольний рух.

    Політичні репресії 1960-1970-х рр. Посилення реакції в духовному житті. Поглиблення нігілістичного ставлення до національної самобутності українського народу. Спотворення історії України.

    Розгортання правозахисного і дисидентського руху. Репресивні дії органів КДБ. Загострення гальмівних процесів у соціально – політичному розвитку України.

    УРСР  в  роки “перебудови” (друга половина 80-х початок 90-х рр.) Україна в міжнародних відносинах. Міжнародне економічне співробітництво. Розширення зв’язків УРСР із зарубіжними країнами та діаспорою. Участь України у міжнародних програмах, розв’язанні глобальних проблем сучасності.

    Суспільне життя. Необхідність докорінної перебудови суспільства. М.Горбачов. Квітневий (1985 р.) Пленум ЦК КПРС. Проголошення курсу на перебудову та її основні напрямки. Обмеженість реформаційного курсу перебудови. Спроби реформ суспільної системи. Посилення суспільної активності населення в Україні. Критика тоталітаризму та викриття злочинів комуністичної системи.  Мітинги і демонстрації.

    Народження  НРУ та його перетворення в опозиційну КПРС силу. Перші кроки становлення багатопартійності. Перші кроки в демократизації суспільно-політичного життя і утворення нових політичних партій та громадських об’єднань. Реформа виборчої системи. Вибори до Верховної Ради УРСР.

    Деформації і кризовий стан економіки. Екологічна криза. Чорнобильська катастрофа. Її причина та наслідки. Пошуки виходу з економічної кризи. Прийняття законів про власність, землю, про кооперацію, індивідуальну трудову діяльність та ін. Закон “Про економічну самостійність Української РСР”. Перехід підприємств на госпрозрахунок і самофінансування. Нові форми  організації трудової діяльності.

    Стан сільського господарства. Курс на розвиток різних форм господарювання на селі. Загострення продовольчої проблеми.

    Сфера побутового обслуговування населення. Товарна криза. Ріст цін  та інфляція. Падіння життєвого рівня населення.

    Стан розвитку освіти, науки та культури. Відсталість їх матеріального забезпечення та недостатній рівень розвитку. Стан шкільного навчання. Вища і середня школа. Галузева наука.

    Література і мистецтво. Повернення в літературу “репресованих” творів.

Участь творчої інтелігенції в громадському житті.

    Культурно-освітня діяльність. Радіо, телебачення, преса.

Тема 10. Україна в умовах незалежності.

    Посилення суспільної напруги в суспільстві влітку 1991 р. Прийняття Декларації про державний суверенітет України. Курс національно-демократичних сил на утвердження державної та економічної незалежності республіки.

    Спроба серпневого 1991 р. перевороту у Москві  та його наслідки для України.

    Надзвичайна сесія  Верховної Ради України  24 серпня 1991 р. Схвалення Акту проголошення незалежності України та його історичне значення. Україна – незалежна держава.

    Всеукраїнський референдум та вибори президента України 1 грудня 1991 року. Денонсація Договору 1922 року про утворення СРСР. Угода про Співдружність незалежних держав (СНД). Затвердження державної  символіки України.

    Створення правової бази розвитку України як правової держави. Зміцнення державних кордонів. Формування збройних сил, СБУ, митної служби. Запровадження національної грошової одиниці.

    Прийняття Верховною Радою України нормативних актів щодо  реформування економіки. Зниження темпів промислового і сільськогосподарського виробництва. Пошуки виходу з економічної кризи та сучасний стан економіки України.

    Труднощі національно-культурного відродження, розвитку науки, освіти. Міжнаціональні відносини в Україні. Кримська автономія.

    Багатопартійність в Україні. Головні політичні партії та політичні об’єднання, їх платформи, участь у виборах до Верховної Ради України.

    Прийняття Конституції України . Політична реформа в Україні.

    Концепція зовнішньої політики України. Її  входження у світове співтовариство. Програма “Партнерство заради миру”. Участь у програмах ООН. Участь у миротворчих операціях.

     Соціальне та економічне становище України 2000 – 2004 рр. Президентські вибори 2004 р. Політичне протистояння в країні у листопаді – січні 2004 р. Обрання президентом В.Ющенка. Соціально –економічний курс нового уряду Ю.Тимошенко.  Парламентськаі вибори в Україні у березні 2006 р. Президентські вибори 2010 р. Україна на сучасному етапі.

4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

                                              Тема

Кількість годин, відведених на:

Лекції:     

Семінарські заняття:

Самостійну роботу:

Всього:

Змістовий модуль І. Стародавня, середньовічна та нова історія України.

Тема 1. Вступ. Давня історія України. Київська Русь і Галицько-Волинська держава.

    2

6

    8

50

Тема 2. Політичне та соціально – економічне становище                    українських земель середини ХІV – першої половини ХVІІ ст.

    2

    

2

    6

Тема 3. Українська національна революція середини ХVІІ ст. Доба «Руїни».

    2

    

4

    6

Тема 4. Українські землі наприкінці XVII- XVIII ст.

    2

    

2

    8

Модульна робота №1

2

2

Всього за модуль

   8

16

   28

52

Змістовий модуль ІІ. Нова та новітня історія України. Українські землі у ХІХ-ХХІ ст.

Тема 5. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій.

    2

4

    4

54   

Тема 6. Українська революція та громадянська війна (1917-1921рр.)

    2

2

    4

Тема 7. Україна в 1920-1930-і роки.

    2

2

    2

Тема 8. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945рр.).

    2

2

    4

Тема 9. Українська РСР в другій половині 1940-х – 1980-х роках.

4

    8

Тема 10. Україна в умовах незалежності.

    2

8

Модульна робота №2

2

2

Всього за модуль:

    10

   16

   30

56  

Разом годин:

    18

    32

    58

108

        5. ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ

    Тема 1. Вступ. Київська Русь і Галицько-Волинська держава.

                                      План

  1.  Предмет і завдання курсу.
  2.  Східні слов’яни в давнину.
  3.  Утворення держави Київська Русь.
  4.  Політичний і соціально – економічний розвиток Русі кінця Х – початку ХІІІст.

    Тема 2. Політичне та соціально – економічне становище

                  українських земель середини ХІV – першої половини ХVІІ ст.

                                        План

  1.  Політичне становище українських земель.
  2.  Соціально – економічний розвиток України.
  3.  Розвиток культури.

    Тема 3. Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

                                          План

  1.  Причини, характер, рушійні сили, періодизація війни. Богдан Хмельницький.
  2.  Воєнні дії 1648-1653 рр.
  3.  Внутрішня та зовнішня політика уряду Богдана Хмельницького. Переяславська Рада. Березневі статті.

    Тема 4. Українські землі наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст.

                                   План

1.  Політичне становище українських земель у кінці ХVІІ – ХVІІІ ст.

  1.  Соціально-економічний розвиток українських земель у кінці ХVІІ –   

   ХVІІІ ст.

    Тема 5. Українські землі в ХІХ ст.

        План.

Політичне становище українських земель в складі Російської імперії в ХІХ ст.

Соціально – економічний розвиток  Наддніпрянської України в ХІХ ст.

Західноукраїнські землі в ХІХ ст.

    Тема 6. Українська національно-визвольна революція 1917 – 1921 рр.

                                                      План

  1.  Доба Української Центральної Ради в Україні (березень 1917 – квітень 1918 рр.)
  2.  Українська держава П.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
  3.  Українська Народна Республіка часів Директорії (листопад 1918 – листопад 1920 рр.).

    Тема 7. Українська СРР в 20 – 30-ті рр. ХХ ст.

                                                                План

  1.  Соціально-економічна та політична криза в УСРР наприкінці 1920 р.– поч. 1921 р.
  2.  Нова економічна політика більшовиків в УСРР (1921 – 1929 рр.).
  3.  Проголошення курсу на індустріалізацію: вибір шляхів та здійснення технічної модернізації промисловості (1929 – 1937 рр.).

    Тема 8. Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.).

                                                         План

  1.  Причини Другої світової війни. Радянсько – німецький пакт про ненапад.
  2.  Включення основної частини західноукраїнських до складу УРСР та їх радянізація.
  3.  Початок Великої Вітчизняної війни. Оборонні бої на території України у червні 1941 – липні 1942 рр.

    Тема 9. Національно-державне відродження України (1991р. – до нашого часу).

                                                           План

  1.  Народження незалежної України. Перші кроки розбудови національного суверенітету.
  2.  Проблеми реформування економіки.
  3.  Шляхи духовного відродження українського народу.
  4.  Україна і зовнішній світ.

6.1.   ТЕМАТИКА  СЕМІНАРСЬКИХ  ЗАНЯТЬ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. СЕРЕДНЬОВІЧНА    

                  ТА НОВА  ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (ДО КІНЦЯ ХVІІІ СТ.).

Тема 1. Заняття 1. Виникнення і розквіт Київської Русі (ІХ-ХІ ст.)

План

1.  Внутрішні та зовнішні фактори розвитку Київської держави (кінець ІХ

    – Х ст.).

2.  Розквіт Київської Русі за правління Володимира Великого та Ярослава  

    Мудрого.

3.  Культура Київської Русі.

Тема 1. Заняття 2. Занепад Русі. Галицько-Волинське князівство(ХІІ – перша половина ХІV ст.).

План

1.  Причини і наслідки занепаду Київської держави.

2.  Боротьба Русі проти монголо – татарської навали.

3.  Зміцнення Галицько – Волинського князівства. Роман Мстиславович.  

    Данило Галицький.

4.  Галицько-Волинське князівство за наступників Данила Галицького.    

 

       Тема 2. Виникнення козацтва та його участь у визвольній          

                             боротьбі українського народу.

                                                      План

  1.  Історичні передумови формування українського козацтва. Козацтво до середини ХVІ ст.
  2.  Утворення Запорізької Січі. Особливості її суспільної організації та устрою життя. Реєстрове козацтво.
  3.  Селянсько – козацькі повстання у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст.
  4.  Боротьба з турецько – татарською агресією. Гетьман П.Конашевич – Сагайдачний.

                                

Тема 3. Заняття 1. Українська гетьманська  держава середини – др. пол. ХVІІ століття.

План

Політико-адміністративний устрій держави Війська Запорізького. Територія та кордони. Органи влади. Державна символіка.

Створення української армії. Полководці – сподвижники Богдана Хмельницького.

Економічна й соціальна політика уряду Б.Хмельницького.

Зовнішня політика уряду Б.Хмельницького.

  Тема 3. Заняття 2. Українські землі в добу Руїни.

                                    План

1. Боротьба старшинських угруповань за владу.

  1.  Боротьба українського народу з турками та татарами. Вічний Мир.
  2.  Наслідки Руїни в історичній долі України.

    Тема 4. Заняття 1. Українські землі в кінці ХVІІ – ХVІІІ ст.

                                       План

1. України за гетьманування І.Мазепи. Участь українського народу в    

   Північній війні.

2. Обмеження та ліквідація автономії України у  ХVІІІ ст. в складі   

   Російської імперії.

  1.  Українські землі в міждержавних відносинах  ХVІІІ ст.

      Тема 4. Заняття 2.Українські землі в І половині ХІХ ст.

                                                 План

  1.  Політичне становище та соціально економічний розвиток Наддніпрянської України в І пол. ХІХ ст.
  2.  Суспільно-політичний рух на українських землях в складі Російської імперії в І пол. ХІХ ст.
  3.  Західноукраїнські землі в І пол. ХІХ ст.
  4.  Культура України І пол. ХІХ ст.

    ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.

НОВА ТА НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ХІХ – ХХІ СТ.   

             Тема 5. Заняття 1. Розвиток капіталізму на українських  землях в ІІ пол. ХІХ ст.

                                                       План

Українські землі в складі Російської імперії:

  •  cкасування кріпацтва та демократичні реформи 60–70 –х років ХІХ ст.;
  •  розвиток капіталізму в промисловості і сільському господарстві в пореформений період;
  •  суспільно-політичний рух в Україні в ІІ половині  Х1Х ст.

Українські землі в складі Австро – Угорської імперії.

Культура України ІІ половини Х1Х ст.

Тема 5. Заняття 2. Україна на початку ХХ століття.

                                                       План

  1.  Економічний розвиток України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
  2.  Активізація суспільно – політичного руху в Україні на початку ХХ ст. Створення політичних партій. Україна в революції 1905 – 1907 рр.
  3.  Українські землі в період Першої світової війни.
  4.  Культура України кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Тема 6. Україна в добу національно – визвольних змагань (1917-1920 рр.)

План

  1.  Директорія УНР.
  2.  Західноукраїнська народна республіка.
  3.  Етапи встановлення радянської влади в Україні.
  4.  Причини поразки та підсумки української національно – демократичної революції 1917 – 1920 рр.

Тема 7. Українська СРР в 20 – 30-ті рр. ХХ ст.

План

  1.  Колективізація сільського господарства в  Українській   СРР та її наслідки.
  2.  Політичні репресії в Україні.
  3.  Західноукраїнські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини в міжвоєнний період.

Тема 8. Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.).

План

  1.  Окупаційний режим. Антифашистський рух Опору.
  2.  Визволення України від окупантів.
  3.  Наслідки та уроки Другої світової війни для України.

      Тема 9. Заняття 1. Повоєнна відбудова та соціально-економічне  

                становище України в 1945 - середині 60-х рр.

                                                   План

  1.  Діяльність української РСР на міжнародній арені 1940-х – 60-х рр.
  2.  Відбудова народного господарства України (1945 – 50-ті рр.).
  3.  Промисловість та сільське господарство України в роки реформ М.Хрущова.
  4.  Десталінізація громадського життя. Розвиток науки, освіти та

    національної культури 1960-х.

    

      Тема 9. Заняття 2. Україна в період наростання кризи комуністичної   

                            системи (II пол. 1960-х – I пол. 1980-х рр.).

                                                 План

               

  1.  Суспільно-політичне життя в УРСР. Опозиційний та        національно-визвольний рух.
  2.  Стагнація економіки. Екстенсивний розвиток сільського  господарства та консервація авторитарно-бюрократичної системи управління 1970-х – поч. 80-х рр.

                     Тема 10. Україна в умовах незалежності.

                                          План

  1.  Природо-географічні умови України. Адміністративний поділ і регіони.
  2.  Населення України. Українська діаспора.
  3.  Державна символіка України. Вищі органи державної влади.
  4.  Україна в міжнародних відносинах.

              

6.2.ТЕМАТИКА  СЕМІНАРСЬКИХ  ЗАНЯТЬ З

МЕТОДИЧНИМИ РЕКОМЕНДАЦІЯМИ ДО ТЕМ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. СЕРЕДНЬОВІЧНА    

           ТА НОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (ДО КІНЦЯ ХVІІІ СТ.).

Тема 1. Заняття 1. Виникнення і розквіт Київської Русі (ІХ-ХІ ст.)

План

1.  Внутрішні та зовнішні фактори розвитку Київської держави (кінець ІХ

    – Х ст.).

2.  Розквіт Київської Русі за правління Володимира Великого та Ярослава  

    Мудрого.

3.  Культура Київської Русі.

Методичні рекомендації до теми

Існування Київської Русі як єдиної держави охоплює період з ІХ ст. по 30-ті рр. ХІІІ ст. За першим питанням плану ви повинні проаналізувати процес формування давньоруської державності за перших київських князів – від Олега по Святослава. Розгляньте, які існують теорії про походження держави у східних слов’ян, дайте їм характеристику. Особливу увагу зверніть на «норманську» теорію. Охарактеризуйте політичний устрій ранньої Київської держави. Треба пам’ятати, що монолітною державою Київська Русь не була ніколи. Вона складалась приблизно з 15 удільних князівств, які були досить самостійними. Історики не мають єдиної думки в оцінці територіального устрою Київської держави: її називають і конфедерацією, і співдружністю князівств, і навіть суперсоюзом. Серед внутрішніх факторів розвитку державності зверніть увагу на розвиток феодальних відносин та зміцнення різних форм власності на землю, поборення князями племінного сепаратизму, адміністративні та правові реформи, розбудову міст та систем укріплень, прагнення до духовної консолідації суспільства.

Перші київські князі об’єднали майже всі східнослов’янські землі, створивши таким чином одну з найбільших держав у Європі. Перевірте свої знання про героїчні походи князів, готуючись показати на карті напрямки руху князівських дружин та приєднані до Русі території. Однією з найскладніших проблем київської держави була боротьба з кочівниками. Назвіть основні кочові племена, з якими змушені були співіснувати та воювати русичі. Яку роль відіграли зовнішньополітичні чинники в створенні Київської держави і її подальшій долі?

Посилення і розквіт Київської Русі відбулось за часів правління Володимира Великого та його сина Ярослава. Чому? Дайте коротку характеристику основних напрямів внутрішньої та зовнішньої політики цих князів та зіставте результати діяльності. Яку роль відіграло введення християнства як державної релігії Київської Русі? Зауважте на тому, яку роль відігравала та яке місце посідала Київська Русь у міжнародній політиці того часу.

Культурні процеси того часу слід починати розглядати з конфлікту між язичництвом та християнством. Основою культури Русі були місцеві елементи, притаманні народному світосприйняттю і світорозумінню, народним традиціям і звичаям. У поєднанні з різноманітними культурними впливами вони створювали підґрунтя для виникнення нової культурної єдності. Та все ж домінуючий вплив на розвиток матеріальної та духовної культури Київської Русі мало християнство. Русь мала зв’язки з візантійською культурою, культурами західноєвропейських та азіатських країн. Однак запозичення і творче переосмислення візантійських традицій і канонів у культурному розвитку Русі переважало. Становлення власної державності сприяло культурному розвитку східних слов’ян, появі нових культурних явищ, зокрема писемності, освітніх закладів, наукових знань, кам’яних храмів, образотворчості. Назвіть основні досягнення в культурних галузях.

Література

  1.  Баран Ю.М., Вертегел А.Г., Даниленко В.М. Історія України. – К., 1994.
  2.  Борисенко В.Й. Курс української історії з найдавніших часів до ХХ століття. – К., 1996.
  3.  Гісем О.В., Мартинюк О.О., Трухан О.Ф. Історія України в таблицях. – Харків, 2006.
  4.  Давня історія України: Навч. посібник: у 2 кн. – К., 1994. – Кн.2.
  5.  Іванченко Р. Київська Русь: початки української держави. – К., 1995.
  6.  Котляр М.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава. – К., 1996.
  7.  Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.
  8.  Нартов В.В. Історія України з давніх давен до сьогодення. – Харків, 2006.

Тема 1. Заняття 2. Роздробленість Русі. Галицько-Волинське князівство(ХІІ – перша половина ХІV ст.).

План

1.  Причини і наслідки занепаду Київської держави.

2.  Боротьба Русі проти монголо – татарської експансії.

3.  Зміцнення Галицько – Волинського князівства. Роман Мстиславович.  

    Данило Галицький.

4.  Галицько-Волинське князівство за наступників Данила Галицького.    

 

                         Методичні рекомендації до теми

    Середина ХІІ – перша половина ХІІІ ст. – це початок періоду роздробленості Київської Русі. Відносно єдину і централізовану монархію змінила монархія федеративна. Розвиток феодального способу виробництва призвів до виникнення місцевих економічних центрів, які в силу натурального характеру феодального господарства були слабо пов’язані один з одним. Місцеві економічні інтереси в умовах натурального господарства породжували прагнення до відособлення. Дружинники, колишня опора великого київського князя, перетворившись на вотчинників (бояр), пройнялися місцевими інтересами, влада Києва стала для них обтяжливою, бо вимагала служби і матеріальних витрат. Розмежуванню сприяла також церковна організація – утворення православних єпархій у містах, які стали осередками утворення незалежних князівств. Назвати князівства, які утворилися на території сучасної України.

    Роздробленість держави прискорив Любецький з’їзд князів (1097 р.), на якому переміг принцип вотчинного землеволодіння (князі визнали право успадковувати землі, якими вони володіли). З загостренням класових суперечностей феодали створили апарат влади ближче до своїх вотчин. Центром місцевих політичних сил стало головне місто певної області. Створення апарату феодальної влади на місцях сприяло дальшому розвитку феодального виробництва. Проте, втрата державної єдності і князівські міжусобиці підірвали політичну і військову міць давньоруської держави, чим скористалися вороги.

    Поступальний розвиток Давньої Русі був перерваний монголо – татарською навалою.  

         Розгляд питання про боротьбу народів Русі проти монголо – татарських завойовників варто починати з соціально – економічних відносин кочових племен у Середній Азії. В ХІ-ХІІ ст. у них відбувся розклад родового ладу і зародився феодалізм. Потреба в нових пасовищах при екстенсивному веденні скотарства призводила до посилення войовничості кочових племен. Причиною поразок Руської держави у боротьбі з монголо – татарами була політична роздробленість. Наслідки навали були катастрофічними. В руїнах лежали міста і села. Припинило існування чимало осередків ремесла, торгівлі, культури. Населення обкладалося податками, поборами та відбувало численні повинності. За князями були залишені їхні володіння, але вони підкорялися владі ханів та їхніх намісників – баскаків. Проте руські землі не входили до складу заснованої монгольськими ханами у пониззі Волги монголо – татарської держави – Золотої Орди, а перебували у васальній залежності від неї.

    Монголо – татарська експансія на багато років призупинила розвиток Русі. Проте героїчна боротьба руського народу проти завойовників мала всесвітньо – історичне значення. Окремо слід розглянути наслідки монголо – татарського панування для руських земель.

    Починаючи розгляд третього питання, необхідно дати характеристику Галицького та Волинського князівств, причини зростання їх економічної і політичної могутності до об’єднання в єдину державу в 1199 р. Розкрити причини, що сприяли посиленню Галицько – Волинської землі: географічне розташування, існування розвинутих торгівельних шляхів, корисних копалин, зокрема солі, внутрішня та зовнішня політика місцевих князів. Значну роль у зміцненні князівства відіграли князі Роман Мстиславович та Данило Галицький. Звернути увагу на політичний та соціально – економічний розвиток Галицько – Волинського князівства за часів їх правління, охарактеризувати процеси, що заважали та гальмували розвиток.  

    При розгляді останнього питання теми слід звернути увагу на те, які зміни відбулися в політичному становищі галицько-волинських земель, дати характеристику діяльності наступників Данила Галицького – Лева Даниловича, Юрія І Львовича, Лева Юрійовича та Андрія Юрійовича. Останнім князем Галицько-Волинського князівства був Юрій ІІ Тройденович, після смерті якого в 1340 р. розпочалася боротьба між сусідніми державами за галицько-волинські землі.

    Підводячи підсумок, вказати на причини занепаду Галицько-Волинської держави та її історичне значення.

                                                  Література

1.Баран В.Д. Княжий Галич в історії України // УІЖ. – 2001. - № 5. – С.67-74.

2.Головко О.Б. Корона Данила Галицького: Волинь і Галичина в державно–політичному розвитку Центрально–Східної Європи раннього та класичного середньовіччя. – К.: Стилос, 2006.

3.Грицак Я. Галицько–Волинська держава. -  Галич, 1995.

4.Котляр М.Ф. Галицько-Волинське князівство. (До 800-річчя утворення) //УІЖ. – 2000. - № 1. – С. 25-31.

5.Його ж. Рюриковичі в Галичині й на Волині. // УІЖ. – 2008. - № 3. – С. 30-34.

6.Чухаева В.А. Русские княжества и Золотая Орда 1243-1350 гг. – Днепропетровск, 1998.

7.Борисенко В., Заремба С. Україна козацька. – К., 1993.

8.Борисенко В.Й. Курс української історії. — К., 1998. — С. 87—145.

9.Наливайко Д.С. Козацька християнська республіка (Запорозька Січ у західно-європейських літературних пам'ятках). — К., 1992

10.Кащенко А. Оповідання про славне Військо Запорізьке низове. – Дніпропетровськ, 1991.

11.Яворницький Д. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. – Дніпропетровськ, 1991

12.Вишенський І. Твори.— К., 1976.

13.Ісаєвич Я. Братства та їх роль в розвитку української культури ХVІ-ХVІІІ ст.— К., 1966.

14.Яковенко Н. М. Українська шляхта з к. ХІV – до сер. ХVІІ ст.,— К.: Критика, 2008.

15. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України— К., 2005.

16.   Мицик Ю., О.Бажан ,  В.Власов .Історія України. - К.,2010.

       Тема 2. Виникнення козацтва і його участь у визвольній          

                             війні українського народу.

                                                      План

1.Історичні передумови формування українського козацтва. Козацтво до середини ХVІ ст.

2.Утворення Запорізької Січі. Особливості її суспільної організації та устрою життя. Реєстрове козацтво.

3.Селянсько – козацькі повстання у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст.

4.Боротьба з турецько – татарською агресією. Гетьман П.Конашевич – Сагайдачний.

                                   Методичні рекомендації до теми

    Посилення феодально – кріпосницького гніту на Україні викликало хвилю антифеодальної боротьби, найпоширенішою формою якої стали втечі селян.

Важливо знати, що перші документальні відомості про козаків відносяться до 80-90-х рр. ХV ст. Отже, козацтво виникло в другій половині цього століття. Треба чітко окреслити територію, на якій вперше з’явилися козацькі слободи і хутори. Це – велика смуга на українському пограниччі від середньої течії Дніпра аж до Дністра. Тут козаки займалися землеробством, рибальством, мисливством, степовим бджільництвом тощо. Тут же вільні поселенці створили нову суспільну організацію – козацьку громаду.

    Оселившись на нових місцях, козаки вели жорстоку боротьбу за своє існування з татарськими, а також литовськими, польськими і українськими феодалами. Останні захопили частину козацьких земель на Поділлі та Київщині. Під їх натиском козаки змушені були відступати далі на південний схід. У перші десятиріччя ХVІ ст. козацьке населення особливо зростає в районі Черкас і Канева. Незабаром і в цій місцевості осідають феодали і починають різними шляхами поневолювати козацькі маси. Частина козаків почала відходити в район дніпровських порогів і південніше їх, куди й раніше вони періодично прибували на промисли.

    Повсякденна загроза з боку татар і турків, а також литовських, польських і українських феодалів примусила козаків будувати на Запоріжжі дерев’яні укріплення – “городці” або “січі”. У 40-х рр. ХVІ ст. виникла Запорізька Січ, тобто козацька організація, в яку об’єдналися окремі, самостійні доти, дрібні січі. Тільки об’єднання в одну козацьку громаду –“товариство” з одним центральним органом управління – кошем могло забезпечити козацтву існування за порогами. Одним з перших місць перебування центру Запорізької Січі був острів Томаківка. Поступово склався своєрідний адміністративний та військовий устрій Запорізької Січі. Необхідно знати його структуру, функції та особливості.

    При ознайомленні з матеріалами про реєстрове козацтво, слід визначити, які цілі ставили правлячі кола Литви і Польщі при його організації; перші набори реєстрових козаків; їх обов’язки і привілеї; внутрішній устрій реєстрового війська; територія його розселення; соціальний склад реєстрових козаків; причини, що обумовили перехід частини реєстровців на бік борців проти кріпацтва та іноземних поневолювачів.

    Важливою складовою теми козацтва є його участь у боротьбі з іноземними загарбниками та у розгортанні боротьби народних мас проти феодально – кріпосницького гніту. Особливу увагу слід приділити участі козаків у турецько – татарських походах, які значно активізувалися на початку ХVІІ ст. і пов’язані з ім’ям П.Конашевича – Сагайдачного. Окремою сторінкою антифеодальної боротьби народних мас кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. є селянсько – козацькі повстання К.Косинського, С.Наливайка, М.Жмайла, Т.Федоровича, І.Сулими, П.Бута, К.Скидана, Д.Гуні. Треба добре знати причини повстань, їх хід, керівників та наслідки, одним з яких була проголошена польським урядом у 1638 році Ординація війська Запорізького реєстрового, яка позбавила реєстровців багатьох привілей. Визначаючи значення селянсько – козацьких повстань, варто відмітити, що вони послаблювали шляхетську Польщу та її панування в Україні, допомогли набути народним масам досвіду збройної боротьби, послабили феодальний гніт, прискорювали визрівання самосвідомості українського народу.

                                        Література

  1.  Апанович О. Ролзповіді про запорозьких козаків. – К.,1991.
  2.  Боплан Г. Опис України. – К.,1989.  
  3.  Борисенко В.Й., Заремба С.З. Україна козацька. - К., 1993.
  4.  Андрущенко В.Л. Федосов В.М.Запорізька Січ як український  
  5.  Величко С. Летопись. – К.,1993.
  6.  Володарі гетьманської булави. - К., 1994.
  7.  Гетьмани України. - Історичні портрети. Збірник. - К., 1991.
  8.  Голобуцький В.О. Запорозьке козацтво. – К.,1994.
  9.  Гурбик А.О. Виникнення Запорізької Січі (хронологічний та територіальний аспект проблеми) // УІЖ. – 1999. - №6.
  10.   Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. — К. , 1999.   
  11.  Денисенко А. Козацький гетьман Байда – Вишнивецький//Київська старовина. – 1992. - № 1.
  12.  Запорізьке козацтво в українській історії, культурі та національній свідомості. – Запоріжжя, 1997.
  13.  Козацькі Січі. - К , 1998.
  14.  Наливайко Д. Козацька духовна республіка. – К.,1992.
  15.  Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі. – К.,1960.
  16.  Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. У 3-х т.- К., 1990-1991.
  17.   Яковенко Н.Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К.: Критика, 2005.

Тема 3. Заняття 1. Українська гетьманська  держава середини – др. пол. ХVІІ століття.

План

Політико-адміністративний устрій держави Війська Запорізького. Територія та кордони. Органи влади. Державна символіка.

Створення української армії. Полководці – сподвижники Богдана Хмельницького.

Економічна й соціальна політика уряду Б.Хмельницького.

Зовнішня політика уряду Б.Хмельницького.

Література

  1.  Апанович О. Ролзповіді про запорозьких козаків. – К.,1991.
  2.  Боплан Г. Опис України. – К.,1989.  
  3.  Борисенко В.Й., Заремба С.З. Україна козацька. - К., 1993.
  4.  Андрущенко В.Л. Федосов В.М.Запорізька Січ як український  
  5.  Величко С. Летопись. – К.,1993.
  6.  Володарі гетьманської булави. - К., 1994.
  7.  Гетьмани України. - Історичні портрети. Збірник. - К., 1991.
  8.  Голобуцький В.О. Запорозьке козацтво. – К.,1994.
  9.  Гурбик А.О. Виникнення Запорізької Січі (хронологічний та територіальний аспект проблеми) // УІЖ. – 1999. - №6.
  10.   Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. — К. , 1999.   
  11.  Денисенко А. Козацький гетьман Байда – Вишнивецький//Київська старовина. – 1992. - № 1.
  12.  Запорізьке козацтво в українській історії, культурі та національній свідомості. – Запоріжжя, 1997.
  13.  Козацькі Січі. - К , 1998.
  14.  Наливайко Д. Козацька духовна республіка. – К.,1992.
  15.  Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі. – К.,1960.
  16.  Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. У 3-х т.- К., 1990-1991.
  17.   Яковенко Н.Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К.: Критика, 2005.

                               Методичні рекомендації до теми

На думку більшості українських істориків (О.Апанович, О.Гуржій, В.Смолій, Н.Яковенко, Ю.Мицик, В.Шевчук…) Гетьманщина мала всі ознаки держави: політичну владу уособлювала козацька старшина, на вершині якої перебував гетьман, вищим законодавчим органом була Загальна Рада, виконавча влада належала кошу.

  Тема 3. Заняття 2. Українські землі в добу Руїни.

                                    План

1. Боротьба старшинських угруповань за владу.

  1.  Боротьба українського народу з турками та татарами. Вічний Мир.
  2.  Наслідки Руїни в історичній долі України.

                               Методичні рекомендації до теми

Розгляд даної теми необхідно почати з визначення хронологічних рамок цього періоду. Важливим аспектом у з'ясовані причин, що поклали початок Руїни є аналіз  політики Московії, Польщі, Туреччини та Кримського ханства стосовно України, і в зв'язку із цим зовнішньополітична орієнтація гетьманів на військову підтримку цих країн. Також необхідно простежити на які соціальні верстви опирались тогочасні українські лідери.

Аналізуючи діяльність гетьмана І.Виговського необхідно звернути увагу на ставлення українського козацтва до процедури його обрання, соціальної та зовнішньої політики, розглянути зміст Гадяцької угоди, причини зречення гетьмана та приходу до влади Ю.Хмельницького. Розкрити зміст Переяславських статей 1659 р. та Слободищенського трактату 1660 р. та їх наслідки для України.

Розкриваючи проблему політичного поділу Української держави на Правобережну та Лівобережну необхідно з’ясувати причину цього факту, визначити в сфері впливу яких країн та інтересів опинились регіони України, проаналізувати зміст та наслідки Андрусівського перемир'я 1667р.

Розглядаючи обрання П. Дорошенка на гетьманство об'єднаної України (1668 р.), варто з'ясувати перспективи цієї події, а також на геополітичну ситуацію (претензії Польщі та Москви), відсутність узгоджених дій українських сил, проаналізувати причини союзу П.Дорошенка з Туреччиною, умови та наслідки Бучацького мирного договору 1672 р. Особливу увагу треба звернути на політику Туреччини та Кримського хана стосовно України, що призвело до значних людських та матеріальних втрат. Завершенням війни стало укладення Бахчисарайського договору 1681 р. між Москвою, з одного боку, та Туреччиною і Кримським ханством з другого. При цьому слід акцентувати увагу, що інтереси України значною мірою нехтувались.

Завершити розгляд політичних, військових, територіальних та економічних наслідків Руїни для України необхідно аналізом змісту та реалізації умов Вічного миру між Росією та Польщею 1686 р.

                                      Література

  1.  Апанович О.М. Запорозька Січ у боротьбі проти турецько-татарської агресії (50-ті - 70-ті роки XVII ст.). - К., 1961.
  2.  Борисенко В.Й. Дем'ян Многогрішний. // Київська старовина.-1992.-№ 4.
  3.  Бульвінський А.Г. Конотопська битва 1659 р. // УІЖ. - 1998. - № 3-5.
  4.  Його ж. Дипломатичні зносини України в період гетьмагування Івана Виговського (серпень 1657 – серпень 1659 рр.) // УІЖ. – 2005. - № 1. – С. 125-138.
  5.  Володарі гетьманської булави. - К., 1994. 
  6.  Горобець В.М. Зовнішня політика Гетьманату другої половини 50-х рр. XVII ст.: впливи суспільно-політичного протистояння в Україні та трансформацій регіональних геополітичних процесів // УІЖ. – 2005. - № 2. – С. 16-47.
  7.  Гуржій Олександр. Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст.: кордони, населення, право. — К., 1996.
  8.  Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. — К. , 1999.   
  9.  Липинський В.України на переломі 1657 – 1659 . –  Київ, 1997.
  10.  Смолій В.А., Степанков В С. Правобережна Україна у другій половині XVII ст.: Проблема державотворення. - К., 1993.
  11.  Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція XVII ст. (1648-1676 рр.). - К., 1999.
  12.  Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея XVII—XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. — К., 1997.
  13.  Чухліб Т.В. Петро Дорошенко. – К., 2007.
  14.  Його ж. Український гетьманат: проблеми міжнародного утвердження. – К., 2007.
  15.  Його ж. Гадяцька угода та ідея її відновлення в українсько-польських відносинах другої половини XVII ст. (до 350-річчя укладання) // УІЖ. – 2008. - № 3. – С. 45-74.
  16.  Яворницький Д.І.  Іван Дмитрович Сірко. – Дніпропетровськ, 1990.
  17.  Яковлєва Т.Г. Гетьманщина в другій половині 50-х рр. XVII ст. - К., 1998.
  18.  Яковлєва Т. Руїна Гетьманщини: Від Переяславської ради до      Андрусівської угоди (1659 – 1667). – К., 2003.

    Тема 4. Заняття 1. Українські землі в кінці ХVІІ – ХVІІІ ст.

                                       План

1. України за гетьманування І.Мазепи. Участь українського народу в    

   Північній війні.

2. Обмеження та ліквідація автономії України у  ХVІІІ ст. в складі   

   Російської імперії.

3. Українські землі в міждержавних відносинах  ХVІІІ ст.

                            Методичні рекомендації до теми

    Розкриваючи питання гетьманування І. Мазепи, в першу чергу треба звернути увагу на умови в яких знаходилась  в цей період Україна: її територія була поділена між Росією, Польщею та Туреччиною, кожна з яких мала свої геополітичні інтереси стосовно майбутнього володіння українськими землями, проаналізувати територіальні та політичні наслідки „Вічного миру” 1686 р.

    Обрання гетьманом І.Мазепою супроводжувалось укладанням „Коломацьких статей” 1687 р. які визначали зміст відносин України та Московії, в цьому ракурсі слід визначити головний політичний аспект цих домовленостей.

    Розкриваючи  внутрішню політику І.Мазепи слід виділити декілька аспектів: соціально-економічний, зміцнення влади гетьмана, меценатсво та розкрити їх зміст.

    Аналізуючи причини переходу І.Мазепи на бік шведського короля, слід звернути увагу на політику Петра І в Україні, розкрити характер участі українського народу у Північній війні (військовий, економічний аспекти,   ставлення до неї українського суспільства)  та її наслідки, показати, які сили підтримали Мазепу та реакцію Москви ці події, з’ясувати  причини невдачі І. Мазепи в реалізації своїх планів. Важливо підкреслити, що одним із головних наслідків виступу І.Мазепи стала активізація політики ліквідації автономії України, що мала декілька аспектів: в першу чергу треба зосередити увагу на  політичній складовій цього процесу, тобто обмеженні прав гетьмана шляхом запровадження царського резидента при гетьмані Скоропадському, створенням Малоросійської колегії. Відновлення гетьманства в 1727 р.,  його ліквідацію в 1734 р. та створення „Правління гетьманського уряду” також  слід розглянути в ракурсі південної політики Російської імперії по зміцненні своєї влади в Україні. Відновлення гетьманства  та діяльність К.Розумовського підсилювало роль старшинської верхівки, проте слід звернути увагу на причини відновлення, які були досить хиткими, що і призвело до ліквідації Катериною ІІ цього інституту влади в Україні.

Розглядаючи питання про міжнародне становище України в зазначений період, в першу чергу слід звернути увагу, що українські землі на початку ХVІІІ ст. знаходились у складі Російською імперії, Польщі та Туреччини. Росія, знаходячись на піднесенні після успішного завершення Північної війни, розширювала свої кордони на півень шляхом війн з Туреччиною. Слід проаналізувати територіальні наслідки російсько-турецьких війн 1735-1739 рр., 1768-1774 рр., 1787-1791 рр. Розкриваючи проблему поділів Польщі, слід звернути увагу на їх причини, які в більшій мірі носили міжнародний характер, тому в поділі Польщі брали участь, крім Росії, Австрія та Прусія. Як результат цих процесів більшість українських земель опинилась в складі Російської імперії, що мало як позитивні так і негативні моменти, які слід виділити. До складу Австрії увійшла Галичини та була приєднана Буковина. В завершення розкриття цього питання необхідно порівняти становище українських земель в складі цих держав.

                                         Література

  1.  Апанович О.М. Збройні сили України першої половини ХVІІІ ст.- К., 1969.
  2.  Гетьмани України: історичні портрети. – К., 1991.
  3.  Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.: кордони, населення, право. – К., 1996.
  4.  Іван Мазепа і Москва: Історичні розвідки і статті. – К.,1994.
  5.  Когут З. Російський централізм і українська автономія: ліквідація Гетьманщини 1760 – 1830. – К., 1996.
  6.  Павленко С. Іван Мазепа. – К., 2003. 
  7.  Перша конституція України гетьмана Пилипа Орлика. – К., 1994.
  8.  Смолій В.А., Степанков В С. Українська державна ідея ХVІІ – ХVІІІ століть. Проблеми формування, еволюції, реалізації. - К., 1997.
  9.  Смолка А.О. Соціально – економічна думка та політика в Україні ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. – К., 1996.
  10.  Струкевич О.К. Українська “нація до націоналізму”: пошуки критеріїв ідентичності в Україні – Гетьманщині ХVІІІ ст.// УІЖ. – 1998. - №6.

      Тема 4. Заняття 2.Українські землі в І половині ХІХ ст.

                                                 План

  1.  Політичне становище та соціально економічний розвиток Наддніпрянської України в І пол. ХІХ ст.
  2.  Суспільно-політичний рух на українських землях в складі Російської імперії в І пол. ХІХ ст.
  3.  Західноукраїнські землі в І пол. ХІХ ст.
  4.  Культура України І пол. ХІХ ст.

                          Методичні рекомендації до теми

Приступаючи до вивчення теми слід показати, як уніфікація імперської управлінської системи російським урядом фактично вела до денаціоналізації українських земель, уяснити їх політико – адміністративний поділ в складі Російської імперії. Аналізуючи стан промисловості і сільського господарства, треба визначити причини занепаду більшості як селянських, так і поміщицьких господарств, кризи кріпосних відносин на селі. Аналізуючи стан промисловості слід довести, що переростання середньовічної промисловості в індустріальну проявилося в заміні мануфактурного виробництва фабричним, висвітлити роль купецького капіталу і вільнонайманої праці в цих процесах, початок промислового перевороту, його особливості в українських губерніях, зростання кількості підприємств, розвиток нових галузей промисловості тощо.     

    Розкриваючи питання соціальної боротьби народних мас, слід охарактеризувати політики російського уряду щодо України, посилення національного та соціального гноблення, форми і характер протесту українського населення, найбільші виступи селян, козаків, робітних людей, військових поселенців. Окремо зупинитися на наймасовіших виступах того часу – селянських виступах під проводом Устима Кармелюка та “Київській козаччині” 1855р.   

Переходячи до вивчення суспільно- політичного руху в Україні в першій половині  Х1Х ст., звернути увагу  на значення декабристського руху, його активні прояви в Україні особливості програм  декабристських товариств, їх зв’язок з подальшим розвиток суспільно-політичного життя в Україні. Звернути увагу, що суто українським національним суспільно-політичним рухом була діяльність Кирило-Мефодіївського товариства; визначити особливості їх програмних документі, напрямки діяльності, участь у русі Т.Г.Шевченка, викриття товариства і жорсткі покарання його учасників, особливо великого українського поета. Дяільність Кирило-Мефодіївського товариства, не дивлячись на вузьку соціальну базу гуртка, мала велике значення, яке полягало , зокрема в тому, що вона започаткувала перехід від культурницького до політичного етапу боротьби за національне визволення України.                                      

    Вивчення теми “Західноукраїнські землі” слід почати з визначення українських земель, що ввійшли до складу Австро-Угорської імперії, їх адміністративного устрою і економічного розвитку. Звернути увагу на дещо запізний початок промислового перевороту, становище сільськогосподарського виробництва, а також на явище національного пригнічення українців. Характеризуючи суспільно-політичну ситуацію та національний рух на західноукраїнських землях, зосередити увагу на ролі греко – католицького духовенства, яке стало провідником “українського відродження в Галичині. Аналізуючи появу і діяльність гуртка “Руська трійця”, визначте, яке значення мала діяльність цього культурно – просвітницького товариства для подальшого розвитку національного руху, причини його слабкості. З національним пробудженням на західноукраїнських землях слід також пов’язати посилиння селянського руху, наголосити на особливому знначені подій революції 1848-1849 рр., відзначити діяльність Головної Руської Ради, вплив на розвиток суспільно-політичного руху скасування кріпацтва.

Щодо розвитку культури, треба показати стан української культури в І пол. ХІХ ст., розкрити причини гоніння на неї з боку як російського, так і австрійського урядів. Охарактеризувати стан освіти, розвиток професійної освіти як відгук на потреби зростаючих капіталістичних відносин. Звернути увагу на розвиток наукових досліджень, зокрема, історії;  української літератури,  музичного, театрального і образотворчого мистецтва, архітектури.

                                        Література

  1.  Волощенко А.К. Нариси з історії суспільно-політичного руху на Україні в 70-х – на поч. 80-х рр. ХІХ ст. – К.,1974.
  2.  Гербільський Т.Ю. Розвиток прогресивних ідей в Галичині у І пол. ХІХ ст.(до 1848 р.). -  Львів, 1964.
  3.  Гуржій І.О. Зародження робітничого класу України (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.). – К., 1958
  4.  Його ж. Розклад феодально – кріпосницької системи в системі сільського господарства України І половини ХІХ ст. – К.,1954.
  5.  Кирило-Мифодіївське товариство: У 3-х т.т. – Т. І – К., 1990.
  6.  Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини. 1760 – 1830. – К.,1996.
  7.  Петраш О. “Руська трійця”. – К., 1986.
  8.  Попович М.В. Нарис історії культури України. – К., 1999.
  9.   “Руська трійця” в історії суспільно-політичного руху і культури України. – К., 1986.
  10.  Сергієнко Г.Я. Декабристи та їх революційні традиції на України. – К., 1975.
  11.  Сергієнко Г.Я. Суспільно-політичний рух на Україні після повстання декабристів (1826-1850). – К., 1991.
  12.  Слюсаринко А., Томенко М. Історія української культури. – К., 1993.
  13.  Стеблій Ф.І. революція 1848 – 1849 рр. у Європі і Україні. – К., 1973.
  14.  Шевченко Ф.П. Лук’ян Кобилиця. З історії антифеодальної боротьби селянства Буковини в І пол. ХІХ ст. – К., 1958.

    ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.

НОВА ТА НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ХІХ – ХХІ СТ.   

Тема 5. Заняття 1. Утвердження капіталістичної системи на українських  землях в ІІ пол. ХІХ ст.

                                                       План

Українські землі в складі Російської імперії:

  •  cкасування кріпацтва та демократичні реформи 60–70 –х років ХІХ ст.;
  •  розвиток капіталізму в промисловості і сільському господарстві в пореформений період;
  •  суспільно-політичний рух в Україні в ІІ половині  Х1Х ст.

Українські землі в складі Австро – Угорської імперії.

Культура України ІІ половини Х1Х ст.

                              Методичні рекомендації до теми

    Готуючись до вивчення теми, слід пом’ятати, що на середину ХІХ ст. Російська імперія ( а, отже, в складі і Україна) знаходилась у важкому становищі внаслідок крайньої відсталості її економіки і політичної системи. Проявом цієї ситуації стала Кримська (Східна) війна 1853-1856 рр., в якій Росія зазнала тяжкої поразки. Ця обставина, а також активізація селянських рухів вплинули на діяльність уряду, спонукало його, зокрема, до створення Головного і губернських комітетів з підготовки селянської реформи

    Вивчення теми передбачає опрацювання найважливіших документів :”Маніфесту 19 лютого 1861р.”, “Загального положення про селян, звільнених від кріпосної залежності”, “Положення про викуп селянами їх садиб та польових угідь” тощо. Слід звернути увагу на основні умови здійснення реформи : 1) земля і її особливості в регіонах; 2) категорії селян; 3) регіони виділені в Україні і умови на яких відбувалося звільнення селян кожної категорії (поміщіцькі, дворові, державні, удільні). Звернути увагу на впровадження викупних платежів, кредиту держави на користь поміщіків і умови його погашення селянами, визначити позитивні і негативні  наслідки реформи.

    Слід також об’єктивно оцінити значення інших реформ 60-70рр.: військової, судової, земської, міської, фінансової, освітньої.

    Буржуазні реформи створили сприятливі умови для розвитку капіталізму в промисловості і сільському господарстві. Потрібно відзначити, що протягом 60 – 80-х рр. ХІХ ст. завершився промисловий переворот, на кінець століття Україна перетворилася на вугільно – металургійну базу Російської імперії, значного розвитку досягли традиційні для України галузі промисловості по переробці сільськогосподарської продукції, сільськогосподарське машинобудування тощо. Промисловому розвитку сприяло бурхливе будівництво залізниць, а також залучення іноземного капіталу, особливо у важку промисловість.

    Розглядаючи швидкі темпи та особливості розвитку промисловості в Україні не треба забувати, що переважаючим на українстких землях було сільське господарство. Капіталізація сільського господарства йшла двома шляхами: пруським і американським, суть яких студенти повинні засвоїти під час вивчення даної теми. Перехід на капіталістичну систему господарювання сприяв піднесенню сільськогосподарського виробництва, подальшому розшаруванню селянства. Всі ці явища призвели до завершення формування капіталістичної системи в Україні в ІІ половині ХІХ ст.

    Розглядаючи суспільно – політичний та національний рухи, спочатку треба визначити місце української громади в загальноросійському опозиційному русі. Аналізуючи етапи громадівського руху, довести, що на першому етапі діяльність громад мала культурно – просвітницький характер, другий етап характеризувався здебільшого науковою і видавничою роботою його членів. Обґрунтувати тезу про неоднорідний характер суспільно – політичних позицій громадівців, більшість з яких займала помірковані позиції, між тим як інша частина дотримувалась радикальних, а то і революційних поглядів. Охарактеризувати діяльність народників в Україні, показати, що ідея національно – культурного відродження України посідала центральне місце в світогляді українського народництва. Висвітлити ідейні засади перших марксистських і соціал – демократичних організацій в Україні, їх соціальний і національний склад, місце в загальному антидержавному русі.

    Розкриваючи становище західноукраїнських земель, треба прослідкувати еволюцію державного устрою Австрійської імперії другої половини ХІХ ст. та становище в ній українських земель, охарактеризувати розвиток промисловості та сільського господарства краю після скасування кріпацтва в ході революції 1848 – 1849 рр., становище робітників та селян. В той же час слід обґрунтувати причини перенесення центру українського національного руху на західноукраїнські землі. Показати, що народовству доводилося там стверджуватися в досить жорсткій ідеологічній та практичній конкуренції між москвофільством і польським національним рухами. Розкрити питання про створення перших політичних партій, що стало закономірним фіналом багатогранних процесів становлення, розвитку і укріплення українських національних сил.

    Говорячи про стан української культури ІІ пол. ХІХ ст., треба, перш за все, визначити ті причини, що призвели до небаченого раніше науково – культурного піднесення українського народу в ІІ пол. ХІХ ст. Охарактеризувати стан освіти і науки, показати досягнення українців на літературному, театральному, музичному і образотворчому мистецьких теренах.

                                                          Література

  1.  Бойко Я.В. Аграрна колонізація Півдня України (60 – 90-ті рр. ХІХ ст.) // УІЖ. – 1989ю - № 10.Грицак Я . Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ ст. – К., 1996.
  2.  Волощенко А.К. Нариси з історії суспільно – політичного руху на Україні 70-початку 80-х рр. ХІХ ст. – К., 1974.
  3.  Гуз А. Земства дбали і про українську мову // Політика і час. – 2001. - № 5.
  4.  Гуржій І.О. Україна  в системі всеросійського ринку 60 – 90-х років ХІХ ст. – К., 1968.
  5.  Іванова Л.Г., Іванченко Р.П. Громадівський рух 60-х років ХІХ ст. в Україні. – К., 1999.
  6.  Лазанська Т. Історія підприємництва в Україні. – К., 1999.
  7.  Марахов Г.И. Соціально – политическая борьба на Украине в 50 – 60-е гг. ХІХ века. – К., 1981.
  8.  Нариси з історії українського національного руху. – К., 1994.
  9.  Отмена крепостного права на Украине. Сб. Док. И мат. – К.,1961
  10.  Присяжнюк Ю.П., Горенко Л.М. Ринкова еволюція аграрних відносин в Україні (друга пол. ХІХ ст. – 1905 р.) // УІЖ. – 2000. - №5.
  11.  Робітничий рух на Україні (1885-1894): Зб. документів і матеріалів. – К., 1990.
  12.  Робітничий рух на Україні: Становище та боротьба робітничого класу. 1861-1884. Зб. документів і матеріалів. – К, 1986.
  13.  Світленко С.І. Народництво в Україні: сучасний погляд на проблему // УІЖ. – 1997. - № 3-4.
  14.   Його ж. Народництво в Україні 60-80-х років ХІХ ст.- Дніпропетровськ, 1999.
  15.  Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1993.
  16.  Теплицький В.П. Аграрна реформа 1861 року і аграрні відносини на Україні. – К., 1959.
  17.  Українська культура. – К., 1993.
  18.  Якименко М.А. Становлення селянського (фермерського) господарства в Україні після скасування кріпосного права (1861 – 1918 рр.) // УІЖ. – 1996. - № 1.

Тема 5. Заняття 2. Україна на початку ХХ століття.

                                                       План

  1.  Економічний розвиток України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
  2.  Активізація суспільно – політичного руху в Україні на початку ХХ ст. Створення політичних партій. Україна в революції 1905 – 1907 рр.
  3.  Українські землі в період Першої світової війни.
  4.  Культура України кінця ХІХ – початку ХХ ст.

                               Методичні рекомендації до теми

    При здійсненні аналізу економічного становища Наддніпрянщини початку ХХ ст. потрібно зазначити, що внаслідок буржуазних реформ середини ХІХ ст. Наддніпрянська Україна перетворилася на розвинений аграрно – промисловий район Російської імперії. Важливе значення для розвитку економіки українських земель мала аграрна реформа, проведена з ініціативи П.Столипіна протягом 1906 – 1911 рр. Вона передбачала знищення общинного землеволодіння та ліквідацію аграрного перенаселення шляхом переселення селян у східні райони Росії. Саме в Україні вона мала найбільший успіх.

     Потрібно також вказати на специфіку капіталістичних відносин в промисловості України передвоєнного десятиліття та охарактеризувати їх головні риси: монополізацію виробництва, банківського капіталу, хижацьку експлуатацію природних ресурсів та колоніальний характер економіки. Аналогічні процеси відбувалися і в економіці західноукраїнських земель, становище яких визначалося колоніальною політикою Австро – Угорської імперії.

    Початок ХХ ст. характеризується загальним революційним піднесенням, яке було викликане соціальним та національним гнобленням, а також політичним безправ’ям українського населення. До цього додалася світова економічна криза та поразка Росії у війні з Японією 1904 – 1905 рр. Виходячи з цього необхідно охарактеризувати посилення робітничого, селянського, студентського рухів, опозиційної діяльності ліберальної буржуазії, поміщиків та інтелігенції. В умовах загального революційного піднесення посилився і національно – визвольний рух. На західноукраїнських землях національний рух розвивався в більш сприятливих умовах і мав значно більші здобутки, ніж в Наддніпрянській Україні.

    Піднесення національно – визвольного руху у Наддніпрянській Україні завершилося створенням першої політичної партії – РУП – в 1900 р. Формування українських політичних партій започатковує процес творення української політичної нації.

    Висвітлюючи події революції 1905 – 1907 рр., слід дати оцінку співвідношенню сил та політичних впливів загальноросійських і українських партій на робітничий клас, селянство. Від студентів вимагається якісний аналіз фактичного матеріалу, який висвітлює специфіку революційних подій в Україні та дозволяє зробити ґрунтовні висновки про їх місце у загальноросійському визвольному русі.

    Розкриваючи роль України в подіях Першої світової війни, необхідно визначити її місце в планах воюючих сторін, ставлення українських політичних сил до війни, розвиток воєнних подій на українських землях, що призвели до значних жертв серед мирного населення, занепаду промисловості, сільського господарства, зубожіння народу.

    Розглядаючи питання культури, слід відзначити, що на поч. ХХ ст. українська культура утвердилася як культура світового рівня. Головні питання національного та культурного життя українців позначені боротьбою за відновлення національно – культурної автономії, формуванням “української ідеї” у науковій та громадській діяльності М.Грушевського, В.Винниченка, творчості Л.Українки, І.Франка, Б.Грінченка та багатьох інших сподвижників.

                                             Література

  1.  Болдирєв О.В. Перша спроба організації української політичної партії // УІЖ. – 1999. - № 6.
  2.  Борисенко В.А. До питання про Революційну українську партію // Наукові праці з питань політичної історії. – 1991. – Вип. 169.
  3.  Волковинський В.М. Бойові дії на українських землях в роки Першої світової війни // УІЖ. – 2004. - №4.
  4.  Голобуцький О., Кулик В. Український політичний рух на Наддніпрянщині кін. ХІХ – поч. ХХ ст. – К.,1996.
  5.  Дмитренко О.О. Роль жіноцтва у культурно – національному відродженні України в ХІХ – поч. ХХ ст. // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. - 2005. - №1.
  6.  Левенець Ю.А. Ліворадикальні партії в Україні напередодні Жовтневого перевороту./\ УІЖ. – 1992. - №3.
  7.  Козицький М.Ю., Доморослий В.І. Українська парламентська громада в І - ІІ-й Державних Думах // Наукові праці з питань політичної історії. – К.,1992. – Вип.73.
  8.  Партії і соціальні групи в першій російській революції. – К.,1992.
  9.  Чорна Т. Україна в роки революції 1905 – 1907 рр. Передумови і початок // Історія України. – 2001. - №20.

Тема 6. Україна в добу національно – визвольних змагань (1917-1920 рр.)

План

  1.  Директорія УНР.
  2.  Західноукраїнська народна республіка.
  3.  Етапи встановлення радянської влади в Україні.
  4.  Причини поразки та підсумки української національно – демократичної революції 1917 – 1920 рр.

                               Методичні рекомендації до теми

    При висвітленні першого питання слід визначити роль опозиційних сил у боротьбі проти гетьманського режиму, політичний курс Директорії, з’ясувати, які наслідки він мав для внутрішнього і зовнішнього становища України.   Охарактеризувати заходи Директорії у сфері державного будівництва, звернути увагу на пошук зовнішньополітичних орієнтирів, дати оцінку Акту Злуки східних і західних українських земель в єдину соборну державу. Дати відповідь на питання: чому протягом лютого-березня 1919 р. Директорія втратила владу майже на всій території України, які причини призвели до політичних розколів у Директорії і розпаду її армії, в чому полягає сутність розходжень у поглядах В.Винниченка і С.Петлюри? Назвати основні причини поразки Директорії УНР.

    Розглядаючи наступне питання, необхідно звернути увагу на той факт, що напередодні поразки Австро – Угорщини у Першій світовій війні на західноукраїнських землях настав якісно новий етап національно – визвольного руху. Державне відродження в Галичині, Буковині й Закарпатті відбувалися відокремлено, але під сильним впливом подій в Наддніпрянщині. Охарактеризувати діяльність Української Національної Ради на чолі з Є.Петрушевичем  та військового комітету на чолі з Д.Вітовським щодо підготовки та проведення збройного повстання у Львові. Розказати, як відбувалося державне будівництво в ЗУНР, назвати основні причини й трагічні наслідки для ЗУНР українсько – польської війни 1918-1919 рр.  Визначити причини поразки ЗУНР.

    При розгляді третього питання в першу чергу слід охарактеризувати соціально – політичну базу більшовизму в Україні, висвітлити етапи встановлення радянської влади, визначити, чим більшовицька влада приваблювала місцеве українське населення, а чим відштовхувала. Коли було прийнято Конституцію УСРР? Схарактеризувати головні риси політики «воєнного комунізму» і реакцію на неї українського суспільства. Пояснити причини розгортання селянського повстанського руху в Україні навесні 1919 р., розкрити його цілі та характер, дати оцінку діяльності Н.Махна, М.Григор’єва,   Д.Трепила (Зеленого).

    Завершуючи розгляд теми, необхідно розкрити об’єктивні та суб’єктивні причини поразки української національно – демократичної революції 1917-1920 рр. (відсутність реальної підтримки з боку європейських держав, несприятлива міжнародна ситуація; слабка структурованість української нації, низький рівень національної свідомості українців, нечисленність національної еліти, недостатня увага будівництву державних структур, особливо регулярної армії: помилки в кадровій політиці; недооцінка значення соціальної політики тощо).                                           

Література

  1.  Національні відносини в Україні у XX столітті. / Упорядник  М.І.Панчук. - К., 1994.
  2.  Винниченко В. Відродження нації. Кн.. 1 – 2. Відень – Київ – 1920, 1990.
  3.  Верстюк В.Ф. Симон Петлюра: політичний портрет (до 125-річчя від дня народження ). // УІЖ. – 2004. – №3.
  4.  Горак В.С. Зліт і падіння Директорії // УІЖ. – 1995. - № 4.
  5.  Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття. Нариси політичної історії. – К., 1993.
  6.  Карпенко О.О. Листопадова 1918 р. національно – демократична революція на західноукраїнських землях // УІЖ. – 1993. - № 1.
  7.  Кондратюк В.О., Буравченкова С.Б. Українська революція: здобутки і втрати в державотворчих змаганнях (1917 – 1920 рр.). – К., 1997.
  8.  Солдатенко В.Ф. Володимир Винниченко: на перехресті соціальних і національних прагнень. – К., 2005.
  9.  Солдатенко В.Ф. Українська революція. Історичний нараис. – К., 1999.
  10.  Янковська О.В. Культурне життя в Україні у період національно-демократичної революції (1917 – 1920 рр.) // УІЖ. – 2005. - №2.

Тема 7. Українська СРР в 20 – 30-ті рр. ХХ ст.

План

  1.  Колективізація сільського господарства в  Українській   СРР та її наслідки.
  2.  Політичні репресії в Україні.
  3.  Західноукраїнські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини в міжвоєнний період.

Методичні рекомендації до теми

    Суцільна колективізація – одна з трагічних сторінок української історії. Назвати основні етапи її проведення. Пояснити зміст та значення постанови ЦК ВКП(б) «Про темпи колективізації та заходи допомоги державному колгоспному будівництву» від 5 січня 1930 р. Назвати причини та форми протесту селянства проти насильницьких методів колективізації, причини проголошення гасла «Ліквідація куркульства як класу». Показати масштаби і наслідки антинародної політики розкуркулення. Оперуючи статистичними даними, довести, що форсовані темпи і адміністративні методи здійснення колективізації призвели до дезорганізації та деградації сільського господарства України на початку 30-х рр.

    Чи можна стверджувати, що одним із найважливіших трагічних складових колективізації став Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні, розкрити його причини та наслідки.

    Розгляд другого питання розпочати з характеристики тенденцій та процесів, які свідчили про зміцнення сталінського тоталітарного режиму в Україні на початку 30-х років: утвердження комуністичної ідеології; монополізація влади більшовицькою партією; зрощення правлячої партії з державним апаратом; встановлення жорсткого державно – партійного контролю над суспільним життям; централізація керівництва економікою.

    Невід’ємною частиною тоталітарного режиму був репресивний апарат. Розказати про три хвилі репресій щодо українського народу, охарактеризувати сфальсифіковані  політичні судові процеси антиукраїнського спрямування. Стосовно кого вживається термін «розстріляне відродження»? Назвати представників української інтелігенції, що були репресовані.

    При висвітленні третього питання висвітлити специфічні особливості економічного та суспільно – політичного становища західноукраїнських земель у міжвоєнний період. Довести, що визначальною була асиміляторська політика польського уряду в «українському питанні», яка зумовила опозиційність українців як у легальних, так і нелегальних формах боротьби за свої права. Охарактеризувати головні політичні партії і  організації українського національно – визвольного руху, «інтегральний націоналізм», що став ідеологією ОУН. Розкрити роль греко – католицької церкви в суспільно – політичному житті Західної України.

    Довести, що характерними рисами політики румунського уряду в «українському питанні» були: жорстка форсована асиміляція, колоніальна експлуатація, гальмування економічного розвитку, блокування політичної активності української спільноти тощо.

    З’ясувати, чому політика чехословацького уряду щодо українського населення Закарпаття мала дещо пом’якшений характер в порівнянні з політикою урядових кіл Польщі, а тим більше Румунії. Як відбилася Мюнхенська змова 1938 р. на подальшій долі Закарпатської України. Зробіть висновки.

                                                      Література

  1.  Безкровна війна. Мовою архівних документів про голод 1921 – 1923, 1932 – 1933 рр. Автори – упорядники О.Житков, В. Кусмінська, Л.Маренець. -  Кіровоград, 2003.
  2.  Васильєв В.Ю. Україна в політиці керівництва СРСР напередодні Другої світової війни // УІЖ. – 2005. - № 1.
  3.  Васюта І.К. Національно – визвольний рух у Західній Україні (1918 – 1939) // УІЖ. – 2201. - № 5. – С. 22-42.
  4.  Голод 1932 – 1933 років в Україні: причини та наслідки. – К.,2003.
  5.  Колективізація і голод на Україні 1929 – 1933 рр. Збірник документів і матеріалів. –К., 1992.
  6.  Граціозі Андреа. Голод у СРСР 1931 – 1933 рр. та український голодомор: чи можлива нова інтерпретація ? // УІЖ. – 2005. - №3.
  7.  Конквест Роберт. Жнива скорботи. – К.,1993.
  8.  Кульчицький С.В. Голодомор 1932 – 1933 рр. як геноцид: труднощі усвідомлення. – К., 2008.
  9.  Ченцов В.В. Політичні репресії в радянській Україні в 20-ті роки. – К., 2000.

    

Тема 8. Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.).

План

  1.  Окупаційний режим. Антифашистський рух Опору.
  2.  Визволення України від окупантів.
  3.  Наслідки та уроки Другої світової війни для України.

                                          Література 

  1.  Кентій А.В., Лозицький В.С. Партизанський рух у 1941 – 1944 рр. в Україні // УІЖ. – 2005. - № 3.

2.  Коваль М.В. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах

         (1939-1945 рр.) // Україна крізь віки. - Т.12.- К., 1999.

3.  Коваль М.В. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки

    історії. - К., 1995.

4.  Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. — Париж: Нью-

    Йорк: Львів, 1993.

5.  Король В.Ю. Визвольні бої Червоної армії на території України (1943 –  

    1944 рр.) // УІЖ. – 1995. - № 1.

6.  Лисенко О.Є. Підсумки Другої світової війни та України // УІЖ. – 2005.  

    - № 6.

7.  Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Документи і  

    матеріали // УІЖ.- 1991.- № 5-6.

8.  Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(б) у 1940-1942 рр. - К., 2004.

9.  Поліщук В. Гірка правда (Злочинність ОУН -УПА). Сповідь українця.  

    — Донецьк, 1996.

10. Руденко Н.М. Партизанський командир (До 100-річчя від дня

    народження О.Ф.Федорова) // УЇЖ. - 2001. - № 3.

11. Тронько П.Т. Внесок народу України в перемогу над гітлерівськими  

     загарбниками // УІЖ. – 2005. - № 3.

  

      Тема 9. Заняття 1. Повоєнна відбудова та соціально-економічне  

                становище України в 1945 - середині 60-х рр.

                                                   План

  1.  Діяльність української РСР на міжнародній арені 1940-х – 60-х рр.
  2.  Відбудова народного господарства України (1945 – 50-ті рр.).
  3.  Промисловість та сільське господарство України в роки реформ М.Хрущова.
  4.  Десталінізація громадського життя. Розвиток науки, освіти та

    національної культури 1960-х.

                    Методичні рекомендації  до теми

    Вивчення діяльності Української РСР на міжнародній арені після другої світової війни доцільно розпочати із аналізу повоєнних адміністративно-територіальних змін, розгляду внеску українського народу у перемогу над нацизмом, розбудови ООН. Потрібно при цьому пам’ятати залежність зовнішньополітичного відомства УРСР від центру та заідеологізованість процесу зовнішньополітичних зносин.

    Ознайомлення із загальними втратами, нанесеними війною населенню та народному господарству України, особливостями процесу відбудови народного господарства в Україні, дасть можливість належним чином оцінити результати напруженої праці українського народу по відновленню зруйнованого війною народного господарства. Але ріст промислового виробництва не призвів до значного підвищення рівня життя народу. До 1950 року легка промисловість досягла лише 80,5 % довоєнного рівня, відчувалася гостра потреба предметів побуту. Грошова реформа 1947 р. девальвувала карбованець і супроводжувалася підвищенням цін.

Досить гострі протиріччя відновлення економіки найбільш сильно проявилися в сільському господарстві ( до 1950 року воно досягло лише 60% від рівня 1940 р.).Катастрофічна посуха 1946 року, та жорстока політика держзамовлень привели до голодомору 1946-47 рр., під час якого на Україні загинуло 880 тис. чоловік.

Розглядаючи проблему соціально-економічного розвитку 1960-х рр., студенти повинні звернути увагу на такі проблеми як перехід в управлінні промисловістю до територіального принципу, масове перетворення колгоспів на радгоспи, ліквідація МТС, матеріальний добробут і розвиток культури, підвищення оплати праці, розширення житлового будівництва, зміни в пенсійному забезпеченні населення.

    Важливо оцінити наявні протиріччя політичних процесів в Україні. Так, поряд із лібералізацією громадського життя, спостерігалися тенденції посилення командно-адміністративної системи, а, скажімо, створення союзно-республіканських міністерств не привело до розширення суверенних прав республіки. Проблеми були і в національно-культурному житті.

    Розпочалася відбудова і зміцнення матеріальної бази культури. Проте позитивний розвиток загальноосвітніх шкіл, створення розгорнутої мережі шкіл інтернатного типу супроводжувався русифікацією республіканської освітньої системи.

                                            Література

  1.  Баран В., Даниленко В. Україна в умовах системної кризи (1946-1980 рр.) // Україна крізь віки. - Т. 13. - К., 1999.
  2.  Баран В. Україна 1950-1960-х рр.: еволюція тоталітарної системи. -К.,1996.
  3.  Батенко Т. Нариси історії українського руху опору кіпця 50-х - початку 90-х рр. – Львів, 1999.
  4.  Бугай М.Ф. Депортація населення з України (З0- 50-ті роки) // УІЖ. - 1990.- №10-11.
  5.  Голод в Україні 1946-1947 рр. Документи і матеріали. - Нью-Йорк, 1996.
  6.  Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація //Вітчизна. — 1990. - № 5,7,8.
  7.  Досягнення Радянської України за 40 років: Стат. збірн. - К., 1957.
  8.  Історія народного господарства Української РСР. -  Т.З. - К., 1991.
  9.  Історія Української РСР.- Т. ІХ. - К., 1985.
  10.  Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років. - К., 1995.
  11.  Медвєдєв Р.О. М.Хрущов: Політична біографія. -К., 1992.
  12.  Курносов Ю.0. Інакомислення в Україні (60-ті - перша половина 80-х років XX ст.).- К., 1977.
  13.  Народне господарство Української ССР: ювілейний статистичний щорічник.-К., 1987.
  14.  Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х - початок 1990-х рр.- К., 1998.
  15.   Суспільно-політичний розвиток Західних областей УРСР. 1939-1989. (36. документів і матеріалів). - К., 1989.
  16.  Ткачов С. Польсько-український трансфер населення 1944-1946 рр.—Тернопіль, 1997.

    

      Тема 9. Заняття 2. Україна в період наростання кризи комуністичної   

                            системи (II пол. 1960-х – I пол. 1980-х рр.).

                                                 План

               

  1.  Суспільно-політичне життя в УРСР. Опозиційний та        національно-визвольний рух.
  2.  Стагнація економіки. Екстенсивний розвиток сільського  господарства та консервація авторитарно-бюрократичної системи управління 1970-х – поч. 80-х рр.

Методичні рекомендації  до теми

         Зроблені перші кроки реформування суспільних відносин за часів М.Хрущова, в цілому, закінчилися невдало. Вони не зачіпали основ командно-адміністративної системи, викликали опір бюрократичного апарату, який проповідував гасла: "стабілізація" і “закритість”. Духовний розвиток суспільства опинився під ідеологічним диктатом КПРС. Зважаючи на названі причини, потрібно розкрити закономірність появи в Україні дисидентства у його конкретних проявах. Зокрема, необхідно змалювати три основні течії дисидентського руху, утворення Української Гельсінської групи (1976) та охарактеризувати її діяльність, а також показати репресії проти них.

         З точки зору конкретизації історичних подій і явищ важливим є відображення специфіки національно-визвольного руху зазначеного періоду, особливостей розвитку народної освіти, науки УРСР 60 – 80-х рр.

          Розглядаючи питання економічного становища України, студенти мають звернути увагу на те, що в середині 60-х рр. урядом проводилася непослідовна політика реалізації господарської реформи, системи заходів вдосконалення управління виробництвом, розширення прав підприємств, переведення їх на госпрозрахунок, посилення економічного стимулювання продуктивної праці.

Ознайомлюючись з проблемами екстенсивного розвитку сільського господарства, шкідливості кампанії щодо ліквідації "неперспективних" сіл, змін у соціальному розвитку і життєвому рівні народу, студенти мають залучити до критичного аналізу документальний та статистичний матеріал, періодичну пресу. Потрібно проаналізувати динаміку економічного становища, можливості екстенсивного розвитку народного господарства. Приступаючи до вивчення питання політичних репресій 60-70-х років, потрібно звернути увагу на посилення реакції в духовному житті, подальше обмеження суверенних прав України.

Література

  1.  Алексеєв Ю. М.. Кульчицький С. В., Слюсаренко А. Е. Україна на зламі історичних епох. (Державотворчий процес 1985-1999 рр.). — К., 2000.
  2.  .Богомаз К. Ю. Громадсько-політичні рухи і партії в Україні др. пол. 80-х - на поч. 90-х рр. - К., 1992.
  3.  Курносов Ю.0. Інакомислення в Україні (60-ті - перша половина 80-х років XX ст.).- К., 1977.
  4.  Лук'яненко Л.Г. Не дам загинуть Україні! - К., 1994.
  5.  Народное хозяйство Украинской ССР. Юбилейньїй статисгический ежегодник. - К., 1977.
  6.  Народне господарство Української ССР: ювілейний статистичний щорічник.- К., 1987.
  7.  Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х - початок 1990-х рр. - К., 1998.
  8.   Суспільно-політичний розвиток Західних областей УРСР. 1939-1989. (36. документів і матеріалів). - К., 1989.
  9.  Шелест П. Да не судимы будете. Дневниковые записи, воспоминания члена Политбюро ЦК КПСС. - М., 1995.

12.Ярош Б.О. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30-50-ті   

    роки XX ст. - Луцьк,1995.

                      Тема 10. Україна в умовах незалежності.

                                          План

  1.  Природо-географічні умови України. Адміністративний поділ і регіони.
  2.  Населення України. Українська діаспора.
  3.  Державна символіка України. Вищі органи державної влади.
  4.  Україна в міжнародних відносинах.

                         Методичні рекомендації до теми

    При підготовці до заняття, слід звернути увагу на географічне розташування України на карті Європи, назвати її загальну площу, столицю держави, її вік, кількість мешканців. Пояснити, що Україна є центрально-східноєвропейською державою, хоча більша частина України знаходиться  в Східній Європі, і  послідовно назвати країни, з якими межує Україна, показати кордони на карті. Далі навести  повідомлення про поступове формування  території України в сучасних межах впродовж 30-50-х рр.,  завершуючи  приєднанням Криму в 1954 р. При  характеристиці природно-географічних умов треба назвати найбільші ріки, наголосивши  на стратегічному державному значенні Дніпра, і інших водних ресурсів України;  назвати кліматичні зони, звернути увагу на те, як проходить  лінія пограниччя між Степом і Лісостепом; охарактеризувати ґрунти, гірські системи,  корисні копалини і ін.

    Наступна частина заняття – це сучасний адміністративний поділ України; показати всі  області  України з їх адміністративними центрами, а також АР Крим, її столицю, при  цьому звернути увагу, що деякі адміністративні центри областей України змінили свої початкові назви (Хмельницький, Івано-Франківськ, Кіровоград, Дніпропетровськ). Тут же слід пригадати процес історичного формування регіонів України і показати їх по карті (Галичина, Полісся, Поділля, Закарпаття, Північна Буковина, Слобожанщина).

    Переходячи до другого питання, з’ясувати загальну кількість населення сучасної  України, порівнявши її з даними кінця 80-х рр.,  зазначивши, що з 1991 р. народжуваність в Україні  нижча, ніж смертність. Щодо української діаспори, одержавши інформацію про це явище, пригадати, які діаспори має Україна сьогодні (західна і східна), яка кількість українців проживає за межами України, міграційні “хвилі”, ставлення відповідних країн до української меншини, рівень їх економічного і культурного розвитку, значення міграцій українського населення на сучасному етапі.

    Щодо державної символіки України звернути увагу на її історичні корені, на хід затвердження Верховною радою незалежної України, пояснити історичний  зміст і значення державної символіки. Питання можна завершити  загальною характеристикою державного устрою України, вищих органів влади (законодавча, виконавча, судова).

    Вивчаючи останнє питання звернути увагу на те, що Україна є  однією з найбільших європейських держав, значення її геополітичного становища, участь України в міжнародних організаціях (ОБСЄ, ГУАМ, Балта-Чорноморське  об’єднання і ін.), звернути увагу на прагнення сучасної України до вступу в європейський  Союз.

                                            Література

Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Л. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан - К., 1994.

Гломозда К.Ю., Яневський Д.І. Історичні гербові відзнаки та прапорові барви України (Українська національна символіка: походження, традиція, доля) //  Минуле України : відновлені сторінки. - К., 1991.

Етнічний довідник. Національні меншини в Україні. - К., 1996.

Зарубіжні українці. Довідник. - К., 1991.

Заставний Ф. Українська діаспора. Розселення українців у зарубіжних країнах. -Львів, 1991.

Пам'ятки України. Книга І. Національна символіка. - К., 1996.

Терещенко Ю. Україна і європейський світ. - К.,1996.

Україна і світова співдружність. Круглий стіл. // Матеріали третьої сесії міжнародної школи україністики / Київ. Січень 1992/ - Одеса, 1992.

9.  Якимович В.С. До питання про українську національну символіку // Пам'ятки України. - 1989. - № 3. (16 год)

              7. 1. ТЕМАТИКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

Тема 1. Первіснообщинний лад. Зародження станово-класового суспільства на сучасній території України.

                                                  

                                                      План

1. Первіснообщинний лад на території України.

2. Суспільний лад, господарство і культура кіммерійців, скіфів, сарматів.

3. Античні міста-держави Північного Причорномор'я.

    Тема 2. Русь в період феодальної роздробленості та монголо –    

                  татарської навали (ХІІ – перша половина ХІV ст.).

                

                                                 План

Причини феодальної роздробленості. Політичне становище та соціально – економічний розвиток південно – західних князівств (30-і рр. ХІІ – 30-і рр. ХІІ ст.).

Утворення та розвиток Галицько – Волинського князівства. Данило Галицький.

Боротьба руських земель проти монголо – татрського іга. Русь під владою

Золотої Орди.

Культура Південно – Західної Русі періоду феодальної роздробленності.

         

        

                Тема 3. Україна в ХІV – першій половині ХVІІ ст.

                                                   План

Загарбання українських земель феодалами Польщі і Литви. Політичне становище України (ХІV – ХVІ ст.).

Утвердження феодальних відносин, посилення феодально – кріпосницького гніту на українських землях (ХІV – перша половина ХVІІ ст.).

Культура України ХІV – першої половини ХVІІ ст.

    Тема 4. Політичні та соціально – економічні зміни на українських   

                   землях  в ході  Визвольної війни середини ХVІІ ст.

                                                    План

1. Формування української державності в ході Визвольної війни.

2. Зміни в соціально - економічній ситуації.

  Тема 5. Українські землі в добу Руїни.

                                    План

Боротьба старшинських угруповань за владу.

Боротьба українського народу з турками та татарами. Вічний Мир.

Розвиток культури.

          Тема 6. Українські землі у ХVІІІ ст.

                                                       План

Українське козацтво у ХVІІІ ст.

Правобережжя та західноукраїнські землі у ХVІІІ ст.

Народні рухи у ХVІІІ ст.

Культура України у ХVІІІ ст.

      Тема 7. Українські землі в І половині ХІХ ст.

                                                 План

Політичне становище та соціально економічний розвиток Наддніпрянської України в І пол. ХІХ ст.

Суспільно-політичний рух на українських землях в складі Російської імперії в І пол. ХІХ ст.

Західноукраїнські землі в І пол. ХІХ ст.

Культура України І пол. ХІХ ст.

                 Тема 8. Україна на початку ХХ століття.

                                                       План

Економічний розвиток України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Активізація суспільно – політичного руху в Україні на початку ХХ ст. Створення політичних партій. Україна в революції 1905 – 1907 рр.

Українські землі в період Першої світової війни.

Культура України кінця ХІХ – початку ХХ ст.

    Тема 9.Українська національно-визвольна революція 1917 – 1920 рр.

                                                       План

Перша українсько – радянська війна 1918 р.

Брестський мирний договір 8 лютого 1918 р.

Соціальна політика урядів УНР доби Директорії.

Національно-державне будівництво в ЗУНР.

5.  Доля західноукраїнських земель в рішеннях міжнародних конференцій повоєнного часу.

Тема  10.  Українська СРР в 20 – 30-ті рр. ХХ ст.

 

                                           План                

Українізація в УСРР. Розстріляне Відродження.

Громадсько-політичне життя в Україні 20 – 30-х рр. Сталінські політичні репресії.

Політика “ліквідації куркульства як класу” в Україні.

Голодомор 1932 – 33 рр.: сучасна оцінка.

            

             Тема 11. Україна в роки Другої світової війни.

                                                     План

1.Інкорпорація західноукраїнських земель до складу СРСР та їх  

   радянізація.

2.Причини поразок Червоної Армії в початковий період радянсько –   

  німецької війни (червень 1941 – 1942 рр.).

3.Кримська конференція глав урядів СРСР, США та Великобританії (4 –   

 11 лютого 1944 р.).

4.Соцально-економічні наслідки війни, втрати українського народу у    

  Другій світовій війні.

                                    

   Тема 12. Україна в часи “перебудови” (квітень 1985 р. – серпень 1991 р.).

План

Головні чинники, що зумовили процеси перебудови.

Етапи перебудови та їх наслідки для України.

Політичні зміни в Україні. Спроби політичних реформ.

7.2. ТЕМАТИКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З МЕТОДИЧНИМИ РЕКОМЕНДАЦІЯМИ.

Тема 1. Первіснообщинний лад. Зародження станово-класового суспільства на сучасній території України.

                                                  

                                                      План

1. Первіснообщинний лад на території України.

2. Суспільний лад, господарство і культура кіммерійців, скіфів, сарматів.

3. Античні міста-держави Північного Причорномор'я.

                           Методичні рекомендації до теми

    Готуючись до заняття, слід виходити з даних сучасної науки про можливий вік Землі і  вік людства. З позицій останніх досягнень розглянути проблему походження людини, звернувши увагу на наявність кількох теорій (чи точок зору) в науці, які більшою чи меншою мірою забезпечені відповідними доказами. Власне, на сьогодні найбільш доказовою є еволюційна теорія Ч.Дарвіна, кількість доказів щодо якої (залишків викопних людей) щорічно зростає. Їй протистоїть т.зв. креаціоністська теорія – про вплив вищої сили на походження і формування людини. Після  цього слід з’ясувати періодизацію найдавнішої історії людства, джерела, на яких вона базується (археологія, антропологія, геологія, етнографія і ін.).

    Визначаючи хронологічні рамки кожного періоду, необхідно звернути увагу на розвиток господарської діяльності, виділивши, зокрема, виготовлення знарядь праці, згодом приручення тварин і перехід від присвоюючих до відтворюючих форм господарства. Потрібно звернути особливу увагу на значення освоєння металів (мідь і бронза), їх вплив на форми, застосування і якість нових знарядь, що призвело до першого суспільного поділу праці (відокремлення  землеробства від скотарства).

    З розвитком економічної діяльності суспільств, пов’язане вироблення  форм соціальної організації: в кам’яному віці – первісне стадо і родовий лад ( матріархат), в подальшому – перехід до патріархату, а з розвитком соціальної  диференціації в суспільстві – перехід до формування  перед державних чи державних утворень на території України.

    Особливу увагу звернути на поступове виникнення форм суспільної свідомості (зачатки наукових знань, первісні форми релігії, мистецтво), з якими пов’язаний розвиток духовної  культури.

    Вивчаючи ранньозалізний вік, слід мати на увазі значення освоєння заліза, його вплив  на подальший розвиток виробництва,  зміни в соціально-економічних  відносинах. Далі слід проштудіювати перед скіфський період в Україні (кіммерійські племена в степу і чорноліські – в Лісостепу) і перехід до розквіту ранньозалізного віку, пов’язаного із скіфськими і сарматськими племенами на Півдні України. Основою господарства обох народів було землеробство, скотарство, високий рівень розвитку ремесел і торгівлі (обміну) з грецькими і провінційно-римськими містами. Запам’ятати найбільші центри Північного Причорномор’я , з якими місцеві племена підтримували активні стосунки.

    Слід наголосити, що у   суспільному розвитку  племен  ранньозалізного віку спостерігаються значні  зрушення. Відбувається руйнування общинних  (на основі патріархату) відносин і становлення  державотворчої діяльності. Зокрема, в скіфському суспільстві. Проте, коли вважати створення  держави скіфами – чи в У1 ст. до н.е., чи в подальшому, єдиної думки не існує, - можливі всі три варіанти. Щодо четвертого питання,  варто згадати, коли і внаслідок яких причин відбувається падіння Західної Римської імперії, яке формально  започатковує ранньофеодальний  ( з варіаціями) період подій в Україні, пов’язані з формуванням місцевих слов’янських племен і їх протодержавних утворень  і початком “великого переселення народів, започаткованого готами і гуннами. Відзначити участь у цьому процесі хазар, які створюють першу на півдні Східної Європи державу – Хазарський Каганат з високим рівнем розвитку економіки, військової справи, дипломатичних стосунків, культури, і значення його в стародавній історії України. Звернути увагу на появу в степах кочовиків (печеніги, турки, половці і ін.), їх стосунки з Давньоруською державою, в подальшому – татаро-монгольська навала і входженням Півдня України до складу держави Золота Орда.

                                                Література

1.Бунятян К.П. Про періодизацію історії первісного суспільства //Археологія. - 1981.- №1.

2.Відейко М.Ю. Трипільська цивілізація. – К., 2002.

3.Воронов А.А., Михайлова М.Б. Боспор Киммерийский. - М. 1986.

4. Геродот. Історія в 9-ти книгах.К.4. - К., 1993.

5. Давня історія України.// Під ред.П.П.Толочка .- Кн. І. – К.1994.

6. Ильинская В.А. Тереножкин А.И. Скифия в VII - IV до н.з. - К. ,1983.

7. Крижацкий С. Д., Зубар В.М., Русляєва А.С. Античні держави Північного Причорномор’я. – К., 1998.

8. Кузнецова Т.М.Этюды по скифской истории. – М., 1991.

.

9. СмирновК.Ф. Савромоты. - М., 1964.

10. Тереножкин А.И. Киммерийцы. - К. 1976.

11. Хазанов А.М. Разложение первобытного строя й возникновение классового общества. //Первобытное общество. - М. 1975.

    Тема 2. Русь в період феодальної роздробленості та монголо –    

                  татарської навали (ХІІ – перша половина ХІV ст.).

                

                                                 План

Причини феодальної роздробленості. Політичне становище та соціально – економічний розвиток південно – західних князівств (30-і рр. ХІІ – 30-і рр. ХІІ ст.).

Утворення та розвиток Галицько – Волинського князівства. Данило Галицький.

Боротьба руських земель проти монголо – татрського іга. Русь під владою

Золотої Орди.

Культура Південно – Західної Русі періоду феодальної роздробленності.

         

                         Методичні рекомендації до теми

    При вивченні теми слід з’ясувати причини феодальної роздробленості. Розвиток феодального способу виробництва призвів до виникнення місцевих економічних центрів, які в силу натурального характеру феодального господарства були слабо пов’язані один з одним. Місцеві економічні інтереси в умовах натурального господарства породжували прагнення до відособлення. Дружинники, колишня опора великого київського князя, перетворившись на вотчинників (бояр), пройнялися місцевими інтересами, влада Києва стала для них обтяжливою, бо вимагала служби і матеріальних витрат. З загостренням класових суперечностей феодали створили апарат влади ближче до своїх вотчин. Центром місцевих політичних сил стало головне місто певної області. Створення апарату феодальної влади на місцях сприяло дальшому розвитку феодального виробництва. Проте, втрата державної єдності і князівські міжусобиці підірвали політичну і військову міць давньоруської держави, чим скористалися вороги.

    Значну увагу потрібно приділити розвитку окремих руських земель – Київської, Переяславської, Чернігово – Сіверської, Галицької і Волинської. В цей період Київ номінально зберігає статус головного міста. За володіння Києвом ведеться постійна боротьба між руськими князями, внаслідок якої в другій половині ХІІ ст. Київ остаточно втратив значення столиці Русі. Одночасно зростає економічна і політична могутність Галицького і Волинського князівств, які в 1199 р. об’єднуються в єдину державу. З цього часу Галицько – Волинське князівство, розквіт якого припадає на князювання Данила Галицького, стає на чолі процесу об’єднання південно – руських земель. Охарактеризувати Галицько – Волинську державу за князя Данила та його наступників.

    Розгляд питання про боротьбу народів Русі проти монголо – татарських завойовників варто починати з соціально – економічних відносин кочових племен у Середній Азії. В ХІ-ХІІ ст. у них відбувся розклад родового ладу і зародився феодалізм. Потреба в нових пасовищах при екстенсивному веденні скотарства призводила до посилення войовничості кочових племен. Причиною поразок Руської держави у боротьбі з монголо – татарами була політична роздробленість. Героїчна боротьба руського народу проти завойовників мала всесвітньо – історичне значення. Окремо слід розглянути наслідки монголо – татарського панування для руських земель.

    При вивченні культури Русі періоду феодальної роздробленості треба конкретно зупинитися на питаннях розвитку знань і освіти, літератури, архітектури. В цілому, вона зробила великий крок вперед і вплинула на розвиток культури сусідніх народів.

                                                  Література

Беляева С.А. Южнорусские земли во второй половине ХІІІ – ХVІ вв. – К., 1982.

Греков Б.Д. Золотая орда и  ее падение. – М., 1950.

Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV ст. – К., 1990.

Коринный Н.Н. Переяславская земля Х – І пол. ХІІІ вв. – К., 1992.

Котляр М.Ф. Галицько – Волинська Русь. – К.,1998.

Його ж. Данило Галицький. – К.,1979.

Крипякевмч І.П. Галицько – Волинське князівство. – К., 1984.

Марченко М.І  Історія української культури. – К.,1961.

Моця О.П. Населення південно – руських земель ІХ – ХІІІ ст. – К.,1993.

           

                Тема 3. Україна в ХІV – першій половині ХVІІ ст.

                                                   План

Загарбання українських земель феодалами Польщі і Литви. Політичне становище України (ХІV – ХVІ ст.).

Утвердження феодальних відносин, посилення феодально – кріпосницького гніту на українських землях (ХІV – перша половина ХVІІ ст.).

Культура України ХІV – першої половини ХVІІ ст.

                                      Методичні рекомендації до теми

Вивчаючи матеріали цієї теми, важливо простежити такі процеси:захоплення феодалами Литви і Польщі південно – західних руських земель і створення на них нового політико – адміністративного устрою й управління; піднесення Московського князівства та утворення Російської централізованої держави і їх роль у політичному житті українських земель; взаємовідносини Великого князівства Литовського і Польського королівства; остаточна ліквідація князівств; утворення Речі Посполитої і насадження уніатської церкви.

    У ході вивчення питання соціально – економічного розвитку необхідно прослідкувати насамперед за тим, як феодальні відносини досягли на Україні своєї зрілості. Важливо також знати про основні тенденції в економічному розвитку і соціальних відносин на українських землях в період феодалізму.

    Знайомлячись із розвитком основних галузей сільського господарства, варто звернути увагу не тільки на повільність змін у ньому, обумовлену феодальним способом виробництва, а й на те, що нового з’явилося в ньому. Особливу увагу слід закцентувати на процесі формування феодального землеволодіння – основі феодально – кріпосницької системи, визначити шляхи його зростання та форми, висвітлити соціальну структуру населення. Необхідно знати причини виникнення з ХV ст. фільваркової системи землеробства, охарактеризувати феодальні повинності та простежити процес закріпачення. Потрібно знати ряд положень, які стосуються розвитку промислів, ремесла, що було пов’язано з дальшим поглибленням суспільного поділу праці, виникнення цехів.

    Вивчення матеріалу про міста треба розпочати з того, як засновувалися нові міста і зростали старі; їх поділ на державні і приватновласницькі; надання деяким містам магдебурзького права; дати характеристику основних груп міського населення. Розвиток торгівлі на Україні ХІV – першої половини ХVІІ ст. обумовлювався розвитком продуктивних сил, поглибленням суспільного поділу праці, зростанням товарної продукції сільського господарства і ремесла. Відзначивши це, слід зупинитися на організації торгівлі, на внутрішній (торги, ринки і ярмарки) і зовнішній (з Росією, Молдавією, країнами  Західної Європи, зі Сходом) торгівлі.

    Розглядаючи питання розвитку культури, варто з’ясувати історичні умови її розвитку та перейти до засвоєння матеріалу про різні галузі культури і виявити головні тенденції в їх розвитку. Шкільна освіта цього періоду представлена школами, що існували при монастирях, церквах, інколи в маєтках феодалів. Особливу увагу слід звернути на православні школи вищого ступеня -  “греко – слов’яно – латинську” колегію, заснована князем К.Острозьким та Києво – Могилянську колегію. Розвиток шкільної освіти сприяв появі наукових праць з різних галузей науки – математики, медицини, філології тощо. До цього ж часу відноситься і виникнення друкарства в Україні, яке тісно пов’язане ім’ям Івана Федорова. Розглядаючи старі й появу нових жанрів літератури, треба зупинитися на новому типі письменства, що бурхливо розвивалося з кінця ХVІ ст. – полемічній літературі, визначити провідні ідеї полемічних праць. В ХV ст. зародилися нові епічні твори – історичні пісні і думи, своєрідними творами літератури були літописи. У театральному мистецтві наприкінці  ХІV – першій половині ХVІІ ст. виникає шкільний театр у вигляді декламацій і діалогів та народно – площадний театр (інтермедія), з’являється вертеп. При розгляді мистецтва необхідно звернути на такі важливі процеси: виникнення в них національних, народних рис; зменшення церковних впливів та збільшення світських елементів тощо.

                                                       Література

Білодід О. Загадка Петра Могили//Київська старовина. – 1993. - №3.

Ісаєвич Л.Д. Джерела з історії України доби феодалізму ХV – ХVІІІ ст. – К.,1972.

Його ж. Братства та їх роль у розвитку української культури ХVІ – ХVІІ ст. – К.,1968.

Історія України в особах. Литовсько – польська доба. – К., 1997.

Пуцько В.Г. Візантійсько – київська спадщина в культурному розвитку Великого князівства Литовського // УІЖ. – 1998. - № 5.

Русина О.В. Україна під татарами і Литвою. – К., 1998.

Українська народність. – К.,1990.

Шабульдо Ф.М. Земли Юго – Западной Руси в составе Великого княжества Литовського. – К.,1987.

Щербак В.О. До питання про еволюцію класово – станової структури феодального суспільства України в ХІV – першій половині ХVІІ ст.// УІЖ. – 1987. - №2.

Яковенко Н. Здобутки і втрати Люблінської унії//Київська старовина. – 1993. - №3.

Її ж. Українська шляхта.

    Тема 4. Політичні та соціально – економічні зміни на українських   

                   землях  в ході  Визвольної війни середини ХVІІ ст.

                                                    План

1. Формування української державності в ході Визвольної війни.

2. Зміни в соціально - економічній ситуації.

                                    Методичні рекомендації до теми

    При розгляді даного питання необхідно відзначити, що вже в ході всенародного повстання 1648 року відбулися докорінні зміни в державному устрої українського суспільства. Верховним органом стала загальнокозацька рада, яка мала загальнонародний характер. На чолі держави став гетьман, до рук якого поступово переходила військова, адміністративна, фінансова і судова влада. Дорадчі права при гетьмані мала рада генеральної старшини, до якої належали генеральний писар, генеральний обозний, генеральний осавул, генеральний суддя, генеральний підскарбій, генеральний бунчужний, генеральний хорунжий, які відали управлінням окремими галузями життя. Військовими і адміністративно – територіальними одиницями України були полки. Влада у них зосереджувалась в руках полковника і очолюваної ним полкової адміністрації. Полки поділялися на сотні. Керували ними сотник і сотенна старшина. Сотня складалася з куренів, очолюваних курінними отаманами. Українська держава мала свої власні збройні сили, основу яких складали запорожці й реєстрові козаки. В Україні склалися судова та фінансова системи, власна символіка, український уряд проводив активну зовнішню політику, напрямки якої необхідно детально проаналізувати.

    Розглядаючи соціально – економічне становище українських земель, слід відзначити, що в роки війни був знищений польсько – шляхетський режим, ліквідовані земельні володіння польських і великих українських магнатів і шляхтичів, а також католицького духовенства. Проте як стан шляхта не була знищена. Це стало однією з передумов збереження старих порядків. Залишилася певна частина шляхти, зокрема православної, яка складалася з дрібних і середніх землевласників, змушених зважати на антифеодальні настрої народних мас.

    Важливим при вивченні є питання змін в становищі козацтва, яке почало перетворюватися в окремий стан суспільства, особливо такої соціальної групи козацтва, як старшина. Розширилися соціальні джерела її формування й соціально – політичний статус. Так поступово почався процес феодалізації козацької старшини, яка в своїх господарствах використовувала нові капіталістичні методи господарювання (вільнонаймана праця тощо).

   Відновилася роль православного духовенства, яке за підтримки гетьмана зміцнило феодальні основи монастирських господарств.

    Селянство в ході війни завоювало особисту свободу й право земельної власності. Але воно як і раніше залишалося податковим станом. Після завоювання селянами права земельної власності виникли економічні передумови для розвитку селянських господарств капіталістичним шляхом. Але пануючий клас доклав багато зусиль, щоб відновити в колишніх форах і розмірах феодальний зиск, хоча відразу досягти їм цього не вдалося. Слід звернути увагу і на зміни, що відбулися в соціальній структурі міського населення та стані купецтва.

    Підводячи підсумки, слід відзначити, що національно – визвольна революція 1648 року мала виразні елементи революції буржуазної. Проте ці завоювання не були закріплені законодавчо. Уряд молодої республіки відстав від реального ходу подій, роблячи ставку на козацтво та відводячи йому те соціальне місце в суспільстві, яке раніше належало польській шляхті. Тобто започаткувалася реставрація колишнього станового ладу, але вже на національній основі.

                                           Література.

Горобець В.М. Українська зовнішня політика після Переяслава: стратегічні цілі та тактичні відступи другої половини 1655 р.// УІЖ. – 2000. - № 1,2.

Грабовецький В. Західноукраїнські землі в період національно – визвольної війни 1648 – 1657 рр. – К., 1972.

Крип’якевич І. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.

Літопис Самовидця. – К., 1971.

Літопис С.Величка: В 2-х т. – К., 1991.

Переяславська Рада очима істориків, мовою документів. – К., 2003.

Рафальський О.О. Переяславський договір України з Росією 1654 року. – К., 2004.

Сергійчик В. Армія Богдана Хмельницького. – К., 1996.

Смолій В.А., Степанков В.С. Українська Національна революція 1648 – 1654 рр. крізь призму століть // УІЖ. – 1998. - № 1,2,3.

Степанков В.С. Антифеодальна боротьба в роки визвольної війни та її вплив на формування української держави (1648 – 1654). – К., 1991.

Федорук Я. Міжнародна дипломатія і політика України 1654 – 1657. – Львів, 1996.

  Тема 5. Українські землі в добу Руїни.

                                    План

Боротьба старшинських угруповань за владу.

Боротьба українського народу з турками та татарами. Вічний Мир.

Розвиток культури.

                               Методичні рекомендації до теми

Розгляд даної теми необхідно почати з визначення хронологічних рамок цього періоду. Важливим аспектом у з'ясовані причин, що поклали початок Руїни є аналіз  політики Московії, Польщі, Туреччини та Кримського ханства стосовно України, і в зв'язку із цим зовнішньополітична орієнтація гетьманів на військову підтримку цих країн. Також необхідно простежити на які соціальні верстви опирались українські лідери.

Аналізуючи діяльність гетьмана І.Виговського необхідно звернути увагу на ставлення українського козацтва до процедури його обрання, соціальної та зовнішньої політики, розглянути зміст Гадяцької угоди, причини зречення гетьманства та приходу до влади Ю.Хмельницького. Розкрити зміст Переяславських статей 1659 р. та Слободищенського трактату 1660 р. та їх наслідки для України.

Розкриваючи проблему політичного поділу Української держави на Правобережну та Лівобережну необхідно з’ясувати причину цього факту, визначити в сфері впливу яких країн та інтересів опинились регіони України, проаналізувати зміст та наслідки Андрусівського перемир'я 1667р.

Розглядаючи обрання П. Дорошенка на гетьманство об'єднаної України (1668 р.), варто звернути увагу на перспективи цієї події, а також на геополітичну ситуацію (претензії Польщі та Москви), відсутність узгоджених дій українських сил, проаналізувати причини союзу П.Дорошенка з Туреччиною, умови та наслідки Бучацького мирного договору 1672 р. Особливу увагу треба звернути на політику Туреччини та Кримського хана стосовно України, що призвело до значних людських та матеріальних втрат. Завершенням війни стало укладення Бахчисарайського договору 1681 р. між Москвою, з одного боку, та Туреччиною і Кримським ханством з другого. При цьому слід акцентувати увагу, що інтереси України значною мірою нехтувались.

Завершити розгляд політичних, військових, територіальних та економічних наслідків Руїни для України необхідно аналізом змісту та реалізації умов Вічного миру між Росією та Польщею 1686 р.

Розкриваючи проблеми розвитку культури України в зазначений період, в першу чергу, слід звернути увагу як на сприятливі умови, в яких відбувався культурний процес – існування гетьманської держави, так і на  негативні - воєнні дії, русифікація, масовий відтік інтелігенції в Московію, продовження утисків з боку Польщі, при цьому останні мали більш визначальний вплив.     

Розкриваючи питання розвитку освіти, необхідно звернути увагу на той факт, що в багатьох селах України існували початкові (дяківські) школи, а в містах – школи, утримувані братствами. Головним осередком освіти, науки і культурного життя залишалася Києво – Могилянська  колегія, на західноукраїнських землях - реорганізований в університет Львівський єзуїтський колегіум (1661 р.). Важлива роль а розвитку освіти і культури належала книгодрукуванню.

Студенти повинні знати зміст, ідейне спрямування найдавніших історичних творів, нові тенденції у розвитку літератури, основних її представників та їх твори.

Подальшого розвитку набуло мистецтво: театральне, народне і професійне музичне, архітектура, живопис, графіка тощо.

Особливо слід звернути увагу, що закінчення руїни і встановлення відносного спокою сприяло  піднесенню української культури  у всіх її проявах.

                                      Література

Апанович О.М. Запорозька Січ у боротьбі проти турецько-татарської агресії (50-ті - 70-ті роки XVII ст.). - К., 1961.

Андрущенко В.Л. Федосов В.М.Запорізька Січ як український феномен. Київ, 1995 р.

Борисенко В.Й., Заремба С.З. Україна козацька. - К., 1993.

Бульвінський А.Г. Конотопська битва 1659 р. // УІЖ. - 1998. - № 3-5.

Борисенко В.Й. Дем'ян Многогрішний. // Київська старовина.-1992.-№ 4.

Володарі гетьманської булави. - К., 1994. 

Гетьмани України. - Історичні портрети. Збірник. - К., 1991.

Голобуцький В. Запорізьке козацтво. Київ,1994.

Грабовський С., Ставрояні С.Шкляр Л.Нариси з історії українського державотворення. Київ, 1995.

Гуржій Олександр. Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII ст.: кордони, населення, право. — К., 1996.

Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. — К. , 1999.   

Драгоманов М.П. Пропащий час: українці під Московським царством (1754-1876). Пам'ятки України. - 1991. - № 1.

Козацькі Січі. - К , 1998.

Липинський В.України на переломі 1657 – 1659 . –  Київ, 1997.

Наливайко Д. Християнська козацька республіка. – К., 1992.

Нариси з історії українського національного руху. Київ, 1994.

Полководці війська Запорозького. - К., 1998.

Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея XVII - XVIII ст. -К, 1997.

Стецюк К.І.  Народні рухи на Лівобережній І Слобідській Україні в 50  - 70 рр.  XVII ст. – К., 1960.

Смолій В.А., Степанков В С. Правобережна Україна у другій половині XVII ст.: Проблема державотворення. - К., 1993.

Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція XVII ст. (1648-1676 рр.). - К., 1999.

Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея XVII—XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. — К., 1997.

Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. — К., 1990. — Т.1-3

Яворницький Д.І.  Іван Дмитрович Сірко. – Дніпропетровськ, 1990.

Яковлєва Т.Г. Гетьманщина в другій половині 50-х рр. XVII ст. - К., 1998.

Яковлєва Т. Руїна Гетьманщини: Від Переяславської ради до      Андрусівської угоди (1659 – 1667). – К., 2003.

          Тема 6. Українські землі у ХVІІІ ст.

                                                       План

Українське козацтво у ХVІІІ ст.

Правобережжя та західноукраїнські землі у ХVІІІ ст.

Народні рухи у ХVІІІ ст.

Культура України у ХVІІІ ст.

                      Методичні рекомендації до теми

Козацтво на початок ХVІІІ ст. продовжувало існувати як на Правобережжі так, незважаючи на його заборону Польським сеймом у 1699 р., і на лівобережжі (1707-1714 рр. завдяки підтримці  правобережних гетьманів).

Необхідно звернути увагу на наслідки участі козаків у війнах які проводила Росія: виділити економічний та військовий аспекти.

Рубіжним у долі Запорізької Січі стала її підтримка повороту Мазепи на сторону Карла ХІІ, наслідком чого стала ліквідація Січі російським урядом у 1709 р. Запорожці змушені були заснувати Олешківську Січ у володіннях кримського хана, що негативно позначилось на становищі козацтва. Також слід звернути увагу на козацтво, яке емігрувало в Європу на чолі з П.Орликом, проаналізувати основні засади його Конституції.

Здійснюючи аналіз політики Російської імперії стосовно козацтва, дозвіл на повернення якому був виданий царським урядом в 1734 р., необхідно виділити головні її напрямки: використання козацтва як військової сили, та поступова ліквідація сотенно-полкової системи, переведення козацького війська у регулярні частини російської армії.

Розкриваючи проблему ліквідації Запорізької Січі необхідно звернути увагу на соціально-економічні, військові аспекти, прослідкувати подальшу долю козацтва. В завершення розкриття цього питання необхідно проаналізувати роль козацтва в історії України.

Відновлення влади Польщі на Правобережній Україні супроводжувалось відновленням  порядків, які існували до повстання Б.Хмельницького – необхідно дати характеристику соціально-економічної політики по збереженню феодальних відносин, порушення Магдебурзького права, розкрити які наслідки мали ці заходи польського уряду для українського населення. На соціальні проблеми накладалися полонізація, та утиски православних, що вкрай загострювало українсько-польські стосунки і знаходило свій вихід в низці селянських повстань. В цьому ж ракурсі слід розглядати згортання діяльності братств, кризу православної церкви, відчуження її від народу.

Перехід Правобережжя під владу Російської імперії приніс ряд змін: проведення адміністративно-територіальної реформи (губерніальний поділ), ліквідація греко-католицької церкви, поява російських землевласників, заходи по поліпшення економічного становища, в той же час російський уряд йшов на поступки полякам залишаючи польські закони, Литовський статут, діловодство російською та польськими мовами. В цей же час інтереси українського населення  фактично ігнорувалися.

Розглядаючи становище Східної Галичини, Закарпаття та Північної Буковини (після поділів Польщі), слід звернути увагу на їх географічне становище в складі імперії Габсбургів і розкрити як це позначалось на їх економічному розвитку. Особливу увагу звернути на зміст та наслідки реформ, що проводилися в Австрії в кінці ХVІІІ ст.

В завершення відповіді необхідно порівняти становище західноукраїнських земель  та Наддніпрянської України по таким параметрам: економічний розвиток, політичну та культурну ситуацію.

    Розгляд  питання народні рухи в першу чергу треба звернути увагу на територіальну їх розповсюдженість – це в основному територія Правобережжя, що знаходилась під владою Польщі. Серед причин повстань слід зазначити соціально-економічні, які зумовлювались кризою польської економіки та посиленням експлуатації селян. На економічні причини накладався національно-релігійні відносини, що зумовлювало широку базу невдоволення. Також треба звернути увагу на напівлегальне становище козацтва на території Польщі внаслідок його заборони Сеймом 1699 р. Важливим аспектом цієї проблеми є ставлення Російської імперії до виступів народних мас на території її конкурента (На прикладі виступу Семена Палія 1701-1704рр. та гайдамацького руху 1734, 1750 рр.).

Найбільшого розмаху гайдамацький рух набув у другій половині ХVІІ ст. під назвою Коліївщина, набувши характеру народно-визвольного повстання, охопивши значну територію Правобережної України.

Виступи в лівобережній Україні мали локальний характер.

На українських землях в складі Австрії слід звернути увагу на рух опришків (Олекса Довбуш, Василь Боюрак, Іван Бойчук).

Розгляд питання про розвиток  культури України цього періоду, слід зосередити увагу на  умовах її становища: ліквідація польсько-шляхетського панування на значній території України, утворення козацької республіки, наступу Росії на автономію України та продовження утисків з боку Польщі.

Значним явищем цього періоду є розвиток освіти, що готувала висококваліфіковані кадри для потреб держави. Певною мірою сприяло розвитку освіти книгодрукування. Головний напрямок державної політики Російської імперії стосовно освіти в Україні було її підпорядкування своїм інтересам, уніфікація, що руйнувала налагоджену систему. Таку ж політику проводила і Австрія.

Серед факторів, що послаблювало культурний процес в Україні слід відзначити відтік української культурної еліти до Росії, які там досягали значних успіхів.

Важливим процесом у розвитку культури цього періоду є процес відходу від релігійних канонів. Ведучим напрямком в українській культурі став стиль українського бароко. Він знайшов своє відображення як в архітектурі так і в літературі. Стосовно літератури слід звернути увагу на проникнення в писемство народної мови, що знайшла своє логічне продовження в творчості І.П.Котляревського.

Кінець ХVІІІ ст. характеризується поширенням в Україні ідей просвітництва, що знайшло своє відображення в творчості Г.Сковороди.

                                               Література

Апанович О.М. Про козацькі часи на Україні. - К., 1991.

Андрущенко В.Л. Федосов В.М.Запорізька Січ як український феномен. Київ, 1995.

Борисенко В.Й., Заремба С.З. Україна козацька. - К., 1993.

Володарі гетьманської булави. - К., 1994.

Гетьмани України. - Історичні портрети. Збірник. - К., 1991.

Голобуцький В.Запорізьке козацтво. Київ,1994.

Грабовський С., Ставрояні С.Шкляр Л.Нариси з історії українського державотворення. Київ, 1995.

Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. — К. , 1999.  

Драгоманов М. Пропащий час. Українці під Московським царством (1654-1876). Драгоманов М.П. Вибране. — К., 1991.

Козацькі Січі. - К , 1998.

Липинський В.України на переломі 1657 – 1659 . –  Київ, 1997.

Наливайко Д. Християнська козацька республіка. – К., 1992.

Полководці Війська Запорозького. Історичні портрети. - К., 1998. 

Смолій В.А., Степанков В С. Правобережна Україна у другій половині XVII ст.: Проблема державотворення. - К., 1993.

Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція XVII ст. (1648-1676 рр.). - К., 1999.

Яворницький Д.І.  Іван Дмитрович Сірко. – Дніпропетровськ, 1990.

Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. — К., 1990. — Т.1-3.

      Тема 7. Українські землі в І половині ХІХ ст.

                                                 План

Політичне становище та соціально економічний розвиток Наддніпрянської України в І пол. ХІХ ст.

Суспільно-політичний рух на українських землях в складі Російської імперії в І пол. ХІХ ст.

Західноукраїнські землі в І пол. ХІХ ст.

Культура України І пол. ХІХ ст.

                          Методичні рекомендації до теми

Приступаючи до вивчення теми слід показати, як уніфікація імперської управлінської системи російським урядом фактично вела до денаціоналізації українських земель, уяснити їх політико – адміністративний поділ в складі Російської імперії. Аналізуючи стан промисловості і сільського господарства, треба визначити причини занепаду більшості як селянських, так і поміщицьких господарств, кризи кріпосних відносин на селі. Аналізуючи стан промисловості слід довести, що переростання середньовічної промисловості в індустріальну проявилося в заміні мануфактурного виробництва фабричним, висвітлити роль купецького капіталу і вільнонайманої праці в цих процесах, початок промислового перевороту, його особливості в українських губерніях, зростання кількості підприємств, розвиток нових галузей промисловості тощо.     

    Розкриваючи питання соціальної боротьби народних мас, слід охарактеризувати політики російського уряду щодо України, посилення національного та соціального гноблення, форми і характер протесту українського населення, найбільші виступи селян, козаків, робітних людей, військових поселенців. Окремо зупинитися на наймасовіших виступах того часу – селянських виступах під проводом Устима Кармелюка та “Київській козаччині” 1855р.   

Переходячи до вивчення суспільно- політичного руху в Україні в першій половині  Х1Х ст., звернути увагу  на значення декабристського руху, його активні прояви в Україні особливості програм  декабристських товариств, їх зв’язок з подальшим розвиток суспільно-політичного життя в Україні. Звернути увагу, що суто українським національним суспільно-політичним рухом була діяльність Кирило-Мефодіївського товариства; визначити особливості їх програмних документі, напрямки діяльності, участь у русі Т.Г.Шевченка, викриття товариства і жорсткі покарання його учасників, особливо великого українського поета. Дяільність Кирило-Мефодіївського товариства, не дивлячись на вузьку соціальну базу гуртка, мала велике значення, яке полягало , зокрема в тому, що вона започаткувала перехід від культурницького до політичного етапу боротьби за національне визволення України.                                      

    Вивчення теми “Західноукраїнські землі” слід почати з визначення українських земель, що ввійшли до складу Австро-Угорської імперії, їх адміністративного устрою і економічного розвитку. Звернути увагу на дещо запізний початок промислового перевороту, становище сільськогосподарського виробництва, а також на явище національного пригнічення українців. Характеризуючи суспільно-політичну ситуацію та національний рух на західноукраїнських землях, зосередити увагу на ролі греко – католицького духовенства, яке стало провідником “українського відродження в Галичині. Аналізуючи появу і діяльність гуртка “Руська трійця”, визначте, яке значення мала діяльність цього культурно – просвітницького товариства для подальшого розвитку національного руху, причини його слабкості. З національним пробудженням на західноукраїнських землях слід також пов’язати посилиння селянського руху, наголосити на особливому знначені подій революції 1848-1849 рр., відзначити діяльність Головної Руської Ради, вплив на розвиток суспільно-політичного руху скасування кріпацтва.

Щодо розвитку культури, треба показати стан української культури в І пол. ХІХ ст., розкрити причини гоніння на неї з боку як російського, так і австрійського урядів. Охарактеризувати стан освіти, розвиток професійної освіти як відгук на потреби зростаючих капіталістичних відносин. Звернути увагу на розвиток наукових досліджень, зокрема, історії;  української літератури,  музичного, театрального і образотворчого мистецтва, архітектури.

                                        Література

Волощенко А.К. Нариси з історії суспільно-політичного руху на Україні в 70-х – на поч. 80-х рр. ХІХ ст. – К.,1974.

Гербільський Т.Ю. Розвиток прогресивних ідей в Галичині у І пол. ХІХ ст.(до 1848 р.). -  Львів, 1964.

Гурій І.О. Зародження робітничого класу України (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.). – К., 1958

Його ж. Розклад феодально – кріпосницької системи в системі сільського господарства України І половини ХІХ ст. – К.,1954.

Кирило-Мифодіївське товариство: У 3-х т.т. – Т. І – К., 1990.

Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини. 1760 – 1830. – К.,1996.

Петраш О. “Руська трійця”. – К., 1986.

Попович М.В. Нарис історії культури України. – К., 1999.

“Руська трійця” в історії суспільно-політичного руху і культури України. – К., 1986.

Сергієнко Г.Я. Декабристи та їх революційні традиції на України. – К., 1975.

Сергієнко Г.Я. Суспільно-політичний рух на Україні після повстання декабристів (1826-1850). – К., 1991.

Слюсаринко А., Томенко М. Історія української культури. – К., 1993.

Стеблій Ф.І. революція 1848 – 1849 рр. у Європі і Україні. – К., 1973.

Шевченко Ф.П. Лук’ян Кобилиця. З історії антифеодальної боротьби селянства Буковини в І пол. ХІХ ст. – К., 1958.

                 Тема 8. Україна на початку ХХ століття.

                                                       План

Економічний розвиток України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Активізація суспільно – політичного руху в Україні на початку ХХ ст. Створення політичних партій. Україна в революції 1905 – 1907 рр.

Українські землі в період Першої світової війни.

Культура України кінця ХІХ – початку ХХ ст.

                               Методичні рекомендації до теми

    При здійсненні аналізу економічного становища Наддніпрянщини початку ХХ ст. потрібно зазначити, що внаслідок буржуазних реформ середини ХІХ ст. Наддніпрянська Україна перетворилася на розвинений аграрно – промисловий район Російської імперії. Важливе значення для розвитку економіки українських земель мала аграрна реформа, проведена з ініціативи П.Столипіна протягом 1906 – 1911 рр. Вона передбачала знищення общинного землеволодіння та ліквідацію аграрного перенаселення шляхом переселення селян у східні райони Росії. Саме в Україні вона мала найбільший успіх.

     Потрібно також вказати на специфіку капіталістичних відносин в промисловості України передвоєнного десятиліття та охарактеризувати їх головні риси: монополізацію виробництва, банківського капіталу, хижацьку експлуатацію природних ресурсів та колоніальний характер економіки. Аналогічні процеси відбувалися і в економіці західноукраїнських земель, становище яких визначалося колоніальною політикою Австро – Угорської імперії.

    Початок ХХ ст. характеризується загальним революційним піднесенням, яке було викликане соціальним та національним гнобленням, а також політичним безправ’ям українського населення. До цього додалася світова економічна криза та поразка Росії у війні з Японією 1904 – 1905 рр. Виходячи з цього необхідно охарактеризувати посилення робітничого, селянського, студентського рухів, опозиційної діяльності ліберальної буржуазії, поміщиків та інтелігенції. В умовах загального революційного піднесення посилився і національно – визвольний рух. На західноукраїнських землях національний рух розвивався в більш сприятливих умовах і мав значно більші здобутки, ніж в Наддніпрянській Україні.

    Піднесення національно – визвольного руху у Наддніпрянській Україні завершилося створенням першої політичної партії – РУП – в 1900 р. Формування українських політичних партій започатковує процес творення української політичної нації.

    Висвітлюючи події революції 1905 – 1907 рр., слід дати оцінку співвідношенню сил та політичних впливів загальноросійських і українських партій на робітничий клас, селянство. Від студентів вимагається якісний аналіз фактичного матеріалу, який висвітлює специфіку революційних подій в Україні та дозволяє зробити ґрунтовні висновки про їх місце у загальноросійському визвольному русі.

    Розкриваючи роль України в подіях Першої світової війни, необхідно визначити її місце в планах воюючих сторін, ставлення українських політичних сил до війни, розвиток воєнних подій на українських землях, що призвели до значних жертв серед мирного населення, занепаду промисловості, сільського господарства, зубожіння народу.

    Розглядаючи питання культури, слід відзначити, що на поч. ХХ ст. українська культура утвердилася як культура світового рівня. Головні питання національного та культурного життя українців позначені боротьбою за відновлення національно – культурної автономії, формуванням “української ідеї” у науковій та громадській діяльності М.Грушевського, В.Винниченка, творчості Л.Українки, І.Франка, Б.Грінченка та багатьох інших сподвижників.

                                             Література

Болдирєв О.В. Перша спроба організації української політичної партії // УІЖ. – 1999. - № 6.

Борисенко В.А. До питання про Революційну українську партію // Наукові праці з питань політичної історії. – 1991. – Вип. 169.

Волковинський В.М. Бойові дії на українських землях в роки Першої світової війни // УІЖ. – 2004. - №4.

Голобуцький О., Кулик В. Український політичний рух на Наддніпрянщині кін. ХІХ – поч. ХХ ст. – К.,1996.

Дмитренко О.О. Роль жіноцтва у культурно – національному відродженні України в ХІХ – поч. ХХ ст. // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. - 2005. - №1.

Левенець Ю.А. Ліворадикальні партії в Україні напередодні Жовтневого перевороту./\ УІЖ. – 1992. - №3.

Козицький М.Ю., Доморослий В.І. Українська парламентська громада в І - ІІ-й Державних Думах // Наукові праці з питань політичної історії. – К.,1992. – Вип.73.

Партії і соціальні групи в першій російській революції. – К.,1992.

Чорна Т. Україна в роки революції 1905 – 1907 рр. Передумови і початок // Історія України. – 2001. - №20.

    Тема 9.Українська національно-визвольна революція 1917 – 1920 рр.

                                                       План

Перша українсько – радянська війна 1918 р.

Брестський мирний договір 8 лютого 1918 р.

Соціальна політика урядів УНР доби Директорії.

Національно-державне будівництво в ЗУНР.

5.  Доля західноукраїнських земель в рішеннях міжнародних конференцій повоєнного часу.

                                 Методичні рекомендації до теми

    Аналіз документальної бази, перш за все універсалів Центральної Ради дозволяє відстежити концептуальні відмінності її державницького курсу в різні періоди діяльності. Саме тому студенти мають звертати увагу на історичні передумови прийняття того чи іншого документу, здійснювати порівняльну характеристику його фрагментів. Корисним, на наш погляд, є формування порівняльної тематичної таблиці універсалів та інших однотипних документів. Такий підхід дозволяє не тільки систематизувати накопичені знання, а що не менш важливо, вдосконалити навички роботи з документальним матеріалом.

    Головним завданням аналізу проблематики цієї теми є неупереджене висвітлення здобутків і втрат державного будівництва, визначення причин успіхів і поразок ЦР. Чи не ключовими моментами тут видаються: ставлення російської політичної еліти, зокрема, Тимчасового уряду, більшовиків до новонародженої української демократичної державності в 1917 та на початку 1918 р.

    Не вдаючись до перебільшення ролі українсько-радянської війни між Центральною Радою та Раднаркомом, яка на думку багатьох дослідників унеможливила подальшу розбудову Української держави на мирній демократичній основі, потрібно комплексно оцінювати події останніх місяців існування української влади. Помилковим при цьому було б недооцінювати вплив на внутрішні соціально-політичні процеси такого потужного дестабілізуючого фактору як наявність австро-німецької окупації.

    Розгляд питання про УНР часів Директорії рекомендується розпочати з аналізу причин падіння режиму П.Скоропадського. Слід окреслити зміст внутрішньої політики режиму П.Скоропадського, який презентував інтереси великих землевласників та показати спрямованість дяльності різновекторних соціальних таборів в зазначений період. Важливо при цьому показати, що розуміння в масах неминучості поразки союзника гетьмана – Німеччини у Першій світовій війні, консолідуючі дії лівих українських партій створили політичні умови приходу до влади Директорії.

    Важливим відправним пунктом вивчення доби Директорії є оцінка політичної структури влади. Потрібно розмежувати інтереси тих чи інших соціальних верств та відстежити проекцію зусиль Директорії на вирішення найважливіших проблем держбудівництва, землеустрою, становлення війська УНР. При цьому не менш значущим є порівняльна оцінка діяльності вищої політичної(Директорія, Трудовий конгрес) та виконавчої влади (Рада Народних Міністрів) із конкретикою роботи на місцях де влада належала трудовим радам селян, робітників та “трудової інтелігенції”.

    Аналіз діяльності урядів Директорії слід здійснювати на підставі всебічного врахування існуючих у тогочасному суспільстві альтернативних підходів до державного будівництва, внутрішніх гострих протиріч у середовищі українських політичних партій, загальних умов військового протистояння в Україні у 1919 – 1920 рр. Виваженість підходів дозволить об’єктивно та всебічно розглянути аграрну, робітничу та військову політику Директорії, виявити причини допущених “перегинів” реалізації державницької ідеї. Опрацьовуючи зазначені питання необхідно звернутися до вивчення таких документів як “Декларація Української Директорії”, “Розпорядження Директорії УНР про землю”, “Універсал Трудового конгресу України 28.01.1919 р., “Закон про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в УНР” від 12.11.1920 р. та ін.

    Розглядаючи боротьбу національно-патріотичних сил за справу українства в першу чергу потрібно звернути увагу на процеси консолідації та політичного конституювання цих сил, організаційні форми волевиявлення прагнень селянства, робітників, інтелігенції до поновлення державності в Галичині. Сталим чинником розгортання національно-визвольних рухів в західноукраїнському регіоні стає перемога Української Національної Ради у перших числах листопада 1918 року у Львові, Станіславі, Стриї, Коломиї та інших містах.

    Акцентування зусиль на документальній базі означеної проблеми дозволить належним чином розкрити широкі можливості розвитку понівеченого війною господарства, національного та культурно-освітнього життя Галичини, громадських та політичних ініціатив реалізованих та часом лише окреслених новою владою в програмових документах.

                                                                     Література

Національні відносини в Україні у XX столітті. / Упорядник  М.І.Панчук. - К., 1994.

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У 2-х томах. – К.,1996.

Український національно-визвольний рух (березень-листопад 1917 р.). Документи і матеріали . – К.,2003.

Винниченко В. Відродження нації. Кн.. 1 – 2. Відень – Київ – 1920, 1990.

Великий українець. Матеріали з життя та діяльності М.С.Грушевського. - К.,1992.

Буравченков А.О. Український національно-визвольний рух (березень-листопад 1917 р.) // УІЖ.. – 2004. - №3.

Верстюк В.Ф. Український національно-визвольний рух (березень-листопад 1917 р.). // УІЖ. – 2003. – №3.

Верстюк В.Ф. Симон Петлюра: політичний портрет (до 125-річчя від дня народження ). // УІЖ. – 2004. – №3.

Грушевський М. Новий період історії України. – К., 1992.

Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття. Нариси політичної історії. – К., 1993.

Дишлю В.М. Значення Центральної Ради у відродженні й утвердженні державності українського народу. – К., 1994.

Дорошенко Д. Історія України. 1917 – 1923 рр. Т.1. Доба Центральної Ради. – Ужгород, 1932, 1991.

Копиленко О. Сто днів Центральної Ради. – К., 1992.

Копиленко М., Копиленко О. Зовнішня політика Центральної Ради            

    // Політика і час. – 1992.

Кульчицький С.В.Центральна Рада. Утворення УНР// УІЖ. – 1992. - №5-6.

Кульчицький С. Російська революція 1917 року: буржуазна чи радянська? // Історія в школах України. – 2002.- №1.

Мельник В., Розовик Д. Національно-культурна політика Центральної Ради // Генеза. – 1994. -   №2.

Мірчук П. Причини загибелі УНР // Державність. – 1992. -  №2; 1993.-№2.

Солдатенко В.Ф. Українська революція. Кн.1. – К., 1998.

Солдатенко Ф. Володимир Винниченко: на перехресті соціальних і національних прагнень. – К., 2005.

Янковська О.В. Культурне життя в Україні у період національно-демократичної революції (1917 – 1920 рр.) // УІЖ. – 2005. - №2.

Тема  10.  Українська СРР в 20 – 30-ті рр. ХХ ст.

 

                                           План                

Українізація в УСРР. Розстріляне Відродження.

Громадсько-політичне життя в Україні 20 – 30-х рр. Сталінські політичні репресії.

Політика “ліквідації куркульства як класу” в Україні.

Голодомор 1932 – 33 рр.: сучасна оцінка.

                              Методичні рекомендації до теми

    Різка зміна політичного курсу більшовиків в економічній політиці, яка розпочалася у 1921 р. була викликана низкою причин. Найголовнішими серед них визнано: глибоку економічну кризу, загострення продовольчого становища, протистояння між правлячою КП(б)У та основною масою населення міста і села. У 1921 – 1923 рр. владою впроваджується комплекс заходів внаслідок чого сформувалася нова/стара модель господарювання, яка увійшла в історію як “нова економічна політика”. Відмова від непу та перехід до планової економіки створили умови проведення індустріалізації промисловості та колективізації сільського господарства. Названі реформації здійснювалися всупереч волі населення України, не відповідали, в першу чергу, його економічним інтересам. Влада вдалася до відкритих репресій, позаекономічного примусу, політичного терору.

    Вивчаючи зміст громадського життя в УСРР, не оминути складного суспільного феномену яким стала в 20-ті рр. політика коренізації та явище національного комунізму. Даючи їм характеристику слід змалювати як офіційний курс КП(б)У реалізувавувся в суспільних проектах та показати “неофіційну” сторону названих процесів. В першу чергу ренесанс національної культури, зростання активності та формування протестних більшовицькій політиці суспільних рухів. Потрібно зробити акцент на тому, що політичні репресії в Україні розпочинаються із розгрому української інтелігенції та охоплюють всі прошарки суспільства. Політичні переслідування в Україні мали мету денаціоналізації громадського життя в республіці та її перетворення у складову ланку радянської імперії – СРСР.

    Складовою частиною більшовицького курсу в УСРР стала колективізація сільського господарства, яка вилилася в Голодомор 1932 – 33 рр. Самостійна робота над цією темою передбачає обов’язкове звернення до історичко-краєзнавчих  досліджень Голодомору в Україні. Наявні в навчальних кабінетах та бібліотеках збірники документів про хід колективізації та голодні 1921 – 1923, 1932 – 1933 рр., відтворені у спогадах сучасників події, дають змогу вивчити причини, географію та наслідки цих страшних явищ. Слід звернути увагу на повне ігнорування тематики Голодомору в українській радянській історіографії і віддати належне історикам, які підняли тему Голодомору в сучасній історіографії: Дж. Мейс,   Р.Конквест, С.Кульчицький, Граціозі.

    Із другої половини 1930-х рр. колгоспи стають складовою частиною соціалістичної економіки УСРР та поступово витісняють дрібного товаровиробника на селі. Тому рекомендується комплексно підходити до аналізу становища в сільському господарстві із врахуванням місця колгоспів та радгоспів у командно-адміністративній системі СРСР. Слід мати на увазі, що саме у цей період відбувається становлення бригадно-ланкової системи структурування колективних господарств, остаточно формується система планування організації сільгоспвиробництва та відбувається процес закріпачення українського селянина.

    Підсумкове узагальнення особливостей громадсько-політичного життя в УСРР 20 – 30 –х рр. дозволяє уточнити категоріальні оцінки таких явищ як денаціоналізація громадського життя, формування колоніального (імперського у росіян) менталітету українців, морально-духовна ерозія суспільних відносин та ін.

                                             

                                            Література

Голод  1921 – 1923 років в Україні. Зб. документів і матеріалів. – К., 1993.

Україна в XX столітті. Збірник документів і матеріалів. –К., 2002.

Кравченко В.І., Лазуренко В.М. Радянська політика щодо заможного селянства України в роки нової економічної політики (1921 – 1929 рр.) //Український селянин. – 2002.- Вип. №5.

Касьянов Г., Даниленко В. Сталінізм і українська інтелігенція. –К., 1991.

Касьянов Г.В. Українська інтелігенція в 1920 – 1930 рр.: соціальний портрет та історична доля. –К., 1992.

Куліш А. Голодомор 1921 1923 рр. в Руси – Україні як продовження етнічної війни 1917 – 1921 рр. – Харків, 2003.

Морозов А.Г. Тернистий шлях сільськогосподарської кооперації в добу НЕПу. // Український селянин. – 2002. – Вип. №5.

Олійник М.М. Політика державних та партійних органів України щодо приватних підприємств у період НЕПу. // УІЖ. – 2001. - №1.  

Єфименко Г.Г. Радянська модернізація 1920 – 1930 рр. (До постановки проблеми у світлі аналізу досліджень сучасних російських істориків). // УІЖ. - 2002. - №5.

Комаров В. Радянська модернізація України (1928 - 1938). Проблеми економічної освіти десятикласників (з досвіду роботи). // Історія в школі. – 2002. - №10.

Кульчицький С.В. Ціна „великого перелому”. –К., 1991.

                                             

                                            Література

Голод  1921 – 1923 років в Україні. Зб. документів і матеріалів. – К., 1993.

Україна в XX столітті. Збірник документів і матеріалів. –К., 2002.

Кравченко В.І., Лазуренко В.М. Радянська політика щодо заможного селянства України в роки нової економічної політики (1921 – 1929 рр.) //Український селянин. – 2002.- Вип. №5.

Касьянов Г., Даниленко В. Сталінізм і українська інтелігенція. –К., 1991.

Касьянов Г.В. Українська інтелігенція в 1920 – 1930 рр.: соціальний портрет та історична доля. –К., 1992.

Куліш А. Голодомор 1921 1923 рр. в Руси – Україні як продовження етнічної війни 1917 – 1921 рр. – Харків, 2003.

Морозов А.Г. Тернистий шлях сільськогосподарської кооперації в добу НЕПу. // Український селянин. – 2002. – Вип. №5.

Олійник М.М. Політика державних та партійних органів України щодо приватних підприємств у період НЕПу. // УІЖ. – 2001. - №1.  

Єфименко Г.Г. Радянська модернізація 1920 – 1930 рр. (До постановки проблеми у світлі аналізу досліджень сучасних російських істориків). // УІЖ. - 2002. - №5.

Комаров В. Радянська модернізація України (1928 - 1938). Проблеми економічної освіти десятикласників (з досвіду роботи). // Історія в школі. – 2002. - №10.

Кульчицький С.В. Ціна „великого перелому”. –К., 1991.

            

             Тема 11. Україна в роки Другої світової війни.

                                                     План

1.Інкорпорація західноукраїнських земель до складу СРСР та їх  

   радянізація.

2.Причини поразок Червоної Армії в початковий період радянсько –   

  німецької війни (червень 1941 – 1942 рр.).

3.Кримська конференція глав урядів СРСР, США та Великобританії (4 –   

 11 лютого 1944 р.).

4.Соцально-економічні наслідки війни, втрати українського народу у    

  Другій світовій війні.

                                        Методичні рекомендації

    Вивчення причин інкорпорації західноукраїнських земель до складу СРСР передбачає аналіз радянсько-німецького договору від 23 серпня 1939 р. Секретний протокол, який було оформлено додатково до цього пакту, розмежовував сфери впливу країн-агресорів у Європі. СРСР отримував право вирішення долі західноукраїнських земель.

    Важливо також звернути увагу на зміст та особливості процесссу “радянизації” західноукраїнських земель. Зокрема, не оминути того факту, що процеси націоналізації промислових підприємств, землі та ін., збіглися у часі із індустріалізацією та колективізацією сільського господарства, проводилися радянською владою у надзвичайно стислий період, супроводжувалися насиллям щодо місцевого населення. Потрібно чітко означити позитивні та негативні сторони “радянизації”, вказати на масові репресії які стали причиною відвернення основної маси українців від Радянської влади.

    Вивчаючи питання щодо причин поразки Червоної Армії в Україні у 1941 р. студенти мають усвідомити, що ними були: політичні репресії 1930-х – 40-х рр., грубі прорахунки радянського керівництва у зовнішній політиці та оцінці військово-промислового потенціалу Німеччини, часу її нападу на СРСР. Разом із тим, цьому сприяли відсутність реального плану стратегічної оборони країни, помилки Генштабу і Наркомату оборони у впровадженні в дію системи оборонних споруд, атмосфера страху та недовіри, яка панувала у радянському суспільстві.

    Увага має бути сконцетрована на найважливіших оборонних операціях, у т.ч.: Донбаській, Харківській, Кримській, героїчній обороні українських міст Києва, Одеси, Севастополя. Такий підхід дозволить належним чином оцінити внесок українського народу у боротьбу із нацизмом.

    Потрібно детально розглянути дипломатичну сторону війни, зокрема, організацію проведення, рішення Кримської конференції глав урядів СРСР, США, Англії стосовно їх впливу на повоєнний устрій Європи.

    Вивчення соціально-економічних та політичних наслідків війни передбачає аналіз статистичних матеріалів, матеріальних та людських втрат України.

                                             

                                     Література 

1. Анфилов В. Дорога к трагедии сорок первого года. — М., 1997.

2. Боротьба і діяльність ОУН під час війни. Документи та матеріали //  

   УІЖ.-2002.- № 2.

3. Воєнні конфлікти другої половини XX століття. - К., 2004.

4. Буллок А. Гитлер и Сталин: Жизнь и власть: Сравнительное

   жизнеописание. В 2-х т. – Смоленск, 1994.

5. Гунчак Т. У мундирах ворога. - К., 1993.

6. Жуков Г.К. Спогади і роздуми. - К., 1990.

7. Історія Української РСР. – Т. VIII. - К., 1984.

8. Коваль М.В. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах

   (1939-1945 рр.) // Україна крізь віки. - Т.12.- К., 1999.

9.Коваль М.В. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки

    історії. - К., 1995.

10.Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. — Париж: Нью-

    Йорк: Львів, 1993.

11.Мірчук 11. Українська Повстанська Армія. 1942-1945. Документи і

    матеріали. – Львів, 1991.

12.Муковський І.П., Лисенко О.Б. Звитяга і жертовність: українці на

   фронтах Другої світової війни. - К., 1997.

13.Народна війна в тилу окупантів (1941-1944 рр.). - К., 1989.

14.Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Документи і  

   матеріали // УЇЖ.- 1991.- №5-6.

15.Петриляк І.К. Військова діяльність ОУН(б) у 1940-1942 рр. - К., 2004.

16.Поліщук В. Гірка правда (Злочинність ОУН -УПА). Сповідь українця.  

    — Донецьк,1996.

17.Руденко Н.М. Партизанський командир (До 100-річчя від дня

   народження О.Ф.Федорова) // УЇЖ. - 2001. - №3.

   Тема 12. Україна в часи “перебудови” (квітень 1985 р. – серпень 1991 р.).

План

Головні чинники, що зумовили процеси перебудови.

Етапи перебудови та їх наслідки для України.

Політичні зміни в Україні. Спроби політичних реформ.

Методичні рекомендації до теми

    На початку 80-х років дедалі очевиднішою стала необхідність позитивних зрушень в країні. Цей процес був зумовлений багатьма чинниками. Студентам потрібно показати, що у міжнародних відносинах відбувалося загострення міжблокового протистояння, ескалація гонки озброєння. Участь СРСР у війні в Афганістані призвела до міжнародної ізоляції.

    У політичній сфері: концентрація влади, обмеження демократичних засад, одержавлення громадських організацій, відчуження народу від владних структур, ігнорування принципу розподілу влади. У соціально-економічній сфері: падіння основних економічних показників, розростання бюрократичниго апарату, загострення протиріччя між регіонами, зрівнялівка в оплаті праці, фізичне і моральне старіння основних виробничих фоондів, низький рівень продуктивності праці, загострення екологічних проблем, ускладнення демографічної ситуації. У духовній сфері: посилення проценсу русифікації, пригнічення національної культури та національної свідомості, блокування розвитку релігії.

    Розкриваючи друге питання потрібно відзначити, що процеси які відбулися під час перебудови можна умовно поділити на шість  етапів. (квітень 1985- січень 1987р.) це революція “згори”- оголошення двох принципових лозунгів “гласність” та “широка демократизація”, визрівання політичного курсу перебулови. ІІ етап – (січень 1987 – літо 1988 р.) – усвідомлення основних завдань перебудови, формування та розширення її соціальної бази. ІІІ етап (літо 1988 – травень 1989 р.) – зміщення центру рушійних сил перебудови зверху вниз. ІV етап ( травень 1989 – лютий 1990 р.) – розмежування, консолідація та протистояння  політичних сил.                              V етап (лютий – грудень 1990 р.)- радикалізація народних мас. VІ етап (грудень 1990 – серпень 1991 р.) – кінець перебудови. Коротко охарактеризувати особливості кожного етапу. Необхідно акцентувати увагу на результатах  перебудови: ліквідація тоталітарного режиму, знищення гегемонії КПРС у політичному житті, розпад СРСР, виникнення незалежних держав, розвал планової економіки, створення реальних умов для формування ринкових відносин, створення багатопартійної системи, припинення “хололдної війни , зміна співвідношень сил у світі, ліквідація “світової соціалістичної системи”. Слід детально зупинитися на причинах та наслідках Чорнобильської аварії, подвигу пожежників та трагеедію людей, що були відселені із зони відчуження.

    Розглядаючи наступне питання необхідно відзначити, що в цей час різко зросла громадська активність суспільства. Масово почали виникати неформальні організації. Почав діяти Український народний рух за перебудову. Одним з перших неформальних обєднань виникло в Києві у серпні 1987 року – Укранський культурологічний клуб (УКК). У Львові заявило про своє існування товариство Лева. Перша неформальна організація республіканського маштабу постала у березні 1988 р. – Українська гельсенська спілка (УГС), Українська студентська спілка (УСС), Спілка незалежної української молоді та інші. Розпочалося релігійне відродження, активізувався національний рух, була сформована багатопартійна система.

Література

Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. -К., 1991.

Алексеєв Ю. М.. Кульчицький С. В., Слюсаренко А. Е. Україна на зламі історичних епох. (Державотворчий процес 1985-1999 рр.). — К., 2000.

Диссиденкти: письма с воли. Инакомыслящий Глузман. // Независимость. – 1999. – 19 октября .- С.4,13.

Кульчицький С. Перший колективний виступ радянських дисидентів. // Історія України.-  1997.- №39.-С.7.

Україна в XX столітті. Збірник документів і матеріалів. –К., 2002.

Кульчицький С. Політичне і соціально-економічне становище в перші роки незалежності. / /  Історія України.- 2002, травень.-№18.-С.2-5.

Барановський Н. Закриття ЧАЕС як політична і соціально-економічна проблема України та світової спільноти. // Історія України.- 2003, травень.- №17.-С.1-5.

.Богомаз К. Ю. Громадсько-політичні рухи і партії в Україні др. пол. 80-х - на поч. 90-х рр.-К., 1992.

Народное хозяйство Украинской ССР. Юбилейньїй статисгический ежегодник. - К., 1977.

Народне господарство Української ССР: ювілейний статистичний щорічник.-К., 1987.

Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х - початок 1990-х рр.-К., 1998.

Суспільно-політичний розвиток Західних областей УРСР. 1939-1989. (36. документів і матеріалів). - К., 1989.

                      

                  

          

8. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ    

Контроль навчальних досягнень студента спрямовується на розвиток твор-чих здібностей студентів, стимулювання їх самостійної пізнавальної діяльності, формування навичок практичного застосування набутих знань.

При вивченні навчальної дисципліни здійснюється:

Оцінювання активності і знань студентів на семінарських заняттях (поточне оцінювання): розгорнуті та стислі усні відповіді, доповіді, виступи в диску-сіях, виконання поточних письмових робіт за змістом семінарських занять, експрес-контроль у вигляді тестів тощо.

Поточний контроль самостійної роботи (програмового матеріалу винесено-го на самостійне опрацювання) через перевірку відповідних конспектів, зроблених студентами.

Узагальнююче оцінювання знань студентами програмового матеріалу  зміс-тових модулів (лекційного курсу, семінарських занять, питань самостійного опрацювання) при написанні відповідних модульних контрольних робіт.

Проведення екзамену (за програмовим змістом курсу в цілому) з викорис-танням комплексних екзаменаційних завдань.

При оцінці знань студентів враховується:

розуміння студентами причинно-наслідкових зв’язків між різноманітними історико-культурними явищами, уміння порівнювати, пояснювати, аналізу-вати, узагальнювати, критично оцінювати відповідні факти;

самостійність і креативність мислення;

використання різноманітних джерел, розуміння їх особливостей, уміння їх характеризувати й оцінювати;

логічність і завершеність викладу матеріалу, наявність аргументованих вис-новків та власних оцінок;

мовна і термінологічна грамотність.

Поточне оцінювання усних відповідей студентів на семінарських заняттях здійснюється на трибальною шкалою:

3 бали – оцінка «відмінно» – студент вільно володіє програмовим матеріа-лом, логічно і творчо викладає його в усній чи письмовій формі; вміє узагаль-нити матеріал, формулює власні висновки; відповідь є чіткою і завершеною.

2 бали – оцінка «добре» – студент в цілому володіє програмовим матеріа-лом, при викладі його допускається незначних помилок; формулює висновки та власні оцінки, але в їх аргументації допускає окремі недоліки.

1 бал – оцінка «задовільно» – студент виявляє загальне розуміння та ре-продуктивно відтворює значну частину програмового матеріалу, порушує логі-ку викладу; мова спрощена і недостатньо фахова.

0 балів – оцінка «незадовільно» – студент не володіє необхідним обсягом програмового матеріалу, не розпізнає історико-культурні явища і факти; не мо-же правильно застосовувати відповідні спеціальні поняття.

Суттєве доповнення, зроблене студентом на семінарському занятті, оціню-ється в один бал.

Оцінювання письмових робіт на семінарських заняттях, модульних конт-рольних робіт, екзаменаційних робіт здійснюється з тією загальною кількістю балів, яка відповідає характеру і обсягу завдань.

Студент, який з поважних причин, підтверджених документально, не мав можливості брати участь у формах поточного контролю на семінарських занят-тях, має право на його відпрацювання на консультаціях викладача (у термін ви-значений викладачем).

Студент, який отримав незадовільну оцінку (0 балів) на семінарських за-няттях має право один раз відпрацювати її на консультаціях викладача (у тер-мін визначений викладачем).

Студент, який не з’явився на модульний контроль (модульну контрольну роботу), має право один раз повторно пройти модульний контроль на консуль-таціях викладача (у термін визначений викладачем).

Студент, який отримав малу кількість балів за модульну контрольну робо-ту, має право один раз перескласти її на консультаціях викладача (у термін ви-значений викладачем).

9. РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

Поточне оцінювання та модульні контрольні роботи

Екза-мен

Су-ма

Модуль 1 [30 балів]

12 балів – поточне оцінювання на семінарських заняттях з тем (з розрахунку 12 балів за 4 усні виступи на семінарських заняттях

та 18 балів – оцінка за модульну контрольну роботу №1

Модуль 2 [30 бали]

12 балів – поточне оцінювання на семінарських заняттях з тем (з розрахунку 12 балів за чотири усні виступи на семінарськихзаняттях  та 18 балів – оцінка за модульну контрольну роботу №2

Т

1

Т

2

Т

3

Т

4

Т

5

МКР 1

Т

6

Т

7

Т

8

Т

9

Т

10

МКР 2

3

3

3

3

18

3

3

3

3

18

40

100

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів

за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

90 – 100

А

відмінно

82–89

В

добре

74–81

С

64–73

D

задовільно

60–63

Е

35–59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

0–34

F

незадовільно з обов’яз-ковим повторним ви-вченням дисципліни


10. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Навчально-методичний комплекс курсу «Історія України».

Зміст і електронні адреси в інтернеті деяких видань, рекомендованих до ви-вчення курсу «Історія України».

11. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Аркас М. Історія України – Русі. – К.,1990. Одеса, 1994.

2..Багатопартійна українська держава на початку ХХ ст. Програмові документи перших українських політичних партій. – К.,1992.

3.Багалій Д. Нарис історії України. – К., 1994.

  1.  Бойко О. Історія України. – К.,1999.
  2.  Боплан Г. Опис України. Меріме П. Українські козаки та їх останні гетьмани. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.
  3.  Борисенко В. Курс української історії. – К.,1997.
  4.  Брайчевський М. Вступ до історичної науки. – К., 1995.
  5.  Величко С. Літопис. – К., 1991. – Т. 1-2.
  6.  Верстюк В., Дзюба О., Репринцев В. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995.
  7.  Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К.,1994.
  8.  Голод 1921 – 1923 років в Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1993.
  9.  Голод в Україні 1946 – 1947. Документи і матеріали. – К., Нью – Йорк. 1996.
  10.  Грушевський М. Історія України – Руси. В 11 т. 12 кн. – К., 1991 – 1998.
  11.  Грушевський М. Очерк истории украинского народа. – К., 1991.
  12.  Давня історія України. – К.,1994 – 1995. – Кн. 1-2.
  13.  Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї. – К.,1991.
  14.  Дорошенко Д. Нарис історії України. – К.,1991. – Т. 1-2.
  15.  Жуковський А., Сабтельний О. Нарис історії України. – Львів, 1993.
  16.  Заставний Ф. Українська діаспора. Розселення українців у зарубіжних країнах. Львів, 1991.
  17.  Єфименко О. Історія України та її народу. – К., 1992.
  18.  Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1996.
  19.  Історія України в особах. ІХ - ХVІІІ ст. – К., 1993.
  20.  Історія України в особах. ХІХ – ХХ. ст. – К.,1995.
  21.  Історія України: нове бачення. – К.,1995-1996. – Т. 1-2.
  22.  Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. – К.,1996.
  23.  Крип’ якевич І. Історія України – Львів, 1992.
  24.  Культура і побут населення України. Навчальний посібник. – К., 1993.
  25.  Липинський В. Релігія і церква в історії України. – К.,1995.
  26.  Літопис Самовидця. – К.,1971.
  27.  Литвин В.М. Украина: политика, политики, власть. – К.,1997.
  28.  Минуле України: відновлені сторінки. - К.,1991.
  29.  Огієнко І. Українська культура. Коротка історія культурного розвитку українського народу. – К., 1991.
  30.  Полонська – Василенко Н. Історія України у 2-х томах. – К.,1992. – Т.1-2.
  31.  Рибалка І. Історія України. – Ч.1-2. - Харків, 1995,1997.
  32.  Сергійчук В. Національна символіка України. – К., 1992.
  33.  Слюсаренко А., Томенко М. Історія української конституції. – К.,1993.
  34.  Субтельний О. Україна: історія. – К., 1991-1993.
  35.  Терещенко Ю. Україна і європейський світ. – К.,1996.
  36.  Україна і світ. Історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства. – К.,1994.
  37.  Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. – Т.1-2. – К.,1996,1997.
  38.  Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. У 3-х томах. – Львів, 1990-1992. – Т.1,2,3.
  39.  Яковенко Н. Українська шляхта з кінця ХІV до середини ХVІІ ст. (Волинь і Центральна Україна). – К.,1994.

12. ЕЛЕКТРОННІ АДРЕСИ

інформаційних ресурсів Інтернету

з історіїї України

 

1. Національний університет “Києво-Могилянська Академія” (www.ukma.kiev.ua).

2. Львівський національний університет імені Івана Франка (www.franko.lviv.ua).

3. Харківський національний університет імені Василя Каразина (www.univer.kharkov.ua).

4. Одеський національний університет імені Іллі Мечникова (www.osu.odessa.ua).

5. Викладання історії в школах України (www.history.com.ua).

6. Ізборник: Історія України IX-XVIII століть. Першоджерела та інтерпретації (litopys.org.ua)

7. Енциклопедія українського козацтва (www.zsu.zp.ua/evk).

8. Український освітній портал (www.osvita.org.ua).

9. Український електронний архів (www.ukrcenter.com).

10. Українська етнографія (www.geocities.com/ukretno).

11. Центр українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка (www.uaznavstvo.univ.kiev.ua).

Другие работы

На тему- Сетевое планирование и управление в ...


После этого необходимо понять как структурные части взаимосвязаны обычно это связь конецначало то есть одна работа не может быть начата до того ...

Подробнее ...

Введение Башкирский театр драмы Имени Мажита ...


Если мы говорим, что сутью театра является раскрытие правды жизни пьесы через действие, которое и составляет драму, т. Художественным руководите...

Подробнее ...

смертью культуры.


Философия _____ утверждал что цивилизация является смертью культуры. креационисты Наслаждение является высшим благом и критерием человеческого п...

Подробнее ...

Выбор выступает как своеобразная формула упр...


В организациях принимается большое количество самых разнообразных решений по содержанию срокам действия и разработки направленности и масштабам ...

Подробнее ...